Сьогодні весь світ відзначає День косаток, присвячений збереженню цих неймовірних китоподібних та їхніх ареалів проживання.

Косаток можна побачити в усіх океанах, але найбільше їх у Південному Хоча навіть там їхня кількість не перевищує кількох десятків тисяч особин.

Українські полярники вже кілька років проводять дослідження цих цікавих хижаків. В районі «Вернадського» трапляються три з п’яти екотипів косаток, що мешкають у водах Антарктики.

Це косатки типу A, які досягають найбільших розмірів та зазвичай живляться іншими китоподібними – насамперед антарктичними смугачами. Вони поблизу станції – рідкісні гості.

Найчастіше ж біля нас трапляються косатки, яких відносять до двох підтипів типу B. І хоч візуально, за особливостями пігментації, вони дуже схожі між собою, але відрізняються розмірами, поведінкою, мають різні акустичні репертуари та різні розміри груп.

Косатки типу B1 зазвичай більші за розміром, але живуть у менших родинних групах (в середньому – 7, максимально – 14 особин) і харчуються переважно ластоногими;

Косатки типу B2 навпаки здебільшого менші за розміром, але трапляються у великих групах (в середньому – 36, максимально – 75 особин) і надають перевагу живленню пінгвінами.

Більше того, ці підтипи не схрещуються між собою, хоч і мешкають в одному регіоні.

2023 року – з березня до липня – українським полярникам вдалось шість разів спостерігати косаток у різних районах західної частини Антарктичного півострова (це регіон, де розташований «Вернадський»). Було встановлено, що всі ці косатки належать до обох підтипів екотипу B.

«Робота з косатками складніша, ніж робота з китами. По-перше, косатки розвивають високу швидкість і можуть зникнути задовго до того, як підійде човен. По-друге, вони значно менші за розміром, ніж горбаті кити, та значно менший проміжок часу перебувають на поверхні води. Їхні переміщення, на відміну від китових, складніші та хаотичніші, що майже унеможливлює прогнозування їхнього руху», – зауважує біолог 28-ї УАЕ Вадим Ткаченко.

У червні цього року нашим зимівникам пощастило зробити унікальне спостереження косаток в протоці Лемер. Під час тієї зустрічі Вадим Ткаченко не тільки всебічно задокументував цих тварин (зробив світлини для фотоідентифікації, зафільмував дроном та записав їхні звуки на акустичний рекордер),а ще й упершев межах українських антарктичних досліджень відібрав зразки шкіри та жиру від трьох різних особин.

Пізніше, в співпраці з американськими колегами, буде здійснено молекулярно-генетичні та інші дослідження цих зразків, які дозволять більше дізнатися про структуру та стан популяцій косаток.

Відзначимо, що для відбору «біопсії» китоподібних наші біологи використовують арбалет зі спеціальними стрілами та наконечниками, які не проникають глибоко під шкіру тварин, а лише відбирають невеличкий зразок тканин. Це один з найпоширеніших у світі методів відбору таких зразків, під час якого тваринам не наноситься шкода.

Дякуємо за надані матеріали Оксані Савенко, Вадиму Ткаченку та Тарасу Перетятку.