24-а Українська антарктична експедиція

Академік Вернадський – єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Заснована в 1953 році як британська станція «Фарадей»; в лютому 1996 року була придбана Україною за символічну ціну в один фунт стерлінгів у Британії і була передана Англійським Антарктичним Товариством та перейменована на «Академік Вернадський» на честь видатного українського вченого академіка Володимира Івановича Вернадського, першого президента НАН України.

Головне призначення станції проведення наукових досліджень в Антарктиді.

З грудня 2019 по березень 2020 року на станції перебуває 24-та наукова експедиція, яку очолює Ігор Дикий, доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка

 

19.05.2020

Після майже 13 місяців наукових досліджень на станції «Академік Вернадський» учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися додому. Як повідомили у Міністерстві освіти і науки України, полярники прибули в аеропорт «Бориспіль» 17 травня 2020 року евакуаційним рейсом із Лісабону.
Очолював експедицію доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Дикий. До Львова науковець повернувся в ніч на 18 травня і, встановивши спеціальний додаток «Дій вдома», зараз перебуває на самоізоляції.
Ігор Дикий розповів про головні досягнення 24-ї Української антарктичної експедиції. Усі деталі читайте за посиланням

 

17.05.2020

УКРАЇНСЬКІ ПОЛЯРНИКИ ПОВЕРНУЛИСЯ ДОДОМУ З АНТАРКТИДИ
Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції “Академік Вернадський”. Вони прилетіли в аеропорт “Бориспіль” сьогодні, 17 травня 2020 року, евакуаційним рейсом з Лісабону.
Разом з ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці.
“Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції” – зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.
Полярники вирушили зі станції “Академік Вернадський” ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка – учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.
Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду,  перезмінка на “Вернадському” цього року тривала 2 місяці – чи не найдовше в історії стації.
Усі полярники, що прибули в Україну,  встановили спеціальний додаток “Дій вдома” та перебуватимуть вдома на самоізоляції.
В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:
– зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
– зміни рівня моря, його солоності та  температури;
– стан та динаміку «озонової діри»;
– вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
– космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
– стан навколоземної плазми;
– гірські породи;
– стан льодовиків;
– антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
– флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди – колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
– гніздування домініканських мартинів та поморників;
– популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
– популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);
– склад антарктичних ґрунтів.
“І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів”, – розповів Євген Дикий.

15.05.2020

24-ТУ УКРАЇНСЬКУ АНТАРКТИЧНУ ЕКСПЕДИЦІЮ НАРЕШТІ ВДАЛОСЯ ВІДПРАВИТИ З ЧИЛІ ДО УКРАЇНИ, ПРИЛІТ ПОЛЯРНИКІВ ОЧІКУЄТЬСЯ НАСТУПНОГО ТИЖНЯ

https://mon.gov.ua/ua/news/24-tu-ukrayinsku-antarktichnu-ekspediciyu-nareshti-vdalosya-vidpraviti-z-chili-do-ukrayini-prilit-polyarnikiv-ochikuyetsya-nastupnogo-tizhnya?fbclid=IwAR0uCE_N2rrnv4O4diIoe386rTxwaWk9hagtwCfw92bmfZOWZMNhI9eUgcM

3.05.2020

24а УАЕ НА ШЛЯХУ ДОДОМУ: НАРЕШТІ НА “ВЕЛИКІЙ ЗЕМЛІ“!
В той час, коли більшість людей в Україні за мандрівку вважають похід до найближчого супермаркету, зимувальний загін 24-ї Української антарктичної експедиції разом з сезонним літнім загоном 25-ї УАЕ попри шторми та карантин долають шлях в 15 тисяч кілометрів зі станції «Академік Вернадський» додому.  Сьогодні, 2 травня, експедиція нарешті прибула до порту Пунта – Аренас у Республіці Чилі після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка. Океан позаду, попереду «лише» переліт через Південну Америку, Атлантику та Європу, через закриті кордони та аеропорти.
Зусиллями дипломатів Постійного представництва України в Чилі команді полярників вдалось уникнути двотижневого карантину, адже в Антарктиді, з якої вони вирушили, наразі не зафіксовано жодного випадку коронавірусу. Це означає, що вони можуть вже скоро продовжити свою мандрівку додому. Наразі Національний антарктичний науковий центр опрацьовує ряд варіантів мандрівки з Південної Америки до Західної Європи, де наші полярники змогли б скористатись одним з евакуаційних рейсів до України, які нещодавно анонсував уряд.

