Кафедра фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка Кафедра фізіології людини і тварин
Львівського національного університету імені Івана Франка
Біологічний факультет, вул. Грушевського 4, 79005 м. Львів, Україна
Тел.: (032) 239-47-86

 

Короткий нарис про наукову школу

Назва наукової школи: Біоенергетика та електрофізіологія секреторних клітин
Дата і місце заснування: 1958 р., Львівський державний університет імені Івана Франка
 
 
Засновники наукової школи, їх коротка біографія
 
Ірина Василівна ШОСТАКОВСЬКА (23.05.1924, Перемишль, Польща – 28.VІ.1999, Львів) – професор кафедри фізіології людини і тварин (1969), д-р мед. наук (Экспериментальный анализ работоспособности поджелудочной железы, 1968), доцент (1958), канд. мед. наук (Влияние коры головного мозга на внешнесекреторную функцию поджелудочной железы, 1954). Орден Трудового Червоного прапора (1971), медаль "Ветеран праці" (1984). Закінчила гімназію Українського Інституту для дівчат у Перемишлі (1944), лікувальний факультет Львівського медичного інституту (1950), аспірантуру (1953). У 1953–58 – асистент кафедри нормальної фізіології Львівського медичного інституту; 1958–60 – доцент, 1960–91 – завідувач, 1991–99 – професор кафедри фізіології людини і тварин; 1965–68, 1977–90 – декан біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Започаткувала новий науковий напрям у фізіології зі з'ясування реалізації клітинних механізмів нейрогуморального регулювання метаболічного забезпечення секреції травних залоз. Підготувала 19 кандидатів і 2 доктори наук. Близько 190 наукових праць.

Мирон Юрійович КЛЕВЕЦЬ (1.04.1938, с. Негровець, Закарпатська обл.) – професор кафедри фізіології людини і тварин (2001), д-р біол. наук (Електричні властивості секреторних клітин травних залоз і механізми активації екструзії їх ферментів, 1993), доцент кафедри фізіології людини і тварин (1978), канд. біол. наук (Механизмы действия адреналина, норадреналина и ацетилхолина на электрические свойства гладких мышц кишечника, 1967). Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка (2004). Закінчив біологічний факультет Ужгородського університету (1963), аспірантуру кафедри біофізики Київського університету (1967). У 1967–68 – старший викладач кафедри біофізики Ужгородського університету; 1968–71 – старший викладач Рівненського загальнонаукового факультету Київського університету. 1971–76 – асистент, 1976–91 доцент, 1991–2010 – завідувач кафедри фізіології людини і тварин, а 2010 – професор кафедри фізіології людини і тварин Львівського університету. Першим налагодив методику фіксації потенціалу секреторних клітин в умовах внутрішньоклітинної перфузії, чим започаткував дослідження іонтранспортувальних систем цих клітин. Підготував 6 кандидатів і 4 доктори наук. Понад 200 праць.
 
Відомі представники наукової школи

Доліба М.М. – д-р біол. наук (Холінергічна регуляція енергетичного обміну в міокарді і травних залозах, 1993), професор з наукової роботи відділу біохімії та біофізики та директор підрозділу діабетичного центру Пенсильванського університету з вивчення острівців Ланґерганса підшлункової залози (Філадельфія, США);
Манько В.В. – д-р біол. наук (Системи трансмембранного транспортування кальцію у секреторних клітинах слинних залоз личинки Chironomus plumosus Linnaeus, 2008), завідувач кафедри фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка;
Бабський А.М. – д-р біол. наук (Функціональний стан тканин та зміни вмісту іонів натрію за умов патологічної гіпоксії та канцерогенезу, 2009), професор кафедри фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка.

Загальна кількість учнів наукової школи: 9 докторів і  32 кандидати наук.
 
 
Загальна характеристика школи

У рамках школи проводяться дослідження з фізіології травлення у таких напрямах:
а) біоенергетичні аспекти функціонування секреторних клітин;
б) електрофізіологічні дослідження секреторних клітин;
в) з'ясування механізмів кальцієвої сигналізації секреторних клітин.
 
 
Основні досягнення наукової школи
 
а) актуальність проведених наукових досліджень
У світі існують кілька наукових центрів, діяльність яких послідовно спрямована на з'ясування механізмів регуляції секреторних клітин травних залоз, у тому числі на дослідження особливостей Са2+-регуляції чи метаболічного забезпечення органів шлунково-кишкового тракту. Але в жодному з них ці два фундаментальні процеси одночасно не досліджують. Поєднання цих досліджень в межах однієї школи дозволяє глибше зрозуміти механізми секреції та впливу на них різноманітних чинників.

