Кафедра мікробіології

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Стратегія
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Звіти
  • Новини

Кафедра мікробіології Львівського національного університету імені Івана Франка заснована в 1936 році Наполеоном Гонсьоровським.

Кафедра проводить підготовку бакалаврів за спеціальностями 091–“Біологія”, 014.05–“Середня освіта (біологія та здоров’я людини)” і 101–“Екологія” на денній і заочній формах навчання, магістрів за освітньо-професійною програмою «Мікробіологія» на денній формі навчання та «Лабораторна діагностика біологічних систем» на заочній формі.

Викладачі кафедри значну увагу приділяють вивченню теоретичних основ і методів:

  • фізіології і біохімії мікроорганізмів;
  • різноманіттю мікроорганізмів;
  • екології мікроорганізмів;
  • екзоелектрогенезу прокаріотів;
  • бактеріологічному аналізу;
  • біологічним основам інфекційних процесів;
  • біотехнології;
  • методиці викладання біології.

На кафедрі працює Мікробіологічний гурток, який об’єднує членів студентського наукового товариства, та Мікробіологічний гурток Малої Академії наук.

Основними напрямками наукової роботи кафедри є:

  • Моніторинг вмісту ксенобіотиків за використання мікроорганізмів.
  • Дослідження адаптацій мікроорганізмів, які перетворюють сполуки сульфуру в природі, до впливу хімічних забруднень як стресових чинників.
  • Розроблення способів очищення забруднених середовищ від полютантів органічної та неорганічної природи за участі мікроорганізмів.
  • Дослідження процесів екзоелектрогензу у прокаріотів та робота з мікробними паливними елементами.
  • Дослідження мікробоценозів породних відвалів вугільних шахт та водойм екологічно небезпечних районів.
  • Дослідження фізіолого-біохімічних властивостей мікроорганізмів, виділених з різних субстратів Антарктики.

У 2013–2017 рр. кафедра брала участь у виконанні проекту Tempus “Створення міждисциплінарних інноваційних центрів розвитку віртуальних лабораторій у біології і медицині”.

При кафедрі функціонує Міждисциплінарна навчальна лабораторія віртуальних методів у біології. У приміщеннях кафедри працює лабораторія інструментальних методів дослідження при Центрі колекстивного користування клітинної біології та біоенергетики.

Випускники кафедри працюють у науково-дослідних установах, підприємствах мікробіологічного профілю, діагностичних лабораторіях.

Тематика наукових семінарів аспірантів кафедри мікробіології на ІІ семестр 2022/2023 н.р.

Вибіркові дисципліни, які читають викладачі кафедри

Потенційні місця працевлаштування

Будьмо знайомі, кафедра мікробіології!

 

 

Кафедру мікробіології створено у 1936 році на медичному факультеті Львівського університету. Проте, дослідженння з мікробіології на біологічному факультеті проводили раніше.

Перші відомі дослідження з мікробіології розпочав у Львівському університеті професор Францішек Діонізій Камєньський (1851–1912). Він вивчав паразити рослин, захворювання винограду. Досліджуючи Monotropa hypopitys, уперше виявив співжиття грибів з вищими рослинами (1880) – мікоризу. Вивчав флору Криму (1887–1888), Англії (1889), Індії, Цейлону, Яви, Єгипту (1892), беручи участь у експедиціях. Пізніше вчений переїхав до Одеси, де працюючи в університеті, описав грибок Metschnikowia artemaiae, виділений із одеських лиманів, що паразитує на рачках, сконструював мікроскоп із рухомим столиком для стереоскопічної фотографії (1908).

У 1886 р. в Одесі була заснована Пастерівська станція, де на практиці виготовляли вакцину і робили щеплення проти сказу. У Львові налагодив виробництво вакцини проти сказу (1911) та організував першу на Галичині Пастерівську станцію для боротьби зі сказом (1913) Павел Людвіґ Кучера (1872–1921). Він також розробив методи боротьби з холерою, висипним і черевним тифом. Кучера був обраний Президентом Львівського лікарського товариства (1915–1916) та удостоєний звання “Почесний громадянин Львова”.

