Кафедра фізіології та екології рослин

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Стратегія
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Новини

 Колектив кафедри фізіології та екології рослин

(викладачі, науковці, аспіранти, інженери)

Завідувач кафедри фізіології та екології рослин – кандидат біологічних наук, доцент Кобилецька Мирослава Степанівна.

Кафедра фізіології та екології рослин Львівського національного університету імені Івана Франка є базовою кафедрою спеціальності 091 – Біологія та біохімія. Вона готує фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр і магістр (ОПП „Фізіологія рослин”).

Опитування  стейкголдерів (здобувачів, роботодавців, випускників) ОПП Фізіологія рослин спеціальності

Викладачі кафедри читають загальні курси “Біохімія рослин” та “Фізіологія рослин“ для студентів біологічного факультету.

При кафедрі функціонує аспірантура за спеціальністю  091 – Біологія та біохімія. Студенти кафедри є активними членами студентського наукового гуртка „Клуб фізіологів рослин”.

Сторінки кафедри у Facebook та Instagram

Фізіологія рослин — це наука, що займається дослідженням життєдіяльності рослинних організмів. Вона охоплює галузі клітинної та молекулярної біології рослин, біотехнології рослин, біохімії рослин та традиційні галузі, такі як класична фізіологія та екологія рослин

Співробітники кафедри фізіології та екології рослин поділяють інтерес до вивчення рослин як організмів, починаючи від дикорослих (осока шорстко-волосиста, конюшина лучна), економічно важливих рослин (енергетична верба, пшениця, гречка, соняшник) до модельних об’єктів (Brachipodium) рослин. Їх дослідницька діяльність зосереджується насамперед у трьох широких областях:

  • ріст і розвиток рослин та способи керування ними за допомогою біологічно активних речовин;
  • механізми стійкості рослин до несприятливих чинників (важкі метали, засолення, фітопатогени, високі та низькі температури) і можливість їх використання для ремедіації забрудненого середовища;
  • отримання рослинних продуктів із належним мікроелементним складом, біофортифікація рослинної продукції

Дослідження на кафедрі фокусовані на основних фізіологічних аспектах існування рослин, доповнюючи також прикладні дослідження в галузі екології рослин і рослинництва. Викладачі кафедри та аспіранти кафедри використовують загальнобіологічні, біохімічні, екологічні,  молекулярно-біологічні підходи  для виявлення та характеристики структури, функції та розвитку рослин, взаємодію між рослинами та їх довкіллям.

Кафедра є випусковою кафедрою для спеціальностей 091-Біологія та біохімія, 01405-Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), 162-Біотехнології та біоінженерія,  спеціалізації Фізіологія рослин рівня Магістр, та пропонує курси, що охоплюють навчальну програму з фізіології рослин, а також пов’язані з рослинами навчальні курси у аспірантурі. Члени кафедри є основними керівниками підготовки докторів філософії за спеціальністю 091-Біологія та біохімія.

Спеціальність фізіолога рослин відкриває широкі можливості для професійного розвитку та кар’єрного зростання. Сучасний ринок праці пропонує різноманісні напрямки реалізації для фахівців цієї галузі як на національному так і на міжнародному рівнях. Фізіологи рослин займаються науково-дослідною роботою (проведення фундаментальних досліджень у лабораторіях, робота в науково-дослідних інститутах, участь у міжнародних дослідницьких проєктах, розробка нових методів вирощування та захисту рослин), працюють в аграрному секторі (селекція та генетика рослин, розробка технологій вирощування культур, оптимізація агротехнічних процесів, консультування агропідприємств), біотехнологічній галузі ( розробка нових сортів рослин, створення біологічно активних речовин, дослідження генетично модифікованих організмів, розробка інноваційних методів культивування тканин), в галузі екології та охорони довкілля (моніторинг стану рослинних екосистем, розробка методів біоремедіації, оцінка впливу факторів середовища на рослини, збереження біорізноманіття) та промисловості (фармацевтичне виробництво, харчова промисловість, косметична галузь, виробництво біопалива.

Випускники кафедри працюють у науково-дослідних установах біологічного і сільськогосподарського напрямків України та світу, викладачами вищих і середніх навчальних закладів. Серед випускників кафедри – кандидати й доктори наук.

Угоди про співпрацю з кафедрою

  1. Угода про творчу та наукову співпрацю з ТОВ “Науково-виробнича компанія “Квадрат””.
  2. Угода про творчу та наукову співпрацю з відділом хліба та біотрансформації зернових продуктів Інституту продовольчих ресурсів НААН України.
  3. Угода про творчу та наукову співпрацю з відділом фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.

 

Зустріч зі здобувачами, що навчаються на освітній професійній програмі Фізіологія рослин, рівень вищої освіти – магістр.

Світлини історії кафедри фізіології та екології рослин

Витоки фізіології рослин у Львівському університеті пов’язані з іменами професорів ботанікиЕміля Годлевського, Мар`яна Раціборського, приват-доцента з анатомії та фізіології рослин, доктора Ігнатія Шишиловича, директора Ботанічного саду у Львові Теофіля Цєсєльського, ботаніка-фізіолога Броніслава Стефана Ніклєвського.

У 1907 році був створений біолого-ботанічний інститут – окрема структурно-адміністративна одиниця Львівського королівського університету імені Франца І, що відповідає сучасній кафедрі, його засновником і першим директором (1907 – 1912) був професор ботаніки Мар`ян Раціборський.

