Екологічна політика України

Тип: На вибір студента

Кафедра: екології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
114Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1132професор Антоняк Г. Л.БЛЕ - 11м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1116БЛЕ - 11мдоцент Думич О. Я.

Опис курсу

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

кафедра екології – https://bioweb.lnu.edu.ua/department/ecology

Викладач: професор кафедри екології Антоняк Галина Леонідівна

 Місце навчальної дисципліни в освітньо-професійній програмі підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем: вивчення дисципліни „Екологічна політика України”  сприяє формуванню у студентів як майбутніх фахівців-екологів громадянської позиції і усвідомленню професійної відповідальності за прийняття рішень; їх самореалізації в умовах зростаючої свободи економічного, політичного і світоглядного вибору, виробленню умінь і навичок відстоювати і захищати свої права, реалізовувати особисті і групові інтереси через представницькі політичні інститути.

 Метою є засвоєння студентами основ екологічного напрямку державної політики, що  передбачає формування у студентів системи знань, необхідних для забезпечення  довгострокової екологічної та економічної безпеки суспільства, досягнення сталого соціального, економічного та екологічного розвитку шляхом прийняття науково обгрунтованих управлінських рішень, що відповідають основним вимогам розвитку цивілізації в ХХI столітті та формування у студентів громадянського світогляду, усвідомлення професійної затребуваності і відповідальності за прийняття  рішень, виробленню вмінь і навичок для захисту та впровадження у життя  інтересів різних соціальних груп суспільства за допомогою політичних структур.

    У результаті  вивчення дисципліни студенти повиннні:

       – знати сутність екологічної політики як сукупності заходів  засобів, спрямованих на забезпечення стійкого розвитку і цивілізованості;

– засвоїти теоретичні основи екологічної політики, її витоки, суть, еволюцію, інструментарій;

– знати принципи пріоритети, основні напрямки, моделі та джерела усталеного екологічного розвитку ;

– давати оцінку сучасному стану природних екосистем регіону, держави і світу;

– розуміти суперечності між економічним поступом суспільства і проблемами збереження довкілля;

– усвідомити, що екологічна криза – це перш за все криза людського духу, отже – екологічна культура є найсуттєвіший чинник і показник екологічної політики;

– вміти застосовувати набуті знання в майбутній професійній та громадській діяльності.