Кафедра біохімії Львівського національного університету імені Івана Франка є правоприємницею славних наукових колективів, які зробили вагомий внесок у формування сучасної біологічної науки. Звертаючись до історичних витоків, потрібно згадати, що вперше у Львові кафедра біологічної хімії була створена у 1896 році на базі медичного факультету Львівського університету. З 1896 р. по 1904 р. кафедрою біологічної хімії завідував Владислав Нєміловіч, який у 1902–1903 р.р. був також деканом медичного факультету Львівського університету. Його наукові інтереси стосувалися удосконалення методів дослідження сечі та використання отриманих результатів у клінічній діагностиці. Під його керівництвом було синтезовано нову хімічну сполуку з курареподібною активністю (коприн). У той час на кафедрі проводилися мікроскопічні та хімічні дослідження лікарських рослин та продуктів харчування.
У 1918 році кафедру очолив Вацлав Даміан Морачевський, науковими уподобаннями якого були органічна і медична хімія, фізіологія, загальна патологія. Він одним з перших дослідив метаболізм білків, описав ефект затримки води в організмі при збагаченій жирами дієті та діуретичний вплив білкової дієти. Очолюваний ним колектив зробив внесок у розуміння шляхів мінерального обміну за інфекційних хвороб, діабету. Вацлав Даміан Морачевський започаткував клінічну біохімію, підготував 7 докторів наук.
Я. О. ПАРНАС |
Hayкові дослідження в галузі біохімії у Львівському університеті набрали світової ваги з приходом в 1920 р. на посаду професора і директора інституту медичної xiмiї видатного біохіміка Якуба Оскаровича Парнаса. Основні напрямки роботи львівської школи Я.О. Парнаса стосувались вивчення ферментативних перетворень у процесах м’язового скорочення та спиртового бродіння. |
Вперше були описані реакції фосфоролізу глікогену та фосфорилювання в реакціях гліколізу, які дотепер є основою викладу динамічної біохімії в усіх визнаних новітніх підручниках. Я.О. Парнас був одним з піонерів застосування ізотопних методів в біохімічних дослідженнях, зокрема в процесах трансфосфорилювання. Кафедра забезпечувала викладання таких дисциплін як неорганічна, органічна, аналітична, фізична і фізколоїдна хімія та готувала спеціалістів медичного та фармацевтичного профілю. Різноманітні напрями наукових досліджень включали:
- Вивчення метаболізму глікогену, взаємозв’язку процесів гліколізу і спиртового бродіння, реакції гліколізу та інші ферментативні перетвореннями в м’язах, проблеми анаеробного розпаду вуглеводів (цикл Ембдена–Мейєргофа–Парнаса–Кребса).
- Дослідження метаболізму амінокислот, жовчних пігментів, обміну кофеїну і теоброміну, дослідження обміну похідних пурину та особливостей їхнього метаболізму за цукрового діабету.
- Вплив алкоголю на метаболічні процеси, процес лактації та хімічний склад молока.
- Здійснювалися способи виділення холестерину, визначався вміст фосфору в кістках і зубах, проводилися дослідження особливостей метаболізму стереоізомерних молочних кислот в організмі.
- Проведено синтез окремих лікарських препаратів (танальбін, замінники вітаміну К).
- Уперше в світі використано радіоактивні ізотопи фосфору в біохімічних дослідженнях.
У 1939 році кафедра біологічної хімії була розділена на два колективи : кафедру біологічної хімії Львівського медичного інституту та кафедру біохімії в університеті. З 1940 по 1941 р.р. завідував кафедрою доктор медичних наук, професор Юзеф Геллер, наукові інтереси якого стосувалися порівняльної біохімії, біохімії білків, методики біохімічних досліджень, фізіології, ембріології, гістології. Цей вчений був головним редактором журналу “Postepy Biochemii” (1953–1959) та членом редколегії журналів: “Bulletin de l’Academie Polonaise des Sciencis”, “Life Sciences”, “Molecular and Cellular Biochemistry”.
К. М. ЛЕУТСЬКИЙ |
В 1945-1950 рр. кафедру очолював професор, доктор біологічних наук
Корній Матвійович Леутський. Провідним напрямом досліджень в цей період було вивчення функцій вітаміну А в організмі людини i тварин, зокрема, в oбмінi фосфоліпідів, нуклеїнових кислот та взаємозв’язку вітаміну А з обміном мікроелементів. |
У 1950–1963 роках кафедри, як підрозділу біологічного факультету, не було.
