Дисципліни вільного вибору на 2017-18 навчальний рік

Спеціальність 091 Біологія. Магістри другого року навчання

Семестр 3.
ДВС 1.

1. Механізми біологічної дії модифікуючих факторів

Викладач: доцент кафедри біофізики та біоінформатики Бура Марта Володимирівна

Анотація: Метою викладання дисципліни “Механізми біологічної дії модифікуючих факторів” є ознайомлення студентів із особливостями біологічної дії факторів різноманітної природи: неорганічних речовин, фармакологічних препаратів, гормонів, вітамінів, алкалоїдів, тваринних та рослинних отрут, лазерного та іонізуючого випромінювання. Біологічні об'єкти розглядаються як вища форма руху матеріального світу, що знаходять і проявляють себе через більш прості, хімічні і фізичні. У зв'язку з цим підкреслюється і розкривається узагальнена методологія пізнання фізико-хімічних явищ в живих системах, що знаходяться в нерозривному зв'язку з навколишнім середовищем, відпрацьовуються єдині підходи до структури пізнавальної діяльності при вивченні природничо-наукових дисциплін.

2. Компартменталізація біохімічних процесів у клітині

Викладач: доцент кафедри біохімії Климишин Наталія Ігорівна

Анотація: Предметом вивчення навчальної дисципліни є структурно-функціональні особливості клітинних компартментів, їхня інтеграція в процесі метаболізму та роль мембран у забезпеченні компартменталізації біохімічних процесів у клітині. В рамках цього курсу будуть розглядатись такі питання: структурна організація та функціональна компартменталізація ядра, мітохондрій, ЕПР, апарату Гольджі, пероксисом, ендосомально-лізосомального компартменту; функціональне призначення мембранних контактних сайтів; патології, пов’язані з неправильним функціонування окремих органел, молекулярна організація і компартменталізація процесів деградації білків; принципи везикулярного транспорту та його роль у підтримці ідентичності та стабільності компартментів.

3. Фітодизайн

Викладач: доцент кафедри ботаніки Калінович Наталія Олексіївна

Анотація: Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із різноманіттям життєвих форм вищих рослин, із екологічними умовами їх розвитку, із декоративністю життєвих форм і можливістю їх використання у фітодизайні. Основними завданнями вивчення курсу є формування у студентів системи знань, необхідних для розуміння умов виникнення в природі різноманіття життєвих форм вищих рослин; формування вміння виявляти декоративні особливості життєвих форм і оцінювати можливість їх використання у фітодизайні; розвиток вміння оцінювати роль рослини різних життєвих форм в структурі ландшафту з метою подальшого їх використання у ландшафтному проектуванні. Практична частина курсу дає можливість студентам створити власні декоративні або міні-ландшафтні композиції, використовуючи знання про біологічні і морфологічні особливості застосованих рослин. Особлива увага приділяється рослинам природної флори та інтродукованим на заході України. Курс знайомить студентів із декоративністю життєвих форм і можливістю їх використання у фітодизайні.

4. Молекулярно-генетична діагностика

Викладач: доцент кафедри генетики та біотехнології Голуб Наталя Ярославівна

Анотація: Метою вивчення дисципліни “Молекулярно-генетична діагностика» є сформувати знання про сучасні методи молекулярної діагностики спадкових та набутих захворювань людини . У процесі вивчення дисципліни розглядаються типи успадкувань захворювань, методи пренатальної діагностики, цитогенетичні методи аналізу хромосом, методи імуногістохімії, молекулярні методи дослідження ДНК та РНК, протоколи виділення ДНК та РНК з різних зразків. Також студенти ознайомлюються з принципами ідентифікації особи, причинами появи та методами діагностики онкологічних захворювань, принципами та методами генної терапії.