В 1913 – 1915 рр. інститутом керував проф. Зигмунд Войціцький.

Найпотужнішою постаттю на початковому етапі розвитку кафедри фізіології рослин у Львівському університеті був професор Северин Юзеф Кшемєнєвський, він очолював інститут з 1919 р. аж до початку війни (1941) і сприяв підвищенню рівня викладання фізіології рослин. У 1929 р. заклад перейменовано в інститут анатомії та фізіології рослин.

  

У повоєнний період (1945–1974) кафедрою фізіології рослин у Львівському університеті керував професор Сергій Орестович Гребінський, відомий фахівець у галузі фізіології та біохімії рослин, автор понад 100 наукових праць, популярних підручників.

 

Кафедра провадила активну наукову діяльність і була організатором наукової конференції з питань фізіології та екології росту рослин (1958 р).

З 1974 до 1981 р. кафедру очолювала доцент Людмила Олександрівна Люкова. Цей період вирізняється високим рівнем навчальної та наукової роботи: у різні роки на кафедрі лекції читали відомі вчені фізіологи рослин: професориВ.І.Кефелі, Г.Ю.Молотковський, Д.Б.Вахмістров(Інститут фізіології рослин АН СРСР, Москва) та д.б.н.І.Г.Шматько (Інститут фізіології рослин АН УРСР, Київ), успішно проведено сесію Всесоюзного Товариства фізіологів рослин “Ріст рослин: фенольні та індольні регулятори” (1979 р.).

У 1976 р. відбулося об’єднання двох самостійних кафедр – фізіології рослин та морфології і систематики рослин і завідувачем об’єднаної кафедри морфології, систематики та фізіології рослин став геоботанік, доцентГеоргій Якимович Єрмаченко.

Попри об’єднання кафедр фізіологи рослин продовжували працювали за своєю науковою тематикою. У 1988 р. захистила докторську дисертацію за спеціальністю “фізіологія рослин” доцентОльга Іштванівна Терек і у  1991 р. стала завідувачем кафедри морфології, систематики та фізіології рослин.  З її ініціативи і рішення Вчених рад біологічного факультету і Львівського університету за наказом Ректора 1 вересня 1992 р. офіційно відновлено кафедру фізіології рослин.

Враховуючи екологічний напрям наукових досліджень і викладання екологічних дисциплін на кафедрі у 2000 р. кафедру фізіології рослин перейменовано на кафедру фізіології та екології рослин.

Розпочато новітній етап розвитку кафедри – відновлено спеціальні дисципліни для підготовки фізіологів рослин – спеціалістів і магістрів, введено нові екологічні спецкурси.

Здійснюється постійна підготовка фахівців через аспірантуру.

Поглиблено наукові дослідження з фізіології і біохімії росту рослин на різних рівнях та з використанням фізіологічно активних речовин, започатковано вивчення адаптації рослин до дії несприятливих екологічних чинників.

Колектив кафедри є організатором трьох міжнародних конференцій, наукових читань, семінарів.

Учасники І Міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”, 1998 р.

Учасники ІІ Міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”, 2004 р.

Учасники читань, присвячених 100-річчю з дня народження професора, колишнього завідувача кафедри Гребінського С.О., 2005 р.

 

Учасники ІІІ Міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”, 2007 р.

До 100-річчя кафедри видана книжка

На кафедрі функціонує наукова школа професора О.І. Терек “Регуляція росту і адаптації рослин за дії фізіологічно активних речовин“.

У 2017 році кафедрою було проведено ІV Міжнародну конференцію „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”. Участь в роботі конференції прийняло понад 100 учасників із провідних наукових установ України, Німеччини, Австрії, США, Чеської республіки, Білорусі, Польщі, Хорватії, Словаччини і Франції.

Учасники ІV Міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”, 2017 р.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

кафедри фізіології та екології рослин

біологічного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка

на період з 2020 по 2024 роки

Програмні цілі та завдання претендента на посаду завідувача кафедри фізіології та екології рослин доц. Кобилецької М.С.

МІСІЯ

Хто ми? Чому ми це робимо?

Історія кафедри фізіології та екології рослин бере початок у 1907 році, коли був створений біолого-ботанічний інститут – окрема структурно-адміністративна одиниця Львівського королівського університету імені Франца І. Кафедру очолювали такі видатні вчені, як проф. С. Кшемєнєвський, проф. С.О. Гребінський. Упродовж тривалого часу кафедра функціонувала об’єднано з кафедрою ботаніки, самостійну роботу кафедри фізіології рослин відновлено у 1992 році. Враховуючи екологічний напрям наукових досліджень і викладання екологічних дисциплін на кафедрі у 2000 р. кафедру фізіології рослин перейменовано на кафедру фізіології та екології рослин.

Кафедра здійснює підготовку бакалаврів-біологів і магістрів – фізіологів рослин. На кафедрі ведеться підготовка аспірантів за спеціальністю 03.00.12 – “Фізіологія рослин”.

На кафедрі функціонує наукова школа “Регуляція росту і адаптації рослин за участі фізіологічно активних речовин” (керівник – д.б.н., проф. Терек О.І., заснована у 2007 р). Досліджено основні адаптивні реакції вищих рослин та протекторні властивості регуляторів росту за умов техногенно змінених субстратів, а саме – за дії важких металів, посухи, хлоридного засолення та забруднення ґрунту нафтою.

