Екологічний ризик та його прогнозування
Тип: На вибір студента
Кафедра: екології
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
10 | 4 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
10 | 32 | професор Антоняк Г. Л. | БЛЕ - 11М |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
10 | 16 | БЛЕ - 11М | професор Антоняк Г. Л. |
Опис курсу
Мета курсу – набуття студентами знань і умінь, необхідних майбутнім фахівцям-екологам для оцінки та прогнозування ризику природним екосистемам та здоров’ю людини, який створюють різні види антропогенної діяльності; уміння розробляти прогнозні оцінки змін стану компонентів навколишнього середовища внаслідок антропогенного впливу і природних процесів, визначення шляхів та засобів зниження екологічного ризику до прийнятного рівня, аналіз відповідності сучасної екологічної ситуації екологічним стандартам, які забезпечують оптимальний стан довкілля та безпеку життєдіяльності людини.
Під час вивчення курсу здобувачі набудуть такі компетентності:
Компетентності | Програмні результати навчання |
КЗ-2. Здатність приймати обґрунтовані рішення. | ПР10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.
ПР15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог. ПР16. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов. |
КЗ-6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з
різних джерел. |
ПР08. Уміти доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу.
ПР11. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля. ПР18. Уміти використовувати сучасні методи обробки і інтерпретації інформації при проведенні інноваційної діяльності. |
КС-2. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем. | ПР01. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля.
ПР04. Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проектів в умовах суперечливих вимог. ПР17. Критично осмислювати теорії, принципи, методи і поняття з різних предметних галузей для вирішення практичних задач і проблем. |
КС-7. Здатність до організації робіт, пов’язаних з оцінкою екологічного стану, захистом довкілля та оптимізацією природокористування, в умовах неповної інформації та суперечливих вимог. | ПР10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.
ПР11. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля. ПР13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля. |
КС-10. Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину. | ПР13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля.
ПР15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог. ПР16. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов. |
Після завершення цього курсу здобувач буде
знати:
визначення понять і термінів у галузі екологічного ризику і прогнозування;
стан екологічної безпеки України;
методологічні основи оцінки екологічного ризику;
основні складові екологічного ризику;
законодавство України в галузі екологічної безпеки;
інформаційне забезпечення оцінки екологічного ризику;
техногенні і екологічні ризики потенційно небезпечних виробництв;
принципи моделювання та прогнозування в екології.
вміти:
проаналізувати природний, техногенний та екологічний ризик;
працювати з нормативними документами в галузі екологічної безпеки;
оцінити ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;
застосовувати методи оцінки екологічного ризику;
визначити принципи управління екологічним ризиком;
оцінити техногенний та екологічний ризик.
прогнозувати екологічний ризик застосування детергентів, засобів захисту рослин та інших ксенобіотиків.
Рекомендована література
1.Полукаров Ю.О., Праховнік Н.А., Землянська О.В. Екологічна безпека та цивільний захист : конспект лекцій. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. – 184 с.
2.Назарук М., Бота О., Жук Ю., Зюзін С. Управління природокористуванням: оцінка впливу на довкілля. Навчальний посібник. Львів, 2022. 248 с
- Назарук М.М., Бота О.В.Дослідження екологічних ризиків як ключовий елемент оцінки впливу на довкілля. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2020, Вип. 34. С. 100-107.
4.Войціцький В.М., Хижняк С.В., Данчук В.В., Мідик С.В., Грищук І.А., Ушкалов В.О. Екологічні ризики: природа і критерії. Екологічні науки. 2020. № 4(31). С. 131–135.
5.Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» 28.02.2019.
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII. Дата оновлення: 07.06.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
7.Гадецька З.М., Кузьмич Н.В. Оцінка екологічного ризику на території України. Ефективна економіка. 2015. № 12. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/12_2015/77.pdf
8.Козуля Т.В., Ємельянова Д.І., Козуля М.М. Комплексна екологічна оцінка природно-техногенних комплексів на основі MIPS- і ризик-аналізу. Східноєвропейський журнал передових технологій. 2014. № 3 (10). С. 8-13.
9.Лисиченко Г.В., Забулов Ю.А., Хміль Г.А. Природний, техногенний та екологічний ризик. К.: Наукова думка, 2008. 542 с.
10.Богобоящий В.В., Курбанов К.Р., Палій П.Б., Шмондій В.М. Принципи моделювання та прогнозування в екології. – К., 2004.
11.Антошкіна Л.І., Бєляєв М.М, Коренюк Є.Д., Хрущ В.К. Стан довкілля: моделі та прогноз. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – 328 с.
Допоміжна
1.Бєляєв М.М, Коренюк Є.Д., Коптіла О.В. Регуляторні моделі прогнозу антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Дніпропетровськ: Книжкова друкарня, 2002. 128 с.
2.Іщук О.О., Середінін Є.С. Прогнозування й оцінка наслідків екстремальних повеневих ситуацій засобами просторового аналізу ГІС. Вісник геодезії та картографії. 2000. № 2. С. 37–42.
3.Методичні рекомендації MP 2.2.12-142-2007. «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря» [Електронний ресурс]. 2007. Доступ: http://zakon.nau.ua/doc.
4.Качинський А.Б., Сердюк А.М. Методологічні основи ризику в медико-екологічних дослідженнях та його значення для екологічної безпеки України.Лікарська справа.1995. №3(4). С.5-15
5.Кравців В. Економічний розвиток і екологічна безпека: шлях України. Регіональна економіка. 1997. № 3. С. 97-104.
Інтернет-ресурси: