РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
ІЗ ЗООЛОГІЇ ХРЕБЕТНИХ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ

1. Мета практики.

Навчальна практика з зоології на ІІ курсі є завершальним етапом у вивченні зоології хребетних протягом навчального року. Тому її метою є закріплення знань, одержаних студентами з різних галузей зоологічної науки - морфології, біології, екології, систематики хребетних.

2. Завдання практики:

1.Поглиблення набутих теоретичних знань із зоології хребетних, вивчен-ня фонових видів хребетних тварин Волинського Полісся та околиць м. Львова.
2.Ознайомлення студентів з методикою польових спостережень і збору матеріалу (визначення тварин у природі, відлов тварин, консервування, виготовлення препаратів, етикетування та ін.).
3.З’ясування практичного значення хребетних у конкретних екологічних умовах.
4.Ознайомлення зі способами охорони корисних видів тварин з метою збільшення їхньої чисельності.

В результаті проходження практики студенти повинні:

  • знати видовий склад фонових груп тварин, їх еколого-біологічні особливості, рідкісних і ендемічних тварин даної місцевості;
  • вміти розпізнавати тварин у природі, визначати їх; проводити обліки тварин з метою з’ясування їх практичного значення, а також збирати матеріал і обробляти його;
  • набути навичок візуальних спостережень та окремих практичних робіт; правильного оформлення щоденників і звітної документації; практичної реалізації різних форм природоохоронної роботи.

3. Терміни проходження

Термін проведення практики – 2 тижні. Проходять її студенти усіх спеціальностей.

4. Бази практики

Бази практики – Шацький біолого-географічний стаціонар (Шацький район Волинської області) і кафедра зоології з виїздами в околиці м.Львова. До Шацького етапу студенти допускаються за візою лікаря поліклініки університету.

5. Обов'язки керівника практики від вузу

Під час практики керівник постійно знаходиться з студентами, організовує їх роботу, допомагає у ході виконання окремих завдань, веде контроль за роботою студентів і, в кінці практики, приймає залік. На початку практики викладач проводить інструктаж з техніки безпеки і організації праці, студенти заповняють картки проведення інструктажу.

6. Обов'язки студента-практиканта

Студенти зо6ов’язані: регулярно відвідувати заняття практики, повністю виконувати програму практики, а також завдання громадсько-корисної роботи під час навчальної практики. Студенти повинні дотримуватися суворої дисципліни, відлучатися від групи тільки з дозволу керівника практики.

7. Зміст практики за етапами

В процесі навчальної практики студенти вивчають різні біотопи (поля, луки, болота, водойми, ліси), біологію тварин, що їх заселяють, знайомляться з колекціями зоологічних та краєзнавчих музеїв, національного парку. Крім того, студенти вивчають біологію риб, амфібій, плазунів, птахів та ссавців.

Біологія риб.

Фонові види риб і їх чисельність. Розподіл риб по різних типах водойм. Форма тіла, забарвлення, характер руху, морфо-екологічні особливості риб. Розмноження: стан гонад, спосіб розмноження, розвиток ікри. Розподіл молоді у водоймі, поведінка молоді. Знайомство з веденням рибного господарства на акваторіях облрибкомбінату та інституту рибництва у селищах Любінь Великий чи Івано-Франкове. Виготовлення мокрих препаратів риб.

Біологія амфібій.

Видовий склад у різних біотопах Волинського Полісся і окремих водоймах Львівщини, чисельність. Залежність добової активності земноводних від температури і вологості оточуючого середовища. Живлення амфібій, спосіб життя, схованки. Розмноження: умови розмноження і розвитку земноводних. Спостереження за метаморфозом. Роль амфібій у біоценозах.

Біологія плазунів.

З’ясування видового складу плазунів і розподіл по біотопах. Чисельність плазунів. Криївки. Яйцекладні та яйцеживородні плазуни. Практичне значення плазунів. Отруйні види. Перша допомога при укусі.

Біологія птахів.

Вивчення фонових видів птахів Волинського Полісся та Львівщини. Розпізнавання птахів у природі за зовнішніми ознаками, у польоті, по голосу, за силуетом. Розподіл за способом живлення, за часом і місцем здобування їжі.

Розмноження. Статевий диморфізм у забарвленні, голосі, поведінці. Гніздові ділянки. Біологічне значення співу птахів. Зміна інтенсивності співу в різні періоди гніздування. Гнізда. Типи гнізд. Специфічність місця розміщення гнізда, розмір, будівельний матеріал. Видова мінливість яєць, їх форма і забарвлення, число у кладці. Насиджування. Поведінка статей у гніздовий і післягніздовий період. Матуронатні та іматуронатні пташенята. Охорона гнізд. Годівля пташенят. Спостереження поблизу гнізда за інтенсивністю годування. Тривалість гніздового періоду. Вивчення післягніздового періоду. Поведінка молоді та дорослих.

Приваблення птахів у околиці Шацького біостаціонару і в Ботанічний сад університету шляхом виготовлення і розвішування штучних гніздівель (шпаківні, дуплянки, синичники тощо). З’ясування проценту заселення пташи-них гніздівель, влаштованих у минулі роки. Вивчення живлення птахів шляхом візуального спостереження та аналізу погадок. Визначення слідів птахів.

Біологія ссавців.

Вивчення видового складу ссавців Волині та Львівщини, розподіл їх по основних біотопах. Вивчення криївок ссавців (нори, лігва). Відлов мишо-подібних гризунів і виготовлення зоологічних тушок. Проведення кількісних обліків за методикою А.М.Кузякіна (1962). Вивчення живлення ссавців шляхом аналізу вмісту шлунків, екскрементів. Вивчення розмноження ссавців шляхом з’ясування стану гонад під час розтину відловлених тварин. Вивчення слідів ссавців на грунті і їх замалювання в польовому щоденнику.

