Вибіркові курси

Спеціальність 014 Середня освіта. 2 курс, семестр 4

1. Антропологія

Викладач: доцент кафедри біофізики та біоінформатики Отчич Віра Петрівна

Анотація: У курсі розглядаються такі теми. Методи дослідження антропології та антропогенез. Сучасні методи дослідження генетики людини: цитогенетичний, генеологічний, близнюковий. Вікові періоди розвитку організму людини. Конституція людини. Геронтологія, проблеми та завдання. Класифікація і характеристика рас людини. Антропологічна структура народів світу. Антропологічна структура українського народу. Сучасні антропологічні дослідження в Україні.

2. Валеологія

Викладач: доцент кафедри біохімії Чайка Ярослав Петрович

Анотація: Валеологія – це наука про збереження здоров’я. У курсі «Валеологія» буде розглядатись низка питань, які стосуються здорового способу життя людини; біохімічних основ раціонального харчування; понять фізичного та духовного у способі життя; оздоровчих систем; шкідливих звичок і їхнього впливу на здоров’я, а також впливу засобів масової інформації на психічне та фізичне здоров’я людини.

3. Гриби і водорості у житті людини

Викладач: доцент кафедри ботаніки Пірогов Микола Володимирович

Анотація: При вивченні курсу студенти знайомляться із групами грибів, грибоподібних організмів та водоростей, які мають найбільше практичне значення. Зокрема, у курсі вивчаються: гриби, що викликають хвороби у рослин; їстівні, отруйні та лікарські види грибів; гриби-продуценти корисних речовин та мікотоксинів; гриби-руйнівники виробів промисловості, історичних пам’яток, музейних експонатів, книг і т.п.; гриби, що викликають хвороби у людини і тварин; гриби і водорості, що можуть використовуватись для визначення забруднення повітря, ґрунтів та води; водорості-продуценти токсинів, біопалива, біологічно активних речовин і т.д.; водорості, які мають харчову цінність і культивуються у промислових масштабах та багато інших.

4. Біологія індивідуального розвитку

Викладач: доцент кафедри генетики та біотехнології Черник Ярослава Іванівна

Анотація: Дисципліна «Біологія індивідуального розвитку» охоплює передзародковий розвиток (гаметогенез), розвиток зародка (ембріогенез) та постембріональний розвиток. На кожному етапі онтогенезу розглянуто питання морфологічних і структурних змін з урахуванням сучасних знань про молекулярно-генетичні, біохімічні та фізіологічні механізми, що їх супроводжують. Подано уявлення про онтогенетичні процеси на різних рівнях організації – молекулярному, клітинному, тканинному, на рівні всього організму. Окрім загальних закономірностей і механізмів, у порівняльному аспекті наведені особливості індивідуального розвитку у представників різних груп тварин – від нижчих хордових до ссавців, а також, зокрема, людини.

5. Етологія тварин

Викладач: завідувач кафедри зоології Царик Йосиф Володимирович

Анотація: Сучасна етологія є міждисциплінарною наукою і має в собі фізіологічну тематику й еволюційну складові. Основне завдання етології – дати філогенетичне та фізіологічне пояснення функціональних взаємозв’язків між факторами, що формують поведінку живих істот та впливають на неї. Численні експерименти дозволяють створити математичні моделі поведінки деяких видів тварин, моделі, що частково відображають видовий стереотип, але далеко не вичерпують всю його складність. Практичне значення етології полягає в управлінні поведінкою тварин. Метою курсу є ознайомити студентів з основними питаннями етології – поведінкою тварин в сучасних умовах середовища, її механізмами, еволюційним й практичним значенням. Завдання – сформувати у студентів систему знань про поведінку тварин в різних умовах середовища та стресових ситуаціях, фізіологічних, генетичних та еволюційних механізмів її реакції. Увага студентів акцентується на виявлення ролі поведінки тварин у функціонуванні виду в мінливих умовах середовища та організації зооценозів.

6. Інфекція та імунітет

Викладач: доцент кафедри мікробіології Звір Галина Іванівна

Анотація: Викладання біологічних дисциплін вимагає від сучасного вчителя біології знань про причини та механізми виникнення інфекційних захворювань, особливості інфекційних процесів, спричинених різними мікроорганізмами (бактеріями, грибами, вірусами), методи профілактики цих захворювань. Важливим є розуміння ролі макроорганізму та навколишнього середовища у виникненні інфекції з метою запобігання її поширенню у колективах. Тому вибіркова дисципліна “Інфекція та імунітет”, яка ознайомлює студентів з формами, джерелами, механізмами поширення інфекцій, методами профілактики інфекційних захворювань, є важливою у підготовці вчителів біології.

7. Основи здоров’я

Викладач: доцент кафедри фізіології людини та тварин Мерлавський Володимир Михайлович

Анотація: Говорити про необхідність збереження власного здоров’я кожною людиною – банально. Тим не менше, навчальний курс «Основи здоров’я» є надзвичайно важливим для усіх без винятку людей. Основним його завданням є формування системи знань про здоров’я, хворобу і зміни фізіологічних процесів під час її розвитку, про відновлення порушених функцій у ході лікування, а також ролі загартування, розпорядку дня, здорового сну, збалансованого харчування, фізичних навантажень у збереженні фізичного і психічного здоров’я. Особливу перевагу цього курсу над іншими можна підкреслити тим, що такий курс займає чільне місце у програмі шкільних дисциплін. Лише той фахівець у галузі освіти, який прослухав навчальний курс «Основи здоров’я», матиме змогу фахово забезпечувати його викладання у школі.

8. Біотехнологія рослин та біобезпека

Викладач: доцент кафедри фізіології та екології рослин Кобилецька Мирослава Степанівна

Анотація: Наводяться основні напрями біотехнології рослинних організмів, способи використання генетично модифікованих рослин у медицині, сільському господарстві тощо. Аналізується стан і можливі наслідки широкого залучення генетично модифікованих організмів на організм людини та навколишнє середовище.

Спеціальність 014 Середня освіта. Магістри другого року навчання

Семестр 3.
ДВС

1. Філогенія та еволюція рослин

Викладач: доцент кафедри ботаніки Одінцова Анастасія Валеріївна

Анотація: Розглядаються закономірності історичного розвитку рослинного світу та способи його відображення у систематиці. Курс поглиблює знання щодо принципів побудови філогенетичної системи рослинних організмів, знайомить з основними напрямками еволюції органів рослин. Вивчаються характеристики головних груп рослин та їхнє місце в системі рослинних організмів.