Б. Ф. СУХОМЛИНОВ
|
Відродження кафедри у складі Львівського державного університету імені Івана Франка відбулось в 1963 р. під орудою професора, доктора біологічних наук Бориса Федоровича Сухомлинова – учня талановитого продовжувача школи львівських біохіміків – С.3. Гжицького. Б.Ф. Сухомлинов завідував кафедрою упродовж 25 років, а з 1988 по 1993 рік працював професором кафедри біохімії. Борис Федорович Сухомлинов народився 18 липня 1916 року у слободі Уразово Курської області (Росія). У 1942 році він закінчив хімічний факультет Ростовського університету. |
Свій трудовий шлях Борис Федорович почав лаборантом (1942–1943рр.) кафедри біохімії Ставропольського медичного інституту, а з 1943 по 1948 рік був асистентом цієї кафедри. Із 1948 року його доля пов’язана зі Львовом. Спочатку (1948–1951рр.) він був науковим співробітником науково-дослідного інституту гематології та переливання крові. У 1950 році Сухомлинов Б.Ф. захистив кандидатську дисертацію на тему “Дихальна функція крові собак після видалення різних відділів шлунка”. З 1951 по 1961 рік працював науковим співробітником науково-дослідного інституту агробіології АН УРСР. У 1961 році Сухомлинов Б.Ф. був запрошений на посаду доцента кафедри фізіології людини і тварин у Львівський університет
За його керівництва в роботах співробітників кафедри та науково-дослідної лабораторії виявлено ocновні закономірності дії сублетальних та летальних доз іонізуючого випромінювання на структурно-функціональні властивості киснево-транспортних білків, а також молекулярні принципи протекторної дії гіпоксичних газових сумішей. У цей період кафедрою було внесено вагомий вклад у розвиток структурно-метаболічної тeopiї дії іонізуючого випромінювання. Визнання отримав пріоритетний напрям роботи кафедри – дослідження первинної структури міоглобінів різних видів тварин. Професор Сухомлинов Б.Ф. підготував 49 кандидатів біологічних наук.
М. М. ВЕЛИКИЙ
|
3 1988 р. кафедру очолив професор, доктор біологічних наук
Микола Миколайович Великий. Поряд з традиційними для кафедри напрямками – радіаційна бioxiмiя, структура i функції білків було започатковано дослідження регуляції внутрішньоклітинного метаболізму природними біологічно активними сполуками. Проводилися дослідження хронічної дії іонізуючого випромінювання низької інтенсивності на організм людини і тварин та пошук ефективних природних адаптогенів. Було обгрунтовано концепцію біохімічної адаптації систем транспорту та депонування кисню за дії екстремальних факторів. |
Я. П. ЧАЙКА
|
3 2001 р. по 2006 р. кафедру очолював доцент, кандидат біологічних наук Ярослав Петрович Чайка. Його основні наукові роботи присвячені біохімічній характеристиці радіаційного ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту. За час його завідування кафедрою доксторські дисертації захистили Коробов В. М. і Сибірна Н. О. |
Н. О. СИБІРНА
|
У 2006 р. завідувачем кафедри було обрано доктора біологічних наук, професора Сибірну Наталію Олександрівну. На даний час професор Н.О. Сибірна успішно керує науковою школою “Біохімія і молекулярна біологія”, яка створена понад 50 років тому на кафедрі біохімії. У рамках наукової школи вона започаткувала новий науковий напрямок – “Молекулярні механізми регуляції порушень системи крові за умов патологічних станів різної етіології.” З того часу, як Наталія Олександрівна очолила кафедру біохімії, значно розширився спектр наукових тематик, за якими здійснюється науково-дослідна робота. |
Поряд із традиційними радіобіологічними дослідженнями, які історично були першими і класичними для кафедри біохімії, під керівництвом професора Н.О. Сибірної проводяться також дослідження за темами: “Вивчення біохімічних механізмів регуляції функціонального стану клітин системи крові за умов цукрового діабету”, “Дослідження біохімічних механізмів біологічної дії фізіологічно-активних компонентів лікарських рослин для отримання фітопрепаратів цукрознижуючої дії”, “Дослідження молекулярних механізм і протекторного ефекту природних комплексів поліфенолів винограду за умов оксидативного та нітративного стресів”, “Дріжджова клітина як модель для дослідження сигнальних механізмів, задіяних у розвитку патологічних процесів в організмі людини”, “Роль гена pttg у розвитку передракових патологій печінки та вплив нокауту цього гена на морфофункціональний стан клітин системи крові”, “Дослідження структурно-функціонального стану еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів за алкогольної інтоксикації”.
За роки роботи на кафедрі Наталія Олександрівна здійснювала керівництво дев’ятьма держбюджетними темами, двома міжнародними темами, що фінансувалися Державними фондами фундаментальних досліджень України та Білорусії, темою під егідою Комітету наукових досліджень республіки Польща, а також теми, яка фінансувалася урядом Канади і виконувалася у рамках гранту Українського науково-технологічного центру. Її наукові здобутки мають не лише теоретичну цінність, а й практичне значення, що підтверджено трьома патентами на корисну модель, які стосуються способів лікування цукрового діабету. Під керівництвом Н.О. Сибірної створено тест-систему для ранньої діагностики та прогностичного застосування і контролю терапевтичних заходів під час лікування цукрового діабету 1-го типу. З 2005 по 2014 рік 11 аспірантів кафедри біохімії, якими керувала проф. Сибірна Н.О., отримали звання кандидатів біологічних наук за спеціальностями “Біохімія” та “Цитологія, клітинна біологія і гістологія”. Професор Н.О. Сибірна має широкі зв’язки із закордонними колегами та здійснює керівництво міжнародними проектами та аспірантами закордонних університетів. Це дало змогу співробітникам, аспірантам та магістрам кафедри побувати у цих інституціях як із короткими візитами, так і для тривалого наукового стажування. Проф. Сибірна Н.О. є головою постійно діючого міжнародного наукового семінару “Актуальні проблеми сучасної біохімії”. Для читання лекцій у рамках цього семінару запрошуються вітчизняні та закордонні вчені, провідні спеціалісти у галузі біохімії та молекулярної і клітинної біології.