 

Фізіолог рослин, доктор філософії, професор Северин Юзеф Кшемєнєвський (1871–1948), який був деканом математично-природничого факультету (1923–1924), а пізніше (1931–1932) – ректором Львівського університету, у своїх працях показав, що молібден за наявності феруму підвищує здатність зв’язувати азот азотобактеріями. Описав оригінальний метод виділення міксобактерій з ґрунту та їхню морфологію. Професор Кшемєнєвський був ініціатором створення заповідника степової флори у Кривчицях.

Разом з ним працювала і його дружина професор Гелена Йозефа Кшемєнєвська (1878–1966), яка виділила й описала 13 нових видів міксобактерій, зробила значний внесок у їхню систематику. На її честь названо новий вид бактерій Cytophaga krzemiеniewskae (Р. Стейнієр, 1940). У 1941–1944 подружжя працювало у Протитифозному інституті Р. Вайґля.

Здзіслав Кароль Штойзінґ (1883–1952) був 1930–1931 рр. деканом, а у 1931–1932 рр. – продеканом медичного факультету. Як професор мікробіології (1924–1927) він досліджував мікробіоту питної води. У 1941–1944 рр. Штойзінґ викладав у Таємному університеті.


Рудольфа Стефана Вайґля (1883–1957) вважають одним із найвидатніших рікетсіологів світу. Мобілізований до австрійської армії на початку Першої світової війни, Р. Вайґль був скерований для боротьби з висипним тифом у табори полонених і втікачів на території Чехії та Моравії, а відтак Польщі – в містах Тарнові та Перемишлі, де висипний тиф спричиняв величезні спустошення. Там він став співробітником військової бактеріологічної лабораторії і вперше зіткнувся з проблемою висипного тифу.

Після демобілізації у 1918 р. Р. Вайґль повернувся на посаду асистента кафедри гістології та ембріології медичного відділення Львівського університету. У 1919 р. був скерований як паразитолог на
посаду керівника великої лабораторії в Перемишлі для дослідження висипного тифу, де розпочав свої фундаментальні дослідження цього захворювання. Досягнувши значних успіхів у цій сфері, він у 1920 р. займає посаду
професора, завідувача кафедри загальної біології медичного факультету Львівського університету. У рамках цієї кафедри було створено Інститут досліджень висипного тифу – широко відомий як Протитифозний інститут Р. Вайґля, яким професор керував до 1944 р.

Р. Вайґль уперше опрацював метод культивування та нагромадження
збудника висипного тифу, розробив метод специфічної лабораторної діагностики цього захворювання і в історію світової науки увійшов як творець вакцини проти висипного тифу. Йому вдалося налагодити промислове виробництво вакцини. Користуючись розробленим методом культивування збудника, Р. Вайґль дослідив інші види внутрішньоклітинних рикетсій, давши їм назву рикетсій Роха–Ліма; дослідив збудника щурячого висипного тифу і дав йому назву рикетсій Моозера. Вивчав біологічні властивості збудників лихоманки Скелястих гір, п’ятиденної (траншейної або волинської) лихоманки тощо. Р. Вайґль уперше розробив метод специфічної лабораторної діагностики висипного тифу – реакцію мікроаглютинації, яку лауреат Нобелівської премії Шарль Ніколь назвав реакцією Вайґля. Передумовою успіху Р. Вайґля були його надзвичайні здібності експериментатора. Важливе значення мав також попередній досвід роботи в галузі цитології і трансплантології, де одержані Р. Вайґлем досягнення можна було б оцінити як окремий вагомий внесок у ці розділи науки. Інститут Р. Вайгля став всесвітньо відомим
осередком європейської рикетсіології. Вакцина проти висипного тифу успішно застосовували в ендемічних вогнищах Європи, Африки, Азії. Р Вайґль на запрошення Ліги Націй у 1937 р. зробив цикл доповідей у Женеві про методи боротьби з висипним тифом, у 1939 р. мав доповіді у Швеції, виїздив до Ефіопії для налагодження виробництва вакцини. Ученого було висунуто на здобуття Нобелівської премії.

