Кафедра фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка Кафедра фізіології людини і тварин
Львівського національного університету імені Івана Франка
Біологічний факультет, вул. Грушевського 4, 79005 м. Львів, Україна
Тел.: (032) 239-47-86

 

Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра фізіології людини і тварин

                                                                                      “ЗАТВЕРДЖУЮ
                                                                                        Проректор
                                                                                     з науково-педагогічної та виховної роботи
                                                                                       ___________________ доц. Мамчур З. І.
                                                                                          “______”_______________2010 р.

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

__________________________СЕНСОРНА ФІЗІОЛОГІЯ______________________
(шифр і назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки _________6.040102 – БІОЛОГІЯ__________________________
(шифр і назва напряму підготовки)
для спеціальності (тей)____________________________________________________
(шифр і назва спеціальності (тей)
спеціалізації_____________________________________________________________
(назва спеціалізації)
інституту, факультету, відділення ___БІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ___________
                                                                     (назва інституту, факультету, відділення)

 

Кредитно-модульна система
організації навчального процесу

 

 

 

 

 

ЛЬВІВ – 2010

 

                                              
СЕНСОРНА ФІЗІОЛОГІЯ:  Робоча програма навчальної дисципліни для
(назва дисципліни)   
студентів
за напрямом підготовки 6.040102 – Біологія, спеціальністю ________________. –
Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.І.Франка, 2010.- ___ с.

 

Розробники: Манько В.В., доктор біологічних наук, професор

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ І ТВАРИН
Протокол № __ від   “__” лютого 2010 р.

        Завідувач кафедри  _ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ І ТВАРИН_

                                                                       _______________________ (Клевець М.Ю.)
                                                                                                                                     (підпис)                            (прізвище та ініціали)        
“_____”___________________ 2010 р

Схвалено методичною радою за
напрямом підготовки (спеціальністю) 6.040102 – Біологія (шифр, назва)
Протокол № 3 від  “15” лютого 2010 р.

“_____”________________2010 р. Голова     ______________________(Хамар І.С.)
                                                                                                                               (підпис)                                   (прізвище та ініціали)        

 

 

 

© Манько В.В., 2010
© Львівський національний університет імені Івана Франка, 2010

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів  – 2

Галузь знань
0401-природничі науки

(шифр, назва)

Варіативна
(за вибором студента)

Модулів – 1

Напрям
6.040102-Біологія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

4-й

Курсова робота

Семестр

Загальна кількість
 годин – 54

7-й

 -й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних – 2
самостійної роботи студента – 1

Освітньо-кваліфікаційний рівень:
6.070400-Бакалавр

36 год.

год.

Практичні, семінарські

 год.

 год.

Лабораторні

 год.

 год.

Самостійна робота

16 год.

  год.

ІНДЗ: доповідь (2 год.)

Вид контролю: іспит

Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 2 : 1

 

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: Ознайомити студентів з основними поняттями і закономірностями функціонуванням сенсорних систем людини і тварин.  
Завдання: розглянути основні положення загальної сенсорної фізіології, фізіологію рецепторної клітини, загальний план організації сенсорних систем і принципи їхнього функціонування. Наступні лекції присвячені детальному розгляду всіх сенсорних систем людини (смакової, слухової, хімічної вісцеральної, соматичної системи, вестибулярного апарату, слуху, зору і больового відчуття) і деяких систем тварин, які не притаманні людині. Такий детальний аналіз функціонування сенсорних систем є необхідний, з одного боку, для спеціалізації студентів-фізіологів людини і тварин, а з іншого – служить тією основою, яка дозволяє студентам краще зрозуміти фізіологічні процеси, які зв’язані з вищою нервовою діяльністю людини.
В результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:

  • загальні принципи організації сенсорних систем;
  • послідовність процесів, які забезпечують сприйняття сенсорного подразника (трансдукцію) рецепторною клітиною, генерацію рецепторного потенціалу і його трансформацію у послідовність нервових імпульсів;
  • принципи організації і властивості нервової мережі;
  • загальні принципи організації і функціонування центрального відділу сенсорних систем;
  • властивості сенсорного відчуття і його зв’язок із свідомістю;
  • організацію і принципи функціонування різних сенсорних систем людини (смакової, слухової, хімічної вісцеральної, соматичної системи, гравітаційної, слухової, зорової системи і больового відчуття).