24.04.2020

ПОЧАТОК ДОРОГИ ДОДОМУ: ЗИМУВАЛЬНИКИ 24-ОЇ ТА СЕЗОННИЙ ЗАГІН 25-ОЇ УКРАЇНСЬКИХ АНТАРКТИЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ ВИРУШИЛИ З «ВЕРНАДСЬКОГО»
Сьогодні вночі (за київським часом) відбулася офіційна передача станції «Академік Вернадський» від 24-ої УАЕ до 25-ої УАЕ. Час дуже піджимав, бо з кожним днем погіршується льодова обстановка довкола станції, і вже незабаром вона стане недоступною для суден аж до наступного антарктичного літа. Тож нашим полярникам вдалося менш ніж за 4 дні повністю розвантажити весь річний запас харчів та пального, обладнання для продовження модернізації станції, та передати всі справи. За 5-6 днів судно «Бетанцос» з командою полярників має досягнути Чилі.
Євген Дикий Evgen Dykyj, очільник НАНЦ зазначає: «Наразі ми спільно з Постійним представництвом України в Чилі опрацьовуємо подальший шлях повернення експедиції в Україну. Це може зайняти трохи часу, враховуючи обмеження на перетин державних кордонів та зміни у авіасполученні, які наразі діють у світі. Зокрема наразі ведемо складні перемовини щодо того, чи необхідно при поверненні з Антарктиди відбувати обов’язковий 2-тижневий карантин – адже з одного боку Антарктида лишається єдиним континентом, де поки що коронавірусу нема, але з іншого – при встановленні правил карантину жодна з країн це виключення формально не прописала… Але в будь-якому разі ми дуже раді, що перезмінка полярників таки відбулася, і шлях повернення додому до близьких та рідних для наших зимівників таки розпочався після більш ніж року полярної вахти, всупереч пандемії коронавірусу та складним погодним умовам».

19.04.2020

ЄДИНА ЦЕРКВА ПЦУ, ДЕ СВЯТКУЮТЬ БЕЗ КАРАНТИНУ: ВЕЛИКДЕНЬ НА «ВЕРНАДСЬКОМУ»
Сьогодні на станції «Академік Вернадський», як і у всій Україні, святкують Воскресіння Христове за східним обрядом. Як не дивно, сьогодні наші полярники отримали унікальний «привілей» – станційна церква Св. Володимира сьогодні є єдиним храмом Помісної Православної Церкви України, де відбулося повноцінне особисте святкове богослужіння і віряни мали змогу святкувати всі разом. Це не порушення правил карантину – Антарктида досі лишається єдиним континентом планети, де немає коронавірусу. Ігор Дикий, керівник 24ої УАЕ, який власне і вів богослужіння, привітав всіх співвітчизників з Великоднем. Він зазначив: «Бажаємо усім міцного здоров’я, миру і злагоди. Божого благословення на всі родини!Хай воскресне у наших серцях віра в добро. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!”.
Тим часом сьогодні має відбутися невеличке, але довгоочікуване чудо – сьогодні на станцію мають прибути зимувальники 25ї Української Антарктичної Експедиції, які змінять 24у УАЕ та літній сезонний загін. Сподіваємось, що вже ввечері дві возз’єднані команди матимуть змогу святкувати це світлий день разом, але про це – у наступних наших новинах.

 

8.04.2020

Вперше в районі УАС «Академік Вернадський» було відібрано зразки глибоководних гідробіонтів в протоці Пенола з глибини 280 м. Знайдено нові для списку морської фауни регіону види, серед яких представники форамініфер, губок, поліпів, актиній, поліхет, молюсків, морських павуків, зірок та їжаків, офіур та асцидій. Це все вдалося за допомогою глибинної сітки, сконструйованою Омельченко Антоном. Активну участь у відборі проб брала команда зимівників та сезонщиків у складі Дикого Ігоря, Омельченко Антона, Білого Тараса та Салганського Олександра разом із Вашим покірним слугою. На даному етапі відбувається ідентифікація унікальних глибоководних антарктичних морських тварин!

6.04.2020

У футбол грають усюди. Навіть в Антарктиді. Ексклюзивний матеріал з унікального футбольного матча

26.03.2020

Відкриття нас просто переслідують…》 цитуючи професора Бахмутова В.Г.

З записів у польовому щоденнику О.Митрохина: «21.03.2020. Ніч провели у пошкодженій вітром  палатці на Гайс-Кліф. Піднялися ще до світанку у 5:30, після сніданку та швидких зборів в 7:20 рушили на схід по слідам групи, яка пішла вчора. Наш шлях, як і минулий раз, проходив по північному краю льодовика Bussey Glacier. Наші сліди тижневої давності повністю замело, але лишалися віхи, які ми тоді розставили на відстані годинних переходів через 1-3 км. Стан снігу значно кращій, але якість наших лиж лишає бажати кращого… В 12:00 досягли верхнього табору, який був встановлений в пункті з координатами 65о16,165’S та 63o55,220’W.  Там застали Андрія Голубенко, який повідомив, що Ігор Дикий та Олександр Квятковський зробили спробу вийти на плато Пірі. Від нашої палатки далеко на сході досі можна було побачити їх фігури, що поступово віддалялися. Швидко попивши чаю, ми з В.Бахмутовим рушили на південний схід у напрямку засніжених скель, розташованих від нас на відстані 2-3 км. На них ми звернули увагу ще в минулий раз. По перше – це були найближчі до нас корінні виходи гірських порід. По друге – незвичайним було іржаво-коричневе забарвлення цих виходів. І нарешті, ці скелі були частиною невисокого гірського відрогу, що звивисто простягався на північний схід у напрямку плато Пірі. Можливо саме по ньому можна б було піднятися на плато…»
PS: Після 7-ми годинного переходу, подолавши на лижах 11 кілометровий підйом по льодовику Bussey Glacier, Володимир Бахмутов та Олександр Митрохин досягли південно-західних відрогів льодового плато Mount Peаry. Безіменна гора висотою 913 м, на вершині якої українські геологи вперше дослідили виходи місцевих гірських порід, була наречена Іржаві  Скелі (Rusty Rocks). До місця найближчої ночівлі лишалося пройти ще 14 км…