2. Фітодизайн

Викладач: доцент кафедри ботаніки Калінович Наталія Олексіївна

Анотація: Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із різноманіттям життєвих форм вищих рослин, із екологічними умовами їх розвитку, із декоративністю життєвих форм і можливістю їх використання у фітодизайні. Основними завданнями вивчення курсу є формування у студентів системи знань, необхідних для розуміння умов виникнення в природі різноманіття життєвих форм вищих рослин; формування вміння виявляти декоративні особливості життєвих форм і оцінювати можливість їх використання у фітодизайні; розвиток вміння оцінювати роль рослини різних життєвих форм в структурі ландшафту з метою подальшого їх використання у ландшафтному проектуванні. Практична частина курсу дає можливість студентам створити власні декоративні або міні-ландшафтні композиції, використовуючи знання про біологічні і морфологічні особливості застосованих рослин. Особлива увага приділяється рослинам природної флори та інтродукованим на заході України. Курс знайомить студентів із декоративністю життєвих форм і можливістю їх використання у фітодизайні.

Спеціальність 091 Біологія. Магістри першого року навчання

Семестр 2.
ДВС 2.

1. Комп’ютерне моделювання в біології

Викладач: доцент кафедри біофізики та біоінформатики Бура Марта Володимирівна

Анотація: Метою вивчення дисципліни “Комп’ютерне моделювання в біології” є ознайомлення студентів з основними принципами і теоретичниими положеннями математичного моделювання; пояснення взаємозв’язку фізичного і біологічного аспектів функціонування живих систем; вивчення біологічних проблем, пов’язаних з фізичними та фізико-хімічними механізмами взаємодій, що лежать в основі біологічних процесів; студенти повинні вміти аналізувати особливості математичного моделювання біосистем різного рівня організації. У курсі, розглядається побудова регресійних моделей, структурно-функціональне моделювання, моделювання динаміки біосистем та засоби його комп’ютерної реалізації. Аналізуються особливості математичного моделювання біосистем різного рівня організації. Висвітлюються питання управління та саморегуляції і їх відображення в моделях кінетики біологічних процесів, в т.ч. коливних. У кожному випадку наводиться конкретний математичний апарат із ілюстрацією його застосування на прикладах моделювання біофізичних, фізіологічних, біохімічних, популяційних та інших систем.

2. Лабораторна діагностика та моніторинг ефективності корекції патологічних станів

Викладач: доцент кафедри біохімії Гачкова Галина Ярославівна

Анотація: Лабораторна діагностика – це один із пріоритетних напрямів медичної діяльності, який постійно розвивається. Завдяки результатам лабораторних клінічних аналізів можливими є не лише постановка клінічного діагнозу, але й контроль ефективності та безпеки лікарської терапії. Від рівня достовірності лабораторних досліджень залежить прийняття лікарем рішень щодо діагностики, превентивної та основної терапії хворого. Предметом вивчення навчальної дисципліни є діагностика станів, які дозволяють розмежувати поняття “норма”та”патологія”,”здоров’я” і “хвороба”. Розглядатимуться такі питання: загальні поняття про здоров’я та хворобу, діагностика цих станів і виставлення діагнозу за молекулярними маркерами патологічних змін в організмі; порушення обміну білків, ліпідів і вуглеводів; роль чинників зовнішнього та внутрішнього середовища в патологічному процесі; значення властивостей організму в походженні захворювань і механізми відновлення порушених функцій.

3. Нетипове структурне різноманіття рослин

Викладач: доцент кафедри ботаніки Одінцова Анастасія Валеріївна

Анотація: Курс поглиблює знання з морфології рослин, знайомить з різноманіттям органів і біоморф вищих рослин. Особлива увага приділяється рослинам з атиповою будовою і біологічними потребами. Розглядаються різноманітні відхилення у будові квітки, суцвіття і плоду, а також особливі життєві форми рослин, які важко піддаються класифікації.

4. Геноміка

Викладач: професор кафедри генетики та біотехнології Осташ Богдан Омелянович

Анотація: Стрімкий поступ у галузі секвенування геномів та розшифруванні їхньої функціональної організації стимулював появу нової дисципліни, що розглядає будову, функціонування і еволюцію цілих геномів на основі інформації про точну і повну послідовність нуклеотидів, з яких ці геноми складаються. Ця наука отримала назву геноміка. У процесі вивчення дисципліни “Геноміка” розглянуто усі методи секвенування геномів, принципи їхнього збирання, і використання геномних технологій для вивчення функціонування геномів. Стисло розглянуто також спеціальні розділи геноміки, а саме фармакогеноміка, метагеноміка, геноміка складних ознак і еволюційна геноміка.

5. Управління популяціями тварин

Викладач: доцент кафедри зоології Решетило Остап Степанович

Анотація: Як експлуатація, так і охорона біотичних ресурсів відбувається на рівні популяції. Ефективне збереження популяцій та видів не можливе без пізнання особливостей його функціонування. Курс спрямований на вивчення структури популяцій тварин і способи управління популяціями. Метою викладання навчальної дисципліни “Управління популяціями тварин” є ознайомити студентів з основами управління популяціями тварин у природних умовах експлуатації, відновлення, моніторингу й охорони. Після закінчення курсу студенти повинні знати: особливості організації популяцій різних видів тварин, динамічні процеси у популяціях, їхні причини, мікроеволюційні зміни в популяціях, найважливіші параметри популяцій, способи управління популяціями, розуміти прояви різноманітних популяційних стратегій, мати поняття про життєздатність популяцій, метапопуляції, розуміти наслідки фрагментації оселищ для популяцій і вміти: визначати структуру популяцій тварин, їхню чисельність і щільність, встановлювати межі ареалу популяції, її динамічні ознаки, практично застосовувати знання про популяції тварин з метою їхньої охорони, експлуатації, відновлення та моніторингу.