У 1940 р. на базі Інституту було створено Львівський санітарно-бактеріологічний інститут. На початку німецької окупації Львова, коли нацисти розстріляли 25 професорів і членів їхніх родин, Р. Вайгль прийняв непросте рішення: продовжити виробництво вакцини, в тому числі для німецької армії, щоби зберегти робочі місця та врятувати життя багатьом львівським науковцям. Він домігся у німецької влади права самостійно підбирати співробітників і брав на себе всю відповідальність за вчинені ними дії. У той час інститут почав розростатися. Завдяки працевлаштуванню у своїх лабораторіях професору Вайґлю вдалося, за сучасними оцінками, врятувати близько п’яти тисяч представників львівського наукового середовища, академічної та гімназійної молоді, а також учасників руху опору. Нехтуючи заборонами німецької влади, вакцину Вайґля нелегально розповсюджували для щеплення цивільного населення. Завдяки особистій мужності Р. Вайґля та інших працівників інституту, їхньому бажанню надати допомогу потребуючим, цей рятівний препарат нелегально потрапляв до цивільного населення, польського підпілля, постачався до концентраційних таборів, варшавського та львівського гетто.

З 2003 р. кафедра мікробіології започаткувала Міжнародну україно-польську конференцію, присвячену Р. Вайґлю, яка відбувається від того часу почергово в Україні та Польщі.

Питання медичної мікробіології були актуальними темами для досліджень у довоєнний період. Ян Тадеуш Ленартовіч (1877–1959) – декан медичного факультету (1931–1932), досліджував етіологію, патогенез і лікування гонореї, сифілісу, пухирчатки, саркоїдозу, туберкульозу шкіри, запропонував новий метод мікроскопічного виявлення блідої спірохети. Він уперше приживив збудника сифілісу людини мишам і запропонував метод лікування пухирчатки, перший описав харчовий алергодерматоз після споживання деяких видів рослин – атрипексіаз.

Молодий мікробіолог Ян Мєчислав Бадіян (1904– 1942) досліджував будову клітин бактерій, зокрема, міксобактерій, ціанобактерій, дріжджів, їхній розвиток. Він удосконалив техніку фарбування мікроорганізмів для виявлення ядерних структур і один із перших висловив припущення про наявність у бактерій нуклеоїда – аналога ядра еукаріот. Німецька куля обірвала життя талановитого вченого.

У 1936 р. було створено кафедру мікробіології. Першим завідувачем новоствореної кафедри мікробіології був у 1936–1939 професор Наполеон Гонсьоровський (1876–1941). У 1938–1939 рр. він працював деканом медичного факультету. Гонсьоровський досліджував збудників холери, правця, дизентерії, склероми. Він розробив новий серологічний метод виявлення збудника сифілісу, який використано для обстеження населення Львівщини, запропонував оригінальну класифікацію збудників дизентерії. Н. Гонсьоровський створив Львівську школу мікробіологів, організував у Львові ІІ з’їзд мікробіологів та епідеміологів.

У 1939 р. кафедра мікробіології переведена у Львівський медичний інститут і тільки після війни, у 1946 р. відкрита заново на біологічному факультеті Львівського університету. До 1969 р. вона мала назву кафедри мікробіології та ґрунтознавства.

Завідував кафедрою у цей час (1945–1961) професор Литвинов Лев Самійлович (1901– 1963). У колі наукових інтересів працівників кафедри того часу перебували питання сільськогосподарської мікробіології: мінеральне живлення рослин, їхня стійкість до дії несприятливих чинників. На кафедрі розробляли методи отримання бактерійних добрив.