У різні роки на кафедрі біохімії працювали:
В. Я. МИСАК
|
Мисак Володимир Якович (1940–1977 рр.) Біолог-біохімік. Кандидат біологічних наук (Фізико-хімічні властивості і хімічна структура тропоміозину м”язів, опромінених гамма-променями [Со]60, 1970). Народився 30 червня 1940 р. в с. Переволочна Бродівського району Львівської області. У 1964 р. закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1965 р. працював молодшим науковим співробітником проблемної лабораторії радіаційної і фізико-хімічної біології; 1965–1975 рр. асистент, 1975–1977 рр. доцент кафедри біохімії Університету. |
Передчасно помер у липні 1977 р., м. Львів. Наукові інтереси: дослідження структури і властивостей гемових та міофібрилярних білків за умов радіаційного впливу. Є автором понад 30 наукових праць.
В. М. КОРОБОВ
|
Коробов В’ячеслав Миколайович (1940–2003 рр.) Біохімік. Кандидат біологічних наук (Фізико-хімічні властивості і часткова первинна структура міоглобінів ондатри (Ondatra zibethica) і бобра (Castor fiber), 1973), доцент (1976), доктор біологічних наук (Механізми адаптації ссавців до гіпоксії за участю дихальних гемопротеїнів М, 2003). Народився 11 липня 1940 р. у м. Кемь, КФАРСР. |
У 1969 р. закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, у 1973 р. аспірантуру при кафедрі біохімії Університету. У 1969–73 рр. працював молодшим науковим співробітником проблемної лабораторії радіаційної і фізико-хімічної біології. З 1975 по 1976 рр. – асистент, а з 1976 по 2003 рр. – доцент кафедри біохімії. Соросівський професор (1996). Брав активну участь у роботі Українського біохімічного товариства. Передчасно помер після важкої хвороби 28 липня 2003 р. у Львові. У коло його наукових інтересів входило дослідження молекулярних механізмів адаптації організмів людини і тварин до гіпоксії. Розробив спосіб корекції метаболічних порушень за умов гіпоксії м’язовим дипептидом карнозином. Є автором 1 винаходу, 2 патентів, понад 185 наукових праць. Співавтор монографії “Миоглобин: структура, свойства, синтез, биологическая роль”.
Г. П. КУЗНЄЦОВ
|
Кузнєцов Геннадій Петрович (1941 – 2012) – біолог-біохімік, радіолог, канд. біол. наук (Физико-химические свойства и химическая структура гемоглобина кролика при лучевой патологии, 1972). У 1964 році закінчив біологічний факультет Львівського університету. У 1958–60 роках працював старшим препаратором кафедри зоології хребетних. З 1965 року його життя було пов”язане з проблемною лабораторією біологічного факультету, спочатку лаборант, 1965–71 молодший науковий співробітник, а з 1971 по 1995 рік Геннадій Петрович працював завідувачем проблемної лабораторії радіаційної та фізико-хімічної біології. |
У 1995–97 зав. лабораторією функціонально-біохімічних досліджень МНТЦ “Укриття” (м. Чорнобиль); 1997–99 завідувач лабораторії радіаційної імунології, 2001–02 провідний науковий співробітник лабораторії радіаційної біохімії, 2002–03 старший науковий співробітник відділу координації, аналізу та планування наук. досліджень Інституту радіаційної медицини АМН України (м. Київ). Наукові інтереси: молекулярно-біохімічні властивості та структура гемоглобінів різних тварин, вплив іонізуючої радіації на біологічні об’єкти, фізіологічно-біохімічна оцінка метаболічного стану ліквідаторів та потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС.