6. Біологічні основи інфекційних процесів

Викладач: доцент кафедри мікробіології Звір Галина Василівна

Анотація: Інфекційні захворювання, незважаючи на вдосконалення методів діагностики та лікування, залишаються однією із найактуальніших проблем людства. Перелік інфекційних захворювань постійно поповнюється за рахунок раніше невідомих. Упродовж останніх 20 років описано понад 30 нових вірусів, які спричиняють захворювання з дуже високим рівнем смертності. Збудником туберкульозу щороку в світі уражаються приблизно десять мільйонів осіб. Кількість молодих людей, які померли від СНІДу, за останні 15 років зросла у чотири рази. Завдяки сучасним дослідженням доведено інфекційну природу деяких аутоімунних, алергічних, психічних хвороб.
Сучасний біолог повинен знати про причини та механізми виникнення інфекційних захворювань, особливості інфекційних процесів, спричинених різними мікроорганізмами (бактеріями, грибами, вірусами, пріонами), методи профілактики цих захворювань. Важливим є розуміння ролі макроорганізму та навколишнього середовища у виникненні інфекції з метою запобігання її поширенню у колективах; факторів патогенності мікроорганізмів та механізмів інфекційних процесів з метою створення ефективних препаратів, зокрема, вакцин з використанням генно-інженерних методів та досягнень нанотехнологій, ліків нового покоління на основі бактеріофагів. Тому вибіркова дисципліна “Біологічні основи інфекційних процесів”, яка ознайомлює студентів з формами, джерелами, механізмами поширення інфекцій, методами профілактики і терапії інфекційних захворювань, є важливою у підготовці фахівців-біологів.

7. Фізіологічні механізми психічних процесів

Викладач: професор кафедри фізіології людини і тварин Федірко Наталя Вікторівна

Анотація: Протягом тривалого часу вчені та лікарі намагаються розкрити таємниці психічної діяльності людини. Однак дотепер багато запитань залишаються «енігма». Єдине, що можна з повним переконанням стверджувати, психіка людини – соціально обумовлений феномен та природний продукт мозку водночас. У спецкурсі розглядаються сучасні уявлення щодо фізіологічних механізмів пам’яті, емоцій, свідомості, мислення, поведінки тощо. Особлива увага буде приділена концепціям взаємозв’язку мозку та психіки, концепціям походження психіки, фізіологічним основам психосоматичних розладів, нейрофізіологічним основам розвитку алкогольної та наркотичної залежності, гіпнозу та зобування.

8. Вторинний метаболізм рослин

Викладач: доцент кафедри фізіології і екології рослин Кобилецька Мирослава Степанівна

Анотація: Розкриваються біологічні функції речовин спеціалізованого обмін у рослинах та їхнє практичне використання. Описуються основні групи вторинних метаболітів рослин, які використовуються у медицині (алкалоїди, глікозиди, антибіотики та сполуки, що володіють гормональною активністю), у хімічній та харчовій промисловостях (каучук, дубильні речовини, целюлоза та ін.). Аналізуються основні методики виділення вторинних метаболітів з рослинної сировини та можливості їхнього синтезу у культурі in vitro.

Семестр 2.
ДВС 3.

1. Біокінетика

Викладач: професор кафедри біофізики та біоінформатики Санагурський Дмитро Іванович

Анотація: У курсі розглядаються наступні теми. Кінетичний експеримент. Біокінетика. Швидкість хімічних реакцій. Кінетика складних реакцій. Ферментативний каталіз. Багатосубстратні реакції. Нестаціонарна кінетика ферментативних реакцій. Релаксаційна кінетика ферментативних реакцій. Поліферментні системи. Молекулярна рецепція. Дискримінація моделей і визначення параметрів рецепторного зв’язування. Радіорецепторний метод. Введення в фармакінетику. Клітинний ріст. Періоди індукції на кінетичних кривих росту. Кінетика реплікації плазмід. Комп’ютерне моделювання кінетики росту клітинних популяцій. Модель Лотки–Вольтерри.

2. Молекулярні та клітинні механізми розвитку стресу

Викладач: доцент кафедри біохімії Сабадашка Марія Володимирівна

Анотація: Зараз важко знайти людину, яка б не чула про стрес. Проте, не всі знають, що існують різні форми стресу, які зумовлюються біохімічними змінами на рівні клітини, а іноді й на рівні окремих органел. Саме тому основною метою цієї навчальної дисципліни є сучасне викладення механізмів стресорної патології від змін на рівні молекул до клінічних проявів. Важливе місце при цьому займає з одного боку біохімічна інтерпретація стресу (оксидативний, нітративний, карбонільний стрес, стрес ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій і ін.), а з іншого боку – сутність стрес-реакції, яка аналізується на основі сучасного уявлення про фізіологічні процеси. Буде висвітлено механізми схильності та стійкості достресорних пошкоджень, принципи їхньої профілактики та корекції. У курсі викладено сучасні уявлення про шляхи формування адаптивної реакції на різних рівнях інтеграції організму.

3, 5 Інвазійні види та структура ценозів

Викладач: доцент кафедри зоології Дикий Ігор Васильович, доцент кафедри зоології Назарук Катерина Миколаївна, доцент кафедри ботаніки Гончаренко Віталій Іванович

Анотація: Вселення нових видів в екологічні системи – природній процес, який відбувається протягом всього періоду існування планети. Однак з діяльністю людини відбувається порушення структури природних екосистем, що впливає їхню на стійкість та стабільність. Відповідно вплив чужорідних організмів буде відбиватися різкіше на екосистемах. Проблема видів-вселенців за останні десятиліття постала дуже гостро і є однією з головних проблем, які стосуються навколишнього середовища. Це пов’язано з тим, що види-вселенці по-особливому впливають на екосистеми.
Метою викладання навчальної дисципліни “Інвазійні види та структура ценозів” є набуття теоретичних знань та практичних навичок про інвазію видів, її причини та наслідки для людини та екосистем. Після вивчення курсу студент повинен знати: основні інвазійні види та їхню біологію; причини інвазії видів; шляхи інвазії видів; наслідки інвазії видів для екосистеми та людини; заходи боротьби з адвентивними видами.

4. Молекулярно-генетичні методи в популяційній біології, екології та медицині

Викладач: професор кафедри генетики та біотехнології Осташ Богдан Омелянович

Анотація: Дешеві й швидкі методи визначення первинної структури нуклеїнових кислот (секвенування) відкривають принципово нові перспективи для тих наукових і практичних напрямів діяльності, де необхідно швидко і точно класифікувати різноманітні форми життя, виявляти внутрішньовидову мінливість, встановлювати спорідненість особин чи молекулярні основи їхніх захворювань. Розуміння засадничих принципові методології сучасної молекулярної генетики– в основі успішного і коректного застосування методів секвенування у відповідному напрямі діяльності. Цей курс переслідує мету сформувати в студентів таке розуміння і дати їм змогу наочно ознайомитись із базовими молекулярно-генетичними прийомами. У першій частині курсу студент ознайомиться, у ході лекцій та практичних демонстрацій на лабораторній базі, із основними методами молекулярної генетики: полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), гель-електрофорез й очищення нуклеїнових кислот. У другій частині курсу студент ознайомиться з усіма наявними підходами до секвенування ДНК та РНК; основними відомостями про структуру і функцію геномів про- та евкаріотів, а також такими напрямами як метагеноміка та геномна медицина. На прикладі конкретних наукових праць буде висвітлено, як геномні технології застосовуються в популяційних, екологічних, природоохоронних дослідженнях, криміналістиці, діагностиці та лікуванні хвороб.