вміти:

  •  застосовувати набуті знання для опанування сучасних методів об’єктивної і суб’єктивної сенсорної фізіології;
  • інтерпретувати результати дослідження.

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль І. Загальна сенсорна фізіологія.
Зорова сенсорна система
Предмет і завдання сенсорної фізіології. Закон «специфічних нервових енергій». Предмет сенсорної фізіології. Розділи сенсорної фізіології. Загальна характеристика об’єктивної і суб’єктивної  сенсорної фізіології. Поняття «сенсорний орган», «сенсорна система» («аналізатор»), «сенсорні рецептори». Класифікація сенсорних систем. Сенсорні рецептори, їхня класифікація. Специфічність сенсорних систем.
Процеси трансдукції і трансформації у рецепторах. Сенсорна мережа. Етапи трансдукції у сенсорних рецепторах. Механізм генерації і властивості рецепторного потенціалу. Трансформація і перекодування рецепторного потенціалу. Фазна і тонічна відповідь первинного аферента. Адаптаційні процеси у рецепторах. Організація і властивості сенсорної мережі.
Сенсорне відчуття. Співвідношення модальності і свідомості. Властивості відчуття. Інтенсивність відчуття. Абсолютний поріг відчуття. Суб’єктивний диференціальний пороги. Закон Вебера-Фехнера. Закон Стівенсона. Просторові властивості відчуття. Контраст. Часові властивості відчуття. Критична частота злиття. Адаптація і сенситизація.
Загальна характеристика зорової сенсорної системи. Електромагнітний спектр і видиме світло. Скотопічний і фотопічний зір. Периферична і центральна частина зорової сенсорної системи. Будова очного яблука. Функції слізних залоз. Сльозовиділення, значення і регуляція парасимпатичною і симпатичною нервовими системами. Синдром сухих очей. Зіниця. Реакція зіниці на освітлення, участь парасимпатичної і симпатичної нервові системи.
Оптична система ока. Діоптричний апарат ока. Формування зображення на сітківці. Регуляція діоптричного апарату ока. Акомодація. Порушення формування зображення на сітківці (катаракта, пресбіопія, або вікова далекозорість, астигматизм, сферична аберація, хроматична аберація, міопія, гіперметропія, глаукома) та їхня корекція.
Сітківка ока. Методи дослідження сітківки ока. Пряма офтальмоскопія. Структурна організація сітківки приматів. Світлочутлива, війкова і райдужна частина сітківки. Центральна ямка і жовта пляма. Сліпа пляма. Функції складових частин сітківки. Товщина сітківки у різних відділах. Живлення сітківки. Відшарування сітківки від судинної оболонки ока. Шари сітківки. Організація рецепторного апарату сітківки. Густина паличок і колбочок у різних частинах сітківки, їхня загальна кількість. Структура паличок і колбочок. Спектри поглинання паличок і колбочок. Типи колбочок.
Процеси трансдукції у фоторецепторах сітківки. Ввімкнення зорового каскаду. Реакція ізомеризації 11-цис-ретиналю, роль родопсину, трансдуцину, фосфодіестерази цГМФ. Темновий струм. Етапи підсилення у зоровому каскаді. Первинний і вторинний рецепторні потенціали паличок сітківки. Вимкнення зорового каскаду. Роль катіонів Са2+, родопсинкінази, рековерину, арестину, гуанілатциклази і фосфатази 2а у вимкненні зорового каскаду. Цикл родопсину. Біохімічна основа світлової і темнової адаптації зорової сенсорної системи.
Нейронна мережа сітківки. Роль біполярів, горизонтальних і амакринових клітин. Спонтанна активність гангліозних  клітин. Нервові клітини on-, off- і on-off-типу. Рецепторне поле гангліозних клітин. Кольороспецифічна організація рецепторних полів. Латеральне гальмування у сітківці ока.
Кольоровий зір. Теорія опонентних кольорів Герінга. Виникнення після образів. Кольороспецифічні типи гангліозних клітин. S-колбочковий канал. Порушення кольорового зору.
Психофізика зорового сприйняття. Фізіологічна основа і визначення і гостроти зору. Точкова, сепарабільна, ноніусна і формена гострота зору. Критична частота злиття світлових мерехтінь. Бінокулярний зір. Сприйняття глибини. Бінокулярна координація руху очей. Рухи очей при розглядання складних предметів. Саккади. Зорові ілюзії.