Встановлено сигнальну та регулюючу роль саліцилової кислоти у активації захисних механізмів рослин гречки (Fagopirum esculentum Moench.), пшениці (Triticum aestivum L.) і кукурудзи (Zea mays L.) за дії важких металів, посухи та ураження фітопатогеном Fusarium sp. Виявлено зміни вмісту у рослинах лігніну, ксантонів, активності антиоксидантних ферментів тощо.

Досліджено особливості обміну Нітрогену у рослинах родини бобові за умов нафтозабрудненого ґрунту. Зокрема встановлено адаптивну роль ферментів глутаматсинтазного шляху, білків та низькомолекулярних нітрогеновмісних сполук (вільних амінокислот, проліну, аргініну, амідів) у рослинах конюшини лучної (Trifolium pratense L.) на початкових стадіях онтогенезу.

Встановлено участь системи антиоксидантного захисту рослин сорго за умов вирощування на субстратах породних відвалів вугільних шахт Центральної збагачувальної фабрики. Виявлено позитивний вплив біоПАР на ростові процеси рослин-меліорантів та оптимізацію фізико-хімічних властивостей досліджуваних субстратів.

За період 2014-18 рр.:

– захищено 5 кандидатських дисертацій (Бойко І. В., Лучків О.М., Гащишин В.Р., Карпінець Л.І., Довгаюк-Семенюк М.В.);

– опубліковано: 57 статей, 89 тез доповідей, отримано 6 патентів.

 ВІЗІЯ

Визначальна роль кафедри фізіології та екології рослин у розвитку наук про рослини полягає у:

  • поглибленні існуючих знань про рослини і пов’язані з ними процеси у природі на молекулярному, клітинному, організмовому, популяційному рівнях й рівні біоценозу та донесенні їх до студентів;
  • проведенні фундаментальних та прикладних досліджень росту, розвитку та адаптації рослин у природному та трансформованому середовищі за впливу фізіологічно активних речовин різноманітної природи;
  • впровадженні набутих знань та результатів досліджень шляхом підготовки бакалаврів, магістрів Львівського університету ім. І. Франка, слухачів Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки за напрямами біологія та середня освіта, докторів філософії за спеціальністю фізіологія рослин з високими професійними кваліфікаціями та практичними уміннями і компетенціями світового рівня;
  • на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівні розширенні співпраці з академічними установами біологічного, біотехнологічного, педагогічного, сільськогосподарського, лісівничого тощо профілів, здійсненні просвітницької та консультативної діяльності для зацікавлених сторін: біотехнологічних підприємств, освітніх закладів І-ІІІ рівнів акредитації, закладів позашкільної освіти біологічного та екологічного спрямування, фермерських господарств, агрохолдингів, садових центрів тощо.

ЦІЛІ

Чого кафедра має досягти?

  • Вдосконалювати фахову майстерність:
    • підвищувати науковий та педагогічний рівень працівниківкафедри захистомкандидатськихтадокторськихдисертацій, атакожїхнім стажуваннямупровіднихнавчальнихзакладах, науково-досліднихлабораторіях, на освітніх та професійних онлайн платформах;
    • забезпечувати участь науково-педагогічних працівників, студентів, аспірантів та здобувачів у науково-комунікативних заходах, конференціях, симпозіумах;
    • публікувати статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях з імпакт-фактором, монографії, посібники, підручники та ін.
  • Адаптовувати науково-педагогічну діяльність до вимог часу, орієнтуватись на перспективи практичного застосування отримуваних знань.
  • Послуговуватись не лише традиційними, а й інноваційними формами ведення науково-педагогічної діяльності, запроваджувати в навчальний процес нові спецкурси та практикуми, оновлювати бібліотеки мультимедійних презентацій з номенклатурних курсів та дисциплін за вибором студентів, використовувати систему дистанційного навчання Moodle, Coursera, TEDex, Prometheus тощо, доповнювати бази завдань для самостійної роботи студентів, розширювати кількість баз виробничих практик студентів у провідних установах фізіологічного профілю та ін.
  • У повній мірі забезпечувати навчальний процес науковою та методичною літературою.
  • Проводити виховну роботу серед студентів згідно концепції національного виховання.

 

Умовами якісного ведення організаційної роботи є:

  • залучення до роботи кафедри ресурсів Міжуніверситетського центру колективного користування клітинної біології та біоенергетики;
  • оновлення матеріальної бази кафедри, в т.ч. кількості комп’ютерів та ін.;
  • співпраця з потенційними роботодавцями з метою здійснення якісної профорієнтаційної роботи серед учнів загальноосвітніх шкіл, абітурієнтів, студентів 1-2 курсів;
  • постійне ефективне наповнення веб-сторінки та сторінок у соціальних мережах кафедри.

 

Здійснення на високому рівні наукової роботи передбачає:

  • поглиблення досліджень з актуальних проблем сучасної фітофізіології;
  • збільшення фінансування на наукову діяльність за рахунок участі у національних та міжнародних конкурсах на здобуття колективних та індивідуальних грантів;
  • стимулювання студентів до участі у наукових проектах;
  • підвищення кваліфікації викладачів шляхом стажування у ВНЗ та наукових установах м. Львова, України та зарубіжжя;
  • поглиблення реальної наукової співпраці з вітчизняними та закордонними науковими установами шляхом проведення спільних наукових досліджень, проведення наукових конференцій, здійснення обміну професорсько-викладацького складу, написання спільних наукових проектів, участь у таких програмах, як Горизонт 2020, Еразмус+.