Цей напрямок продовжила розвивати Олександра Густавівна Гебгардт (1905– 1982), яка завідувала кафедрою у 1961–1969 рр. Під її керівництвом працівники кафедри досліджували азотофіксувальні бактерії, біосинтез вітамінів, розробляли технологію виготовлення бактерійних добрив. Було відкрито стимулювальний вплив метиленової синьки на ріст рослин.

Новий етап у розвитку кафедри розпочався з приходом на завідування кафедрою відомого професора Георгія Михайловича Шавловського (1925–1996), який завідував кафедрою упродовж 1968–1970 рр. Георгій Михайлович започатковує роботи з дослідження біосинтезу та регуляції вітаміну В2 мікроорганізмами. За його керівництва було детально вивчено флавіногенну активність різних видів дріжджів, розроблено методи визначення флавінів, досліджено вплив різноманітних факторів на біосинтез вітаміну В2, виявлено участь феруму в регуляції цього процесу, сформульовано гіпотезу про важливу роль постачання попередниками для стимуляції біосинтезу рибофлавіну, досліджено біосинтез і регуляцію пуринів de novo, з’ясовано, що для здійснення надсинтезу флавінів дріжджі мають активно синтезувати пурини. Результатом більш ніж десятирічної праці була докторська дисертація, яку Г. М. Шавловський успішно захистив 1967 р. у Москві в Інституті мікробіології АН СРСР, а наступного року йому було присвоєно звання професора.

Професор Шавловський був одним із організаторів створення Львівського відділення Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна АН УРСР, відділом якого він керував до кінця свого життя. Працю в науково-дослідному інституті професор Шавловський поєднував з педагогічною роботою. Відділ регуляції клітинного синтезу низькомолекулярних сполук став філіалом кафедри мікробіології Львівського державного університету ім. І. Франка. Співробітники відділу залучалися до педагогічної праці, а студенти мали змогу отримати належну фахову підготовку.

Під керівництвом завідувачів кафедри (1971–1981) доцента Дацюк Ніни Макарівни (народилася 1926 р.), а дещо пізніше доцента Кучераса Романа Васильовича (1934–2014), на кафедрі проводять дослідження з фізіології мікроорганізмів-продуцентів біологічно активних сполук, зокрема, продуцентів вітамінів В2 і В12, тетрапіролів (Кузнецова Р.О., Гудзь С.П., Коструба М.Ф., Рурик В.Д., Білінська І.С., Полулях О.В., Єлісеєв С.А., Подопригора О.І., Шах Є. С., Виговська, Т. В., Павлович Т.М.). Ці роботи мали велике практичне значення. Їхні результати були використані у промисловому ви­робництві вітамінів.

Учень професора Шавловського Г.М. професор Гудзь Степан Петрович (народився 1940 р.) керував кафедрою з 1984 по 2014 рр. Упродовж багатьох років під його керівництвом колектив кафедри працює над дослідженням закономірностей біосинтезу бета-галактозидази у дріжджів (Борсукевич Б.М., Гірна О.В., Третяк О. І., Гнатуш С.О., Третяк К. О., Закальський А. Є., Русин І.Б.), впливу етанолу на ферменти обміну вуглеводів (Гнатуш С.О.), вмісту жирних кислот у клітинах Кребтрі-позитивних і Кребтрі-негативних дріжджів (Колісник Я.І.) Було отримано різні продукти за вирощування дріжджів на відходах підприємств молочної, харчової промисловості тощо (Гірна О.В., Третяк О.І., Гнатуш С.О.)

Професор Гудзь С.П. на початку ХХІ ст. започаткував дослідження участі мікроорганізмів у кругообігу сполук сульфуру (Коструба М.Ф., Баран І.М., Кіт Л.Я., Перетятко Т.Б., Горішний М.Б., Галушка А.А., Клим І.Р., Мороз О.М., Подопригора О.І.)