 

24.03.2020

ЗАЛИШАЙТЕСЯ ВДОМА – ВІДЧУЙТЕ СЕБЕ ТРІШКИ ПОЛЯРНИКОМ: 24-ТА УАЕ ЗВЕРНУЛАСЯ ДО УКРАЇНЦІВ ЗІ СТАНЦІЇ “ВЕРНАДСЬКИЙ”
Учасники 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) записали привітання зі станції “Академік Вернадський”, в якому побажали здоров’я Україні та всьому світу.
Вони також закликали всіх лишатися вдома.
“Залишайтеся вдома, відчуйте себе трішки полярниками, адже ми в ізоляції тут цілий рік”, – сказав керівник експедиції Ігор Дикий.
Полярники наголосили, що всі вони здорові та чекають на перезмінку.
Нагадуємо, що через пандемію COVID-19 команда 25-ї УАЕ не змогла дістатися Антарктиди й змушена була повернутися в Київ. Наразі Міністерство освіти і науки України та Національний антарктичний науковий центр у співпраці з МЗС України та постійним представництвом України у Республіці Чилі шукають шляхи, щоб доправити експедицію на станцію.
Підготовлено спільно з Міністерством освіти та науки України

 

21.03.2020

МОН та МЗС шукають шлях доправити 25 УАЕ на станцію Академік Вернадський

МОН та МЗС шукають шлях доправити 25 УАЕ на станцію Академік Вернадський

20.03.2020

1901 рік. Антарктида. Експедиція Роберта Сокіла Скотта готується до Великодня. На фото зображено зібрані яйця пінгвіна.

19.03.2020

В полоні соковитої зелені, або літній сезон біологів на УАС «Академік Вернадський» 2020 р.

В полоні соковитої зелені, або літній сезон біологів на УАС «Академік Вернадський» 2020 р.

14.03.2020

24 УАЕ зимівники (Дикий Ігор, Бабій Наталя, Омельченко Антон) та сезонний загін геологів-геофізиків 25 УАЕ (Бахмутов Володимир і Мітрохін Олександр) поки було кілька днів хорошої погоди в рамках наукових сезонних досліджень провели розвідку по льодовику в глиб материка на гору Пірі (Mt Peary – https://en.m.wikipedia.org/wiki/Mount_Peary) та (Mt Mill ). Зібрали цікавий науковий матеріал та навіть зіграли вперше міні-футбол на високогір’ї материка на одні ворота! До речі, м‘яч яким грали у футбол, подарований ректором університету, який він отримав від спортивного директора ФК “Карпати” Юрчишина С.Ф.

11.03.2020

СКІЛЬКИ ТВАРИН НАРАЗІ ПРОЖИВАЄ РАЗОМ З ПОЛЯРНИКАМИ НА О. ГАЛІНДЕЗ?
Часто нас запитують, які тварини і скільки їх проживає біля станції «Академік Вернадський» на о. Галіндез. Відповідаємо за даними Artem July, біолога, який наразі працює на станції.
ПІНГВІН ДЖЕНТУ АБО СУБАНТАРКТИЧНИЙ: біля 3000 особин. Кількість гнізд у 2018 та у 2020 роках коливалась в районі 1000 гнізд, відповідно це 2000 гніздових пар, а кожна пара відкладає по 2 яйця. З двох відкладених яєць доживає до дорослого віку приблизно по одному пташенятку. Наразі популяція є стабільною. На фото, до речі, цьогорічна малеча пінгвінів, деякі ще в пуху.
МОРСЬКІ КОТИКИ: біля 1500 осіб. На відміну від субантарктичних пінгвінів максимальна кількість цих тварин, яких можна було спостерігати в районі нашої станції, збільшилась з 1000 особин у 2018 році до 1500 особин у 2020. Поступове просування морських котиків з півночі на південь відображає потепління в регіоні. Близько 95 % світової популяції морських котиків знаходиться на відстані 2000 км північніше нашої станції на островах Південна Джорджія.
ПІВДЕННІ МОРСЬКІ СЛОНИ: зустрічаються в районі станції спорадично: 1-2 особини на різних островах Аргентинського архіпелагу, переважно це молоді особини або самки. Розмножуються південні морські слони на відстані 2000 км на островах Південна Джорджія, Кергелен, Хьорд, Фолклендських островів тощо. На фото – молодий слон, зафіксований цього року (ще без хоботу).
ТЮЛЕНІ-КРАБОЇДИ: В районі станції можна побачити тюленів-крабоїдів, яких так назвали через те, що вони харчуються переважно крилем. Зуби цих тюленів утворюють своєрідне “сито” на якому залишаються антарктичні креветки. Тюлені-крабоїди полюбляють відпочивати на дрейфуючих кригах. В літній період можна нарахувати понад 100 тюленів цього виду в межах архіпелагу.