М. З. ДАЦЬКІВ
|
Дацьків Михайло Захарович (1940-2014) Біохімік. Кандидат біологічних наук (Вплив рентгенівського опромінення на електрофоретичну характеристику та біосинтез розчинних білків тканин нирок та легень, 1967). Старший науковий співробітник (1969). Народився 25 листопада 1940 р. у с. Гумниська Буського району Львівської області. У 1963 р. закінчив з відзнакою біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, у 1966 р. аспірантуру. |
У 1966–1969 рр. працював молодшим науковим співробітником, 1969–1977 рр. старшим науковим співробітником проблемної лабораторії радіаційної і фізико-хімічної біології;1977–1989 рр. завідувачем відділу тропічних і субтропічних рослин; 1989–1998 рр. завідувачем відділу біохімії, фізіології, генетики та селекції рослин; 1998–2001 рр. завідувачем відділу фізіології і біохімії рослин Ботанічного саду Університету. Заступник голови біохімічної комісії НТШ (1989), член Українського біохімічного товариства. Наукові інтереси: радіаційна й екологічна біохімія. Вивчає біохімію білків (гемопротеїни) та розчинних білків органів і тканин тварин та рослин за умов радіаційного та техногенного ураження (стресу), а також у філогенезі. Є автором понад 135 наукових праць.
Л. І. СОЛОГУБ
|
Сологуб Леонід Ілліч (30.07.1931-15.04.2008) — доктор біологічних наук, професор. Народився 30 липня 1931 р. в м. Белз Сокальського району Львівської області. У 1953 р. закінчив Львівський зооветеринарний інститут. Із березня 1962 року по квітень 1965 р. навчався в аспірантурі при Українському науково-дослідному інституті фізіології і біохімії с.-г. тварин. У травні 1965 р. захистив дисертацію “Показники вуглеводно-фосфорного обміну у великої рогатої худоби у зв’язку з онтогенезом” на ступінь кандидата біологічних наук. |
У 1973 році на вченій раді біологічного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка Сологуб Л. І. захистив дисертацію “Обмін вуглеводів у великої рогатої худоби і свиней в онтогенезі” на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук. У 1994 році йому присвоєне вчене звання професора. Як професор кафедри біохімії Львівського національного університету Л. І. Сологуб протягом багатьох років читав студентам біологічного факультету лекції з різних ділянок біохімії, керував науковою роботою та виконанням дипломних робіт випускників.
О. М. БІЛОКОНЬ
|
Білоконь Олена Максимівна (24.ХІ.1928, м. Москва) – біолог-генетик, канд. біол. наук (Гамазовые клещи и блохи мелких млекопитающих на территории западных областей Украины, 1965), доцент. (1968). Закінчила біол.-ґрунт. ф-т Москов. ун-ту (1952), аспірантуру біол. ф-ту Львів. ун-ту (1962). У 1963–66 працювала молодшим науковим. співроітником радіаційної та фізико-хімічної біології проблемної лабораторії. З 1966 по1976 рік – доцентом кафедри біохімії. З 1976 по 1988 завідувала кафедрою генетики Львівського університету. |
Я. В. ОЛІЙНИК
|
Олійник Ярослав Володимирович (02.ХІ.1930, Нове Село Підволочиського р-ну Тернопільської обл.) – біолог-фізіолог, біофізик, канд. біол. наук (Вплив неперервного постійного електричного струму на симетричні ділянки кори великих півкуль головного мозку, 1961), доц. (1968).Закінчив з відзнакою біол. ф-т Львів. ун-ту (1954). У 1954–60 ст. наук. співроб., 1960–63 зав. пробл. лаб. радіац. та фіз.-хім. у біології, її співорганізатор (1957); 1963–74 доц. каф. біохімії, 1974–99 доц. каф. біофізики та мат. методів у біології Львів. ун-ту. |
Наукові інтереси: електрофізіологія, молекул. біохімія та біофізика, фізіол. та біохім. механізми впливу фіз. факторів (іонізуючих випромінювань, від’ємних аероіонів) на біологічні системи.
Л. С. СТАРИКОВИЧ
|
Старикович Людмила Степанівна Доцент, кандидат біологічних наук. Народилася 8 квітня 1947 року в м. Львів, Україна. В 1970 році закінчила біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. В 1970-1973 рр. навчалася стаціонарно в аспірантурі при кафедрі біохімії Львівського університету, спеціальність 03.00.04 – біохімія. Кандидат біологічних наук, рік захисту дисертації – 1974 |
З 1970 року працювала на кафедрі біохімії Львівського університету, спочатку на посаді старшого лаборанта, з 1973 по 1974 рр. працювала на посаді інженера та молодшого наукового співробітника НДЧ, а з 1975 р. – на посаді доцента кафедри.
Вчене звання доцента присвоєно в 1984 році. З 2010 року дотепер працює у Природничому коледжі Львівського державного університету імені Івана Франка, на відділенні Прикладна екологія. З 2011 року є головою циклової комісії. Член наукового товариства клітинної біології; українського біохімічного товариства. Область наукових інтересів – дія іонізуючого випромінювання на біомолекули та їх комплекси ссавців. Список друкованих праць включає понад 112 позицій.На кафедрі біохімії викладала курси: Біохімія, Радіобіологія; спецкурси – Молекулярна генетика; Молекулярні основи еволюції; Біохімія геному; Радіаційна біохімія; Структура і функції ферментів; Молекулярні механізми інтеграції метаболізму; Молекулярні механізми трансдукції клітинних сигналів; Молекулярні механізми міжклітинної комунікації; Біохімічна екологія. У Природничому коледжі читає лекції з курсу Прилади і методи контролю стану навколишнього середовища та спецкурси – Біоорганічна хімія, Біохімія, Екологічна біохімія, Радіоекологія.