6. Бактеріологічний аналіз

Викладач: доцент кафедри мікробіології Яворська Галина Василівна

Анотація: За допомогою бактеріологічного аналізу можна дізнатися про найраціональніші класичні мікробіологічні та молекулярно-генетичні методи виявлення, ідентифікації і дослідження бактерій; про роль бактеріології у медичній діагностиці та профілактиці інфекційних захворювань; про нові підходи та технології в промислових умовах та екологічному моніторингу; про нормування мікробної чистоти; про можливості мікробіологічної експертизи різноманітних об’єктів і середовищ життя. Саме бактеріологічний аналіз передбачає безпосередню роботу з культурами бактерій та встановлення їхніх біологічних властивостей. Використовуючи знання про методи і критерії бактеріологічного аналізу різних об’єктів і середовищ, Ви зможете: встановити наявність певних домінуючих і значимих видів бактерій у середовищі чи субстраті, виділити та ідентифікувати їх; орієнтуватися у методах виділення та ідентифікування бактерій з різного біоматеріалу (промивних вод, харкотиння, калу, біоптатів, сечі, вагінального вмісту тощо), зокрема, тих, які спричиняють захворювання і передбачати можливі наслідки порушення нормоценозу певного біотопу. Ці знання необхідні не лише для наукових досліджень, практичної роботи, а й для щоденного застосування у власному житті.
Ви дізнаєтеся: Які є методи аналізу бактерій? Як виділяють й ідентифікують бактерії, зокрема й, патогенні? Це лише деякі питання, на які ви зможете отримати відповідь. Навчання буде відбуватися в інтерактивній формі.

7. Онкоімунологія

Викладач: доцент кафедри фізіології людини і тварин Мерлавський Володимир Михайлович, доцент кафедри фізіології людини і тварин Манько Богдан Олексійович

Анотація: Чи вилікується людство від раку, коли не допомагають такі традиційні підходи до лікування онкологічних пацієнтів, як хіміо- і радіотерапія. Можливо варто залучити інші можливості, що надає сучасна наука для боротьби з неоплазіями. Спецкурс розкриває новий підхід до лікування ракових захворювань, в основі якого є активація імунної системи організму людини та активізацію імунних клітин до боротьби з раком. Студенти довідаються про можливості індивідуального підходу в лікуванні, про методи впливу на специфічні та неспецифічні механізми імунного захисту людського організму. Спецкурс аналізує основні проблеми та досягнення таргетної онкоімунології

8. Біологія лікарських рослин

Викладач: доцент кафедри фізіології і екології рослин Баранов Володимир Іванович

Анотація: Подаються основи знань фізіології лікарських рослин, особливостей технології їх вирощування на різних типах ґрунтів, способів розмноження та підживлення. Наводяться відомості про принципи приготування екстрактів лікарських рослин; правила заготівлі, методи висушування та зберігання лікарської сировини. Описується використання лікарських рослин у народній медицині.

Спеціальність 091 Біологія. Магістри другого року навчання

Семестр 3.
ДВС 1.

1. Механізми біологічної дії модифікуючих факторів

Викладач: доцент кафедри біофізики та біоінформатики Бура Марта Володимирівна

Анотація: Метою викладання дисципліни “Механізми біологічної дії модифікуючих факторів” є ознайомлення студентів із особливостями біологічної дії факторів різноманітної природи: неорганічних речовин, фармакологічних препаратів, гормонів, вітамінів, алкалоїдів, тваринних та рослинних отрут, лазерного та іонізуючого випромінювання. Біологічні об’єкти розглядаються як вища форма руху матеріального світу, що знаходять і проявляють себе через більш прості, хімічні і фізичні. У зв’язку з цим підкреслюється і розкривається узагальнена методологія пізнання фізико-хімічних явищ в живих системах, що знаходяться в нерозривному зв’язку з навколишнім середовищем, відпрацьовуються єдині підходи до структури пізнавальної діяльності при вивченні природничо-наукових дисциплін.

2. Компартменталізація біохімічних процесів у клітині

Викладач: доцент кафедри біохімії Климишин Наталія Ігорівна

Анотація: Предметом вивчення навчальної дисципліни є структурно-функціональні особливості клітинних компартментів, їхня інтеграція в процесі метаболізму та роль мембран у забезпеченні компартменталізації біохімічних процесів у клітині. В рамках цього курсу будуть розглядатись такі питання: структурна організація та функціональна компартменталізація ядра, мітохондрій, ЕПР, апарату Гольджі, пероксисом, ендосомально-лізосомального компартменту; функціональне призначення мембранних контактних сайтів; патології, пов’язані з неправильним функціонування окремих органел, молекулярна організація і компартменталізація процесів деградації білків; принципи везикулярного транспорту та його роль у підтримці ідентичності та стабільності компартментів.

3. Фітодизайн

Викладач: доцент кафедри ботаніки Калінович Наталія Олексіївна

Анотація: Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із різноманіттям життєвих форм вищих рослин, із екологічними умовами їх розвитку, із декоративністю життєвих форм і можливістю їх використання у фітодизайні. Основними завданнями вивчення курсу є формування у студентів системи знань, необхідних для розуміння умов виникнення в природі різноманіття життєвих форм вищих рослин; формування вміння виявляти декоративні особливості життєвих форм і оцінювати можливість їх використання у фітодизайні; розвиток вміння оцінювати роль рослини різних життєвих форм в структурі ландшафту з метою подальшого їх використання у ландшафтному проектуванні. Практична частина курсу дає можливість студентам створити власні декоративні або міні-ландшафтні композиції, використовуючи знання про біологічні і морфологічні особливості застосованих рослин. Особлива увага приділяється рослинам природної флори та інтродукованим на заході України. Курс знайомить студентів із декоративністю життєвих форм і можливістю їх використання у фітодизайні.

4. Молекулярно-генетична діагностика

Викладач: доцент кафедри генетики та біотехнології Голуб Наталя Ярославівна

Анотація: Метою вивчення дисципліни “Молекулярно-генетична діагностика» є сформувати знання про сучасні методи молекулярної діагностики спадкових та набутих захворювань людини . У процесі вивчення дисципліни розглядаються типи успадкувань захворювань, методи пренатальної діагностики, цитогенетичні методи аналізу хромосом, методи імуногістохімії, молекулярні методи дослідження ДНК та РНК, протоколи виділення ДНК та РНК з різних зразків. Також студенти ознайомлюються з принципами ідентифікації особи, причинами появи та методами діагностики онкологічних захворювань, принципами та методами генної терапії.

