Екологічна політика України

Тип: На вибір студента

Кафедра: екології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
11Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1132професор Капрусь І. Я.БЛЕ - 21М

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
116БЛЕ - 21Мпрофесор Капрусь І. Я.

Опис курсу

Дисципліна «Екологічна політика України» є вибірковою дисципліною зі спеціальності 101 Екологія для освітньої програми «Екологія», яка викладається для магістрів у 3 семестрі в обсязі 4 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).

Метою вивчення вибіркової дисципліни «Екологічна політика України» є засвоєння студентами основ екологічного напрямку державної політики, що  передбачає формування у студентів системи знань, необхідних для забезпечення  довгострокової екологічної та економічної безпеки суспільства, досягнення сталого соціального, економічного та екологічного розвитку шляхом прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень, що відповідають основним вимогам розвитку цивілізації в ХХI столітті та формування у студентів громадянського світогляду, усвідомлення професійної затребуваності і відповідальності за прийняття  рішень, виробленню вмінь і навичок для захисту та впровадження у життя  інтересів різних соціальних груп суспільства за допомогою політичних структур.

Цілі:

1) формування у студентів уявлень про екологічні цінності та засади сталого використання природних ресурсів для виробництва матеріальних благ;

2) ознайомлення з сучасними способами інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України;

3) розуміння засад сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України та практичних дій щодо зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їх впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення;

4) ознайомлення із державною системою управління природоохоронною діяльністю та способами її вдосконалення.

Очікувані результати навчання

Загальні та спеціальні компетентності:

КЗ 2. Здатність приймати обґрунтовані рішення. 

КС-1. Знання на рівні новітніх досягнень, необхідні для дослідницької та/або інноваційної діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

КС-7. Здатність до організації робіт, пов’язаних з оцінкою екологічного стану, захистом довкілля та оптимізацією природокористування, в умовах неповної інформації та суперечливих вимог. 

КС-10.  Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину.

Програмні результати навчання:

ПР-4. Інтегрувати знання з різних галузей для вирішення теоретичних та/або практичних задач і проблем.

ПР-8. Демонструвати здатність до організації колективної діяльності та реалізації комплексних природоохоронних проектів з урахуванням наявних ресурсів та часових обмежень.

ПР-12. Знати принципи управління персоналом та ресурсами, основні  підходи до прийняття рішень.

ПР-15. Уміти оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні  середовища. 

ПР-16. Оцінювати  можливий вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля.

Як результат вивчення дисципліни студент повинен:

Знати

– сутність екологічної політики як сукупності заходів  засобів, спрямованих на забезпечення стійкого розвитку і цивілізованості;

– теоретичні основи екологічної політики, її витоки, суть, еволюцію, інструментарій;

– принципи пріоритети, основні напрямки, моделі та джерела усталеного екологічного розвитку ;

– що екологічна криза – це перш за все криза людського духу, отже – екологічна культура є найсуттєвіший чинник і показник екологічної політики;

Вміти

– давати оцінку сучасному стану природних екосистем регіону, держави і світу;

– розуміти суперечності між економічним поступом суспільства і проблемами збереження довкілля;

– застосовувати свої права для вирішення екологічних проблем шляхом зміни політики держави;

– вміти застосовувати набуті знання в майбутній професійній та громадській діяльності.

Рекомендована література

Основна

  1. Синякевич І.М. Інструменти екополітики: теорія і практика.  Львів: ЗУКЦ, 2003.
  2. Національна екологічна політика України: стратегічні оцінки і рекомендації – Київ: ПРООН Україна, «BIATE», 2007.  186 с.
  3. Крутякова В.І. Екологічна політика: Конспект лекцій.  Одеса: 2011.  144 с.
  4. Ладиченко В.В.. Гиренко В., Головко Л.О., Вітів В.А.. Екологічна політика і право ЄС: Навчальний посібник. К.: Видавничий центр НУБіП України, 2019. – 363 с.
  5. Хилько М.І. Екологічна політика.  К.: Абрис, 1999.
  6. Гнатів П. С., Капрусь І.Я., Хірівський П.Р. та ін. Екологія та середовищезнавство як науки і спеціальності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Сер. Біол. 2019. № 2, 76. С. 64-71.

 

Додаткова

  1. Андрущенко В.П. Організоване суспільство / В.П. Андрущенко.  К.: ТОВ “ЮемСі”, 2005.  498 с.
  2. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Мищенко В.С. та ін.. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. Київ, РВПС України НАН України, 1999.
  3. Капрусь І.Я. Хорологія різноманіття ґрунтових тварин – актуальний напрям досліджень біогеографії та синекології. Журнал агробіології та екології. 2018.Т. 5, № 1. С. 14–31.
  4. Капрусь І.Я., Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. Tetrоdontophora bielanensis (COLLEMBOLA) як об’єкт охорони та біомоніторингу. Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні. Серія: «Conservation Biology in Ukraine». 2020. Вип. 16, Т. 2. С. 112–114.
  5. Національна екологічна політика України: стратегічні оцінки і рекомендації – Київ: ПРООН Україна, «BIATE», 2007.  186 с.
  6. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2015 році – http://www.menr.gov.ua/documents/nd2015.pdf.
  7. Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року. Закон України № 2697-VIII від 28 лютого 2019 року.
  8. Постанова Верховної Ради України “Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” – Відомості Верховної Ради (ВВР).  1998.  №38-39. – С.24.
  9. Салтовський О.І. Основи соціальної екології. Курс лекцій. К.: МАУП, 1997.
  10. Хилько М.І. Екологічна безпека України: Навчальний посібник. – К., 2017. 266 с.
  11. Чернік С.Д. Сталий розвиток як основа екологічної політики України. Наукові записки. Серія: Право. 2020. №9. С. 64-68.
  12. Гнатів П.С., Нечай О.С., Хірівський П.Р., Капрусь І.Я., Бучко А.М. Cтановлення і сучасна концепція екології людини. Вісник проблем біології і медицини. 2018. Вип.1, том 1 (142). C. 11–15.
  13. Begon M., Townsend C.R. Ecology: From Individuals to Ecosystems. United Kingdom, Willey, 2021.
  14. Bowman W.D., Hacher S.D. Ecology. USA, Oxford University Press, 2021.

Інтернет-джерела:

  1. http://ueplac.kiev.ua/ua/events/2007/20070612
  2. http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=1137
  3. www.menr.gov.ua/documents/pr_K_2020.doc
  4. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015

5. http://old.niss.gov.ua/book/panorama/tregob.htm

Силабус: Екологічна політика України

Завантажити силабус