Змістовий модуль ІІ. Інші сенсорні системи людини
Загальна характеристика слухової сенсорної системи. Будова вуха. Зовнішнє, середнє і внутрішнє (завитка) вухо. Функції середнього вуха. Узгодження імпендансів. Структурно-функціональна організація завитки. Кортіїв орган. Слухові процеси у внутрішньому вусі. Слуховий шлях. Центральна частина слухової сенсорної системи.
Процеси трансдукції і трансформації у внутрішньому вусі. Частотна дисперсія, роль біжучої хвилі у завитці. Розподіл частотних максимумів вздовж основної мембрани. Постійні потенціали каналів завитки (ендокохлеарний потенціал). Мікрофоний потенціал завитки. Механотрансдукція у волоскових клітинах.  Характеристика волокон слухового нерва. Амплітудно-частотне перекодування слухового рецепторного потенціалу.
Психофізика слуху. Границі слухової чутливості. Ізофони. Мовна область. Поріг розрізнення частот. Гучність звуку. Поріг розрізнення сили звуку. Звукова травма. Слух в умовах шуму. Адаптація слухової сенсорної системи. Слухова орієнтація у просторі. Порушення слуху. Зовнішній слуховий апарат. Ендокохлеарний протез.
Відчуття рівноваги. Будова вестибулярного апарату (отолітовий апарат і півколові канали). Орієнтація півколових каналів в просторі. Волоскові клітини вестибулярної сенсорної системи. Трансдукція у волоскових клітинах. Адекватні стимули рецепторів отолітового апарату і півколових каналів. Центральна частина вестибулярної сенсорної системи. Зв’язки у ЦНС. Вестибулярні рефлекси. Узгодженість активності отолітового апарату і рецепторів шиї. Вестибулярний ністагм.
Нюхова сенсорна система людини. Загальна організація і властивості. Нюховий епітелій. Клітини нюхового епітелію. Механізм трансдукції у нюхових нейронах.  Структура рецепторних молекул. Нюхова цибулина. Міжклітинні зв'язки у нюховій цибулині. Центральні зв’язки нюхової сенсорної системи. Класифікація пахучих речовин.  Ольфактивні і ольфактивнотригімінальні запахи. Компенсація запахів.
Смакова сенсорна система людини. Смакові рецептори язика. Класифікація, розміщення, властивості й іннервація. Зони специфічної сенсорної чутливості. Центральна частина смакової сенсорної системи. Смакові речовини. Класифікація. Вибіркове виключення. Контраст.
Соматична чутливість. Рецепторний апарат шкіри. Терморецепція. Холодові і теплові рецептори. Тактильні рецептори. Дифузний дотик.
Больова сенсорна система. Ноціцепція. Типи і компоненти болю. Ендогенне і екзогенне гальмування болю.
М’язове відчуття і кінестезія. Рецептори м’язів і сухожиль. Відчуття пози руху сили.
Загальні відчуття. Відчуття голоду. Апетит. Ситість. Відчуття спраги. Преабсорбтивне і постабсорбтивне угамування спраги.

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль І.