З 2014 р. кафедрою завідує професор Гнатуш Світлана Олексіївна (народилася 1965 р.)

Наукові напрямки кафедри мікробіології є різновекторними. Співробітники активно проводять дослі­дження участі мікроорганізмів у кругообігу сполук сульфуру, впливу важких металів на фізіолого-біохімічні властивості бактерій, розробляють методи детоксикації гідроген сульфіду та вилучення сполук важких металів (Гнатуш С.О., Перетятко Т.Б., Мороз О.М., Кушкевич І.В., Галушка А.А., Горішний М.Б., Клим І.Р., Василів О.М., Масловська О.Д., Шоляк К.В., Лаврик С.В., Дорош Л.С., Чайка О.М., Тарабас О.В., Яворська Г.В., Звір Г.І.)

Уперше проведено екологічний моніторинг сірко- і сульфатметаболізувальних бактерій у водоймах Яворівського та Роздільського сіркових родовищ, вивчено використання ними сполук сульфуру за різних умов, досліджено асиміляцію гідроген сульфіду пурпуровими та зеленими сірковими бактеріями. Удосконалено методики виділення й ідентифікації сіркометаболізувальних бактерій. Виділено з природних середовищ і задепоновано штами Desulfovibrio desulfuricans ІМВ К-6, Desulfuromonas acetoxidans ІМВ В-7384, Chlorobium limicola ІМВ К-8, вивчено питання їхньої аутекології. Досліджено фізіолого-біохімічні властивості мікроорганізмів, які забезпечують перетво­рення сполук сульфуру, за впливу солей важких металів. Одержано цікаві дані стосовно можливості засвоєння ними органічних сполук. Оригінальними є дослідження мікробного паливного елемента на основі Desulfuromonas acetoxidans ІМВ В-7384.

Досліджено процеси ферментативного та неферментативного відновлення окиснених форм металів сульфатвідновлювальними бактеріями та фактори, які впливають на цей процес. Описано низку штамів сульфатвідновлювальних бактерій, які використовують метали як кінцевий акцептор електронів. Узагальнено експериментальні й теоретичні дані про перспективи використання цих мікроорганізмів для очищення довкілля від важких металів. У дослідженнях акцентується увага на пошуках і застосуванні психрофільних штамів сульфатвідновлювальних бактерій у біоремедіаційних процесах.

Надзвичайно цікавими як у практичному, так і в теоретичному аспектах є роботи зі встановлення ролі мікроорганізмів у пошкодженні стародруків, творів мистецтва та пам’яток архітектури (Білінська І.С., Яворська Г.В.). Розпочато роботи з дослідження змін видового складу мікробіоти кишечника за впливу різних консервантів, які входять до складу лікарських засобів (Колісник Я.І., Скочиляс Н.Б., Литвин В.М.). Практичне значення мають дослідження впливу пестицидів на мікроорганізми природних біоценозів (Звір Г.І.)

Від 2012 р. розпочато роботи з дослідження мікробоценозів породних відвалів вугільних шахт (Гнатуш С.О., Дяків С.В., Мороз О.М., Перетятко Т.Б.) і встановлення ролі різних екологотрофічних груп мікроорганізмів у їхньому функціонуванні.

На сьогодні колектив кафедри відомий в Україні не тільки за науковими здобутками, а і за своїми підручниками та навчальними посібниками.

Щорічно кафедра мікробіології випускає фахівців-мікробіологів, які знаходять застосування своїх знань і на виробництві, і в діагностичних лабораторіях, і в науково-дослідних установах. Багато з них працюють на педагогічній роботі, очолюють кафедри провідних вузів. Кожен випускник вносить свою часточку в розвиток мікробіології, а відповідно – і в історію Львівського університету.