5. Прикладна зоологія

Викладач: доцент кафедри зоологія Шидловський Ігор Віталійович

Анотація: Зоологія вивчає тваринний світ від найпростіших до хордових тварин. Особлива увага приділяється групам і видам тварин, найбільш важливим у практичному відношенні, представникам місцевої фауни. Вивчаються закономірності створення і розвитку тваринних організмів, будови представників різних типів тварин. Знайомить з проблемами тваринництва, доместикації, акліматизації та реакліматизації видів. Після вивчення прикладної зоології студент повинен знати: про умови і спосіб життя тварин, про поділ тварин по біотопах, про природні комплекси тварин і рослин та особливості екології деяких видів тварин, про епізоотологічну та епідеміологічну роль диких тварин, про акліматизацію та реакліматизацію, про паразитизм серед тварин і його форми, про способи профілактики інфекційних та інвазійних захворювань тварин та людини, про можливості використання «диких» тварин для виведення нових порід свійських тварин. Поряд з цим студент повинен вміти: зробити порівняльно-анатомічний розгляд представників різних типів тварин, відшукати споріднені риси в їх будові та зрозуміти закономірності формування тваринного світу, проводити самостійні спостереження в природі, вживати заходи по охороні і раціональному використанню природи, по реконструкції і збагаченню місцевої фауни та правильного використання її.

6. Мікробіота людини

Викладач: доцент кафедри мікробіології Колісник Ярина Іванівна

Анотація: Прослухавши дисципліну ви дізнаєтесь про що свідчать результати досліджень, одержані вченими у процесі виконання таких міжнародних проектів як Мікробіом людини, Метагеноміка кишкового тракту людини, Метаболом людини, що можна сказати про людину за складом мікробіоти різних біотопів її організму, які механізми визначають закономірності заселення організму людини мікроорганізмами і регулюють склад мікробних ценозів, і чи може від цього залежати подальше здоров’я людини, чому мікробіоту людини вчені назвали «дванадцятим органом». Ви отримаєте найсучаснішу інформацію про взаємовідносини мікробіоти і макроорганізму в нормальних фізіологічних умовах і при патології, найраціональніші методи дослідження мікроорганізмів, що населяють різні ділянки людського організму. Ви ознайомитесь із сучасними принципами корекції порушень нормального складу мікробіоти людини,клінічною ефективністю і профілактичною активністю пробіотичних препаратів. Ви зможете аналізувати особливості кількісного і якісного складу мікробіоти шкірних покривів, кон’юктиви очей, дихальних шляхів, сечостатевої і травної систем людини у нормі та при патологічних процесах, пояснювати роль симбіотичних мікроорганізмів для нормальної життєдіяльності макроорганізму, використовувати одержані знання в своїй професійній діяльностіі, безперечно, з метою збереження та зміцнення здоров’я. Як ви думаєте, такі знання мають одержати тільки мікробіологи? Таку дисципліну читають студентам - біологам у багатьох вузах світу. Викладання дисципліни «Мікробіота людини» здійснюється з використанням інноваційних методів навчання.

7. Репродуктивна фізіологія людини

Викладач: доцент кафедри фізіології людини і тварин Мерлавський Володимир Михайлович

Анотація: Проблема самореалізації, кар’єрного росту, творчого пошуку є важливою складовою життя сучасної людини. Однак, незважаючи на це, однією з важливих складових нормального повноцінного життя залишається проблема міжособистісних стосунків та батьківства. Тому цей навчальний курс спрямований на вивчення репродуктивного здоров'я, що характеризує: здоров’я репродуктивної системи людини, здатність людей до зачаття і народження дітей (планування вагітності, гарантію безпеки вагітності, пологів, виживання і здоров'я дитини, благополуччя матері, можливість планування наступних вагітностей, у т. ч. і попередження небажаної вагітності), можливість сексуальних відносин без загрози виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом.

8. Трансгенні рослини та біобезпека

Викладач: доцент кафедри фізіології і екології рослин Кобилецька Мирослава Степанівна

Анотація: Наводяться основні принципи генетичної трансформації рослинних організмів, напрями використання генетично модифікованих рослин у медицині, сільському господарстві тощо. Аналізується стан і можливі наслідки широкого залучення генетично модифікованих організмів на організм людини та навколишнє середовище.

Семестр 3.
ДВС 2.

1. Біофізика складних систем

Викладач: професор кафедри біофізики та біоінформатики Санагурський Дмитро Іванович

Анотація: У курсі розглядаються класифікації систем, рівні організації систем, великі системи і особливості їх організації. Подаються визначення системи по Шенону, коливні характеристики елементів, подібність у поведінці елементів систем. Розглядаються живі організми як аналоги великих систем (як біофізична система), структурні і функціональні особливості організації біологічних систем, автоколивання в біологічних системах, як один із базових принципів в процесах самоорганізації, математичне моделювання різних типів систем.