5. Прикладна зоологія

Викладач: доцент кафедри зоологія Шидловський Ігор Віталійович

Анотація: Зоологія вивчає тваринний світ від найпростіших до хордових тварин. Особлива увага приділяється групам і видам тварин, найбільш важливим у практичному відношенні, представникам місцевої фауни. Вивчаються закономірності створення і розвитку тваринних організмів, будови представників різних типів тварин. Знайомить з проблемами тваринництва, доместикації, акліматизації та реакліматизації видів. Після вивчення прикладної зоології студент повинен знати: про умови і спосіб життя тварин, про поділ тварин по біотопах, про природні комплекси тварин і рослин та особливості екології деяких видів тварин, про епізоотологічну та епідеміологічну роль диких тварин, про акліматизацію та реакліматизацію, про паразитизм серед тварин і його форми, про способи профілактики інфекційних та інвазійних захворювань тварин та людини, про можливості використання «диких» тварин для виведення нових порід свійських тварин. Поряд з цим студент повинен вміти: зробити порівняльно-анатомічний розгляд представників різних типів тварин, відшукати споріднені риси в їх будові та зрозуміти закономірності формування тваринного світу, проводити самостійні спостереження в природі, вживати заходи по охороні і раціональному використанню природи, по реконструкції і збагаченню місцевої фауни та правильного використання її.

6. Мікробіота людини

Викладач: доцент кафедри мікробіології Колісник Ярина Іванівна

Анотація: Прослухавши дисципліну ви дізнаєтесь про що свідчать результати досліджень, одержані вченими у процесі виконання таких міжнародних проектів як Мікробіом людини, Метагеноміка кишкового тракту людини, Метаболом людини, що можна сказати про людину за складом мікробіоти різних біотопів її організму, які механізми визначають закономірності заселення організму людини мікроорганізмами і регулюють склад мікробних ценозів, і чи може від цього залежати подальше здоров’я людини, чому мікробіоту людини вчені назвали «дванадцятим органом». Ви отримаєте найсучаснішу інформацію про взаємовідносини мікробіоти і макроорганізму в нормальних фізіологічних умовах і при патології, найраціональніші методи дослідження мікроорганізмів, що населяють різні ділянки людського організму. Ви ознайомитесь із сучасними принципами корекції порушень нормального складу мікробіоти людини,клінічною ефективністю і профілактичною активністю пробіотичних препаратів. Ви зможете аналізувати особливості кількісного і якісного складу мікробіоти шкірних покривів, кон’юктиви очей, дихальних шляхів, сечостатевої і травної систем людини у нормі та при патологічних процесах, пояснювати роль симбіотичних мікроорганізмів для нормальної життєдіяльності макроорганізму, використовувати одержані знання в своїй професійній діяльностіі, безперечно, з метою збереження та зміцнення здоров’я. Як ви думаєте, такі знання мають одержати тільки мікробіологи? Таку дисципліну читають студентам – біологам у багатьох вузах світу. Викладання дисципліни «Мікробіота людини» здійснюється з використанням інноваційних методів навчання.

7. Репродуктивна фізіологія людини

Викладач: доцент кафедри фізіології людини і тварин Мерлавський Володимир Михайлович

Анотація: Проблема самореалізації, кар’єрного росту, творчого пошуку є важливою складовою життя сучасної людини. Однак, незважаючи на це, однією з важливих складових нормального повноцінного життя залишається проблема міжособистісних стосунків та батьківства. Тому цей навчальний курс спрямований на вивчення репродуктивного здоров’я, що характеризує: здоров’я репродуктивної системи людини, здатність людей до зачаття і народження дітей (планування вагітності, гарантію безпеки вагітності, пологів, виживання і здоров’я дитини, благополуччя матері, можливість планування наступних вагітностей, у т. ч. і попередження небажаної вагітності), можливість сексуальних відносин без загрози виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом.

8. Трансгенні рослини та біобезпека

Викладач: доцент кафедри фізіології і екології рослин Кобилецька Мирослава Степанівна

Анотація: Наводяться основні принципи генетичної трансформації рослинних організмів, напрями використання генетично модифікованих рослин у медицині, сільському господарстві тощо. Аналізується стан і можливі наслідки широкого залучення генетично модифікованих організмів на організм людини та навколишнє середовище.

Семестр 3.
ДВС 2.

1. Біофізика складних систем

Викладач: професор кафедри біофізики та біоінформатики Санагурський Дмитро Іванович

Анотація: У курсі розглядаються класифікації систем, рівні організації систем, великі системи і особливості їх організації. Подаються визначення системи по Шенону, коливні характеристики елементів, подібність у поведінці елементів систем. Розглядаються живі організми як аналоги великих систем (як біофізична система), структурні і функціональні особливості організації біологічних систем, автоколивання в біологічних системах, як один із базових принципів в процесах самоорганізації, математичне моделювання різних типів систем.

2. Молекулярні механізми патологічних процесів

Викладач: доцент кафедри біохімії Стасик Олена Георгіївна

Анотація: Предметом вивчення навчальної дисципліни є хімічний склад, хімічна структура та властивості складових компонентів тканин і органів, перетворення речовин і енергії в здоровому та хворому організмах. У рамках цього курсу будуть розглядатись такі питання: загальні поняття про здоров’я та хворобу, молекулярні механізми виникнення патологічних змін в організмі, роль чинників зовнішнього та внутрішнього середовища в патологічному процесі; порушення обміну білків, ліпідів і вуглеводів; значення властивостей організму в походженні захворювань та механізми відновлення порушених функцій.

3. Нетипове структурне різноманіття рослин

Викладач: доцент кафедри ботаніки Одінцова Анастасія Валеріївна

Анотація: Курс поглиблює знання з морфології рослин, знайомить з різноманіттям органів і біоморф вищих рослин. Особлива увага приділяється рослинам з атиповою будовою і біологічними потребами. Розглядаються різноманітні відхилення у будові квітки, суцвіття і плоду, а також особливі життєві форми рослин, які важко піддаються класифікації.

