РОБОЧА ПРОГРАМА
ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

ДЛЯ МАГІСТРІВ 2 РОКУ НАВЧАННЯ ДЕННОЇ ФОРМИ

Завантажити програму практики
Заліковий лист результатів педпрактики
Щоденник практики
Зразки оформлення (.pdf, 77Kb)

ВСТУП

Робочу програму укладено відповідно до навчального плану

Галузі знань: 0401 – природничі науки


Спеціальностей:
8.04010202 - Мікробіологія;
8.04010205 - Біохімія;
8.04010206 - Біофізик;
8.04010207 - Зоологія;
8.04010208 - Ботаніка;
8.04010209 - Генетика;
8.04010210 - Фізіологія рослин;
8.04010212 - Фізіологія людини і тварин;
8.04010601 - Біоекологія.

Робоча програма укладена на підставі «Методичних рекомендацій для складання програм практики студентів у Львівському національному університеті імені Івана Франка» та навчального плану біологічного факультету. Асистентська практика є складовою частиною основної освітньої програми професійної підготовки магістрів. Вона дозволяє студентам набути практичних навичок та досвіду викладацької роботи, необхідних для викладання дисципліни за профілем набутої спеціальності у вищих навчальних закладах після отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Асистентській практиці передує вивчення курсів з педагогіки вищої школи та методики викладання у вищих навчальних закладах.

Термін проходження практики: 4 тижні.

2. Мета і завдання практики

Педагогічна асистентська практика є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ різного рівня акредитації. Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:

- методичний – підготовка магістранта до забезпечення викладання базових, професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності та методик їх викладання у ВНЗ;

- психолого-педагогічний ? підготовка магістра до загально-педагогічної діяльності, куратора студентської групи у вищому навчальному закладі; - науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця.

Завдання практики:

  • ознайомлення з особливостями педагогічної діяльності викладача ВНЗ ІІІ - IV рівнів акредитації;
  • оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної, методичної та науково-дослідницької роботи зі студентами;
  • вироблення умінь організації основних форм навчання у вищій школі, застосування сучасних технологій і методик навчання;
  • формування умінь професійного і педагогічного спілкування;
  • виховання досвіду викладацької роботи, морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті;
  • організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної діяльності.

3. Організація і проведення практики

Керівництво магістерською педагогічною практикою здійснює факультетський керівник, який разом з деканатом складає проект наказу про скерування студентів на асистентську практику та призначення групових керівників від кафедр факультету, кафедри загальної і соціальної педагогіки та кафедри психології.

Розпочинається практика з проведення настановчої конференції, в якій беруть участь студенти-практиканти, факультетський керівник, керівники від кафедр факультету, кафедр загальної і соціальної педагогіки та психології. Студентів ознайомлюють із наказом ректора, програмою та завданнями практики, тривалістю робочого часу на практиці, правилами внутрішнього розпорядку та правилами техніки безпеки, про що здійснюються відповідні записи в листку обліку проведення інструктажу з техніки безпеки. Кафедра скеровує студентів до їхніх керівників-викладачів, які ведуть нормативні та курси спеціалізації на біологічному факультеті.

4. Зміст практики

Асистентська практика передбачає виконання функцій науково-педагогічного працівника за такими видами діяльності:

1. Навчальна діяльність:

  • взяти участь у настановчій та підсумковій конференціях факультету щодо організації та проходження асистентської практики;
  • скласти індивідуальний план асистентської практики магістра та графік проведення залікових занять, узгодженого з факультетським керівником (на протязі двох днів);
  • підготувати, читати і аналізувати лекції з визначених дисциплін;
  • відвідувати та брати участь у обговоренні (аналізі) навчального заняття - лекції, семінару, практичного заняття студентів магістрів.

2. Методична діяльність:

  • відвідування лекцій, семінарів, практичних занять, які проводять викладачі кафедри;
  • відвідування лекцій, семінарів, практичних занять, які проводять студенти - практиканти з участю в обговоренні результатів;
  • складання студентами рецензії відвіданого навчального заняття;
  • підготовка планів-конспектів навчальних занять та їх методичного забезпечення.

3. Науково-дослідна діяльність:

  • опрацювання науково-педагогічної та науково-методичної літератури для виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;
  • укладання індивідуального навчально-дослідного завдання згідно обраної тематики науково педагогічного дослідження.

4.1. Індивідуальні завдання

Складаються для надбання студентами магістрами під час асистентської практики умінь та навичок самостійного розв'язання виробничих, наукових або організаційних завдань:

  • провести як мінімум два пробних заняття (лекція, практичне, семінарське заняття з нормативних, або дисциплін спеціалізації кафедри;
  • прочитати одну лекцію з загальних дисциплін або дисциплін спеціалізації;
  • провести одне практичне або одне семінарське заняття;
  • написати розгорнутий план-конспекти всіх залікових навчальних занять;
  • відвідувати залікові заняття своїх колег-практикантів;
  • здійснювати аналіз залікових занять колег-практикантів за участю керівника практики, викладачів кафедри соціального педагогіки;
  • написати розгорнуту рецензію на одне відвідане заняття.