Л. Б. ДРОБОТ
|
Дробот Людмила Борисівна Кандидат біологічних наук (Первинна структура міоглобіна бобра, 1980), доцент (1994), доктор біологічних наук (Особливості організації і функціонування сигнальних мереж у нормальних та пухлинних клітинах, 2006). Народилася 15 травня 1947 року у м. Львів. Закінчила біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1971), аспірантуру (1974). |
У 1973–1984 рр. працювала старшим лаборант, інженером, асистентом, доцентом кафедри біохімії Львівського державного університету імені Івана Франка. З 1984 по 1996 рр. – молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником. З 1996 по 2001 рр. завідувач відділу біохімії клітинної диференціації; 2001–2006 рр. завідувач відділу сигнальних механізмів клітини відділення регуляторних систем клітини Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна АН УРСР, який у 2001 р. перейменовано в Інститут біології клітини НАН України, м. Львів. У 1996 р., 1998 р. працювала в Інституті ракових досліджень Людвіга (Лондон), 2000 р. в Единбургському університеті; з 2006 р. науковий співробітник Інституту біохімії НАН України (м. Київ). Член Українського біохімічного товариства; співорганізатор міжнародних Парнасівських конференцій з проблем біохімії, з’їздів Українського біохімічного товариства. Наукові інтереси: досліджує сигнальні механізми контролю проліферації, диференціації та фізіологічної смерті (апоптозу) нормальних і пухлинних клітин людини та тварин.
О. В. ТРИКУЛЕНКО |
Трикуленко Олександр Володимирович (08.VІІІ.1948, м. Львів) – біолог-біохімік, канд. біол. наук (Молекулярні механізми біологічної дії нітрилів пропіoнової та ізовалеріанової кислот, 1982), ст. наук. співроб. (1983). Закінчив біол. ф-т Львів. ун-ту (1972). У 1973–83 інженер, 1983–92 ст. наук. співроб., 1992–2008 завідувач лабораторії радіаційної та молекулярної біології Львівського університету. З 2008 на пенсії. Наукові інтереси: дослідження. структури білків при дії різних чинників. Автор близько 70 наукових праць. |
М. В. ГОНЧАР |
Гончар Михайло Васильович. Народився 02.02.1952 в с. Стриганці Бережанського р-ну Тернопільської обл. Кандидат хімічних наук (1978), доцент (1984), доктор біологічних наук (2001) , професор (2005) . Закінчив із відзнакою хімічний факультет Московського державного ун-ту ім. М.В. Ломоносова (1974) та аспірантуру цього ж університету за спеціальністю “біоорганічна хімія, хімія природних і фізіологічно активних сполук” (1977). Кандидатська дисертація (“Пепсини коня”). |
Докторська дисертація (“Шляхи енергозабезпечення і детоксикації у метилотрофних дріжджів та їх скерована модифікація з метою створення нових ферментативних і біосенсорних аналітичних систем”, спеціальність – біохімія). 1980–85 доцент кафедри біохімії. Заступник директора з наукової роботи Інституту біології клітини НАН України (2000-2007) та завідувач відділу регуляторних систем клітини (2001-2007) , а згодом – аналітичної біотехнології (з 2008 р.) цього ж Інституту. Основний напрям наукових досліджень – біохімія та біотехнологія неконвенційних дріжджів
Л. Ю. ВОЙТІВ |
Войтів (Холоднюк) Любов Юріївна народилася 3.01. 1947 р. в селі Сьомаки, Славутського району Хмельницької області. У 1964 році закінчила Берездівську середню школу. У цьому ж році поступила на біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. Закінчила університет у 1969 році за спеціальністю: Біолог. Викладач біології та хімії; спеціалізації – біохімік. Після закінчення університету була скерована на роботу на кафедру біохімії біологічного факультету. |
Пропрацювала на кафедрі 35 років. Працювала на посаді старшого лаборанта кафедри, інженером першої категорії. Протягом багатьох років була профоргом кафедри, головою профбюро факультету.
В. Р. ДРЕЛЬ |
Дрель Віктор Ростиславович. Старший науковий співробітник, доктор біологічних наук. Дата народження: 9 червня 1976 року (м. Львів, Україна). (м. Кременець, Тернопільської обл.) В 1998 році закінчив біологічний ф-т Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. В 1999-2002 рр. навчався стаціонарно в аспірантурі при Інституті біології клітини НАН України. У 2004 р. захистив кандидатську дисертацію по спеціальності 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія. |
У 2014 р. захистив докторську дисертацію по спеціальності 03.00.04 – біохімія.
У 1998–99 рр. інженер, з 2004 – мол. наук. співроб. Інст-ту біології клітини НАНУ.