 

Оперативний план

Основні цілі розвитку кафедри

Кадровий склад

  1. Підготувати та захистити дисертації:
  • Докторську: доц. Кобилецькa М.С. (2020)
  • Кандидатські: Буньо Л.В. (2020), Кавулич Я.З. (2020), Макар О.О. (2022), Фецюх Н.Б. (2023), Батрашкіна Т.І. (2024).
  1. Поповнювати колектив кафедри молодими викладачами і науковими співробітниками з числа кращих випускників аспірантури.

 

Навчально-методична робота

  1. Удосконалювати організацію навчального процесу на кафедрі:
  • Опрацьовувати пропозиції кафедри до стандарту підготовки студентів-біологів та освітян за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, магістра, доктора філософії за спеціальністю фізіологія рослин.
  • Оновлювати та доповнювати навчальні, робочі програми та силабуси курсів, систематично обговорювати їхній зміст на навчально-методичних семінарах кафедри.
  • Створити та оновлювати існуючі бібліотеки мультимедійних презентацій з номенклатурних курсів, дисциплін за вибором студентів, забезпечити можливість користування ними студентам і аспірантам.
  • Оновлювати та доповнювати базу завдань для самостійної роботи студентів та надати доступ до них через Moodle, вдосконалювати форми контролю за самостійною роботою, критерії і способи оцінювання знань студентів.
  • Аналізувати досвід проведення навчального процесу на кафедрі, здійснювати систематичне вивчення думки студентів з цього питання.
  • Залучати роботодавців до організації та реалізації освітнього процесу згідно з новими умовами акредитації, обговорювати з ними проблемні питання фітофізіологічної освіти, а також враховувати їхні рекомендації і пропозиції.

 

  1. Запропонувати впровадити в навчальний процес нові курси та практикуми:
  • Фізіологія адаптацій рослин
  • Енергетика рослинної клітини
  • Біологічно активні речовини рослин
  • Екофізіологія рослин
  • Практикум з екофізіології рослин
  • Фізіологія насіння
  • Фітоімунологія
  • Вторинний метаболізм рослин
  • Симбіотичні взаємодії у рослин
  • Омік-технології і фізіологія рослин
  • Біологія рослинної клітини
  • Програмувальна статистика в біології,
  • Основи молекулярної селекції рослин,
  • Фітофармакологія
  • Космічна біологія рослин тощо.

3.Підготувати до друку такі підручники і посібники, а також їхні електронні версії:

  • Підручник «Фізіологія і біохімія рослин» у 2-х томах
  • Методичні вказівки до вивчення курсу «Фізіологія і біохімія рослин», видання 3-тє, доповнене із завданнями для самостійної роботи студентів
  • Методичні вказівки до Великого практикуму і дисциплін спеціалізації із завданнями для самостійної роботи студентів
  • Збірник програм усіх курсів і спецкурсів із розширеною частиною
  • Фітоімунологія. Курс лекцій.
  • Фізіологія стресу у рослин. Курс лекцій.
  1. Систематично здійснювати профорієнтаційну роботу серед учнів загальноосвітніх шкіл, абітурієнтів, студентів 1-2 курсів; сприяти роботі фізіологічного гуртка біологічного факультету та Малої Академії Наук, залучати слухачів МАН до виконання наукової роботи у лабораторіях кафедри та участі у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН. Готувати фізіологічні статті до науково-популярного журналу «Колосок», Вікіпедії, інших науково-популярних видань. Брати участь у організації та проведенні шкільних і студентських олімпіад з біології. Оновити мультимедійну презентацію про кафедру для абітурієнтів, відкрити на інтернет сторінці рубрику «Абітурієнту» та «Цікавинки про рослини».
  2. Практикувати проведення студентських наукових семінарів, усних і стендових доповідей на наукових студентських конференціях, публікації студентських наукових праць, у т.ч. іноземними мовами.
  3. Залучати до навчального процесу (читання окремих лекцій чи циклу лекцій, проведення практикумів, керівництва курсовими, дипломними, магістерськими роботами) фахівців НАН, УААН, а також відомих випускників кафедри, які працюють за кордоном.
  4. Розширити кількість баз виробничих практик студентів у провідних установах фізіологічного профілю. Надавати можливість на базі кафедри проходити виробничі практики студентам та стажування – викладачам з інших ВНЗ.

 