б) нововведення; відкриття
Розроблений:
а) метод реєстрації струму натрій-кальцієвого обміну у відповідь на раптову зміну мембранного потенціалу секреторних клітин за умов фіксації потенціалу і внутрішньоклітинної перфузії;
б) полярографічний метод реєстрації дихання мітохондрій в умовах in situ;
в) метод пермеабілізації ізольованих гепатоцитів з оптимальним співвідношенням клітин та детергенту.
 
Запропонована і експериментально розроблена теорія гормонально-субстратно-нуклеотидних систем регулювання енергетичних процесів у секреторних клітинах, а також концепції «Са2+-функціональних одиниць» та «зміщених фаз».

г) досягнення (теоретичні і практичні)
Досліджено: особливості регуляції мітохондріального дихання секреторних клітин у нормі, різних функціональних станах (іммобілізаційний стрес, старіння), за дії різноманітних чинників навколишнього середовища (гіпоксія, радіація, аероіони, нітратне забруднення) та активації холінергічної, адренергічної, NO-ергічної систем регуляції; електрофізіологічні властивості секреторних клітин екзокринних залоз; властивості каналів витоку, калієвих та хлорних потенціалкерованих каналів плазматичної мембрани секреторних клітин; властивості Са2+-транспортувальних систем секреторних клітин різних екзокринних залоз. Обґрунтовано використання екзогенного альфа-кетоглутарату як радіопротектора. Запропоновано методики  пермеабілізації ізольованих гепатоцитів та полярографічної реєстрації дихання мітохондрій в умовах in situ, якіможуть бути використані науковцями фізіологічного, біохімічного, біофізичного напрямів для оцінки функціонального стану клітин.
Опубліковано понад 850 друкованих праць (серед них понад 450 статей), 2 монографії, підручник, 5 навчальних посібників.

д) розкрити цікаві і маловідомі факти  у діяльності школи
На кафедрі фізіології людини і тварин Львівського державного університету імені Івана Франка (третій від початку заснування Університету) дослідження нейрогормонального регулювання травних залоз були започатковані І.В. Шостаковською – ученицею відомого спеціаліста у галузі фізіології травлення, д-ра мед. наук, проф., чл.-кор. АН УРСР А.М. Воробйова. Електрофізіологічні дослідження розпочаті після переходу на кафедру М.Ю. Клевця, вихованця двох відомих київських фізіологів – д-ра біол. наук, проф., академіка АН УРСР П.Г.Богача і д-ра мед. наук, проф., академіка НАН України М.Ф. Шуби.

 
Значення наукової школи для суспільства
 
Наукова школа забезпечує формування фундаментальних уявлень про функціонування, метаболічне забезпечення і регуляцію секреторних клітин травних залоз, що має важливе значення для медицини, фармакології, ветеринарії, а також забезпечує підготовку висококваліфікованих спеціалістів у цих напрямках.
 
Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи
 
На кафедрі фізіології людини і тварин Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках наукової школи працює 4 д-ри і 4 канд. наук, виконується 5 канд. дисертацій. Випускники школи працюють у вищих навчальних та наукових закладах України (Львівський державний університет фізичної культури, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України тощо), США (Пенсильванський університет, Індіанський університет, університет Корнелла), Великобританії (Кембриджський університет), Індії (Інститут фундаментальних досліджень Тата, Бангалор) та ін.
 
 
Місце у світовій науці
 
Основні положення та досягнення наукової школи були використані співробітниками діабетичного центру Пенсильванського університету для оцінки електрофізіологічних та біоенергетичних характеристик інших клітин та органів, зокрема злоякісних пухлин та β-клітин підшлункової залози, що дозволяє оцінювати їх функціональний стан та сприяє розробці нових методів діагностики та лікування раку, діабету, пошуку і тестуванню антидіабетичних препаратів, розробці методів пересадки острівців Лангерганса підшлункової залози хворим на цукровий діабет. Це свідчить про вагоме місце наукової школи "Біоенергетика та електрофізіологія секреторних клітин" у світі.

 

 

 |  Історія |  Колектив |  Дослідження |  Конференції |  Навчання |  Книги |  Абітурієнтові |  А чи знаєте Ви? |