Біологічні основи інфекційних процесів

Тип: Нормативний

Кафедра: мікробіології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
96Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
920доцент Звір Г. І.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
910

Опис курсу

Дисципліна «Біологічні основи інфекційних процесів» є нормативною дисципліною зі спеціальності 091 «Біологія та біохімія» для освітньо-професійної програми «Лабораторна діагностика біологічних систем» другого (магістерського) рівня вищої освіти, яка викладається у І-ІІ семестрах в обсязі 6 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою).

Метою вивчення нормативної дисципліни «Біологічні основи інфекційних процесів» є ознайомлення студентів з антигенною будовою та чинниками вірулентності мікроорганізмів; особливостями інфекційних процесів, спричинених бактеріями, грибами, вірусами; методами дослідження патогенних мікроорганізмів; формування уявлень про форми, джерела та шляхи поширення інфекцій; про принципи роботи з матеріалом, інфікованим патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами; оволодіння методами виділення та ідентифікації мікроорганізмів з метою застосовувати набуті знання в практичних ситуаціях.

Після завершення цього курсу студент буде:

знати:

– історію розвитку та сучасний стан наукових знань стосовно інфекційних захворювань та їхніх збудників;

– роль живих організмів та біологічних систем різного рівня у житті суспільства;

– особливості взаємодії мікро- та макроорганізму;

– чинники вірулентності мікроорганізмів та вірусів;

– особливості інфекційного процесу, спричиненого бактеріями, вірусами, грибами;

– основні принципи профілактики інфекційних захворювань.

вміти:

– характеризувати біологічні рівні інфекції;

– аналізувати форми взаємовідносин між мікро- та макроороганізмами з визначенням основних напрямів цих процесів;

– передбачати можливі напрями патогенетичних змін в організмі господаря, користуючись знаннями про чинники вірулентності мікроорганізмів та вірусів;

– характеризувати фактори патогенності різних груп патогенів;

– використовуючи знання про природу та фізико-хімічні особливості бактерійних токсинів, порівнювати механізм та специфічність дії екзо- та ендотоксинів;

– на основі знань про фактори патогенності мікроорганізмів та вірусів розробляти методи ослаблення їхньої вірулентності;

– на основі інформації про особливості поширення збудників інфекційних захворювань, розробляти методи профілактики інфекцій;

– використовуючи знання про фактори патогенності мікроорганізмів, передбачати способи елімінації патогенів за участю імунних механізмів;

– застосовувати на практиці теоретичні знання з мікробіологічної діагностики, інтерпретувати та оцінювати отримані результати.

 Курс розроблено таким чином, щоб сформувати у студентів такі компетентності:

ЗК 01. Здатність працювати у міжнародному контексті.

ЗК 02. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.

ЗК 03. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ЗК 04. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

ЗК 06. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

ЗК 07. Здатність використовувати міждисциплінарні підходи для критичного аналізу проблем сучасної біології.

ФК 01. Здатність користуватися новітніми досягненнями біології, необхідними для професійної, дослідницької та/або інноваційної діяльності.

ФК 03. Здатність користуватися сучасними інформаційними технологіями та аналізувати інформацію в галузі біології і на межі предметних галузей.

ФК 04. Здатність аналізувати і узагальнювати результати досліджень різних рівнів організації живого, біологічних явищ і процесів.

ФК 05. Здатність планувати і виконувати експериментальні роботи з використанням сучасних методів та обладнання.

ФК 07. Здатність діагностувати стан біологічних систем за результатами дослідження організмів різних рівнів організації

ФК 10. Здатність використовувати результати наукового пошуку в практичній діяльності.

ФК 11. Здатність застосовувати знання про сучасні досягнення в лабораторній діагностиці біологічних систем.

ФК 12. Здатність використовувати навички роботи з комп’ютером та знання й умння в галузі сучасних інформаційних технологій для вирішення експериментальних і практичних завдань діагностики біологічних систем.