Наукова робота

  1. Розвивати традиційні напрямки наукових досліджень кафедри:
  • прикладні аспекти використання регуляторів росту та розвитку рослин українського виробництва;
  • дослідження впливу різних екологічних чинників (важких металів, нафтопродуктів, викидів промисловості) на фізіолого-біохімічні показники рослин;
  • біомоніторинг антропогенно забрудненого середовища та перспективи його фіторемедіації.
  1. Поглибити і розширити наукову тематику кафедри за рахунок виконання наукових проектів і грантів, дисертаційних робіт із екофізіології і біотехнології рослин.
  2. Домогтися збільшення фінансування наукової роботи кафедри, зокрема, за рахунок активізації участі науковців у національних та міжнародних конкурсах на здобуття колективних та індивідуальних грантів на наукову діяльність, представлення іноваційних проектів.
  3. Поглибити наукові зв’язки кафеди. Сприяти ефективній співпраці кафедри з науковцями біологічного факультету, зокрема, кафедрами генетики та біотехнології, екології, ботаніки, а також фізіологами рослин ВНЗ України, Вищою школою м. Ніредьгази (Угорщина), Інститутом Біотехнології Люблінського Католицького університету (Польща), Корнельським університетом (США).
  1. Забезпечити регулярне та ефективне підвищення кваліфікації викладачів, сприяти їхньому стажуванню у ВНЗ та наукових установах м.Львова, України та за кордоном; сприяти стажуванню молодих співробітників та аспірантів у провідних фітофізіологічних лабораторіях.
  2. Забезпечити регулярну роботу наукового семінару кафедри. Залучати до участі в наукових семінарах як доповідачів студентів-магістрів кафедри.
  3. Забезпечити залучення усіх студентів кафедри до участі в науковій тематиці кафедри та установ, в яких вони виконують курсові, дипломні та магістерські роботи. Сприяти участі студентів кафедри у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з напряму «Біологія» і студентських олімпіадах з біології та екології.
  4. Брати участь у роботі щорічних звітних наукових конференцій факультету. Сприяти участі студентів, аспірантів та молодих вчених кафедри у наукових конференціях і публікації їхніх кращих наукових робіт у «Віснику Львівського університету. Серія біологічна» та інших журналах

 

Перспективні наукові  напрямки кафедри фізіології та екології рослин:

  1. Дослідження закономірностей надходження мікроелементів до репродуктивних органів пшениці і куцоніжки (Brachypodium), формування зернової продуктивності та вмісту мінеральних елементів у зерні у зв’язку з доступністю мінералів у ґрунтах та стійкістю пшениці до грибкових захворювань і посухи.

Розробка цього напряму забезпечить основу для довгострокового сталого спільного співробітництва науковців США та України. Очікується, що у майбутньому спільні науково-дослідні роботи між США та Україною зростатимуть, охоплюючи інші заклади та дослідницькі групи в Україні, які спеціалізуються на генетиці та селекції пшениці (наприклад, аграрні університети (Львів та Київ), Інститут фізіології рослин та генетики Національної академії наук України, Київ), Інститут селекції та генетики (Одеса), Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України.

 

  1. Інноваційні методи фіторекультивації техногенно порушених територій енергетичними рослинами.

Результати, що очікується отримати, сприятимуть розвитку соціально-економічної сфери України: у паливно-енергетичній галузі і управлінні лісовими та земельними ресурсами. Виконання проекту слугуватиме отриманню енергетичної рослинної сировини на техноземах. Паралельно із отриманням енергетичної сировини буде досягнуто і інших соціально-економічних цілей, а зокрема – очищення техноземів. Результати проекту можуть бути впроваджені не лише на техноземах промислового походження, а і на землях, зруйнованих унаслідок проведення АТО на сході України, у ставковому господарстві, лісовому господарстві.

 

Виховна та громадська робота

  1. Проводити виховну роботу серед студентів згідно концепції національного виховання.
  2. Організовувати та контролювати роботу викладачів кафедри-порадників академічних груп.
  3. Проводити зустрічі студентів з відомими науковцями, освітянами, письменниками, музикантами, зокрема відомими випускниками кафедри.
  4. 4. Використовувати соціальні мережі Instagram, Facebook, Telegram для поширення сучасних знань про рослини та досягнень кафедри фізіології та екології рослин.
  5. 5. Брати участь в організації та проведенні шкільних і студентських олімпіад, турнірів з біології та екології.
  6. 6. Проводити на кожному курсі не рідше одного разу на семестр виробничі наради із студентами і викладачами з питань організації навчального процесу, успішності та дисципліни студентів.

 

Господарська робота

  1. Розширити робочі площі кафедри фізіології та екології рослин для належного  ведення навчальної та наукової роботи.
  2. Створити факультетську лабораторію культури тканин на базі кафедри, з відповідним розширенням площ.
  3. Провести ремонт хроматографічної кімнати, к.001.
  4. Полагодити систему витяжної вентиляції у к.106 та к.001 для належного забезпечення навчального процесу.
  5. Домогтися оновлення апаратурної бази навчальної та наукової роботи кафедри та повного забезпечення цієї роботи реактивами та іншими витратними матеріалами.

Співробітники

завідувачКОБИЛЕЦЬКА Мирослава Степанівназавідувач
професорТЕРЕК Ольга Іштванівнапрофесор
доцентМАМЧУР Оксана Василівнадоцент
доцентПАЦУЛА Остап Ігоровичдоцент
доцентРОМАНЮК Наталія Дмитрівнадоцент
інженер 2 категоріїПЕТРОВИЧ Ірина Романівнаінженер 2 категорії
старший лаборант, асистент (сумісник)МАКАР Орися Орестівнастарший лаборант, асистент (сумісник)
аспірантБАЗЮК Станіслав Олеговичаспірант
аспірантКАЧМАР Ольга Степанівнааспірант
аспірантСОПУШИНСЬКА Тетяна Миколаївнааспірант
аспірантТЕГЛІВЕЦЬ Степан Ярославовичаспірант
аспірантШЕВЧУК Ольга Володимирівнааспірант

3 курс

4 курс

5 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Бібліотека кафедри

О. Макар, М. Кобилецька, О. Мамчур, О. Пацула, Н. Романюк.Методичні вказівки щодо виконання й оформлення курсової і кваліфікаційної робіт для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 091 “Біологія та біохімія” освітньо-професійної програми “Фізіологія рослин”.  – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2024. – 35 с.