Результати польових робіт (спостереження, обліки та інше).

Результати аналізуються в лабораторіях біолого-географічного стаціона-ру і факультету. Студенти знайомляться з методикою виготовлення зоологічних тушок ссавців, за літературою – з характерними особливостями тварин, яких зустріли в природі, протоколюють екскурсії. Пізніше знаходять тварин у визначниках, зарисовують морфологічні особливості, завчають українську та латинську назви. Засвоюють методику виготовлення мокрих препаратів риб, земноводних, плазунів, вчаться етикетувати матеріал, виготовляти розчини для його фіксації. Звертають увагу на види, занесені до Червоної книги України.

Навчальні заняття та екскурсії.

Під час навчальної практики студенти:

  • знайомляться з програмою практики, методами роботи в природі і ведення щоденників, вчаться робити зарисовки, фотографії, вивчають загальні правила екскурсій у природу;
  • вчаться проводити кількісний облік птахів і ссавців;
  • вивчають екологію наземних хребетних (живлення, розмноження, добова активність, спів та інше);
  • проводять екскурсії на озера Луки, Світязь, Перемут із метою вивчення навколоводних хребетних;
  • проводять самостійні спостереження в лісі, на полі, на луках, ставлять пастки на гризунів, копають ловчі канавки; з’ясовують чисельність фонових видів тварин;
  • вивчають ведення рибного господарства в селищах Любінь Великий чи Івано-Франково;
  • знайомляться з живим куточком у міському екологічному центрі;
  • обробляють зібраний матеріал, визначають окремі види і вивчають їх біологію;
  • проводять обліки чисельності хребетних під час згаданих екскурсій.

Перелік навчальних екскурсій.

  • Ознайомча екскурсія довколо оліго-мезотрофного оз. Пісочне (ознайомлення з хребетними тваринами даного комплексу біоценозів)
  • Екскурсія на мезотрофне оз. Луки (ознайомлення з хребетними тваринами даного водно-болотного комплексу та відкритих територій)
  • Екскурсія довкола дистрофне оз. Мошне та болото перехідного типу.
  • Екскурсія на мезотрофне оз. Перемут (ознайомлення з хребетними тваринами даного біоценозу)
  • Ознайомча екскурсія з фауною  низового болота Луки та до евтрофного оз. Кримне.
  • Екскурсія на оліготрофне оз. Світязь
  • Екскурсія на стави с. Піща (ознайомлення з фауною хребетних рибничого господарства)
  • Екскурсія на р. Копаївка (ознайомлення з іхтіофауною)
  • Екскурсія на оз. Карасинець та верхове болото (ознайомлення з хребетними тваринами даного біоценозу)
  • Ознайомча екскурсія з фауною бореальних типів лісів ур. Красний бір
  • Ознайомча екскурсія з фауною політрофного оз. Чорне Велике (ознайомлення з хребетними тваринами населеного пункту).
  • Навчальні заняття з виготовленням тушок відловлених гризунів
  • Нічна екскурсія для ознайомлення з хіроптерофауною регіону та використанням ультразвукового детектора.

Після навчальних занять студенти беруть участь у суспільно-корисній роботі, культурних заходах.

8. Рекомендована література:

Банников А.Г., Михеев А.В. Летняя практика по зоологии позвоночных. М.: Просвещение, 1956. 471 с.
Банников А.Г. и др. Земноводные пресмыкающиеся СССР (полевой определитель). М.: Просвещение, 1971. 360 с.
Благосклонов К.Н. Охрана и привлечение птиц. М.: Просвещение, 1972. 260 с.
Воїственський М.А., Кістяківський О.Б. Визначник птахів УРСР. К.: Рад.школа, 1962. 351 с.
Кістяківський О.Б., Мазепа І.І. Польвий практикум з зоології. К.: Рад.школа, 1967. 342 с.
Кузякин А.П. Методы учета птиц и млекопитающих // Зоогеография СССР. М.: Моск. пед. инст., 1962. Т. 102. С. 88-102.
Корнеев О.П. Визначник звірів УРСР. К.: Рад.школа, 1965. 233 с.
Мальчевский А.С. Орнитологические екскурсии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1981, 171 с.
Марісова І.В., Талпош В.С. Птахи України. Київ. “Вища школа”, 1884. 183 с.
Маркевич О.П., Короткий Й.І. Визничник прісноводних риб УРСР. К.: Рад.школа, 1954. 208 с.
Михеев А.В. Определитель птичьих гнезд. М.: Просвещение, 1955. 172 с.
Промтов А.П. Птицы в природе. . М.: Просвещение, 1957. 490 с.
Новиков А.Г. Полевые исследования по экологии наземных позвоночных. М.: Сов. Наука, 1953. 598 с.
Пащенко Ю.Й. Визначник земноводних і плазунів УРСР. К.: Рад. Школа, 1955. 147 с.
Сморгожевський Л.О. Практикум по виготовленню наочних посібників з зоології. К.: Рад. Школа, 1959. 65 с.
Флинт В.Е., Беме Р.Л. и др. Птицы СССР (полевой определитель). М.: Мысль, 1968. 636 с.
9. Вимоги до звіту, захист звіту, критерії оцінювання.

По закінченні практики студенти оформляють звіт обсягом до 10 рукописних сторінок, зміст якого визначається програмою практики. До звіту можуть входити визначені програмою матеріали (колекції, препарати, списки видів тварин, цифрові дані та результати їх обробки тощо).