9.03.2020

Привітання від 24-ої Української Антарктичної експедиції та сезонної команди до Дня народження Великого Кобзаря. А вірш «Холодний яр» у зачитуванні наших полярників звучить дуже і дуже актуально!
Дякуємо за ідею Ігор Дикий

28.02.2020

І знову 24 українська антарктична експедиція робить відкриття.
Під час пошуків струмків з талою водою на ізотопний аналіз на острові Галіндез неподалік від станції Академік Вернадський нашими вченими (Білим Тарасом і Пішняком Денисом) було відкрито досі невідоме підльодовикове озеро. Наступного дня було організовано розвідку масштабів озера с візуальним оглядом та залученням спеціалізованой апаратури – георадару. Підльодовий простір дозволив дослідникам пройти близько 30 метрів, але остаточні масштаби озера наразі ще не встановлені, однак можна стверджувати, що на даний час воно є найбільшим природнім озером острова Галіндез.
З огляду на свою доступність озеро представляє цінність для дослідження гідрологічного режиму, процесу танення-розмерзання, калібрування георадарних вимірів та ґрунтовних біологічних досліджень.
28.02.2020
До нас в гості біля станції Академік Вернадський завітали одночасно імператорський (зліва) і королівський (справа) пінгвіни. Це не типова для них територія, так як найближча колонія імператорських (холодо витривалих) пінгвінів розташована за 300 км від нас на о. Діон, а теплолюбиві королівські пінгвіни мають найбільшу колонію на о. Південна Джорджія в субантарктичних водах, близько дві тисячі км від нас. Унікальне явище одночасно побачити ці два найбільші види пінгвінів.

26.02.2020

“ЦВІТІННЯ” СНІГУ В АНТАРКТИДІ
Уже кілька тижнів українська антарктична станція “Академік Вернадський” оточена… малиновим снігом!
Звідки він та чому такий колір? Цікаве забарвлення снігу дають мікроскопічні снігові водорості. Наші вчені їх визначили під мікроскопом як хламідомонади Chlamydomonas nivalis. Водорості розмножуються спорами, які не бояться екстремальних температур і зберігаються в снігу протягом всієї тривалої зими. Коли погодні умови стають сприятливими (а зараз в Антарктиді якраз літо), спори починають проростати. Оскільки, крім зеленого пігменту – хлорофілу, їхні клітини містять ще й червоний каротиновий шар, на снігу виникають червоні плями ніби від малинового джему. До речі, цей шар захищає водорості від ультрафіолетового випромінювання.
«Цвітіння снігу» сприяє зміні клімату. Адже через червоно-малинове забарвлення сніг менше відбиває сонячного світла та швидше тане. Як наслідок — у ньому утворюється дедалі більше яскравих водоростей.
З настанням холодів хламідомонада готується до зимового спокою і «цвітіння» снігу припиняється.
Цікаво, що таке явище, крім Антарктиди, можна спостерігати ще і в Арктиці, а також в Альпах та інших високогірних екосистемах.
Дякуємо Андрей Зотов (Andrey Zotov) за вражаючі фото!
Підготовлено спільно з Міністерство освіти і науки України

6.02.2020

З Днем станції!!!

Рік тому, троє з п’ятірки, хто отримав станцію від британців.

Сьогодні День Станції. Саме в цей день у далекому 1996 році британська станція Фарадей отримала нове ім’я Академік Вернадський, був піднятий український прапор і почала роботу Перша українська експедиція.

У цей день 24 роки тому жовто-блакитний прапор замайорів у Антарктиді. Сьогодні відзначаємо день народження першої української антарктичної станції. НАНЦ вітає колег, які зараз перебувають в Антарктиді, а вони – надіслали вітання нам та всім, хто на “великій землі” провадить антарктичні дослідження й цікавиться ними.

23.01.2020

ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

До Вашої уваги виконання нашого гімну на найвищій точці Антарктиди – горі Вінсон Оксаною Літинською (грудень 2019 р.). Вона стала другою українкою, яка виконала альпіністську програму “Сім вершин” – зійшла на найвищі вершини семи частин світу. «На вершині Вінсона температура повітря була –30 градусів, а в наметі, у якому ми жили, доходило до –20 градусів у пікові відрізки часу, коли сонце заходило за гору, і –8 градусів надворі, коли сонце яскраво світило» – згадує вона.

Дякуємо за наданий вперше матеріал!

https://www.facebook.com/AntarcticCenter/videos/1535281489964569/?t=33

23.01.2020

Українська антарктична експедиція підкорює вершини Антарктиди до 200-річчя відкриття материка Антарктида. 29 грудня 2019 та 3 січня 2020 – сходження двома групами на гору Демарія (Бабій Н., Квятковський О., Голубенко А., Омельченко А., Дикий І., Білий Т., Гаврилюк Б., Паламарчук Б., Розумний С.). https://en.m.wikipedia.org/wiki/Mount_Demaria) А 21 січня до Дня Соборності України учасники 24 УАЕ (Дикий І., Омельченко А., Квятковський О., Голубенко А., Білий Т.) підняли прапор на горі Скотт, названій символічно в честь підкорювача Південного полюсу британця Роберта Скотта.