4. Медико-генетичне консультування

Викладач: доцент кафедри генетики та біотехнології Матійців Наталя Петрівна

Анотація: Предметом вивчення навчальної дисципліни є принципи комплексного підходу до аналізу генетичних захворювань людини та формулювання рекомендацій щодо них. Студенти ознайомлюються із принципами доказової медицини; основами роботи із базами даних медичної інформації щодо спадкових захворювань, міжнародними рекомендаціями щодо методів діагностики, геномними базами даних. За підсумками курсу студенти повинні вміти: встановити тип успадкування захворювання, обчислити ймовірність прояву ознаки у пробанда та його нащадків; інтерпретувати результати скринінгових та діагностичних тестів; формулювати пояснення та рекомендації у доступній формі.

5. Гідроекологія

Викладач: доцент кафедри зоології Хамар Ігор Степанович

Анотація: Останнім часом однією з найгостріших проблем сучасності є екологічний стан морських і континентальних водойм. Особливого значення набула проблема збереження водних ресурсів для України, яка є однією з малозабезпечених водними запасами країн. Пізнання механізмів функціонування водних екосистем є основою для вирішення багатьох практичних завдань, пов’язаних з підвищенням продуктивності водойм, поліпшенням якості води в них та здійсненням водоохоронних заходів на водозбірних площах. Курс знайомить з гідросферою та її живим населенням, фізико-хімічними та біологічними процесами, пов’язаними з функціонуванням водних екосистем, формуванням якості води та біопродуктивності, впливом забруднень різного типу на водні екосистеми. Розглядаються водні екосистеми України. Метою викладання навчальної дисципліни “Гідроекологія” є ознайомити студентів із основними питаннями, які стосуються двостороннього зв’язку гідробіонтів із абіотичними факторами довкілля. Основними завданнями вивчення дисципліни є сформувати у студентів систему знань щодо особливостей реагування біологічних систем на зміну фізико-хімічних умов зовнішнього середовища та активного формування довкілля продуктами життєдіяльності гідробіонтів. Увага студентів акцентується на розробку нових методів екологічного моніторингу.

6. Санітарна мікробіологія

Викладач: доцент кафедри мікробіології Звір Галина Іванівна

Анотація: Для роботи фахівців-біологів на підприємствах харчової промисловості, у лікувальних, фармацевтичних, санітарно-епідемічних закладах, медичних установах важливим є знання характеристики санітарно-показових мікроорганізмів та методів їхнього виявлення. Майбутній біолог повинен володіти методами санітарно-гігієнічної оцінки стану води, повітря, ґрунту, предметів побуту, продуктів харчування, контролю особистої гігієни працівників дитячих, лікувальних, фармацевтичних закладів тощо. Тому у процесі підготовки біологів є важливим формування уявлень про склад та функції мікробоценозів людського організму, а також навколишнього середовища, продуктів харчування, предметів довкілля тощо.
Спектр мікроорганізмів, які можуть чинити вплив на здоров’я людини, не обмежується лише патогенними видами. Мікроорганізмам навколишнього середовища, які можуть уражувати рослини чи тварин, а також бути причиною псування харчових продуктів, лікарської сировини, відводиться значна увага у курсі вивчення дисципліни “Санітарна мікробіологія”. Тому вибіркова дисципліна “Санітарна мікробіологія”, яка ознайомлює студентів з мікроорганізмами, що населяють природні порожнини тіла людей і тварин, процесами їхнього функціонування, впливом на здоров’я людини, є важливою у підготовці фахівців-біологів.

7. Сучасні технології в медицині

Викладач: доцент кафедри фізіології людини і тварин Бичкова Соломія Володимирівна

Анотація: Класичні методи лікування, що засновані на фармакологічному підході, не завжди дають змогу позбутися хвороб. Тому існує потреба пошуку нових методів діагностики та терапії із залученням сучасних наукових розробок. Курс має на меті ознайомити студентів із найновішими досягненнями біологічних наук, що мають практичне застосування в медичній практиці. Тут проаналізовано найновіші тенденції та підходи в медицині. Слухачі довідаються про:
• досягнення в медичній діагностиці;
• нові підходи та технології в лікуванні ракових захворювань;
• індивідуалізоване лікування;
• можливості вирощування тканин і органів, їхню трансплантацію та приживання в пацієнтів.
Чи можливо виростити людське серце? Чи можна надрукувати судину? Це ті питання, на які ви можете вже зараз отримати відповідь.

8. Космофізіологія рослин

Викладач: доцент кафедри фізіології і екології рослин Пацула Остап Ігорович

Анотація: Космофізіологія рослин досліджує ефект гравітації на клітинному рівні, вивчає комбінований ефект мікрогравітації та інших стресів космічного середовища (радіації, відсутність добових ритмів та ін.) на рослинні організми.

Семестр 3.
ДВС 3.

1. Механізми міжклітинної комунікації

Викладач: доцент кафедри біофізики та біоінформатики Отчич Віра Петрівна

Анотація: У курсі розглядаються наступні теми. Фактори міжклітинної взаємодії. Щілинні з’єднання між клітинами. Міжклітинна сигнальна роль оксиду азоту у нервовій системі. Синаптична передача. Цикл синаптичного пухирця. Нейропептиди – участь у синаптичній передачі. Рецептори нейромедіаторів. Іонотропні рецептори. Гальмівні нейромедіатори центральної нервової системи. Метаботропні рецептори, повільна синаптична передача. Механізми виникнення кальцієвого сигналу у клітині. Процеси гормональної рецепції. Розчинні медіатори.

2. Глікобіологія

Викладач: завідувач кафедри біохімії Сибірна Наталія Олександрівна

Анотація: Програма курсу передбачає вивчення структури, властивостей глікокон’югатів та методів їхнього дослідження. Матеріал спецкурсу «Глікобіологія» присвячений тлумаченню структурної організації, принципів оцінки хімічних властивостей і перетворень моноцукрів, їхніх похідних, олігосахаридів, гліколіпідів та глікапротеїнів у процесі життєдіяльності організму. Предметом глікобіології є вуглеводзалежні процеси, що відбуваються в клітині. Особлива увага приділяється глікозилюванню протеїнів і ліпідів, а також трансмембранній передачі сигналу, що ґрунтується на вуглевод-білкових взаємодіях. Значна увага приділяється вивченню структурно-функціональних особливостей та біологічного значення лектинів (вуглевод-зв’язуючих білків), які є універсальним інструментом в дослідженні структури вуглеводних ланцюгів і виявленні порушень їх глікозилювання при різних патологіях.

3. Оранжерейні і культивовані рослини

Викладач: доцент кафедри ботаніки Прокопів Андрій Іванович

Анотація: Курс знайомить з різноманіттям оранжерейних рослин, їх біолого-екологічними особливостями, ритмами розвитку й використанням при озелененні інтер`єрів. Особливістю курсу є проведення практичних занять у Ботанічному саду. Студенти-магістри ознайомляться з головними групами культивованих рослин, закономірностями їх виникнення, агротехнічними прийомами та ресурсним потенціалом.