Стратегія розвитку кафедри мікробіології на 2020-2024 роки

 

Місія

У складі Львівського національного університету імені Івана Франка кафедра мікробіології, маючи багату історію і довготривалі традиції, є колективом однодумців, покликаним брати участь у визначенні і реалізації сучасних освітніх та наукових стандартів у галузях біології, біотехнології, освіти, формувати інтелектуальний та інноваційний потенціал, генерувати зміни і зберігати надбання мікробіологічної науки, розвивати духовний світ молоді, виховувати почуття національно-патріотичного обов’язку громадян України.

 

Візія

Кафедра мікробіології як відкрита, мобільна, інноваційна, конкурентоздатна структурна одиниця Львівського національного університету імені Івана Франка розвивається у напрямі забезпечення надання високої якості освітніх послуг та розвитку сучасних наукових досліджень.

 

Стратегічні цілі

  • Забезпечення високої якості навчального процесу на кафедрі мікробіології.
  • Проведення наукових досліджень на сучасному рівні.
  • Інтеграція освіти, науки та інновацій.
  • Мобільність студентів.
  • Міжнародна співпраця та партнерство в Україні.
  • Активна комунікація з потенційними роботодавцями.
  • Багатогранна профорієнтаційна робота.
  • Забезпечення програми безперервного професійного вдосконалення викладачів.
  • Участь у розробленні і реалізації нових освітніх програм.
  • Запобігання плагіату, фальсифікації, фабрикації.
  • Професійне рейтингування науково-педагогічних працівників.

 

Забезпечення високої якості навчального процесу

  • Формувати професорсько-викладацький склад, який здатний забезпечити досягнення стратегічних цілей.
  • Розробляти і реалізовувати навчальні програми із залученням потенційних роботодавців та здобувачів освіти.
  • Читати курси на високому науково-методичному рівні з використанням інноваційних технологій.
  • Проводити науково-методичні і науково-практичні семінари.
  • Готувати до друку підручники, навчальні і навчально-методичні посібники.
  • Взаємне відвідування викладачами кафедри навчальних занять з метою покращення якості викладання навчального матеріалу.
  • Розробляти та оновлювати методичне забезпечення навчальних дисциплін, особливу увагу приділяти тим, які мають лабораторні роботи.
  • Підвищувати якість навчально-виробничої, виробничої, виробничої (переддипломної), педагогічної практик. Працювати над розширенням переліку потенційних баз практик.

 

Проведення наукових досліджень

Розвивати основні напрямки наукової роботи кафедри мікробіології:

  • Дослідження адаптацій мікроорганізмів, які перетворюють сполуки сульфуру в природі, до впливу хімічних забруднень як стресових чинників.
  • Розроблення способів очищення забруднених середовищ від полютантів органічної та неорганічної природи за участі мікроорганізмів.
  • Дослідження процесів екзоелектрогензу у прокаріотів та робота з мікробними паливними елементами.
  • Дослідження мікробоценозів породних відвалів вугільних шахт та водойм екологічно небезпечних районів.
  • Дослідження фізіолого-біохімічних властивостей антарктичних мікроорганізмів.
  • Дослідження впливу екстрактів з рослин на мікроорганізми.

 

  • Написання наукових проектів із залученням працівників інших установ й запровадження нових сучасних методів наукових досліджень.
  • Участь у наукових конференціях, з’їздах, симпозіумах.
  • Проведення наукових конференцій.
  • Залучення студентів кафедри до участі у конференціях і написання наукових публікацій.
  • Підготовка до друку статей у виданнях, які мають імпакт-фактор, та інших виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science, Scopus тощо.
  • Розширення співпраці з науковими установами НАН України та галузевими академіями наук України, з іншими навчальними закладами і науковими установами.
  • Розширення співпраці із закордонними науковими установами та фірмами.
  • Участь у конкурсах на здобуття наукових грантів.
  • Підготовка та захист кандидатських і докторських дисертацій.
  • Активна патентно-ліцензійна діяльність.