ФК 13. Здатність аналізувати особливості організації лабораторії для проведення діагностичних або експериментальних досліджень.

ФК 14. Здатність використовувати основні методи лабораторної діагностики біологічних систем

та досягнути програмних результатів:

ПРН 01. Володіти державною та іноземною мовами на рівні, достатньому для спілкування з професійних питань та презентації результатів власних досліджень.

ПРН 02. Використовувати бібліотеки, інформаційні бази даних, інтернет ресурси для пошуку необхідної інформації.

ПРН 06. Аналізувати біологічні явища та процеси на молекулярному, клітинному, організменному, популяційно-видовому та біосферному рівнях з точки зору фундаментальних загальнонаукових знань, а також за використання спеціальних сучасних методів досліджень.

ПРН 07. Описувати й аналізувати принципи структурно-функціональної організації, механізмів регуляції та адаптації організмів до впливу різних чинників.

ПРН 08. Застосовувати під час проведення досліджень знання особливостей розвитку сучасної біологічної науки, основні методологічні принципи наукового дослідження, методологічний і методичний інструментарій проведення наукових досліджень за спеціалізацією.

ПРН 12. Використовувати інноваційні підходи для розв’язання складних задач біології за невизначених умов і вимог.

ПРН 13. Дотримуватися основних правил біологічної етики, біобезпеки, біозахисту, оцінювати ризики застосування новітніх біологічних, біотехнологічних і медико-біологічних методів та технологій, визначати потенційно небезпечні організми чи виробничі процеси, що можуть створювати загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

ПРН 14. Дотримуватися норм академічної доброчесності під час навчання та провадження наукової діяльності, знати основні правові норми щодо захисту інтелектуальної власності.

ПРН 15. Уміти самостійно планувати і виконувати інноваційне завдання та формулювати висновки за його результатами.

ПРН 16. Критично осмислювати теорії, принципи, методи з різних галузей біології для вирішення практичних задач і проблем.

ПРН 17. Знати, розуміти та застосовувати на практиці сучасні методи обробки, аналізу та синтезу польових і лабораторних цитологічних, гістологічних, імунологічних, фізіологічних, біохімічних, мікробіологічних і генетичних методів дослідження.

ПРН 19. Знати особливості організації біологічної лабораторії.

ПРН 20. Вміти інтерпретувати результати скринінгових та діагностичних тестів.

Сторінка на Moodle: http://bioweb.lnu.edu.ua/course/biolohichni-osno…sijnyh-protsesiv

Рекомендована література

Основна література:

  1. Барер М. Р., Ірвинг В., Свонн Е. Медична мікробіологія. Посібник з мікробних інфекцій: патогенез, імунітет, лабораторна діагностика та контроль. У 2-х томах. – Медицина, 2021.
  2. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 т. – К.: Здоров’я, 2008.
  3. Гудзь С. П., Гнатуш С. О., Звір Г. І. Санітарна мікробіологія [для студ. вищ. навч. закл.] – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – С. 40–49.
  4. Гудзь С. П., Перетятко Т. Б., Галушка А. А. Вірусологія [для студ. вищ. навч. закл.] – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2018. – 536 с.
  5. Інфекційні хвороби: підручник / За ред. О. А. Голубовської. – К.: ВСВ “Медицина”, 2012. – 728 с.
  6. Інфекційні хвороби: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів / За ред. О. А. Голубовської. – 2-е вид., переробл. і допов. – К.: Медицина, 2018. – 686 с.
  7. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: 3-тє вид. / За ред. В. П. Широбокова. – Вінниця: Нова книга, 2021. – 920 с.
  8. Мікози: навчальний посібник / Л. В. Куц, О. М. Гортинська. – Суми: СДУ, 2019 – 83 с.
  9. Панченко Л. О. та ін. Емерджентні і реемерджентні вірусні інфекції: глобальна проблема XXI століття // Інфекційні хвороби. – 2015. – № 4(82). – С. 59–
  10. Патогенні гриби: метод. вказівки з дисципліни “Мікробіологія, вірусологія та імунологія з мікробіологічною діагностикою” для студентів-бакалаврів II–IV курсу за спеціальністю “Лабораторна діагностика” / В. В. Мінухін, Т. М. Замазій, Н. І. Коваленко. – Харків: ХНМУ, 2016. – 76 с.
  11. Питання імунопрофілактики: навчальний посібник для лікарів-інтернів педіатричного профілю / уклад. О. В. Усачова [та ін.].– Запоріжжя: ЗДМУ, 2014. – 121 с.

