Історія кафедри

 
Від початку існування Львівського університету окремої кафедри зоології не було. Вважалося, що наука про природу неварта уваги, лише через століття почали викладати натуральну історію, в якій були елементи природознавства.
Наприкінці XVIII століття натуральну історію у Львівському університеті викладав Антон Гільтенбранд (Hiltenbrand або Hildenbrand Anton). Він та інші професори, такі як Мартинович (Martinovics), Кодеш (Kodesch), Гольфельд (Holfeld) були представниками природничої й математичної частини філософських наук. У цей період існування університету природознавство і математика були пріоритетними напрямками.
Наступником Гільтенбранда на кафедрі натуральної історії був Е. Кіршбаум (Kirschbaum Emanuel). Належить відзначити, що вже тоді при кафедрі існував природничий кабінет (кабінет натуральної історії), яким з 1785 до 1805 рік завідував професор Б. Аке (Hacquet).
Б. Аке (Hacquet)
У 1809−1813 рр. курс Натуральної історії читав Ґлойснер Антон (Gloisner). Доктор медицини Франц Дівальд (Franz Diwald) викладав Натуральну історію (зоологію, ботаніку і мінералогію) з 1816 до 1823 р. німецькою мовою. Заняття проводив за власними записками. Він мав у своєму підпорядкуванні природничий кабінет, для якого отримав у 1823 р. деякі дублети з віденських імператорських колекцій. Тоді закінчувалася перебудова приміщення університету на теперішній вулиці Театральній.
Зібрані Дівальдом експонати впорядкував професор натуральної історії Михаїл Штекер (Stecker), який викладав крім науки про природу також рільництво. Штекер описав і заінвентаризував 8000 об’єктів, що знаходилися тоді в колекції кабінету. У 1831 р. він перейшов на кафедру університету у Відні. Спочатку посаду професора зайняв його заступник, енергійний викладач доктор Франц Глюбек (Hlubek), який згодом перейшов на посаду професора в Любляну (Словенія). Пізніше кафедру зайняв доктор медицини і ад’юнкт Віденського університету Домінік Готфрід Колюмбус (Columbus), який у 1839 р. став професором натуральної історії та сільського господарства. Від 1864 р. наступником Колюмбуса став доктор медицини Рудольф Кнер (Kner), секундарій загального госпіталю у Відні. Кнер поєднував широкі відомості фізіології і анатомії з іншими галузями природничих наук. Він був спеціалістом в ділянці іхтіології. У 1849 р. став професором зоології у Відні.
Олександр Завадський (Zawadski)
В галузі зоології, а також ботаніки і палеонтології відзначився професор фізики Львівського університету Олександр Завадський (Zawadski) (1843-1852), якого за волелюбні погляди було усунуто з університету і переведено на посаду вчителя ліцею у Перемишлі, а пізніше у Брно в Моравії. Завадський був автором ряду ботанічних та зоологічних праць, які стосуються території Галичини і Буковини.
З 1848 р. починається диференціація природничих наук. Розподіл спеціальностей відбився і на природничому кабінеті. Колекція господарського напрямку перейшла на кафедру техніки, а згодом до вищої рільничої школи в Дублянах. Кількість кафедр зросла. У 1850 р. кафедрою натуральної історії завідував ботанік Гіацинт Лобажевський (Lobarzewski).
У 1852 р. від кафедри натуральної історії відокремили кафедру зоології і порівняльної анатомії. Нові кафедри були розташовані в новому приміщенні на вулиці Миколая, 4 (тепер вул. Грушевського, 4).
У 1866−1870 рр. професор Максиміліан Герман Шмідт (Schmidt) (1848-1875) був першим керівником кафедри зоології і останнім професором, який викладав ще німецькою мовою. Він публікував роботи в галузі безхребетних тварин.
Шимон Сирський (Syrsky)У 1875 р. кафедру зоології, вперше з польською мовою викладання, зайняв Шимон Сирський (Syrsky) – директор природничого музею в Трієсті (Італія). У 1873 р. на всесвітній виставці у Відні він влаштував акваріум і виставку фауни Адріатики. З його наукових робіт заслуговують уваги дослідження статевої системи риб.
У 1882 р. місце Сирського зайняв переведений з Кракова як заступник професора Генріх Кадий (Kady), учень Тайхмана (Teichmann) – організатор Львівської ветеринарної академії. Кадий досліджував будову ока крота. Найбільша його праця присвячена системі кровоносних судин хребта.
Бенедикт Дибовський (Benedykt Dybowski)У 1883 році на кафедру зоології був запрошений Бенедикт Дибовський (Benedykt Dybowski), який у той час знаходився в експедиції на Камчатці. До Львова Дибовський прибув на початку січня 1884 р. Це був ад’юнкт-професор Головної школи (університету) у Варшаві. Завідуючи кафедрою зоології, Дибовський, відомий вже тоді вчений, опрацював багатий зібраний під час заслання та експедицій матеріал і опублікував численні праці. З 1906 р. перебуваючи на пенсії, працював приватно, а в університеті на кафедрі числився як почесний професор. Враховуючи його заслуги у дослідженні фауни Далекого Сходу, Академія Наук СРСР надала Б. Дибовському звання член-кореспондента.