4. Геномна інженерія

Викладач: завдувач кафедри генетики та біотехнології Федоренко Віктор Олександрович

Анотація: У спецкурсі розглядаються теоретичні основи та практичне використання найновіших методичних підходів у геномній інженерії мікроорганізмів, рослин, тварин і людини з використанням вірусних систем інтеграції, транспозаз і сайт-специфічних рекомбіназ, систем гомологічної рекомбінації (рекомбінірингу), мегануклеаз, TALEN-ендонуклеаз, нуклеаз на основі «цинкових пальців», систем редагування геномів CRISPR-CAS. Велика увага в спецкурсі приділяється методам генної терапії захворювань людини.

5. Етологія тварин

Викладач: завідувач кафедри зоології Царик Йосиф Володимирович

Анотація: Сучасна етологія є міждисциплінарною наукою і має в собі фізіологічну тематику й еволюційну складові. Основне завдання етології – дати філогенетичне та фізіологічне пояснення функціональних взаємозв’язків між факторами, що формують поведінку живих істот та впливають на неї. Численні експерименти дозволяють створити математичні моделі поведінки деяких видів тварин, моделі, що частково відображають видовий стереотип, але далеко не вичерпують всю його складність. Практичне значення етології полягає в управлінні поведінкою тварин. Метою курсу є ознайомити студентів з основними питаннями етології – поведінкою тварин в сучасних умовах середовища, її механізмами, еволюційним й практичним значенням. Завдання – сформувати у студентів систему знань про поведінку тварин в різних умовах середовища та стресових ситуаціях, фізіологічних, генетичних та еволюційних механізмів її реакції. Увага студентів акцентується на виявлення ролі поведінки тварин у функціонуванні виду в мінливих умовах середовища та організації зооценозів.

6. Прикладна бактеріофагія

Викладач: доцент кафедри мікробіології Перетятко Тарас Богданович

Анотація: Бактеріофаги, які протягом останніх десятиріч використовуються як незамінні об’єкти досліджень у молекулярній біології, генетиці, мікробіології у ролі векторів для передавання генетичної інформації чи модельних систем, на сьогодні входять до складу препаратів, які знаходять широке застосування для ідентифікації, діагностики, профілактики та лікування захворювань, спричинених стійкими до антибіотиків бактеріями. Деякі бактеріофаги доцільно використовувати для одержання у процесі фаголізису бактерій цінних мікробних ферментів.
Крім того, бактеріофаги широко використовують у ветеринарії (для профілактики бактерійних захворювань птахів і тварин, лікування гнійно-запальних захворювань слизових ока і порожнини рота, профілактики гнійно-запальних ускладнень при опіках, операційних втручань, інших травмах тварин); харчовій промисловості (для оброблення готових для споживання м’ясних продуктів препаратами, що містять фагові частки); сільському господарстві (для захисту рослин і тварин від бактерійних захворювань за допомогою фагопрепаратів); для екологічної безпеки (для очищення приміщень підприємств харчової промисловості, антибактеріального оброблення насіння і рослин, санітарного оброблення обладнання, профілактики приміщень медичних лікувальних закладів).
Метою викладання дисципліни “Прикладна бактеріофагія” є ознайомити студентів з практичним застосування бактеріофагів та їхніх складових у харчовій промисловості, сільському господарстві, у боротьбі з фітопатогенними бактеріями, у створенні космід і фагмід, у фагодіагностиці, фагоіндикації, фагопрофілактиці та фаготерапії бактерійних захворювань людини і тварин.

7. Сигнальні системи клітин

Викладач: доцент кафедри фізіології людини і тварин Манько Богдан Олексійович

Анотація: У сучасному світі знання мов є запорукою успіху. Лінгвісти вивчають китайську, психологи – невербальну лексику, а програмісти – Java та Python. Для фахівців у сферах фізіології, біохімії, біофізики, медицини, фармакології, клінічної та молекулярної діагностики необхідно знати дві мови – англійську та мову живих клітин. Слухачі курсу матимуть можливість покращити свої знання з обох мов. Вартість курсу – близько 3k хвилин вашого життя. Інвестуйте в себе.

8. Фізіологічні основи фітодизайну

Викладач: доцент кафедри фізіології і екології рослин Кобилецька Мирослава Степанівна

Анотація: Метою вивчення курсу є ознайомлення студентів із різноманіттям декоративних рослин та особливостями їхніх фізіологічних процесів, принципами і методами розміщення їх в інтер’єрі, правилами і особливостями догляду. Викладання курсу передбачає вивчення студентами особливостей і закономірностей взаємодії рослин з навколишнім середовищем, типами агротехнічних прийомів, особливостями формування композицій, методами підвищення декоративності рослин, сучасними напрямами фітодизайну.

Спеціальність 101 Екологія. Магістри першого року навчання

Семестр 2.
ДВС 1.

1. Ecological Toxicology

Викладач: професор кафедри екології Антоняк Галина Леонідівна

Анотація: The subject of study of the discipline “Environmental Toxicology” is to analyze harmful effects of toxic chemicals and anthropogenic pollutants on the environment, and biotic components of natural ecosystems (organisms, populations, biotic communities) and agroecosystems. The goal of teaching the “Ecological Toxicology” is formation of knowledge and skills that are needed by highly skilled ecologists to analyze impact of toxic substances on ecosystems, to implement preventive measures for the averting of environmental contamination with toxic substances, and prevention the poisoning of people and animals.
As a result of mastering knowledge in the discipline, the students will get necessary skills for assessing pollution of environmental components with diverse groups of xenobiotics and harmful effects of pollutants on biotic component of ecosystems; for toxicological monitoring of the environment; for implementation of necessary steps to prevent the impacts of anthropogenic pollutants on the environment, and for controlling the use of heavy metals and xenobiotics.

2. Біота в екосистемах

Викладач: професор кафедри екології Антоняк Галина Леонідівна

Анотація: Курс навчальної дисципліни “Біота в екосистемах” присвячений вивченню біотичної складової екосистем та функціональних взаємозв’язків між сукупністю рослин, тварин і мікроорганізмів у межах наземних і водних екосистем. Основними завданнями вивчення дисципліни є з’ясування міжвидових взаємодій між біотичними компонентами екосистем і формування у студентів практичних умінь для здійснення аналізу структури біоценозів та науково обґрунтованої оцінки продуктивності екосистем. Отримані знання дадуть змогу фахівцям-екологам аналізувати наслідки антропогенного впливу на біотичний склад екосистем, розробляти ефективні програми з охорони навколишнього середовища та збереження біорізноманіття.