4.2. Навчальні посібники

  1. Асистентська практика студентів – магістрів. Орієнтовна програма і методичні рекомендації щодо проходження асистентської педагогічної практики. Підготовлені кафедрою педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка, березень 2004 р. - http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/pramag.pdf
  2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: підручник за модульно-рейтинговою системою навчання / С.С. Вітвицька. – 2-ге вид. – К. : Центр навчальної літератури, 2011. – 384 с.
  3. Дмитриченко М.Ф. Вища освіта і Болонський процес: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.Ф. Дмитриченко. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.
  4. Костирко І.Г. Університетська освіта (вступ до фаху): навч. посібник / І.Г.Костирко, Л.Б. Гнатишин, Л.П. Петришин, М.П. Гарасим. – Львів: 2011. – 350 с.
  5. Навчальний процес у вищій педагогічній школі / За ред. Мороза О.Г.- К.: НПУ, 2001. – 338с.
  6. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі. - К.: Центр учбової літератури, 2007. -232 с.
  7. Ніколаєнко С.М. Освіта інноваційному поступі суспільства / С.М. Ніколаєнко. – К. : Знання, 2006. – 207 с.
  8. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес. Уклад. М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М. Лемківський, Ю.В. Сухарніков. – К.: Узд., 2004. – 60 с.

4.3. Методичні рекомендації

Магістерська практика є завершенням вивчення дисциплін „Педагогіка та методика викладання у вищій школі”, „Методика навчання біології”. Під час практики студенти мають закріпити знання з цих дисциплін та з нормативних і спеціальних дисциплін кафедри, сформувати навички науково-педагогічної діяльності.

Під час підготовки до лекцій, практичних та семінарських занять студенти мають консультуватись з керівником практики та викладачами кафедри з метою методичних порад щодо організації та проведення навчальних занять та забезпечення необхідними науково-методичними матеріалами.

5. Форми і методи контролю

Поточний контроль здійснюється керівником від кафедри протягом проходження студентами педагогічної практики шляхом аналізу та оцінки їх систематичної роботи, залікових навчальних занять. Підсумковий контроль здійснюється у кінці проходження практики шляхом оцінювання цілісної систематичної педагогічної діяльності студентів протягом конкретного періоду. При виставленні диференційованої оцінки студенту враховується рівень теоретичної підготовки майбутнього викладача, якість виконання завдань практики, рівень оволодіння педагогічними вміннями і навичками, ставлення до студентів, акуратність, дисциплінованість, якість оформлення документації та час її подання.

У кінці практики студенти -магістри подають такі звітні документи:

  1. Щоденник практики із відповідними відмітками про виконання завдань практики.
  2. Письмовий звіт (у довільній формі), де розкривається зміст виконаної роботи, висловлюються побажання, пропозиції щодо покращення умов, змісту та ін. проходження практики.
  3. Заповнений заліковий лист проходження практики із відповідними відмітками керівників практики від кафедри спеціалізіції і кафедри педагогіки.
  4. Конспект лекції.
  5. Конспекти практично - семінарських занять.
  6. Аналіз відвіданого навчального заняття.
  7. Рецензія відвіданого навчального заняття.
  8. Індивідуальне навчальне дослідне завдання

Підготовку студентів-практикантів до занять, написання планів-конспектів, проведення занять та їхній аналіз контролює провідний викладач і викладач від кафедри педагогіки. До проведення залікових занять допускаються студенти, які представили розгорнутий конспект навчального заняття підписаний викладачем. Груповий керівник від факультету та керівник від кафедри загальної і соціальної педагогіки спільно заповнюють заліковий лист, де зазначають види навчальних досягнень та межі їх оцінювання (заліковий лист додається).

Підсумки практики проводяться на відповідних кафедрах у формі звітної конференції.

6. Вимоги до звіту

Звіт про практику є основним документом для зарахування практики. Він має містити короткий та конкретний узагальнений опис роботи, особисто виконаної студентом. Форма представлення звіту є довільною, однак в ньому мають бути відображені результати виконання усіх індивідуальних завдань, отриманих під час проходження практики

Звіт про виконану під час практики роботу студенти-практиканти подають комісії, що складається з викладачів кафедри, які керували роботою студентів, а також керівника від кафедри загальної і соціальної педагогіки (у складі не менше трьох осіб). Під час захисту студент розповідає комісії про проходження практики, формулює завдання практики

Комісія заслуховує звіт, оцінює роботу студентів, згідно розроблених критеріїв оцінювання за кредитно-модульною системою і виставляє відповідну оцінку.

7. Підведення підсумків практики

Під час проходження практики кожен студент виконує завдання, які оцінюються відповідною кількістю балів:

  • читання лекції – 20 балів;
  • проведення лабораторного (практично-семінарського) заняття – 20 балів;
  • виконання індивідуального педагогічного завдання ? 10 балів;
  • рецензія на відвідану лекцію, лабораторне (практично-семінарське) заняття – 10 балів;
  • написання конспекту лекції – 10 балів;
  • написання конспекту лабораторного (практично-семінарського) заняття – 10 балів;
  • оцінка професійної компетентності – 10 балів.

Захист практики оцінюється у 10 балів: враховується вичерпність, правильність і переконливість відповідей студента, якість оформлення звіту.

Залежно від кількості отриманих балів студентові виставляють диференційовану оцінку за результатами педагогічної практики згідно наведеної нижче таблиці:

Таблиця відповідності оцінювання знань студентів

Оцінка у балах ECTS Визначення Оцінка за практику
(національна шкала)
90-100 A Відмінно Відмінно
81-89 B Дуже добре Добре
71-80 C Добре
61-70 D Задовільно Задовільно
51-60 E Достатньо

Результати магістерської педагогічної практики керівник практики заносить до заліково-екзаменаційної відомості і залікової книжки студента. Студента, який не виконав програму практики і отримав незадовільні відгуки керівників практики чи завідувачів кафедр або отримав незадовільну оцінку направляють на проходження практики повторно, він здійснює перездачу практики за встановленою процедурою або ж його відраховують з Університету.

По закінченні практики керівник практики від факультету складає звіт про проходження магістерської педагогічної практики.

 

 

Програму уклала к. пед. н., доц. кафедри генетики та біотехнології Горбулінська С.М.