Біологічні студії - Studia Biologica

English version Українська версія

Biol Studii 2017; 11(1): 147-160

Експериментальні роботи

Інтенсивність дихання Amatitlania nigrofasciata за різних концентрацій токсикантів у модельних експериментах

М. О. Клименко1, Ю. В. Пилипенко2, О. О. Бєдункова1, В. О. Конончук1

1 Національний університет водного господарства та природокористування
вул. Соборна, 11, Рівне 33028, Україна e-mail: bedunkovaolga@mail.ru 2 Херсонський державний аграрний університет вул. Рози Люксембург, 23, Херсон 73006, Україна

Резюме

Експерименти проводили з метою відстеження часової динаміки інтенсивності дихання акваріумних риб (ІДР) цихлазома-зебра (Amatitlania nigrofasciata) за різних концентрацій токсикантів у модельних експериментах для з’ясування орієнтовних рівнів оцінки ступеня токсичності водного середовища. Для цього відповідно до рибогосподарських нормативів (ГДК) моделювали різні концентрації речовин, які є найбільш розповсюдженими забруднювачами водного середовища. ІДР оцінювали за різницею вмісту розчиненого у воді кисню кожні 0,5 год, упродовж експозиції особин у відповідних розчинах токсикантів. Концентрацію кисню визначали інструментальним методом. Як тест-параметр було використано коефіцієнт дихання риб (КДР), який розраховували як співвідношення тест-реакцій у варіанті досліду та в контролі. Точність проведених вимірювань оцінювали за тіснотою апроксимації між експериментальними даними. Достовірність рівнів відхилення від контролю ІДР за кожний часовий інтервал експозиції перевіряли за критерієм Фішера. Статистичне ранжування експериментальних даних проводили в межах п’яти груп, згідно з рекомендаціями Водної рамкової директиви ЄС щодо розробок оцінкових шкал екологічного стану водного середовища. У результаті експерименту було помічено, що коефіцієнти дихання риб, менші 50,8 %, фіксували у варіантах досліду з концентраціями більшості хімічних речовин на рівні 10 ГДК і окремих речовин на рівні 5 ГДК, що розцінювалось як прояв критичної токсичності водного середовища для риб. КДР у межах 51,1–101,6 % відмічали в окремих варіантах досліду з концентраціями хімічних речовин на рівні 2 ГДК, 3 ГДК та 5 ГДК, що свідчило про високу токсичність. КДР у межах 101,7–52,4 % відмічали у варіантах з концентраціями окремих речовин на рівні 2 ГДК, 3 ГДК та 1 ГДК, що може свідчити про помірну або середню токсичність. Значення в межах 152,5–203,2 % – у варіантах з концентраціями окремих речовин на рівні 0,5 ГДК, 1 ГДК та 2 ГДК, що розцінювалось як доказ слабкої токсичності сере­до­вища для риб. КДР ≥203,2 % відмічали для концентрацій речовин 0,5 ГДК та 1 ГДК, що розцінювалось як відсутність прояву токсичності. У такий спосіб було вдосконалено методологію біотестування токсичності водного середовища за показником інтенсивності дихання риб, а саме: визначено оптимальний час експозиції акваріумних риб А. nigrofasciata у дослідних зразках води; уточнено формули розрахунків при проведенні експериментів; запропоновано орієнтовну шкалу інтегральної оцінки ступеня токсичності водного середовища. Зазначене забезпечує оперативність отримання інтегральної відповіді про ступінь токсичності водного середовища з можливістю багаторазового використання тест-об’єктів.

Ключові слова: інтенсивність дихання риб, експозиція, токсичність

Повний текст: (PDF)