Додаткова література:

  1. Біобезпека та біозахист у біологічних лабораторіях 1-го та 2-го рівнів біобезпеки: монографія / В. М. Голубнича, М. В. Погорєлов, В. В. Корнієнко. – Суми: СДУ, 2016. – 123 c.
  2. Васильєва Н. А. ТОRСН-інфекції і вагітність // Інфекційні хвороби. – 2010. – № 2. – С. 5–12.
  3. Головчак Н. Структура та вплив мікотоксинів на живі організми // Вісник ЛНУ. – 2007. – Вип. 43. – С. 33–47.
  4. Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека : матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті академіка Л.В. Громашевського та 25-річчю Національної академії медичних наук України» (Київ, 11 – 12 жовтня 2018 р.). – К., 2018. – 204 с.
  5. Комісаренко С. Світова коронавірусна криза. – К.: ЛАТ&K, 2020. – 120 с.
  6. Максимович Я. С., Гергалова Г. Л., Комісаренко С. В. Біобезпека під час біологічних досліджень: навчальний посібник. – К.: Бихун В. Ю., 2019. – 78 с.
  7. Коляденко В. Г., Короленко В. В. Сучасні погляди на класифікацію мікроорганізмів – збудників шкірних та венеричних хвороб // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2003. – № 3. – С. 7–11.
  8. Москалюк В. Д., Москаленко С. Р. ВІЛ-інфекція/СНІД. – Чернівці, 2012. – 190 с.
  9. Родина кишкових бактерій: метод. вказівки з дисципліни “Мікробіологія, вірусологія та імунологія з мікробіологічною діагностикою” до практичних занять для студентів-бакалаврів III–IV курсу за спеціальністю “Лабораторна діагностика” / В. В. Мінухін, Н. І. Коваленко, Т. М. Замазій. – Харків: ХНМУ, 2014. – 44 с.
  10. Чудна Л. М., Задорожна В. І., Маричев І. Л., Демчишина І. В. Вакцинопрофілактика та її вплив на рівень захворюваності інфекціями, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики // Профілактична медицина. – 2013. – № 1–2 (20). – С. 3–
  11. Bo Liu, Dandan Zheng, Siyu Zhou, Lihong Chen, Jian Yang. VFDB 2022: a general classification scheme for bacterial virulence factors // Nucleic Acids Research. – 2022. – 50 (6 р.).

Інформаційні ресурси:

  1. https://www.microbiologyresearch.org/content/journal/jmm.
  2. https://www.phc.org.ua/.
  3. https://www.sfcdcp.org/infectious-diseases-a-to-z//].
  4. https://ips.ligazakon.net/.
  5. https://www.who.int/

Матеріали

Критерії оцінювання

Оцінювання проводиться за 100-бальною шкалою. Бали нараховуються за наступним співідношенням:

  • практичні/самостійні тощо: 30% семестрової оцінки; максимальна кількість балів – 30;
  • контрольні заміри (модулі): 20% семестрової оцінки; максимальна кількість балів – 20;
  • іспит: 50% семестрової оцінки, максимальна кількість балів – 50.

У поточному контролі враховують бали, набрані на практичних заняттях та за написання модульної контрольної роботи.

Іспит здобувач отримує за розв’язування тестів різного рівня складності на платформі Moodle (30 балів) та усну відповідь на екзаменаційний білет, що складається з 2 запитань по 10 балів (20 балів).

Силабус:

Завантажити силабус