Семестр 2.
ДВС 2.

1. Зоорізноманіття

Викладач: доцент кафедри екології Савицька Ольга Миколаївна

Анотація: Курс навчальної дисципліни “Зоорізноманіття”пропонується для студентів-магістрів у 2 семестрі обсягом 4,5 кредити (32 год. лекцій і 16 год. практичних занять). Курс спрямований на формування у студентів цілісної картини різноманіття живого, зокрема тваринного світу. Розглядаються різноманіття систематичних груп тварин, особливості структури зооценозів різних біотопів, загрози зоорізноманіттю та проблеми його збереження.

2. Рекреаційні ресурси

Викладач: доцент кафедри екології Савицька Ольга Миколаївна

Анотація: Курс навчальної дисципліни “Рекреаційні ресурси”пропонується для студентів-магістріву 2 семестрі обсягом 4,5 кредити (32 год. лекцій і 16 год. практичних занять). Метою курсу є ознайомлення студентів з різноманіттям рекреаційних ресурсів світу та України,їх раціональним використання та особливостями охорони природи в рекреаційних комплексах. Розглядаються принципи рекреаційного районування, особливості рекреаційних потоків, рекреаційний потенціал країн та регіонів.

Семестр 2.
ДВС 3.

1. Фіторізноманіття

Викладач: завідувач кафедри екології Мамчур Звенислава Ігорівна

Анотація: Курс навчальної дисципліни «Фіторізноманіття» дає цілісне уявлення про сучасну картину різноманітності живого, у тому числі рослинного світу й мікобіоти. Розглядаються міжнародні програми вивчення біорізноманіття, загрози та проблеми збереження міко- і фіторізноманіття, підтримка етнокультурних традицій природокористування.
Що стоїть за гаслами Сторін Конференцій 2010 і 2016 рр. Конвенції про біорізноманіття «Світ живе в гармонії з природою» і «Життя на планеті Земля і наше загальне майбутнє поставлені на карту…»?

2. Охорона рослинного світу й мікобіоти

Викладач: завідувач кафедри екології Мамчур Звенислава Ігорівна

Анотація: Курс навчальної дисципліни «Охорона рослинного світу й мікобіоти» дає уявлення про причини зникнення видів рослин і грибів, історію розвитку теоретичних основ збереження міко- та фіторізноманіття, оцінку і напрямки зменшення загроз організацію практичної охорони видів, угруповань рослин та оселищну концепцію охорони природи в Україні та світі. Особливості збереження спонтанної фітобіоти. Державний кадастр рослинного світу.

Спеціальність 101 Екологія. Магістри другого року навчання

Семестр 3.
ДВС 1

1. Історія екологічної думки

Викладач: завідувач кафедри екології Мамчур Звенислава Ігорівна

Анотація: У курсі «Історія екологічної думки» йтиметься про філософські аспекти природознавства й найважливіші процеси взаємодії людини і природи, зародження й ретроспективний аналіз розвитку екологічної думки. Історія охорони природи в світі та в Україні. Етичні засади ставлення людини до природи. Супертехнології – епіцентр еколого-філософських дискусій ХХІ ст. Сучасні стратегії розвитку екології як науки. Від антропоцентризму до біоцентризму. Формування ноосферного мислення.

2. Освіта для сталого розвитку

Викладач: завідувач кафедри екології Мамчур Звенислава Ігорівна

Анотація: У курсі «Освіта для сталого розвитку» йтиметься про роль освіти для побудови суспільства сталого розвитку, моделі ОСР й сучасні інтерактивні та специфічні психолого-педагогічні методи освіти, зокрема педагогіки «емпауермент» (педагогіка натхнення до дії). Будуть розглянуті питання, чому в Європі популярні «уроки для сталого розвитку» й освіта упродовж життя, якою має бути освіта майбутнього, як навчити ощадливого способу життя і яку роль відіграє сім’я для сприйняття ідей сталого розвитку, як будувати власне і життя місцевої громади із урахуванням потреб сталого розвитку суспільства, як отримати практичні навички відповідального ставлення до ресурсів, а також власного здоров’я, людських стосунків.

ДВС 2

1. Зоорізноманіття

Викладач: доцент кафедри екології Савицька Ольга Миколаївна

Анотація: Курс навчальної дисципліни “Зоорізноманіття” спрямований на формування у студентів цілісної картини різноманіття живого, зокрема тваринного світу. Розглядаються різноманіття систематичних груп тварин, особливості структури зооценозів різних біотопів, загрози зоорізноманіттю та проблеми його збереження.

2. Охорона тваринного світу

Викладач: доцент кафедри екології Савицька Ольга Миколаївна

Анотація: Курс навчальної дисципліни “Охорона тваринного світу”дає уявлення про причини зникнення видів тварин, історію розвитку теоретичних основ збереження тваринного різноманіття, оцінку і напрямки зменшення загроз, організацію практичної охорони видів, угруповань тварин та оселищну концепцію охорони природи в Україні та світі, Державний кадастр тваринного світу.

ДВС 3

1. Фітомеліорація

Викладач: доцент кафедри екології Цвілинюк Ольга Миколаївна

Анотація: В основі курсу навчальної дисципліни «Фітомеліорація» є питання про використання природної перетворювальної функції рослинності в оптимізації біосфери. Подається характеристика різних видів фіто меліорації: лісогосподарської, сільськогосподарської, інженерно-захисної, рекреаційної, архітектурно-планувальної, етико-естетичної. Акцентується на переплетенні продукційної і середовищетвірної функції фітоценозів –меліорантів. Курс дає уявлення про те як розробляти оптимальні схеми змішування лісових порід для різних типів лісомеліоративних насаджень; поєднання різних видів рослин для рекреаційної та етико-естетичної фітомеліорації.

2. Збалансоване природокористування в агросфері

Викладач: доцент кафедри екології Цвілинюк Ольга Миколаївна

Анотація: Курс навчальної дисципліни «Збалансоване природокористування в агросфері» дає уявлення про те, що при використанні природного ресурсу задля сільськогосподарського виробництва його треба замінювати рівноцінним для досягнення нульового або позитивного балансу. Порівняння на прикладах раціонального і нераціонального природокористування. Розуміння того, що в основі раціонального природокористування є принцип погодження виробничого і природного ритмів, тобто ритмічного функціонування сировинної й переробної ланки АПК.