(https://en.m.wikipedia.org/wiki/Mount_Scott_(Antarctica))

23.01.2020

Не минуло й 200 років, як він знов тут, біля берегів Антарктиди. Беллінгсгаузен.
Але не дух славетного мореплавця, а естонська яхта, названа на його честь. Днями екіпаж яхти «Адмірал Беллінгсгаузен», яка здійснює подорож з рідного острова капітана Беллінгсгаузена – Саарема – до Антарктиди, побувала на станції «Академік Вернадський». На фото: естонці вручають вимпел свого яхтклубу, розташованого також на Саарема, начальнику української наукової станції Ігорю Дикому (Ігор Дикий).
Естонці пишаються своїм земляком, остзейським німцем з давнього шляхетського роду Беллінгсгаузенів, і намагаються відстоювати свою історичну правду. Минулоріч до 200-річчя відкриття Антарктиди Естонія випустила пам’ятну монету номіналом 2 євро, на якій викарбувано «Фабіан Готтліб фон Беллінгсгаузен». А не Фаддей Фаддейович, як мореплавця «для зручності» називали в Росії.
Доповнена стаття про Фабіана Готтліба фон Беллінгсгаузена – вже в українській Вікіпедії. Також оновлено статтю про Михайла Лазарєва. «Тиждень Антарктиди» в українській Вікі набрав таких обертів, що, схоже, переросте у «Місяць Антарктиди». Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine зафіксувала понад 20 учасників, в роботі – більш як 50 статей.

20.01.2020

Водохреще в Антарктиді. Вода – мінус 0,5 градуса.
http://uac.gov.ua/vodoxreshhe-na-stanci%d1%97-akademik-ver…/

20.01.2020

20 січня – День обізнаності про пінгвінів (Penguin Awareness Day). День покликаний підвищити обізнаність про цих нелітаючих пташок, чисельність яких постійно скорочується. Також цей день покликаний звернути увагу міжнародної спільноти до збереження місць проживання пінгвінів. Одне з таких місць як раз навкруги нашої станції.

31.12.2019

НОВОРІЧНІ ВІТАННЯ ВІД 24-ої УКРАЇНСЬКОЇ АНТАРКТИЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ 
В той час, як в Україні снігу поки обмаль, десь, за 15 тис км від Батьківщини, на острові Галіндез, в Антарктиді його дуже багато. Це і не тільки дивіться у чудовому новорічного привітанні від наших команди зимівників, які вже 10 місяців проводять дослідження під українським прапором на крижаному континенті.
В свою чергу, хочеться всім нам побажати енергії, наснаги, здатності долати труднощі і досягати своїх цілей, як це роблять наші вчені в Антарктиді.
Разом з Ігор Дикий, Євгеном Брілінгом, Богданом Гаврилюком, Sasha Zulas, Сергієм Розумним, Тарасом Білим, Oksana Savenko, Наталією Бабій, Антон Омельченко (Anton Omelchenko), Андрієм Голубенко, Oleksandr Kviatkovskyi, Богданом Паламарчуком.
25.12.2019
20.12.2019
20 грудня на нашому острові біля станції з’явилися перші пташенята субантарктичного пінгвіна (дженту). Процес пішов! Midsummer пройшов і літо в повному розпалі. Хоч погода і льодова обстановка буває різною, народжуються не лише пінгвіни. Домініканські мартини теж годують своїх пташенят, які вдало маскуються між камінням. На часі чекати поповнення в поморників і сивок білих (футляроносів). В Антарктиді життя триває ;)

29.11.2019

ЯК ТЮЛЕНІ ДОПОМАГАЮТЬ ВИВЧАТИ КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ

Онлайн новини з нашої станції “Академік Вернадський” (Ігор Дикий) знову у Сніданку 1+1.

https://www.youtube.com/watch?v=uqwGoMH__Vc&feature=youtu.be

Сьогодні святкуємо день народження першого тюленятка Тюльки, яке народилося цього року в Антарктиді.

25.11.2019

НАВІЩО УКРАЇНІ ВЛАСНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ СУДНО ЛЬОДОВОГО КЛАСУ? Відповіді від 24-ої УАЕ

Як відомо, нещодавно уряд України, вперше за всі роки незалежності і через майже два десятиліття після останнього рейсу українського судна у Антарктиці, виділив кошти на придбання власного науково-дослідного судна льодового класу для досліджень у Світовому океані і Антарктиді.

Чому нам потрібно власне судно і які нові перспективі воно відкриває?