У 2004–08 рр. науковий співробітник, з 2008 – інструктор Пенінгтонівського біомедичного центру національного ун-ту Луїзіани (м. Батон-Руж), США. З листопада 2008 р. на посаді старшого наукового співробітника НДЛ-43 кафедри біохімії. У 2014 р.працював на посаді завідувача Міжкафедральної лабораторії спектрофотометричних методів дослідження в біології.
У 80-х роках ХХ століття кафедра успішно готувала магістрів – біохіміків для країн Азії, Африки та Південної Америки. Багато з цих випускників в подальшому навчались в аспірантурі та захистили дисертації на кафедрі біохімії.
Студенти-іноземці та викладачі кафедри, 80-ті рр.
ДОКТОРСЬКІ ДИСЕРТАЦІЇ, ЗАХИЩЕНІ ВИПУСКНИКАМИ ТА СПІВРОБІТНИКАМИ КАФЕДРИ БІОХІМІЇ
|
2014 |
Дрель Віктор Ростиславович |
Біохімічні механізми розвитку оксидативно-нітративного стресу та діабетичних ускладнень |
2007 |
Юкало Володимир Глібович |
Білки казеїнового комплексу коров’ячого молока та продукти їх протеолізу за дії ферментів молочнокислих бактерій |
2006 |
Дробот Людмила Борисівна |
Особливості організації і функціонування сигнальних мереж у нормальних та пухлинних клітинах |
2005 |
Сибірна Наталія Олександрівна |
Молекулярні основи змін структурно-функціональоного стану клітин крові за умов цукрового діабету 1-го типу |
2004 |
Столяр Оксана Борисівна |
Роль металотіонеїнів в детоксикації йонів міді, цинку, марганцю та свинцю в організмі прісноводних риб і молюсків |
2004 |
Воробець Наталія Миколаївна |
Ендогенні механізми формування стійкості рослин до дї іонів свинцю за участю аскорбат-глутатіонової системи |
2003 |
Коробов В’ячеслав Миколайович |
Механізми адаптації ссавців до гіпоксії за участю дихальних гемопротеїнів |
2002 |
Антоняк Галина Леонідівна |
Особливості гемопоезу у тварин на ранніх стадіях постнатального розвитку |
1994 |
Коношенко Світлана Володимирівна |
Порівняльна характеристика структурних і функціональних особливостей гемоглобіну в ряду хребетних |
1993 |
Стойка Ростислав Степанович |
Трансформуючий фактор бета та його роль у регуляції проліферації клітин тварин і людини. |
1988 |
Великий Микола Миколайович |
Исследование регуляторной роли окислительно-восстановительного состояния никотинамидных коферментов во внутриклеточном метаболизме в тканях животных) |
КАНДИДАТСЬКІ ДИСЕРТАЦІЇ, ЗАХИЩЕНІ НА КАФЕДРІ БІОХІМІЇ
|
2017 |
Горбулінська Олександра Вікторівна |
«Біохімічні зміни в клітинах крові щурів за умов введення екстрактів та суспензій якона (Smallanthus sonchifolius Poepp. & Endl.) за цукрового діабету 1-го типу» |
Єфіменко Наталія Валентинівна |
«NO-залежна регуляція морфофункціонального стану тромбоцитів та еритроцитів крові за умов алкогольної інтоксикації» |
2016 |
Лупак Мар’яна Ігорівна |
«Молекулярні механізми антидіабетичної дії екстракту галеги лікарської (Galega officinalis L.)» |
Чень Олег Ігорович |
Протипухлинна дія рекомбінантної аргінази та її використання для розробки нових методів терапії лейкозів |
2015 |
Чумак Віра Василівна |
“Механізми антинеопластичної дії нових гетероциклічних сполук на основі 4-тіазолідинону” |
2014 |
Сабадашка Марія Володимирівна |
“Дія концентрату поліфенольного комплексу з виноградного вина за радіоіндукованого оксидативно-нітративного стресу” |
Ференц Ірина Вікторівна |
Біохімічні ефекти впливу агматину на еритроцити та лейкоцити периферичної крові за умов цукрового діабету |
2013 |
Канюка Олена Петрівна |
Структурно-функціональна характеристика системи еритрону мишей із нокаутом гена pttg |
Гнатуш Андрій Романович |
Протекторна дія поліфенольних комплексів винограду за умов цукрового діабету 1 типу |
Хохла Марія Романівна |
Біохімічні механізми впливу галеги лікарської на клітини периферичної крові щурів за експериментального цукрового діабету 1 типу |
2011 |
Здіорук Микола Ігорович |
Молекулярні механізми агрегаційної здатності лейкоцитів за умов цукрового діабету 1 типу |
2010 |
Перетятко Юлія Володимирівна |
Вплив рентгенівського випромінювання на NO-залежні механізми регуляції морфо-функціонального стану імунокомпетентних клітин крові |
2009 |
Дацюк Леонід Олексійович |
Структурно-фунціональний стан системи еритрону за дії низькоінтенсивного іонізуючого випромінювання |
Буслик Тетяна Володимирівна |
Особливості структурно-фунціональної організації еритроцитів за умов цукрового діабету 1-го типу |