2. Молекулярні механізми патологічних процесів

Викладач: доцент кафедри біохімії Стасик Олена Георгіївна

Анотація: Предметом вивчення навчальної дисципліни є хімічний склад, хімічна структура та властивості складових компонентів тканин і органів, перетворення речовин і енергії в здоровому та хворому організмах. У рамках цього курсу будуть розглядатись такі питання: загальні поняття про здоров’я та хворобу, молекулярні механізми виникнення патологічних змін в організмі, роль чинників зовнішнього та внутрішнього середовища в патологічному процесі; порушення обміну білків, ліпідів і вуглеводів; значення властивостей організму в походженні захворювань та механізми відновлення порушених функцій.

3. Нетипове структурне різноманіття рослин

Викладач: доцент кафедри ботаніки Одінцова Анастасія Валеріївна

Анотація: Курс поглиблює знання з морфології рослин, знайомить з різноманіттям органів і біоморф вищих рослин. Особлива увага приділяється рослинам з атиповою будовою і біологічними потребами. Розглядаються різноманітні відхилення у будові квітки, суцвіття і плоду, а також особливі життєві форми рослин, які важко піддаються класифікації.

4. Медико-генетичне консультування

Викладач: доцент кафедри генетики та біотехнології Матійців Наталя Петрівна

Анотація: Предметом вивчення навчальної дисципліни є принципи комплексного підходу до аналізу генетичних захворювань людини та формулювання рекомендацій щодо них. Студенти ознайомлюються із принципами доказової медицини; основами роботи із базами даних медичної інформації щодо спадкових захворювань, міжнародними рекомендаціями щодо методів діагностики, геномними базами даних. За підсумками курсу студенти повинні вміти: встановити тип успадкування захворювання, обчислити ймовірність прояву ознаки у пробанда та його нащадків; інтерпретувати результати скринінгових та діагностичних тестів; формулювати пояснення та рекомендації у доступній формі.

5. Гідроекологія

Викладач: доцент кафедри зоології Хамар Ігор Степанович

Анотація: Останнім часом однією з найгостріших проблем сучасності є екологічний стан морських і континентальних водойм. Особливого значення набула проблема збереження водних ресурсів для України, яка є однією з малозабезпечених водними запасами країн. Пізнання механізмів функціонування водних екосистем є основою для вирішення багатьох практичних завдань, пов’язаних з підвищенням продуктивності водойм, поліпшенням якості води в них та здійсненням водоохоронних заходів на водозбірних площах. Курс знайомить з гідросферою та її живим населенням, фізико-хімічними та біологічними процесами, пов’язаними з функціонуванням водних екосистем, формуванням якості води та біопродуктивності, впливом забруднень різного типу на водні екосистеми. Розглядаються водні екосистеми України. Метою викладання навчальної дисципліни “Гідроекологія” є ознайомити студентів із основними питаннями, які стосуються двостороннього зв’язку гідробіонтів із абіотичними факторами довкілля. Основними завданнями вивчення дисципліни є сформувати у студентів систему знань щодо особливостей реагування біологічних систем на зміну фізико-хімічних умов зовнішнього середовища та активного формування довкілля продуктами життєдіяльності гідробіонтів. Увага студентів акцентується на розробку нових методів екологічного моніторингу.

6. Санітарна мікробіологія

Викладач: доцент кафедри мікробіології Звір Галина Іванівна

Анотація: Для роботи фахівців-біологів на підприємствах харчової промисловості, у лікувальних, фармацевтичних, санітарно-епідемічних закладах, медичних установах важливим є знання характеристики санітарно-показових мікроорганізмів та методів їхнього виявлення. Майбутній біолог повинен володіти методами санітарно-гігієнічної оцінки стану води, повітря, ґрунту, предметів побуту, продуктів харчування, контролю особистої гігієни працівників дитячих, лікувальних, фармацевтичних закладів тощо. Тому у процесі підготовки біологів є важливим формування уявлень про склад та функції мікробоценозів людського організму, а також навколишнього середовища, продуктів харчування, предметів довкілля тощо.
Спектр мікроорганізмів, які можуть чинити вплив на здоров’я людини, не обмежується лише патогенними видами. Мікроорганізмам навколишнього середовища, які можуть уражувати рослини чи тварин, а також бути причиною псування харчових продуктів, лікарської сировини, відводиться значна увага у курсі вивчення дисципліни "Санітарна мікробіологія". Тому вибіркова дисципліна "Санітарна мікробіологія", яка ознайомлює студентів з мікроорганізмами, що населяють природні порожнини тіла людей і тварин, процесами їхнього функціонування, впливом на здоров’я людини, є важливою у підготовці фахівців-біологів.