Йосиф Нусбаум (Josef Nusbaum)Наступником Дибовського на кафедрі зоології був Йозеф Нусбаум (Josef Nusbaum) (1857-1917). Він студіював у Варшавському університеті, був учнем Гоєра (Hojer), Вжесньовського (Wrzesniowski). У 1880 р. Нусбаум одержав в Одесі ступінь магістра зоології, згодом проводив зоологічні дослідження в Роскоф у Британії. Отримавши ступінь доктора у галузі зоології і порівняльної анатомії, Нусбаум працював над анатомією коропових риб, фауною олігохет та інших безхребетних тварин. Проводив активну діяльність щодо популяризації природничих наук, зокрема теорії еволюції і поглядів Дарвіна.
З 1892 р. Нусбаум працював спочатку як доцент Львівського університету, а пізніше – як професор анатомії та гістології свійських тварин у Ветеринарній академії. Після переходу Б. Дибовського на пенсію, Нусбаум був запрошений на кафедру зоології, якою завідував з 1906 до 1917 року.
Ян ГіршлерНаступником професора Й. Нусбаума на кафедрі зоології з 1918 року був його учень, професор Ян Гіршлер (1883-1951). Наукову роботу Гіршлер проводив головним чином в галузі цитології, анатомії та ембріології безхребетних тварин, зокрема комах. Він досліджував метеликів околиць Львова, також вивчав фауну найпростіших.
У 1924 році філософський факультет розділено на два самостійні відділи - гуманітарний і математико-природничий. Біологічна наука з цього періоду значно пожвавилась. Математико-природничий факультет, до якого належала кафедра зоології, охоплював 19 наукових закладів. Саме з цього часу кафедра зоології творила основне ядро наукового закладу – інституту зоології. У цьому науковому закладі, очолюваному Я. Гіршлером, працював колектив відомих зоологів. Б. Фулінський (1881-1942) досліджував ембріональний розвиток різних груп членистоногих, опублікував праці з фауни і систематики безхребетних. Г. Полюшинський працював у галузі ембріології безхребетних і паразитології; Я. Сембрат – ембріолог, Я. Кунце – ентомолог. Ентомологом був також  Я. Носкевич, завідувач кафедри зоології безхребетних з 1940 року.
На кафедрі в різних роках працювали також С. Пілявський – цитолог і арахнолог, Я. Романишин – ентомолог, Л. Монне – цитолог, С. Джевіцький, В. Лоренц, А. Козловський та інші.
В. ЗахваткінЗа часів німецької окупації (1941-1944) університет був закритий. Після звільнення Львова, у 1944 році навчання в університеті було відновлено.
У 1945 р. відбувся розподіл кафедри зоології на кафедру зоології хребетних та кафедру зоології безхребетних.
Кафедру зоології безхребетних очолювали професори: Я. Носкевич (1944–45), А. Космачевський (1945–47), В. Захваткін (1947–54), доц. М. Палій (1954–56, 1960–62), проф. В. Палій (1956–60), проф. В. Здун (1963–74).
У різні роки на кафедрі працювали також: професори В. Івлєв, Н. Ялинська, доценти П. Рєзвой, І. Гладунко, І. Бублик, д-р біол. наук П. Балабай, доц. Л. Мельник, ст. лаборанти Р. Павлюк, О. Микитин, Н. Осмола, І. Яворський, лаборанти І. Шерстило, В. Туркевич, ст. препаратор Я. Лісковацька.
Кафедра забезпечувала викладання: зоології безхребетних, теорії еволюції, порівняльної анатомії безхребетних, сільськогосподарської ентомології, загальної гідробіології, промислової фауни, загальної ентомології, загальної паразитології, малакології, порівняльної анатомії безхребетних.
Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників і монографій: «Личинки трематод в прісноводних молюсках України» (В. Здун. К., 1961); «Джерела і шляхи інвазії тварин збудником фасціольозу та боротьба з ним» (В. Здун. К., 1960); «Основи загальної паразитології» (В. Здун. Львів, 1974); «Мікроскопічна техніка» (В. Захваткін. Львів, 1961). В. Здун
В. ІвлєвКафедра протягом 1948–74 рр. випустила 410 спеціалістів: з них 17 стали канд. наук і 2 д-рами наук.
Кафедрою зоології хребетних завідували: проф. Ф. Страутман (1945–64) та доц. М. Черкащенко (1964–74).
Кафедра забезпечувала читання курсів: зоології хребетних, зоогеографії, порівняльної анатомії, екології й охорони природи, орнітології, теріології, герпетології, звіроводства, систематики хребетних, філогенії хребетних, заповідної справи.
У різні роки на кафедрі працювали також: асист. М. Янушевич, асист. К.П. Мальчевська, доц. Н.І. Сребродольська, доц. Н.А. Полушина, старші лаборанти В.М. Долгушина, І.Г. Попундопуло, М.Д. Чугунов, лаборант О.Г. Палій.