 

Виховна, профорієнтаційна, громадська робота

  • Популяризація роботи кафедри мікробіології в сучасному інформаційному просторі (робота над оновленням веб-ресурсів кафедри, участь у проведенні масових заходів з метою популяризації науки, наприклад, «Днів науки», «Наукових пікніків» тощо).
  • Читання лекцій з метою профорієнтації учнів та підвищення кваліфікації вчителів.
  • Участь у роботі наукових товариств, зокрема Товаристві мікробіологів України імені С. М. Виноградського.
  • Інтегрування учнівської і студентської молоді в академічне середовище (керівництво гуртком «Мікробіологія» для слухачів МАН, виконання і написання учнями науково-дослідницьких робіт, участь у вітчизняних на міжнародних конкурсах).
  • Участь у роботі оргкомітетів і журі Біологічних турнірів, олімпіад, конкурсах науково-дослідницьких робіт студентів і слухачів МАН.
  • Виконання викладачами кафедри обов’язків порадників академічних груп.
  • Залучення студентів кафедри до участі у заходах, які проводяться в Університеті.

 

Затверджено на засіданні кафедри мікробіології 19.11.2019 р., протокол № 6.

Програмні цілі та завдання кафедри на 2021 – 2026 роки

Співробітники

завідувачГНАТУШ Світлана Олексіївназавідувач
доцентГАЛУШКА Андрій Андрійовичдоцент
доцентЗВІР Галина Іванівнадоцент
доцентКОЛІСНИК Ярина Іванівнадоцент
доцентМАСЛОВСЬКА Ольга Дмитрівнадоцент
доцентПЕРЕТЯТКО Тарас Богдановичдоцент
доцентЯВОРСЬКА Галина Василівнадоцент
провідний науковий співробітник, доцент (сумісник)МОРОЗ Оксана Михайлівнапровідний науковий співробітник, доцент (сумісник)
аспірант, асистент (сумісник)КОМПЛІКЕВИЧ Соломія Ярославівнааспірант, асистент (сумісник)
аспірантМЕНІВ Наталія Павлівнааспірант
аспірантРІЗУН Ганна Михайлівнааспірант
аспірантХАНИК Юрій Олеговичаспірант

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Дослідження

Основними напрямками наукової роботи кафедри є:

  • Моніторинг вмісту ксенобіотиків за використання мікроорганізмів.
  • Дослідження адаптацій мікроорганізмів, які перетворюють сполуки сульфуру в природі, до впливу хімічних забруднень як стресових чинників.
  • Розроблення способів очищення забруднених середовищ від полютантів органічної та неорганічної природи за участі мікроорганізмів.
  • Дослідження процесів екзоелектрогензу у прокаріотів та робота з мікробними паливними елементами.
  • Дослідження мікробоценозів породних відвалів вугільних шахт та водойм екологічно небезпечних районів.
  • Дослідження фізіолого-біохімічних властивостей мікроорганізмів, виділених з різних субстратів Антарктики.

Звіт про роботу кафедри за 2014–2021 роки

Звіти про наукову роботу кафедри:

у 2019 році

у 2020 році

у 2021 році

у 2022 році

Звіти про виконання теми “Моделювання та прогнозування впливу хімічних забруднень на мікроорганізми, які перетворюють сполуки сульфуру”:

за 2021 рік

за 2022 рік

за 2023 рік

Звіти про виконання теми “Метаболічна активність, фізіолого-біохімічна та молекулярно-генетична характеристика антарктичних металорезистентних штамів мікроорганізмів”:

за 2019 рік

за 2020 рік

за 2021 рік

Звіти про виконання теми “Адаптації мікроорганізмів, які перетворюють сполуки сульфуру у природі, до впливу хімічних забруднень як стресових чинників”:

за 2020 рік

за 2021 рік

за 2022 рік

Перше засідання Підсекції генетики та мікробіології Звітної конференції Університету за 2023 рік

01.02.2024 | 12:45

1 лютого 2024 р. о 9 год відбулося перше засідання Підсекції генетики та мікробіології в межах Секції біологічних наук Звітної конференції Університету за 2023 рік під керівництвом проф. Світлани Гнатуш (секретар підсекції – доц. Галина Яворська). Аспірантами та науково-педагогічними працівниками кафедр генетики та біотехнології і мікробіології було представлено 8 доповідей.