7. Сучасні технології в медицині

Викладач: доцент кафедри фізіології людини і тварин Бичкова Соломія Володимирівна

Анотація: Класичні методи лікування, що засновані на фармакологічному підході, не завжди дають змогу позбутися хвороб. Тому існує потреба пошуку нових методів діагностики та терапії із залученням сучасних наукових розробок. Курс має на меті ознайомити студентів із найновішими досягненнями біологічних наук, що мають практичне застосування в медичній практиці. Тут проаналізовано найновіші тенденції та підходи в медицині. Слухачі довідаються про:
• досягнення в медичній діагностиці;
• нові підходи та технології в лікуванні ракових захворювань;
• індивідуалізоване лікування;
• можливості вирощування тканин і органів, їхню трансплантацію та приживання в пацієнтів.
Чи можливо виростити людське серце? Чи можна надрукувати судину? Це ті питання, на які ви можете вже зараз отримати відповідь.

8. Космофізіологія рослин

Викладач: доцент кафедри фізіології і екології рослин Пацула Остап Ігорович

Анотація: Космофізіологія рослин досліджує ефект гравітації на клітинному рівні, вивчає комбінований ефект мікрогравітації та інших стресів космічного середовища (радіації, відсутність добових ритмів та ін.) на рослинні організми.

Семестр 3.
ДВС 3.

1. Механізми міжклітинної комунікації

Викладач: доцент кафедри біофізики та біоінформатики Отчич Віра Петрівна

Анотація: У курсі розглядаються наступні теми. Фактори міжклітинної взаємодії. Щілинні з'єднання між клітинами. Міжклітинна сигнальна роль оксиду азоту у нервовій системі. Синаптична передача. Цикл синаптичного пухирця. Нейропептиди - участь у синаптичній передачі. Рецептори нейромедіаторів. Іонотропні рецептори. Гальмівні нейромедіатори центральної нервової системи. Метаботропні рецептори, повільна синаптична передача. Механізми виникнення кальцієвого сигналу у клітині. Процеси гормональної рецепції. Розчинні медіатори.

2. Глікобіологія

Викладач: завідувач кафедри біохімії Сибірна Наталія Олександрівна

Анотація: Програма курсу передбачає вивчення структури, властивостей глікокон’югатів та методів їхнього дослідження. Матеріал спецкурсу «Глікобіологія» присвячений тлумаченню структурної організації, принципів оцінки хімічних властивостей і перетворень моноцукрів, їхніх похідних, олігосахаридів, гліколіпідів та глікапротеїнів у процесі життєдіяльності організму. Предметом глікобіології є вуглеводзалежні процеси, що відбуваються в клітині. Особлива увага приділяється глікозилюванню протеїнів і ліпідів, а також трансмембранній передачі сигналу, що ґрунтується на вуглевод-білкових взаємодіях. Значна увага приділяється вивченню структурно-функціональних особливостей та біологічного значення лектинів (вуглевод-зв’язуючих білків), які є універсальним інструментом в дослідженні структури вуглеводних ланцюгів і виявленні порушень їх глікозилювання при різних патологіях.

3. Оранжерейні і культивовані рослини

Викладач: доцент кафедри ботаніки Прокопів Андрій Іванович

Анотація: Курс знайомить з різноманіттям оранжерейних рослин, їх біолого-екологічними особливостями, ритмами розвитку й використанням при озелененні інтер`єрів. Особливістю курсу є проведення практичних занять у Ботанічному саду. Студенти-магістри ознайомляться з головними групами культивованих рослин, закономірностями їх виникнення, агротехнічними прийомами та ресурсним потенціалом.

4. Геномна інженерія

Викладач: завдувач кафедри генетики та біотехнології Федоренко Віктор Олександрович

Анотація: У спецкурсі розглядаються теоретичні основи та практичне використання найновіших методичних підходів у геномній інженерії мікроорганізмів, рослин, тварин і людини з використанням вірусних систем інтеграції, транспозаз і сайт-специфічних рекомбіназ, систем гомологічної рекомбінації (рекомбінірингу), мегануклеаз, TALEN-ендонуклеаз, нуклеаз на основі «цинкових пальців», систем редагування геномів CRISPR-CAS. Велика увага в спецкурсі приділяється методам генної терапії захворювань людини.