 

Кобилецька М. С., Мамчур О.В. / Біохімія рослин. Лабораторний практикум : навчально-методичний посібник для здобувачів вищої освіти спеціальності 091 – Біологія і біохімія ОПП Біологія. ‒ Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2023. – 103 с.р

Кобилецька М.С., Романюк Н.Д., Пацула О.І., Терек О.І., Баранов В.І., Мамчур О.В. Фізіологія та біохімія рослин: підручник. Т. 1 – Львів: ЛНУ ім. І. Франка. – 2023. – 372 с.

Кобилецька М.С., Терек О.І. Біохімія рослин: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 2017.  с.

Екологія рослин: методичні вказівки до лабораторних занять і організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія та 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / Укл.: О.І. Пацула, Н. Д. Романюк – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. – 100 с.

Загальна екологія та неоекологія: методичні вказівки до лабораторних занять і організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та  збалансоване природокористування / Укл.: Пацула О.І., Цвілинюк О.М.– Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 56 с.

Терек О.І., Пацула О.І. Ріст і розвиток рослин: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 2011. 328 с.

 

Терек О.І. Ріст рослин: навчальний посібник. Львів.: вид-во Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. 248 с.

Терек О. І., Цвілинюк О. М., Микієвич І. М., Романюк Н. Д. Фізіологія рослин. Методичні вказівки до лабораторних робіт з малого практикуму для студентів біологічного факультету / Львів, Піраміда.  2005.  160 с.

Дослідження

Наукова робота

В межах наукової роботи кафедри опубліковані спільні наукові публікації із студентами.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ КУРСІВ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНФОРМАЛЬНОЇ/НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Наукова робота на кафедрі зосереджена у двох напрямах.

Перший напрям – у галузі фізіології та біохімії росту рослин.

Під керівництвом проф. О.І.Терек успішно розвивається вивчення фізіолого-біохімічних основ росту рослин, започатковане ще колишнім завідувачем кафедри проф. С.О.Гребінським. Проведено комплексне вивчення дії фізіологічно активних речовин на складний інтегральний процес – ріст рослин на моделях різного рівня складності (клітинного, тканинного, органного, комплексу органів і цілісного організму) у зв’язку з азотним метаболізмом, що дозволяє конкретизувати теоретичні положення реалізації росту рослин. Розроблена концепція існування в рослинах гормонального поля з певним градієнтом окремих компонентів і їх рецепторів, яке відіграє важливу роль у регулюванні морфогенетичних та фізіологічних процесів у рослині. Показані складні взаємозалежності між окремими клітинами, тканинами й органами інтактних рослин, які пов’язані з переорієнтацією метаболічних пулів в онтогенезі та зі змінами рівня ендогенних фітогормонів у атрагуючих центрах.

З’ясовано, що високі концентрації синтетичних аналогів фітогормонів (6-БАП, α-НОК) викликають морфологічні зміни в коренях рослин, що зумовлено втратою клітинами полярності, і призводять до ізодіаметричного росту. У клітинах відбувається деструкція гормонального поля та порушення синтетичних процесів.

Проведено також вивчення механізму дії нових регуляторів росту українського виробництва – івіну, емістиму та агростимуліну, які синтезовані в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України. Встановлено, що для івіну властивий ауксиновий тип активності, для емістиму – цитокініновий, а для агростимуліну – обидва типи активності. Показано, що за дії цих препаратів змінюється проникливість мембран, баланс ендогенних фітогормонів, посилюється інтенсивність синтезу білків і мітотична активність, яка зумовлює стимулювання ростових процесів. Виявлена також ефективність використання регуляторів росту івіну й емістиму С для підвищення врожайності та поліпшення якості коренеплодів моркви і пастернака, встановлені оптимальні регламенти їх застосування як елемента сучасної технології вирощування коренеплідних культур.

Експериментальне поле з посівами моркви

Експериментальне поле з посівами моркви пастернаку

 

Рослини моркви сорту Карлена за дії регуляторів росту. 1 – контроль, 2 – обробка посівів івіном, 3 – обробка посівів емістимом, 4 – обробка насіння і посівів івіном, 5 – обробка насіння івіном, 6 – обробка насіння і посівів емістимом С, 7 – обробка насіння емістимом С

Рослини пастернака сорту Круглий за дії регуляторів росту. 1 – контроль, 2 – обробка насіння і посівів івіном, 3 – обробка насіння емістимом С,  4 – обробка насіння і посівів емістимом С, 5 – обробка посівів івіном, 6 – обробка посівів емістимом С, 7 – обробка насіння івіном.

Другий напрям наукових досліджень кафедри пов’язаний із вивченням впливу екологічних чинників довкілля (несприятливих температур, важких металів, викидів промисловості, нафтопродуктів) на фізіолого-біохімічні показники у рослин з метою виявлення специфічних маркерів стресу на дію різних стресорів та усунення їх негативного впливу.

