З 1960 по 1991 р. кафедрою завідувала д-р мед. наук, проф.Ірина Василівна Шостаковська. Під її керівництвом наукові дослідження кафедри були спрямовані на визначення ролі холінергічних та адренергічних механізмів регуляції функції травних залоз та її метаболічного забезпечення. З 1972 р. розпочали дослідження механізмів електрогенезу секреторних клітин та його зв’язку з секреторною діяльністю травних залоз (Клевець М.Ю.). Досліджено роль ацетилхоліну і катехоламінів у реалізації впливу подразнення рецепторів шлунково-кишкового тракту на процес згортання крові (Старостюк Г.К., 1970) та дію адреналіну на окисно-відновні процеси у слизовій шлунку і тканині підшлункової залози (Гордій С.К., 1973). Так започатковано загальновизнану наукову школу Львівського університету «Біоенергетика й електрофізіологія секреторних клітин» (1957).
З 1991 по 2010 р. кафедрою завідував д-р біол. наук, проф.Мирон Юрійович Клевець. Основні напрями, що склались на кафедрі і науково-дослідній лабораторії:
- Електричні властивості секреторних клітин травних залоз і механізми активації екструзії їх ферментів (КлевецьМ.Ю., 1993)
- Холінергічна регуляція енергетичного обміну в міокарді і травних залозах (Доліба М.М., 1993)
- Роль інтермедіатів циклу трикарбонових кислот у процесах енергозабезпечення та антиоксидантного захисту клітин при дії на організм екстремальних факторів (КургалюкН.М., 2003)
- Механізми підтримання кальцієвого гомеостазу в ацинарних клітинах підщелепної слинної залози (Федірко Н.В., 2006)
- Енергозалежні Ca2+-транспортувальні системи секреторних клітин екзокринних залоз та механізми взаємодії їх з катіонами металів (Дубицький Л.О., 2006)
- Системи трансмембранного транспортування кальцію у секреторних клітинах слинних залоз личинки Chironomusplumosus Linnaeus (Манько В.В., 2008)
- Функціональний стан тканин і зміни вмісту іонів натрію за умов патологічної гіпоксії та канцерогенезу (Бабський А.М., 2009)
З 2011 р. завідувачем кафедри фізіології людини і тварин є професор д-р біол. наук Володимир Васильович Манько.
Основні дослідження, що склались на кафедрі і науково-дослідній лабораторії:
- адаптаційний потенціал мітохондрій ацинарних клітин підшлункової залози та печінки, його межі і механізми формування;
- здатність різних субстратів циклу трикарбонових кислот у підтримці адаптаційного потенціалу мітохондрій панкреацитів та гепатоцитів;
- методи оцінки адаптаційного потенціалу мітохондрій;
- короткочасний вплив пірувату на життєздатність панкреацитів за гіперстимуляції холецистокініном;
- вплив глутаміну, аланіну, лізину, аспарагіну, аспарагінової кислоти, гістидину, аргініну і пірувату на максимальну окисну здатність мітохондрій, мітохондріальний мембранний потенціал, морфологію і життєздатність ацинарних клітин підшлункової залози;
- адаптаційна здатність мітохондрій інтактних гепатоцитів виділених шляхом перфузії печінки in vitro та in situ;
- вплив каліксаренів на максимальну окисну здатність мітохондрій та життєздатність гепатоцитів.
Ознайомитись з більшою історією кафедри фізіології людини і тварин від моменту заснування до сьогодення можна нижче за посиланнями
(взято із Манько В.В. Становлення фізіології у львівському університеті. Декалог / Манько В.В., Бабський А.М. // Міжнародна наукова конференція «Механізми функціонування фізіологічних систем», приурочена до 70-ліття біологічного факультету та 230-ліття фізіології у Львівському університеті (15–17 жовтня 2014 р., Львів). – Львів, 2014. – С. 3–14.)
До історії фізіології людини і тварин ЛНУ 1784-1874
До історії фізіології людини і тварин ЛНУ 1894-1939
До історії фізіології людини і тварин ЛНУ 1939-1960
До історії фізіології людини і тварин ЛНУ 1960-1991
До історії фізіології людини і тварин ЛНУ 1991-2010
До історії фізіології людини і тварин ЛНУ 1994-2014
До історії фізіології людини і тварин ЛНУ 2010-2014