5. Етологія тварин

Викладач: завідувач кафедри зоології Царик Йосиф Володимирович

Анотація: Сучасна етологія є міждисциплінарною наукою і має в собі фізіологічну тематику й еволюційну складові. Основне завдання етології – дати філогенетичне та фізіологічне пояснення функціональних взаємозв’язків між факторами, що формують поведінку живих істот та впливають на неї. Численні експерименти дозволяють створити математичні моделі поведінки деяких видів тварин, моделі, що частково відображають видовий стереотип, але далеко не вичерпують всю його складність. Практичне значення етології полягає в управлінні поведінкою тварин. Метою курсу є ознайомити студентів з основними питаннями етології – поведінкою тварин в сучасних умовах середовища, її механізмами, еволюційним й практичним значенням. Завдання – сформувати у студентів систему знань про поведінку тварин в різних умовах середовища та стресових ситуаціях, фізіологічних, генетичних та еволюційних механізмів її реакції. Увага студентів акцентується на виявлення ролі поведінки тварин у функціонуванні виду в мінливих умовах середовища та організації зооценозів.

6. Прикладна бактеріофагія

Викладач: доцент кафедри мікробіології Перетятко Тарас Богданович

Анотація: Бактеріофаги, які протягом останніх десятиріч використовуються як незамінні об'єкти досліджень у молекулярній біології, генетиці, мікробіології у ролі векторів для передавання генетичної інформації чи модельних систем, на сьогодні входять до складу препаратів, які знаходять широке застосування для ідентифікації, діагностики, профілактики та лікування захворювань, спричинених стійкими до антибіотиків бактеріями. Деякі бактеріофаги доцільно використовувати для одержання у процесі фаголізису бактерій цінних мікробних ферментів.
Крім того, бактеріофаги широко використовують у ветеринарії (для профілактики бактерійних захворювань птахів і тварин, лікування гнійно-запальних захворювань слизових ока і порожнини рота, профілактики гнійно-запальних ускладнень при опіках, операційних втручань, інших травмах тварин); харчовій промисловості (для оброблення готових для споживання м'ясних продуктів препаратами, що містять фагові частки); сільському господарстві (для захисту рослин і тварин від бактерійних захворювань за допомогою фагопрепаратів); для екологічної безпеки (для очищення приміщень підприємств харчової промисловості, антибактеріального оброблення насіння і рослин, санітарного оброблення обладнання, профілактики приміщень медичних лікувальних закладів).
Метою викладання дисципліни "Прикладна бактеріофагія" є ознайомити студентів з практичним застосування бактеріофагів та їхніх складових у харчовій промисловості, сільському господарстві, у боротьбі з фітопатогенними бактеріями, у створенні космід і фагмід, у фагодіагностиці, фагоіндикації, фагопрофілактиці та фаготерапії бактерійних захворювань людини і тварин.

7. Сигнальні системи клітин

Викладач: доцент кафедри фізіології людини і тварин Манько Богдан Олексійович

Анотація: У сучасному світі знання мов є запорукою успіху. Лінгвісти вивчають китайську, психологи - невербальну лексику, а програмісти - Java та Python. Для фахівців у сферах фізіології, біохімії, біофізики, медицини, фармакології, клінічної та молекулярної діагностики необхідно знати дві мови - англійську та мову живих клітин. Слухачі курсу матимуть можливість покращити свої знання з обох мов. Вартість курсу - близько 3k хвилин вашого життя. Інвестуйте в себе.

8. Фізіологічні основи фітодизайну

Викладач: доцент кафедри фізіології і екології рослин Кобилецька Мирослава Степанівна

Анотація: Метою вивчення курсу є ознайомлення студентів із різноманіттям декоративних рослин та особливостями їхніх фізіологічних процесів, принципами і методами розміщення їх в інтер’єрі, правилами і особливостями догляду. Викладання курсу передбачає вивчення студентами особливостей і закономірностей взаємодії рослин з навколишнім середовищем, типами агротехнічних прийомів, особливостями формування композицій, методами підвищення декоративності рослин, сучасними напрямами фітодизайну.