Читати »

Лекції з дисципліни “Біологічні основи інфекційних процесів”

24.01.2024 | 11:57

Лекції з дисципліни “Біологічні основи інфекційних процесів” для здобувачів ОПП 091 Біологія другого (магістерського) рівня вищої освіти відбуватимуться за покликанням:
https://us04web.zoom.us/j/7583015494?pwd=VnluOGZMVDdwQU1zMGlNSXhaK3FpQT09
Meeting ID: 758 301 5494
Passcode: 8SS95S.

Читати »

Перездача іспиту з курсу “Імунологія”

09.01.2024 | 13:01

Перездача іспиту з курсу “Імунологія” для студентів 4 курсу денної форми навчання відбудеться у п”ятницю, 12 січня 2024 р., о 12:00 за покликанням:
https://us04web.zoom.us/j/7583015494?pwd=VnluOGZMVDdwQU1zMGlNSXhaK3FpQT09
Meeting ID: 758 301 5494
Passcode: 8SS95S.

Читати »

Графік консультацій перед екзаменами з навчальних дисциплін, які викладають на кафедрі мікробіології

27.12.2023 | 00:07

Графік консультацій для здобувачів освіти перед екзаменами в І семестрі 2023-2024 н.р. з навчальних дисциплін, які викладають на кафедрі мікробіології 
 

Назва навчальної дисципліни 
Викладач/ка  
Курс, група 
Дата, час 
Аудиторія або посилання  

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти 

Мікробіологія 
проф. Гнатуш С. О. 
БЛБ-31 
28.12.2023,17.00 
https://us02web.zoom.us/j/3997686344?pwd=UlNQZlVSRGZVQ2lYTkJQYjc1ZkVodz09 
код доступу FX00gW 
 ідентифікатор конференції 399 768 6344 

Мікробіологія 
проф. Гнатуш С. О. 
БЛБ-32 
2.01.2024, 
17.00 
https://us02web.zoom.us/j/3997686344?pwd=UlNQZlVSRGZVQ2lYTkJQYjc1ZkVodz09 
код доступу FX00gW ідентифікатор конференції 399 768 6344 

Мікробіологія 
проф. Гнатуш С. О. 
БЛБ-33 
27.12.2023, 
17.00 
https://us02web.zoom.us/j/3997686344?pwd=UlNQZlVSRGZVQ2lYTkJQYjc1ZkVodz09  
код доступу FX00gW ідентифікатор конференції 399 768 6344 

Мікробіологія 
проф. Гнатуш С. О. 
БЛБ-34 
28.12.2023 
18.00 
https://us02web.zoom.us/j/3997686344?pwd=UlNQZlVSRGZVQ2lYTkJQYjc1ZkVodz09  
код доступу FX00gW ідентифікатор конференції 399 768 6344 

Мікробіологія 
проф. Гнатуш С. О. 
БЛБ-35 
28.12.2023 
19.00 
https://us02web.zoom.us/j/3997686344?pwd=UlNQZlVSRGZVQ2lYTkJQYjc1ZkVodz09  
код доступу FX00gW ідентифікатор конференції 399 768...

Читати »

Вітаємо Ольгу Тарабас з успішним захистом

17.12.2023 | 14:00

Вітаємо Тарабас Ольгу Володимирівну та її наукового керівника, завідувачку кафедри мікробіології Гнатуш Світлану Олексіївну з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. Бажаємо подальших наукових успіхів!

Читати »