Пріоритетний напрям наукових досліджень: вивчення хребетних тварин Карпат і Передкарпаття, Волинського Полісся, Розточчя, Опілля. Дослідні роботи кафедра проводила також у Криму, в Чорноморському заповіднику, у Прибалтиці, на Кавказі та в Середній Азії.Ф. Страутман
На кафедрі були заснувані наукові школи з орнітології (проф. Ф. Страутман) та теріології (доц. Н. Полушина). На кафедрі працювали такі науковці: М. Янушевич (вивчала звірів Карпат), К. Мальчевська (досліджувала риб річок Карпат, озер Волині), доц. Н. Сребродольська (вивчала птахів водно-болотних угідь Західноукраїнського Полісся), доц. Н.  Полушина (вивчала дрібних ссавців), доц. М. Черкащенко (вивчав орнітофауну), доц. О. Денісієвський (вивчав гістологію хребетних).
М. Черкащенко У науковому доробку працівників кафедри. понад 500 праць. Зокрема, «Птицы Советских Карпат» (Ф. Страутман. К., 1954); «Птицы западных областей УССР. Т. 1–2» (Ф. Страутман. Львов, 1963); «Екологія та практичне значення лисиці в західних областях України» (Н. Полушина. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 1967. Вип. 3); «Материалы к изучению распространения и экологии кулика-фифи в районах Западного Полесья УССР» (Н. Сребродольская. Пробл. орнитологии. Тр. III орнитол. конф. Львов, 1964); «Значення мишовидних гризунів в живленні сови вухатої» (М. Черкащенко. Наук. зап. Наук.-природознав. музею АН УРСР. 1960. Т. 8).
1 вересня 1974 року кафедри зоології безхребетних і хребетних були об’єднані в одну кафедру зоології.Її очолювали професори: В. І. Здун (1974–88), доц. І. Й. Гладунко (1988–98), проф. Й. В.Царик (з 1998 р.).Н. Полушина
Зараз кафедра забезпечує викладання: екології, протозоології, зоології безхребетних, зоології хребетних, біорізноманіття, теорії еволюції; спецкурсів: популяційна екологія, охорона та експлуатація популяцій, керування популяцією, функціональне значення безхребетних, функціональне значення хребетних, загальна паразитологія, малакологія, зооіндикація, планктологія, гідроекологія біоіндикація, основи продукційної та санітарної гідробіології, біопродуктивність, загальна гідробіологія, фауністичне районування Землі, основи зоогеографії, основи теріології, поведінка тварин, основи екології, орнітологія.Н. Сребродольська
Напрями наукових досліджень: фауністично-екологічний (започаткував проф. В.І. Здун, продовжує проф. Й.В. Царик), гідробіологічний (започаткувала проф. Н.С. Ялинська, продовжує проф. Й.В. Царик).
Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників, монографій «Показники якості природних вод з екологічних позицій» (І. Т. Олексів. Львів, 1992), «Гідроекологічна токсикометрія та біоіндикація забруднень: теорія, методи, використання» (За ред. І. Т. Олексіва, Л. П. Брагінського. Львів, 1995), «Хребетні тварини західних областей України» (Й. В. Царик, І. П. Яворський, І. В. Шидловський та ін. Львів, 2003), «Життєздатність популяцій рослин високогір’я Українських Карпат» (Й. Царик, Г. Жиляєв, В. Кияк, Ю. Кобів, Н. Сенчак та ін. Львів, 2009), «Збереження біотичного різноманіття у високогір’ї Українських Карпат. Наук. рекомендації» (За ред. Й. Царика. Львів, 2009).І. Бублик
На сьогодні на кафедрі працюють 23 особи, з них: 1 – професор, 7 – доцентів, 5 – асистентів, 4 – допоміжний персонал, 2 – старші наукові співробітники, 1 – науковий співробітник та 5 – співробітників Зоологічного музею (у т.ч. сумісники на кафедрі). При кафедрі функціонує Зоологічний музей, НДЛ-41 “Охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів”.
За період з 1998 по 2011 рік члени кафедри виконували 10 наукових держбюджетних тем, за результатами яких опубліковано: 17 – монографій, 211 – статей, 290 – тез доповідей.
На кафедрі захищено 8 – кандидатських дисертацій, зокрема: Забитівським Ю.М., Диким І.В., Шидловським І.В., Головачовим О.В., Гнатиною О.С., Микітчаком Т.І., Думич О.Я., Куцериб Т.М.
На сьогодні в аспірантурі навчаються 5 осіб, 6 особи закінчують кандидатські роботи та 3 – працюють над докторськими дисертаціями.
Робота кафедри на перспективу передбачає два взаємопов’язаних напрямки: підготовка посібників, підручників із зоологічних та екологічних дисциплін та наукова робота над розв’язанням актуальних питань з зоології, екології, екосистемології, охорони та раціональної експлуатації тварин. Крім цього на кафедра розпочаті фундаментальні дослідження популяційної організації різних груп тварин, їхнього значення в індикації змін середовища, зокрема глобальних змін клімату тощо.
 

 II Всесоюзна орнітологічна конференція (Львів, 1962 р.)

 

Третя Всесоюзна орнітологічна конференція (Львів, вересень 1962 р.)