2008 |
Бесерріль Арагон Габрієль Альфонсо |
Молекулярна гетерогенність ферментів енергетичного обміну клітин кісткового мозку та еритроцитів щурів за спільної дії іонізуючого випромінювання малої потужності та введення препарату “Відехол” |
Люта Мар’яна Ярославівна |
Морфофункціональні та біохімічні особливості системи еритрону за умов цукрового діабету 1-го типу |
2006 |
Чорна Інна Валентинівна |
Вплив іонізуючого випромінювання та протипухлинних препаратів на регуляторну систему трансформуючого фактора росту бета у клітинах карциноми молочної залози з різною резистентністю до доксорубіцину |
Осип Юрій Леонідович |
Вплив алкалоїдів і тритерпенів чистотілу (Сhelidonium majus L.) на проліферативну активність та метаболічні показники клітин in vitro. |
Камінський Віталій Олексійович |
Механізми індукції апоптозу у лімфомних клітинах під впливом алкалоїдів чистотілу |
Бродяк Ірина Володимирівна |
Біохімічні та функціональні характеристики імунокомпетентних клітин крові за умов цукрового діабету першого типу. |
2005 |
Клевета Галина Ярославівна |
Вплив іонізуючої радіації низької інтенсивності та вітаміну Е на систему антиоксидантного захисту |
Вовк Олена Іванівна |
Роль NO-залежних сигнальних шляхів регуляції морфофункціонального стану тромбоцитів за умов цукрового діабету |
2004 |
Біронт Надія Володимирівна |
Корекція порушень антиоксидантної системи крові та клітин кісткового мозку нікотинамідом за умов стрептозотоцинового діабету |
Коробова Ольга Вячеславівна |
Функціональна роль міоглобіну та карнозину в циклі оксиду азоту за умов гіпоксії |
Діка Абдуллах Абдулгані |
Структурно-функціональні властивості молекул середньої маси в плазмі крові людей з ішемічною хворобою серця |
2002 |
Бойко Марія Миколаївна |
Перетворення оксиду азоту в тканинах щурів за умов гіпоксії та дії дипептиду карнозину |
2001 |
Вальовка Тарас Йосифович |
Порівняльний аналіз функціональних та регуляторних особливостей кіназ рибосомного білка S6 (S6К1 і S6К2) |
2000 |
Махневич Тарас Романович |
Біохімічні механізми підвищеної чутливості тромбоцитів до дії тромбіну при інсулінзалежному цукровому діабеті |
1999 |
Крисько Оксана Михайлівна |
Роль карнозину у попередженні метаболічних порушень в печінці щурів при дії нітриту натрію |
1998 |
Федик Марта Ярославівна |
Нікотинамідні коферменти в корекції метаболічних порушень при експериментальному стрептозотоциновому діабеті у щурів |
Оліярник Олена Дмитрівна |
Дослідження процесів перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту при цукровому діабеті. |
1993 |
Сокіл Оксана Павлівна |
Енергетичний обмін в еритроцитах при цукровому діабеті |
1992 |
Джумаа Нур Алхуда (Сирія) |
Порівняльне дослідження фізико-хімічних властивостей і активності ферментів вуглеводного обміну еритроцитів форелі райдужної (Salmo irideus G. і в’юна (Miagurnua Fossilis L.) |
Ікпу Боніфейс Окон |
Вплив висотної гіпоксичної гіпоксії на фізико-хімічні властивості і метаболізм основних компонентів еритроцитів |
1990 |
Забабуріна (Барська) Марина Леонідівна |
Фізико-хімічні, функціональні властивості гемоглобінів форелі (Salmo Irideus G.) та в’юна (Misgurnus FossIlis L.), структурна характеристика їх основних електрофоретичних компонентів |
1989 |
Васильєва Віра Олександрівна |
Первинна структура і деякі фізико-хімічні властивості міоглобіну гндатри (Ondatra zibethica). |
Ерстенюк Анна Михайлівна |
Дослідженняструктурно-функціональних властивостей гемоглобіна в процесі канцерогенезу |
1988 |
Монастирська (Буська) Світлана Семенівна |
Вплив іонізуючих променів на фізико-хімічні і функціональні властивості білків ентероцитів слизової тонкого кишківника щурів |
Антоняк Галина Леонідівна |
Вплив тироксина і інсуліну на кисень транспортну функцію гемоглобіну і метаболізм еритроцитів щурів |
Носенко Ірина Анатоліївна |
Біохімічні механізми дії алкоголя на структурні компоненти еритроцитів крові |
1987 |
Бурда Валентина Адамівна |
Структурно-функціональні особливості гемоглобіну окремих популяцій еритроїдних клітин периферійної крові собак при дії іонізуючого випромінювання |
Толоконнікова Наталія Миколаївна |
Вплив радіації на біосинтез гемоглобіну і його регуляцію |
1986 |
Сергієнко Людмила Михайлівна |
Первинна структура міоглобіну видри (Lutra lutra) |
