Навчання > Молекулярні механізми міжклітинної комунікації

Молекулярні механізми міжклітинної комунікації

Тип: Нормативний

Кафедра: біохімії

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1032доцент Сабадашка М. В.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1010

Опис курсу

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Молекулярні механізми міжклітинної комунікації» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістра напряму 091 – Біологія.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є молекулярні механізми сприймання клітинами сигналів та шляхи трансдукції сигналів у них.

Міждисциплінарні зв’язки: Навчальна дисципліна «Молекулярні механізми міжклітинної комунікації» базується на знаннях студентів з генетики, біофізики, біохімії, фізіології людини і тварин, фізіології рослин. Глибоке вивчення цієї навчальної дисципліни становить підґрунтя для знайомства з молекулярними механізмами життєдіяльності організмів.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять 2 блоки змістових модулів:

  1. Молекулярні основи трансдукції сигналу. Біохімічні основи трансдукції сигналу. Загальні принципи міжклітинної комунікації. Первинні месенджери. Рецептори сигнальних молекул.
  2. Трансдукція сигналу в клітині. Фосфорилювання білків, як спосіб трансдукції сигналу всередині клітини. Участь циклічних нуклеотидів у трансдукції сигналу всередині клітини. G-білки. Метаболізм інозитолфосфатів і роль мембранних ліпідів у міжклітинній комунікації. Роль кальцію у внутрішньоклітинному сигналюванні. Активні форми оксисену та нітрогену та редокс сигналювання.

Рецепція/трансдукція фізичних сигналів. Роль міжклітинного сигналювання в розвитку організму та регулюванні експресії генів. Роль порушення трансдукції сигналу у розвитку захворювань.

Рекомендована література

Основна

  1. Сиволоб А. В. Молекулярна біологія: підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр. Київський університет, 2008. – 384 с.
  2. Alberts B., Johnson A., Lewis J., Raff M., Roberts K., Walter P. Molecular biology of the Cell, 5th – Garland Science, 2008.
  3. Extracellular and Intracellular Signaling. – Ed. by Adams J., Jr., Parker K. K.. – Missoula, MT, USA, 2011
  4. Finkel T., Gutkind J. S. Signal transduction and human disease. – A John Wiley & Sons, inc., Publication, 2003. – 478 p.
  5. Frank D. A. Signal transduction in cancer. – Kluwer academic publishers New York, Boston, Dordrecht, London, 2004. – 366 p.
  6. Gomperts B. D., Kramer I. M., Tatham E. Signal Transduction. – Academic Press, 2010.
  7. Groner B. Targeted Interference with Signal Transduction Events. – Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 2007. – 192 p.
  8. Halbach O., Dermietzel R. Neurotransmitters and Neuromodulators. – Villey-VCH. 2002.
  9. Hancock J. Cell Signalling. – Oxford University Press, USA, 2011.
  10. Helmreich E.J. M. (Ernst J. M.) The biochemistry of cell signalling. Academic Publishers,2001.
  11. Krauss G. Biochemistry of Signal Transduction and Regulation, 3rd Villey-VCH 2003.
  12. Stanfield C. Principles of Human Physiology, 6th edition. –Pearson Education, 2017.

 

Допоміжна

  1. Кучеренко М. Є. Біохімія: еволюційна і порівняльна. – К.: Либідь, 1996.
  2. Кучеренко М. Є. Біохімія. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002.
  3. Остапченко Л. І. Гормональна регуляція обміну речовин і функцій організму. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003.
  4. Back M. Inflammatory Signaling Through Leukotriene Receptors in Atherosclerosis // Current Atherosclerosis Reports. 2008. 10. P. 244–251.
  5. Forman H. J., Fukuto J., Torres M. Signal transduction by reactive oxygen and nitrogen species: pathways and chemical principles. – Kluwer academic publishers New York, Boston, Dordrecht, London, 2004. – 432 p.
  6. Futai M., Wada Y., Kaplan J. Handbook of ATPases – Biochemistry, Cell Biology, Pathophysiology. – Villey-VCH, 2004.
  7. Haga T., Takeda S. G protein-coupled receptors: structure, function, and ligand screening. – Taylor & Francis Group, LLC, 2006. – 332 p.
  8. Levitzki A. Protein Tyrosine Kinase Inhibitors as Therapeutic Agents. – Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 2000. – 223 p.
  9. Lodish H., Arnold B., Zipursky S. L. et al. Molecular cell biology. – New York, W. H. Freeman and company, 2000.
  10. Yawata Y. Cell Membrane – The Red Blood Cell as a Model. – Villey-VCH, 2003.

 

Інформаційні ресурси

http://www.nsu.ru/education/i4biol/db/seq/globseqdb.htm

http://searchlauncher.bcm.tmc.edu/seq-util/seq-util.html

http://www.ncbi.nlm.nih.gov/gquery/gquery.fcgi,

http://2zip.molgen.mpg.de/index.html,

http://elm.eu.org/,

http://au.expasy.org/,

http://www.brenda-enzymes.org/,

http://www.ch.embnet.org/software/TMPRED_form.html

http://health-ua.com/parts/immunology/

http://meduniver.com/Medical/Book/2.html

http://if.dsma.dp.ua/wiki/doku.php/імунологія

Матеріали

Оцінювання проводиться за 100-бальною шкалою. Бали нараховуються за наступним співвідношенням:

  • практичні/самостійні тощо: 60% семестрової оцінки; максимальна кількість балів – 30, з яких 24 бали максимально за дві доповіді та 6 балів – за участь у дискусії;
  • контрольні заміри (модулі): 40% семестрової оцінки; максимальна кількість балів за два модулі – 20;
  • відповідь на іспиті: максимальна кількість балів – 50.

Іспит студент отримує на підставі результатів виконання ним усіх видів робіт на практичних заняттях та контрольних замірів впродовж семестру.

Академічна доброчесність. Роботи здобувачів є винятково оригінальними дослідженнями чи міркуваннями. Жодні форми порушення академічної доброчесності (відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання у роботу інших аспірантів та ін..) не толеруються. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі є підставою для її незарахування викладачем, незалежно від масштабів плагіату чи обману.

Відвідання занять. Усі студенти відвідають усі лекції та практичні заняття курсу. Студенти мають інформувати викладача про неможливість відвідати заняття. Студенти зобов’язані дотримуватись усіх строків визначених для виконання письмових робіт, передбачених курсом.

Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студенти заохочуються до використання також іншої літератури та джерел, яких немає серед рекомендованих.