На підставі вперше проведених на кафедрі комплексних досліджень (у т.ч. на клітинному рівні) за дії несприятливих чинників навколишнього середовища (гіпо- та гіпертермії, важких металів) виявлені суттєві зміни мітотичної активності, балансу ендогенних фітогормонів та іонів (К+, Са2+, Na+), поліморфізму цитоплазматичних білків і активності ферментних систем (АТФаз, пероксидаз). Показано, що фізіологічна адаптація до несприятливих чинників здійснюється за участю активації внутрішньоклітинних ресурсів і скорельована, зокрема, з індукцією синтезу специфічних стресових білків, а візуально проявляється у поступовій нормалізації росту. Модифікація синтезу білків за дії теплового шоку й іонів важких металів спричинює появу нових стресових білків, що свідчить про зміну експресії генів. Виявлена антистресова, протекторна дія регуляторів росту – синтетичного аналога фітогормону цитокініну – 6-БАП та вітчизняних регуляторів росту, зокрема, емістиму С і зеастимуліну.

Проведено також вивчення хімічного складу місцевих фосфорних і калійних добрив українських родовищ середнього Придністров’я та Рівненської області. Показано, що фосфорити та глауконіти цих родовищ мають низький вміст радіонуклідів та важких металів. Рекомендовано їх використання як екологічно чистих дешевих місцевих мінеральних добрив для підживлення сільськогосподарських і тепличних рослин.

У рамках міжфакультетської (спільно зі співробітниками геологічного факультету) держбюджетної теми з вивчення екологічної ситуації природних об’єктів, які відрізняються антропогенним навантаженням, – Яворівського військового полігону (ЯВП) та Яворівського національного природного парку (ЯНПП) – проведено визначення вмісту радіонуклідів і важких металів у ґрунтах та рослинності. Виявлено, що забруднення ґрунтів і рослин ЯВП та ЯНПП не перевищує норм ГДК. Показано, що підживлення рослин фосфоритами та глауконітами позитивно впливає на ряд фізіолого-біохімічних показників, а біологічні властивості ґрунтів поліпшують бобові рослини. Тому при можливому переході цих територій у сільськогосподарське користування рекультивації ґрунтів сприятимуть підживлення місцевими добривами та висадження бобових рослин.

З 2006 р. на кафедрі виконується госпдоговірна тема (науковий керівник доцент В.І.Баранов), метою якої є рекультивація ґрунту й озеленення породного відвалу вугільних шахт Центральної збагачувальної фабрики біля смт Соснівка Сокальського району Львівської області. Визначено хімічний склад порід відвалу, проведено його картування, виявлено рівень фітотоксичності цих порід. Проводиться підбір асортименту стійких видів рослин і дослідження впливу нетрадиційних органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин з метою їх використання для підвищення стійкості рослин.

Загальний вигляд відвалу ЦЗФ

Верхівка відвалу – перегоріла порода (червоного кольору), плато –  не перегоріла порода (чорного кольору)

Аспірантка Фецко Зоряна садить саджанці на відвалі

Останніми роками на кафедрі вивчається перспективність використання різних рослин з метою фіторекультивації забруднених нафтопродуктами та важкими металами ґрунтів і обрано найбільш стійкий довгокореневищний вид Carex hirta L. Виявлено, що вирощування рослин Carex hirta L. на нафтозабруднених ґрунтах сприяє їхньому очищенню, зростанню в них вмісту основних елементів мінерального живлення (фосфору, калію, магнію) та поліпшенню сорбційних властивостей ґрунту. При цьому у рослин активуються захисні механізми оксидативного стресу, зокрема, підвищується біосинтез аскорбінової кислоти, каротинів та інтенсивність перекисного окиснення ліпідів. Запропоновано використання екологічно пластичного і життєздатного в умовах нафтового забруднення довгокореневищного виду Carex hirta L. для очищення ґрунтів і отримано деклараційний патент на корисну модель „Спосіб очищення ґрунтів, забруднених нафтою” (пат. 16345 Україна, МПК (2006). Доведена також можливість використання рослин кукурудзи та соняшника для потреб фіторемедіації ґрунтів, забруднених важкими металами.

Контроль

Нафта, 50г/кг

Нафта, 100 г/кг

Рослини осоки з нафтозабрудненого ґрунту

У 2003-2004 рр. проф. Терек О.І. та доц. Романюк Н.Д. були учасниками спільного із Ужгородським національним університетом, Інститутом екології Карпат НАН України та Педагогічним інститутутом м.Ніретьгаза (Угорщина) проекту  “Вивчення мобілізації, акумуляції, поширення і біоремедіації важких металів у забруднених екосистемах верхнього басейну ріки Тиса”

(В рамках Угоди між Урядом України та Угорської Народної Республіки, Протокол Четвертого засідання спільної українсько-угорської Комісії з науково-технічного співробітництва від 1 жовтня 2002 року, розпорядження МОН України №97-р від 12.06.02.)

Під науковим керівництвом проф. О.І.Терек за участю доцента М.С.Кобилецької та доцента О.І. Пацули розроблено спільний українсько-угорський проект науково-технічного співробітництва на 2007–2008 рр. „Очищення прируслової ділянки ріки Тиса методами фіторемедіації”, який отримав грант на фінансування від Міністерства освіти і науки України. Вивчено видовий склад досліджуваної території та встановлено, що сучасний склад та розподіл рослинності на ділянці зумовлений особливостями геоморфологічної будови, клімату, ґрунтового покриву та ступенем антропогенного впливу на екосистеми. Встановлено, що найбільший рівень антропогенного забруднення спостерігався на прирусловій ділянці ріки Тиса поблизу м.Чоп. Рослини, які там зростали, мали найвищу активність антиосидантної системи.