Сибірна Наталія Олександрівна |
Гемоглобіни різних популяцій еритроїдних клітин кісткового мозку у нормі та після рентгенівського опромінення |
1985 |
Шах Євгеній Степанович |
Фізико-хімічні властивості і часткова первинна структура гемоглобінів бабака звичайного (Marmota bobac L. і ховраха сірого (Citellus Citellus L.). |
Климишин Наталія Ігорівна |
Активність Mg2+-залежної АТФ ази та лактатдегідрогенази печінки та головного мозку білих щурів при дії іонізуючого випромінювання в умовах гіпоксичної гіпоксії |
1984 |
Цвєтков В.Ц. (Болгарія) |
Фізико-хімічні властивості і структурно-функціональна характеристика окремих протеіназ гриба E. ashbyii |
Федорович Андрій Миколайович |
Фізико-хімічні властивості і функціональні властивості білків слизової оболонки тонкого кишківника опромінених тварин |
1983 |
Столяр Оксана Борисівна |
Вивчення молекулярних механізмів порушення дихальних властивостей еритроцитів кроликів при променевому ураженні, їх захисту і відновлення |
Дудок Катерина Петрівна |
Структурні і функціональні дослідження хроматографічних фракцій гемоглобіну собак у динаміці променевої патології |
1982 |
Трикуленко Олександр Володимирович |
Молекулярні механізми біологічної дії нітрилів пропіoнової та ізовалеріанової кислот |
1980 |
Дробот Людмила Борисівна |
Первинна структура міоглобіну бобра (Castor fiber) |
1979 |
Стойка Ростислав Степанович |
Поліморфізм лактатдегідрогенази і його прояв в онтогенезі в’юна |
1975 |
Матвієнко Ярослава Василівна |
Фізико-хімічні властивості і хімічна характеристика гемоглобінів рослинноїдних риб амура білого Ctenopharyngodon Idella Val. і товстолоба білого Hypophtalmichthys molitrix Val. |
Горчакова Галина Іванівна |
Дослідження первинної структури міоглобіна видри Lutra lutra L. |
1974 |
Сухомлинова Наталія Борисівна |
Порівняльне дослідження фізико-хімічних властивостей і структури гемоглобіну і міоглобіну білки (Sciurus vulgaris) |
Старикович Людмила Степанівна |
Фізико-хімічні властивості і часткова первинна структура гемоглобіну трав’яної жаби Rana temporaria L. |
1973 |
Коробов В’ячеслав Миколайович |
Физико-химические свойства и частичная первичная структура миоглобинов ондатры (Ondatra zibethica) и бобра (Castor fiber).
|
1972 |
Щупляк Микола Павлович |
Порівняльна характеристика первинної структури гемоглобіну норки і гемоглобіну косулі |
Кузнєцов Генадій Петрович |
Фізико-хімічні властивості і хімічна структура гемоглобіну кролика при променевій патології. |
1971 |
Демчук Володимир Васильвич |
Фізико-хімічні властивості та хімічна структура гемоглобінів деяких видів амфібій і ссавців |
Коношенко Світлана Володимирівна |
Вивчення первинної структури гемоглобні лисиці |
1970 |
Коструба Михайло Федорович |
Вплив рентгенівського опромінення на фізико-хімічні властивості і хімічну характеристику альбуміну сироватки крові кроликів |
Мисак Володимир Якович |
Физико-химические свойства и химическая структура тропомиозина мышц, облученных γ-лучами Со60 |
1969 |
Свирепо Беата Генадіївна |
Білковий обмін у ставкових риб в нормі та за деяких захворювань |
Маковецький Микола Іванович |
Вплив рентгенівського випромінювання на структуру гемоглобіну |
Сімкова Людмила Миколаївна |
Вплив експериментальної гострої і хронічної алкогольної інтоксикації на електрофоретичну характеристику, амінокислотний склад білків тканин печінки і серцевого м’язу кроликів |
1968 |
Капись Михайло Васильович |
Електрофоретична характеристика і інтенсивність оновлення окремих фракцій розчинних білків печінки, серцевого і поперековосмугастого м’язів при променевому ураженні |
Шевчук Ярослав Григорович |
Вплив рентгенівського опромінення на біосинтез окремих електрофоретичних фракцій розчинних білків сірої і білої речовини головного мозку кроликів |
Павленко Лариса Миколаївна |
Порівняльна характеристика N-кінцевої послідовності амінокислот гемоглобінів різних видів тварин |
1967 |
Дацьків Михайло Захарович |
Вплив іонізуючої радіації на електрофоретичну характеристику і інтенсивність оновлення окремих фракцій розчинних білків нирок і легень |
Чайка Ярослав Петрович |
Вплив рентгенівського опромінення на електрофоретичну характеристику і інтенсивність оновлення окремих фракцій розчинних білків тканин шлунку і дванадцятипалої кишки |