– Припинення щорічного фрахту іноземних суден для обслуговування української антарктичної станції «Академік Вернадський», тобто всі кошти підуть на прямі витрати без «маржі» судновласників;

– Покращення доступу до нашої станції: діставатись до неї можна буде не лише у надзвичайно короткий літній період, а від весни по осінь, від 5 до 7 місяців на рік;

– Поява у складі УАЕ морського загону, тобто поновлення наукових досліджень Південного океану, який є найперспективнішим регіоном з точки зору природніх ресурсів і водночас ключовою ланкою механізму формування глобального клімату Планети;

– Участь українських вчених у спільних міжнародних дослідженнях (зокрема геофізичних, біологічних та морських) не тільки навколо архіпелагу, де знаходиться наша станція, але у найвіддаленіших куточках Антарктиди, а в перспективі – і в Арктиці, що є актуальним у зв’язку зі змінами клімату на нашій Планеті;

– Можливість кооперуватись у консорціум із іншими країнами, які мають свої полярні станції, але не мають свого флоту, і таким чином повернути частину вкладених коштів;

– Якісне пришвидшення темпів модернізації станції, яка наразі проходить капітальний ремонт, а у перспективі має бути розширеною;

– Доставка на станцію якісних вітчизняних харчових продуктів, замість закупівлі їх за кордоном.

Дуже вдячні всій команді 24 УАЕ за такі вчасні і важливі слова підтримки! https://www.facebook.com/AntarcticCenter/videos/558302538334733/?t=11

23.11.2019

Жалобна свічка засвітилася у вікні кімнати кожного з 12 наших полярників. Команда 24 УАЕ вирішила пом’янути жертв Великого голоду 1932-1933 років водночас з усією Україною. Зараз в Києві 16-та година, в Антарктиді – одинадцята дня.

http://uac.gov.ua/na-stanci%d1%97-akademik-vernadskij-zapalyat-12-svichok-na-vshanuvannya-zhertv-golodomoru/?fbclid=IwAR1Uc2rFzgqp4rTvHP5GMTPP2QOo_7akPjtgNDMEvcNC8Qmku1BDchomh-Q

20.11.2019

Нарешті дочекалися! Це реально ДУЖЕ важливо для нашоі станціі 《Академік Вернадський》, для розвитку науки, для логістики- доставки обладнання на станцію і наукових зразків на Украіну!Супер новина!

https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayinci-nareshti-vivchatimut-antarktidu-ta-svitovij-okean-na-vlasnomu-sudni-kabmin-znajshov-groshi-na-zakupivlyu?fbclid=IwAR37S8anGPsSmTrPUmyWnBwhsb41oCZdEx6qPd18dsBSoFnWSuUHyRQvm7g

19.11.2019

МОРСЬКИЙ ЛЕОПАРД versa ТЮЛЕНЬ ВЕДДЕЛА

Нещодавно ми отримали цікаві питання, як відрізнити морського леопарда від тюленя Веддела.

Ось цікава історія про ці види від Ігор Дикий.

ТЮЛЕНЬ ВЕДДЕЛА названий на честь британського капітана Джеймса Ведделла, який першим помітив цих тварин і задокументував їх у 1820-х. Перша назва, яку отримав цей тюлень від моряків, була ─ морський леопард, саме через свої чисельні плями на череві. Однак, потім виявилося, що вже науковцями описаний такий вид тюленя з подібною назвою «морський леопард». Тому науковці назвали тюленя на честь його першовідкривача Джеймса Ведделла.

МОРСЬКИЙ ЛЕОПАРД відрізняється від тюленя Ведделла тим, що у нього непропорційно велика голова, схожа на голову великої рептилії, зокрема морського динозавра (плезіозавра), завдяки довгому шийному відділу.

Обидві види мають плямисте забарвлення тіл. Однак, плями у тюленів Ведделла є крупнішими за розмірами та мають світле забарвлення на темному череві тварини, на відміну від дрібних темних плям на світло-сірому тлі черева морського леопарда.

Харчування:

– Тюлень Веддела харчується рибою, крилем і восьминогами

– Морський леопард харчується теплокровними тваринами (в основному субантарктичними пінгвінами)

Кількість на нашій станції:

– Тюлень Веддела є постійним мешканцем станції Академік Вернадський на території архіпелагу Аргентинські острови. Саме тут щороку антарктичною весною народжуються малі тюленята, яких українські полярники ніжно називають малими «веделками».

– Морський леопард приходить, коли станцію заселяє його кормова база – пінгвіни.

15.11.2019

https://expedicia.org/ekipiruvannya-ukrainskiy-virobnik-fahrenheit/?fbclid=IwAR1dhRghdI5RETOJ0ATeM1jPvNtgNCL0eLvHWn9ey7i37U8SWpuYWh8gB2E

15.11.2019

24-та Українська антарктична експедиція, що вже більш як півроку працює на станції «Академік Вернадський», повністю екіпірована продукцією українських виробників. Особливо важливим у суворих умовах Антарктики є одяг, адже полярникам доводиться працювати при сильному вітрі, високій вологості і низьких температурах. Серед постачальників спеціального одягу, яким цього року користуються всі учасники Української антарктичної експедиції, є компанія Fahrenheit UA – український виробник одягу і термобілизни. За відгуками полярників 24-ї Української антарктичної експедиції, термобілизна Fahrenheit чудова для використання. Вона прекрасно зарекомендувала себе при роботі в океані на вітрі і морозі.

