Відбулася наукова конференція на пошану пам’яті винахідника вакцини проти висипного тифу Рудольфа Вайґля
4 вересня 2023 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась науково-практична конференція «Історія наукових досліджень у Львівському університеті. До 140-ліття від дня народження Рудольфа Вайґля».
Рудольф Штефан Ян Вайґль (1883-1957) – професор Львівського університету, біолог, імунолог, науковий поступ якого складно перебільшити – саме він врятував світ від епідемії тифу, яка під час Першої світової війни забрала життя мільйонів людей у Європі, та продовжувала лютувати і під час Другої світової. Будучи професором, завідувачем кафедри загальної біології Львівського університету, у 1921 році Рудольф Вайґль при кафедрі створив лабораторію висипного епідемічного тифу, яка стала відома як «Інститут Вайґля». Р. Вайґль вперше опрацював метод культивування та накопичення збудника висипного тифу в кількостях, достатніх для його подальшого інтенсивного вивчення, що призвело до бурхливого поступу рікетсіології. Для вирощування збудника використав кишечник живих вошей, розробив методику лабораторного утримання популяції вошей і їхнього штучного зараження рікетсіями, вводячи їх в кишечник комах мікроклізмою. Такий оригінальний метод після вдосконалення дозволив виконувати пасажі збудника на вошах і постійно мати матеріал для роботи. Вакцину виготовляли з кишечників комах, які виділяли і спеціально обробляли. Вошей годували на собі донори-добровольці. У дні німецької окупації Львова донорами були видатні особистості: математик зі світовим ім’ям професор Стефан Банах, професор-психолог Ян Кройц, професор-географ Євген Ромер, диригент Станіслав Строкачевскій, поет Збіґнєв Герберт. У списку, який склали поляки у 1988 році, є понад 80 імен університетських професорів, з яких близько 80 % отримали ступінь науковців після війни, 50 лікарів, з яких 22 є професорами медичних академій, а 9 є керівниками або директорами лікарень, з 19 магістрів і докторів права кілька досягли високих посад у державному управлінні Польщі.
Незважаючи на те, що вакцина Вайґля допомогла врятувати тисячі людських життів, він не отримав Нобелівської премії через політичні обставини, а його ім’я стерлося з пам’яті широкого загалу. Для того, аби відновити історичну справедливість Львівський університет вже багато років актуалізовує постать Рудольфа Вайґля в Україні та закордоном.
Із вітальним словом до організаторів та учасників конференції звернувся Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. У вступному слові Володимир Мельник підкреслив, що вже багато поколінь Львівський університет знаний в усьому світі постатями та новими науковими ідеями, а Рудольф Вайґль є одним із найвизначніших вчених свого часу, який не лише врятував світ від висипного тифу, а й активно змінював наукове, культурне середовище довкола себе.
«Рудольф Вайґль не лише стимулював колег до наукових пошуків, брав участь у суспільному житті, а й впливав на культурний простір Галичини, закумулював довкола себе унікальне науково-інтелектуальне середовище, ідеї якого конкурували з європейськими колегами. Коло науковців інтелектуалів, що гуртувалась довкола Рудольфа Вайґля, сприяло розвитку природничої науки і філософії, оскільки саме їхні ідеї, винаходи та відкриття заклали фундамент подальшого розвитку цих наук», – висловив переконання Володимир Мельник.
До учасників конференції також звернувся керівник політичного відділу Генерального консульства Республіки Польщі у Львові Томаш Коваль, подякувавши за належне пошанування пам’яті видатного науковця і щиро побажавши цікавих дискусії та плідної роботи. За словами дипломата, постать Рудольфа Вайґля, його життя та наукова діяльність є однією із видатних сторінок в історії і польської, й української науки.
Надалі наукові доповіді про різні вияви постаті та наукової дільності Рудольфа Вайґля виголосили знані в Україні і світі дослідники-біологи і медики. Так, завідувач відділу регуляції проліферації клітин і апоптозу Інституту біології клітин НАН України, член-кореспондент НАН України, професор Ростислав Степанович Стойка виголосив доповідь, присвячену динаміці співпраці українських і польських науковців у справі «Повернення імені Рудольфа Вайґля Львову». Професор оглядово зробив екскурс в історію проведення першої Вайґлівської конференції у Львові, в Університеті, у 2003 році, щедро проілюструвавши його фотоархівом зі сучасниками і спадкоємцями наукової традиції Рудольфа Вайґля. Розповів про відомого у світі біохіміка – професора Вацлава Шибальського (США), молоді роки якого пройшли у Львові, у Лабораторії Р. Вайґля. В. Шибальський багато зробив для відродження пам’яті про Р. Вайґля.
Продовжив тему дослідження наукового спадку Рудольфа Вайґля директор Інституту біології клітин НАН України, академік Андрій Андрійович Сибірний. Доповідач зосередився на історії та перспективах міжнародних наукових Вайґлівських конференціях, поділився з присутніми майбутніми планами щодо проведення наукових заходів. У 2003 році була домовленість про проведення таких конференцій раз у два роки почергово в Україні і Польщі. Такі конференції вже пройшли у Варшаві, Вроцлаві, Одесі, Чернівцях, двічі у Львові. У 2024 році конференція має відбутися у Жешувському yніверситеті.
Темою доповіді директора Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, професора Бориса Павловича Кузьмінова стала історія створення Вайґлем вакцини проти висипного тифу, що дозволило врятувати десятки мільйонів життів та, без перебільшення, вплинути на хід світової історії. Саме вакцина Вайґля упродовж 20 років була єдиним ефективним імунно-біологічним препаратом проти висипного тифу і за час її використання не зафіксували жодного летального випадку, спричиненого її використанням.
Завідувачка кафедри мікробіології Львівського національного університету імені Івана Франка, професорка Світлана Олексїївна Гнатуш виголосила доповідь на тему «Професор Рудольф Вайґль: життя присвячене науці». Ілюстрована атмосферними архівними світлинами презентація, провадила від дитинства, шкільної парти і студентського життя до сформованих перших наукових зацікавлень Рудольфа Вайґля, його наукових публікацій та захисту дисертації. Присутні довідались деталі винайдення самої вакцини і технологію її виготовлення, методи діагностики хвороби і схеми вакцинації пацієнтів.
«Епохальний внесок професора Вайґля у вивчення проблеми висипного тифу та інших рікетсіозів важко переоцінити. Відкритий вченим шлях до широкої імунізації проти висипного тифу вперше дав можливість ефективно боротися з цим ворогом людства, врятувати життя мільйонам людей і в подальшому привести це небезпечне захворювання на межу остаточної ліквідації. Попри особисту скромність Вайґль отримав світове визнання і лише несприятливий збіг обставин, спричинений розв’язанням другої світової війни, став на перешкоді до присудження йому Нобелівської премії. Але навіть такі прикрі обставини не вивели його з рівноваги. Професор Рудольф Вайґль не шукав ні нагород, ні слави, він все своє життя присвятив служінню науці та людству», – висловила переконання на завершення своєї доповіді Світлана Гнатуш.
Після завершення наукових доповідей учасники конференції мали нагоду переглянути документально-ігровий фільм Едуарда Занюка «Приборкувач вошей Рудольф Вайґль». Його відомий режисер створив минулого року в рамках ініціативи Львівського університету, спрямованої на популяризацію імен та здобутків науковців, які свого часу змінили хід історії.