Прируслова ділянка ріки Тиса поблизу міста Виноградів

На кафедрі функціонує аспірантура за спеціальністю  091 – Біологія та біохімія, де нині навчаються 4 аспіранти.

Загалом за роки діяльності відновленої кафедри фізіології рослин тут підготовлено 18 кандидатів біологічних наук.

На основі багаторічних досліджень професора О.І.Терек та її учнів сформувалася наукова школа „Регуляція росту і адаптації рослин за участю фізіологічно активних речовин”.

З 2017 року на кафедрі функціонує проект спільно з Корнельським університетом (США) OISE-16-62755-0 Cталі підходи до підвищення врожайності та поживної цінності пшениці”, що фінансується Фондом цивільних досліджень та розвитку (CRDF Global).

Метою проекту є дослідження фізіологічних основ формування якісного зерна ярої пшениці вітчизняної селекції, у т.ч. плівчастої пшениці полби, з акцентом на вміст Fe, Zn та Cu, що дозволить  оцінити межі фенотипової мінливості цих сортів і стане передумовою для подальшої молекулярної селекції генопитів із високим вмістом мікроелементів у зерні.

Дослідна ділянка с. Долішній Лужок (весна, 2017 р.)

Дослідна ділянка с. Долішній Лужок (літо, 2017 р.)

Дослідна ділянка с. Дмитрів (весна, 2017 р.)

Дослідна ділянка с. Дмитрів (літо, 2017 р.)

 

Подано спільний запит кафедри фізіології та екології рослин із д.б.н С. Хоменко (Миронівський інститут пшениці) та д-м С. Тімуск (Швеція) на фінансування проекту “Транснаціональний підхід до інтеграції мікробіому та селекції рослин для підвищення якості  та стійкості культур до різних грунтових умов”

 

Профорієнтаційна зустріч

28.03.2025 | 15:45

Викладачі кафедри екології провели профорієнтаційну зустріч зі старшокласниками шкіл Ходорівської ОТГ.
Завідувачка кафедри Звенислава Мамчур, доцентки Наталя Джура й Ольга Цвілинюк, асистент, завідувач екологічної лабораторії Юрій Драч розповіли про престижність навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, про специфіку професії еколога, про можливості працевлаштування за фахом. Студенти кафедри підготували відеоролик про студентське життя і особливості навчання на кафедрі.

Читати »

Гостьова лекція Марії Федоряк на тему: Моніторинг бджолиних колоній в Україні.

25.03.2025 | 14:28

Сьогодні на кафедрі екології для здобувачів першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти відбулась гостьова лекція завідувача кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професора Федоряк Марії Михайлівни на тему “Моніторинг бджолиних колоній в Україні”.
Студенти дізналися про причини зменшення колоній бджіл в Україні та світі, про COLOSS (Prevention of honey bee COlony LOSSes)  – міжнародну некомерційну асоціацію яка була створена для запобігання втрат бджолиних колоній (сімей) та покращення стану бджоли медоносної на глобальному рівні, а також...

Читати »

Науковий семінар кафедри екології “Праліси та старовікові ліси України – чому потрібно зберігати”

24.03.2025 | 16:56

24.03 на кафедрі екології відбувся науковий семінар на тему “Праліси та старовікові ліси України – чому потрібно зберігати” Доповідач – інженер кафедри екології, експерт ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” Андрій Кийко, який ознайомив присутніх з правовими аспектами охорони та екологічними засадами збереження категорій цінних лісів.
 

Читати »

XXXVІ Наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка в Україні присвячена пам’яті видатного вченого-природознавця, політичного діяча та мецената Володимира Дідушицького.

24.03.2025 | 10:21

21 березня 2025року, в рамках XXXVІ Наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка в Україні, на кафедрі екології Львівського національного університету ім. Івана Франка (Львів, Саксаганського відбулися Наукові читання присвячені пам’яті видатного вченого-природознавця, політичного діяча та мецената Володимира Дідушицького. На читаннях із доповідями виступили:
1) Тарас Яницький, канд. біол. наук, директор Державного природознавчого музею НАН України – Володимир Дідушицький – вчений, музеолог, меценат;
2) Олександр Кагало, канд. біол. наук, ст. наук. сп., завідувач відділу охорони природних екосистем ІЕК НАН України – Смарагдова...

Читати »

Запрошуємо до участі в засіданні Екологічної комісії НТШ в рамках XXXVІ Наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка в Україні

21.03.2025 | 10:21

21 березня 2025 р., 14.00 год.
м. Львів, вул. Саксаганського, 1
НАУКОВІ ЧИТАННЯ
присвячені пам’яті видатного вченого-природознавця, політичного діяча та мецената
Володимира Дідушицького
Установи співорганізатори:
Наукове товариство ім. Шевченка,
Екологічна комісія;
Львівський національний університет імені Івана
Франка, Кафедра екології;
Державний природознавчий музей НАН України;
Інститут екології Карпат НАН України
ПРОГРАМА РОБОТИ:
1. Володимир Дідушицький – вчений, музеолог, меценат доповідач Андрій Бокотей, д-р біол. наук, ст. наук. сп., професор кафедри зоології ЛНУ ім. Івана Франка.
2. Смарагдова мережа в Україні – сучасний...

Читати »