Опис курсу

Метою вивчення нормативної дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень» є дати студентам цілісне уявлення про загальну методологію, головні методи і методичні підходи в екології, інвайронментології, заповідній справі, сформувати у студентів знання про теоретичні та методичні основи здійснення наукових екологічних досліджень, оволодіти понятійно-термінологічним апаратом, застосовувати теоретичні знання, набуті упродовж навчання, в професійній діяльності; підготувати студентів до вирішення актуальних екологічних проблем, навчити їх застосовувати сучасні екологічні методи, планувати та організовувати наукові дослідження під час роботи за фахом .

Основними завданнями вивчення дисципліни “ Методологія і організація наукових досліджень ” є :

• закріпити знання про теоретико-методологічні засади екології;
• вивчити напрямки наукових досліджень з проблем охорони природи;
• оволодіти методами планування і організації наукових досліджень;
• закріпити навички: роботи з джерелами наукової інформації, визначення основних етапів наукової діяльності, розробки алгоритму наукового дослідження;
• оволодіти головними сучасними методами і методичними підходами екології, інвайронментології і заповідної справи.Загальні та фахові компетентності:КЗ-6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. КС-1. Знання на рівні новітніх досягнень, необхідні для дослідницької та/або інноваційної діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.КС-3. Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та/або інноваційної діяльності.КС-4.Здатність застосовувати нові підходи до аналізу та прогнозування складних явищ, критичного осмислення проблем у професійній діяльності. КС-8. Здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.Програмні результати навчання:

  ПР-03. Знати основні концепції природознавства, сталого розвитку і методології наукового пізнання. 

  ПР-06. Використовувати сучасні методи обробки і інтерпретації інформації при проведенні екологічних досліджень та/або інноваційної діяльності.

  ПР-07. Уміння самостійно планувати виконання дослідницького та/або інноваційного завдання та формулювати висновки за його результатами. 

  ПР-09. Знати сучасні методи та інструментальні засоби екологічних досліджень, у тому числі методи та засоби математичного і геоінформаційного моделювання.

  ПР-15. Уміти оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні  середовища.

  Після завершення цього курсу студент буде:

  знати

  – особливості екологічних проблем, охорони довкілля та збалансованого природокористування у транскордонних регіонах; 

  – основні екологічні закони, правила та принципи охорони довкілля та природокористування;

  – основні процеси впливу техногенезу на стан навколишнього середовища та способи виявлення екологічних ризиків, пов’язаних з виробничою діяльністю в прикордонних регіонах;

  – нормативно-правові засади організації, охорони й використання територій та об’єктів ПЗФ в прикордонних регіонгах України;

  – ключові території та об’єкти природно-заповідного фонду, що межують із країнами ЄС;

  – основні принципи управління природоохоронними діями та/або екологічними проектами;

  – міжнародні засади співробітництва в галузі заповідної справи;

  – правовий режим спільних із країнами ЄС об’єктів природно-заповідного фонду;

  – концепцію Європейської екологічної мережі;

  – особливості організації наукової роботи на об’єктах природно-заповідного фонду з використанням міжнародного досвіду;

  вміти

  – обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та формування екологічної мережі в прикордонних регіонах України;

  – виявляти фактори, що визначають формування ландшафтно-біологічного різноманіття;

  – розв’язувати проблеми у сфері захисту навколишнього середовища із застосуванням загальноприйнятих та/або стандартних підходів та міжнародного і вітчизняного досвіду;

  – розробляти проекти і практичні рекомендації щодо збереження довкілля;

  – планувати рекреаційну діяльність у межах ПЗФ у транскордонних регіонах;

  – практично застосовувати теоретичні знання для вирішення природоохоронних проблем.