Т1. Предмет і завдання сенсорної фізіології.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т2.Процеси трансдукції і трансформації у рецепторах. Сенсорна мережа.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т3.Сенсорне відчуття.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т4.Загальна характеристика зорової сенсорної системи.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т5.Оптична система ока.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т6.Сітківка ока.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т7.Процеси трансдукції у фоторецепторах сітківки.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т8.Нейронна мережа сітківки.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т9.Кольоровий зір.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т10.Психофізика зорового сприйняття.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом

20

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль ІІ.

Т11.Загальна характеристика слухової сенсорної системи.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т12.Процеси трансдукції і трансформації у внутрішньому вусі.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т13.Психофізика слуху.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т14.Відчуття рівноваги.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т15.Нюхова сенсорна система людини.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т16.Смакова сенсорна система людини.

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т17.Соматична чутливість.

6

2

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

Т18.Больова сенсорна система.

6

2

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

Т19.М’язове відчуття і кінестезія.

4

0

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

Т20.Загальні відчуття.

4

0

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

Разом

32

16

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

Усього годин

54

36

 

 

2

16

 

 

 

 

 

 

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ



з/п

Назва теми

Кількість
годин

1

 

 

                          
6. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ  ЗАНЯТЬ



з/п

Назва теми

Кількість
годин

1

 

 

7. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ  ЗАНЯТЬ



з/п

Назва теми

Кількість
годин

1

 

 

8. САМОСТІЙНА  РОБОТА



з/п

Назва теми

Кількість
годин

1.

Соматична чутливість.

4

 

2.

Больова сенсорна система.

4

 

3.

М’язове відчуття і кінестезія.

4

 

4.

Загальні відчуття.

4

 

 

Разом

16

 

 

9. ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
Підготувати доповідь на вибрану тему:

  • Що «чують» Вони (Характеристика сенсорних систем, непритаманних людині).
  • Теорія інформації і сенсорні системи.
  • Емоції і сенсорні відчуття – від зв’язку до значення.
  • Взаємозалежність функціонування різних сенсорних систем.
  • Світло і колір у житті людини.
  • Застосування біопротезів для корекції порушень функціонування зорової сенсорної системи.
  • Комп’ютерна діагностика зору.
  • Феномен «кіно»: від теорії до практики.
  • Як бачать членистоногі.
  • Роль резонансу у сприйнятті звуків.
  • Ультразвук на службі у тварин.
  • Застосування біопротезів для корекції порушень функціонування слухової сенсорної системи.
  • Звук у житті членистоногих.
  • Ендогенне і екзогенне угамування болю.

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Модульний тестовий контроль, доповідь, іспит.
На письмовий колоквіум виносяться тести тем 1–10.
Студент допускається до іспиту лише після того, як складе тестову роботу і зробить доповідь на вибрану тему. Іспит складається із двох частин – тестові завдання за всіма темами курсу (30 балів) і 4 усних питання (20 балів).

11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЄТЬСЯ СТУДЕНТАМ
для екзамену


Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест
(екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 3

50

100

Т1 – Т10

Т11 – Т20

40

10 (індивідуальне  завдання)

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка  ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку

 

Залік

А

90 – 100

5

Відмінно

 

Зараховано

В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

 

12. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Підручники та їх електронні форми.
2. Навчальні посібники та конспекти лекцій.
3. Таблиці

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Базова

  • Шеперд Г. Нейробиология: В 2-х т. Т 1. - Москва: Мир, 1987. – 454 с.
  • Основи сенсорной физиологии / Под ред. Р. Шмидта. – Москва: Мир, 1984. – 285 с.
  • Кейдель В.Д. Физиология органов чувств. Часть 1. Общая физиология органов чувств и зрительная система. – Москва: Медицина, 1975. – 216 с.
  • Макаров П.О. Практикум по физиологии и биофизике органов чувств-аналізаторов. – Москва: Высш. шк., 1973. – 304 с.

14. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
1. Бібліотека ЛНУ імені Івана Франка
2. Бібліотека кафедри фізіології людини і тварин
3. Бібліотека біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка

 

 |  Історія |  Колектив |  Дослідження |  Конференції |  Навчання |  Книги |  Абітурієнтові |  А чи знаєте Ви? |