13.11.2019

7 листопада 2019, завдяки хорошій погоді ми змогли з УАС Академік Вернадський дійти на човні до о. Пітерман. Перевірили фотокамери по проекту СЕМР з моніторингу хронологіі та успішності розмноження пінгвінів. Життя на о. Пітерман вирує, як властиво на передодні антарктичного літа. Вже є перші кладки в блакитньооких бакланів та пінгвінів дженту. З допомогою дрона вдалося дізнатися, що іх на острові зібралося на гніздівлю майже 6,5 тисячі та близько 500 пінгвінів Аделі і знайшли 8 гнізд блакитньооких бакланів. Поморники і качурки Вільсона вже повернулися до берегів о. Галіндез, де є наша антарктична станція Ак. Вернадський. Отже літо не за горами.

11.11.2019

ОГОЛОШЕННЯ, НА ЯКЕ ВЖЕ ЗАЧЕКАЛИСЯ ШКОЛИ….

Конкурс “ЗАПРОСИ ПОЛЯРНИКА ДО СЕБЕ” повертається

Для українських школярів вдруге стартував конкурс «Запроси полярника до себе» – цього разу до нього зможуть долучитися учні з більшої кількості міст, ніж торік, зокрема, вперше з 2-х населених пунктів Донбасу. Конкурс був оголошений сьогодні, 11 листопада 2019 року, Міністерство освіти і науки України та Національний антарктичний науковий центр.

“Торік МОН та НАНЦ вперше зробили такий конкурс, і він мав дуже великий успіх. Полярники отримали понад 200 листів, причому неодноразово приходили прохання розширити “географію” конкурсу, бо тоді було “покрито” тільки 8 обласних центрів. Зараз НАНЦ має можливість провести конкурс у 10 містах – частину, здебільшого великі міста, залишили з минулого року, а частина – це абсолютно нові міста. Приміром, додали 2 міста з Донбасу, адже ми розуміємо, що тамтешнім школярам особливо потрібна підтримка”, – розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Конкурс «Запроси полярника до себе-2: Один день з життя в Антарктиді» пройде в містах: Київ, Львів, Одеса, Вінниця, Чернігів, Ужгород, Слов’янськ і Сєвєродонецьк, Бровари, Житомир. Щоб взяти участь, школярам з цих міст потрібно:

підготувати текстову або відеорозповідь про те, як, на їхню думку, проходить один день з життя в Антарктиді;

заповнити реєстраційну форму за посиланням https://forms.gle/bW6jUz8R7AfCUZsM8 та додати туди свою розповідь (вставити як текст чи посилання).

Дедлайн подачі матеріалів: 10 грудня 2019 року

У кожному з 10 міст до трьох закладів-переможців з найбільш креативними роботами завітають учасники українських антарктичних експедицій. Вони розкажуть про власний досвід життя та дослідження на полярній станції «Академік Вернадський». Зокрема, покажуть фото, відео з зимівок, познайомлять учнів із флорою та фауною Антарктики, а також відповідатимуть на запитання школярів.

Переможців оголосять до кінця грудня 2019 року. Візити до шкіл відбуватимуться впродовж усього навчального року.

Важливо, що цього року конкурс приурочений до 200-ліття відкриття Антарктичного континенту, що відзначатиметься у січні-лютому 2020-го.

8.11.2019

У Сніданку 1+1 полярник Ігор Дикий безпосередньо зі станції Академік Вернадський про життя в Антарктиді та кліматичні зміни.

7.11.2019

5 листопада змогли з труднощами пройти на острови Ялури де є велика колонія пінгвінів Аделі. Нарахували понад 3 тис. птахів. Гніздування вже йде повним ходом, будівництво гнізд, парування і бійки за кращі місця. А головне вже є відкладене перше яйце. Процес пішов :)І прилетіла перша пара поморників. А це значить – антарктичне літо на порозі!

10.09.2019

НАШІ ПОЛЯРНИКИ ВІДНАЙШЛИ В АНТАРКТИДІ «ЗАГУБЛЕНУ» ЛЬОДОВИКОВУ ПЕЧЕРУ

Українські полярники віднайшли «загублену» льодовикову печеру в Антарктиді, виявивши, що вона втричі більше, ніж вважалося раніше, і має кілька озер та річку. Пошуками займалися учасники 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ), що нині перебувають в річній «зимівці» на станції Академік Вернадський.

Загальна довжина ходів – близько 200 метрів, вони розташовані в 3 поверхи.

На нижньому маршруті учасники експедиції знайшли замерзле озеро, а наприкінці цього ходу – велетенський зал. Він заввишки 12 м (майже як чотириповерховий будинок), завширшки 8 м та завдовжки 30 метрів. У цьому залі виявили підльодну річку і два озерця, з яких науковці відібрали воду та лід для гідрохімічного аналізу та для подальших досліджень щодо наявності вірусів і бактерій за їхнім екологічним ДНК. Зразки льоду будуть збережені для докладнішого аналізу в лабораторіях України.

Окрім цього, на глибині близько 20 метрів від поверхні, в одній з льодових брил полярники знайшли перо птаха. Воно має досить широке опахало – тобто точно належить не пінгвіну. Чиє ж це перо і скільки йому років, дослідники ще мають з’ясувати. Для цього зразки пера теж планують доправити в Україну під час повернення експедиції.

Щиро дякуємо нашим полярникам за відкриття! (Окрема подяка Олександру Зуласу за надзвичайні фото!)

Інформація підготовлена спільно з Міністерство освіти і науки України.

24.08.2019

Наш прапор майорить у найвіддаленіших куточках планети) Зі святом!

30.07.2019

Ось такий неймовірний Чумацький Шлях над антарктичною станцією “Академік Вернадський”!!! (Дякуємо за фото Ігор Дикий)

9.07.2019

Антарктична зима поки дозволяє полярникам регулярно працювати далеко за межами архіпелагу Аргентинські острови. Сьогодні був вдалий день як у метеорологів, що виконували гідрометеорологічні дослідження, так і у біологів, які зі сходом сонця вирушили зі станції “Вернадський” на пошуки морських ссавців і птахів. Біологам особливо пощастило – поруч стрибали кити-горбачі, задоволені живленням крилем, яким також активно ласували смугачі антарктичні, тюлені крабоїди, субантарктичні пінгвіни та інші види птахів. Попри короткий світловий день, вдалося повернутися додому з повним човном усіляких зразків і тепер потрібно якнайшвидше їх обробити – здійснити фільтрацію відібраної морської води для подальших досліджень за методом отримання ДНК з довкілля, виконати іхтіопатологічні та паразитологічні дослідження, а також зафіксувати різні зразки для тривалого зберігання. Наступним етапом здійснюватиметься обробка треків і отриманих фотографій – всі трапляння тварин необхідно буде включити до бази даних та нанести на карти розподілу, а ідентифікаційні фотографії китів і тюленів додати до відповідних каталогів

28.06.2019

Сьогодні біологи-полярники повернулися на станцію Вернадський втомленими, але задоволеними, бо пощастило натрапити на дві групи косаток в районі островів Даннеброг і Плено.

23.06.2019

22 червня наші полярники відсвяткували улюблене свято полярників з різних країн – свято середини зими, або Мідвінтер, що в Південній півкулі відзначається в день зимового сонцестояння. Їм дуже пощастило з погодою – акваторія навколо станції звільнилася від суцільного льоду, було сонячно, температура води становила –1.8°C (так, це мінус!), температура повітря не перевищувала –8°C, вітер майже не відчувався, хоча одразу після свята нагрянув справжній антарктичний шторм. Святкування почалося з урочистого сніданку, який приготував керівник експедиції – Ігор Дикий, виконавши індивідуальне замовлення кожного зимівника. Він зробив кулінарні шедеври навіть з найскромніших замовлень, бо готував з душею. Дорогоцінний короткий період світлового дня присвятили спортивним змаганням і зануренням в крижану воду – ніхто не відмовився від такого задоволення, а деякі герої навіть примудрилися здійснити справжні запливи. Це найважливіша традиція свята – її дотримання дає новачкам право пройти посвяту в зимівників. Головною спортивною подією був фінал чемпіонату з футболу. Антарктида люб’язно дозволила насолодитися шашликами і глінтвейном на заході сонця. А на станції чекала святкова вечеря, після якої в барі Фарадей відбулося урочисте вручення сертифікатів зимівників та нагород за спортивні перемоги. Полярники дивилися відеопривітання і читали листи з України та з інших полярних станцій. Кухар, Богдан Паламарчук, окрім особливої вечері, приготував на десерт дуже смачний торт. Насичений подіями день завершився танцями, співами і душевними розмовами, які тривали майже до самого ранку. Свято вийшло сімейне і веселе. Тепер світловий день ставатиме довшим, а з таким позитивним настроєм всі готові до наступного етапу зимівлі, на який у нас заплановано багато важливої роботи. Сподіваємось, що за допомогою цих світлин зможемо поділитися святковою радістю та антарктичною прохолодою.

12.06.2019

У червні на УАС “Академік Вернадський” між холодними світанками і заходом сонця все менше часу. День короткий… Поки дозволяє погода потрібно встигнути зібрати матеріал та виконати наукову роботу за межами станції.

4.06.2019

Чемпіонати з футболу відбуваються навіть в Антарктиді!

27.05.2019

Зима наступає…Південний вітер з полюсу приніс холод. Пінгвіни покинули острів Галіндез. Залишилася лише 24 українська антарктична експедиція.

23.05.2019

24-та українська антарктична експедиція. Фото С. Зуласа

16.05.2019

24 Українська антарктична експедиція і станція Академік Вернадський вітає УСІХ з ДНЕМ ВИШИВАНКИ!

2.05.2019

А як Ви святкували Великодень?

Декілька атмосферних, дружніх фоток від наших зимівників зі станції “Академік Вернадський”.

1.05.2019

Поки є погода біологи працюють в океані.

25.04.2019

Попереду довга зима. Світлини з Антарктиди.

 

24.04.2019

Прапор Львівщини домандрував до станції «Академік Вернадський» завдяки Ігорю Дикому.