Стратегія розвитку заповідних територій

Тип: На вибір студента

Кафедра: екології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
83Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
830професор Капрусь І. Я.БЛЕ - 41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
820БЛЕ - 41професор Капрусь І. Я.

Опис курсу

Дисципліна «Стратегія розвитку заповідних територій» є вибірковою компонентою ОПП «Екологія» зі спеціальності 101 – Екологія для бакалаврів, яка викладається в 8 семестрі в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).

Метою вивчення вибіркової дисципліни «Стратегія розвитку заповідних територій» є ознайомити студентів із основами науково-теоретичних, правових, організаційних, управлінських та інших засад заповідної справи як в Україні, так і за кордоном; опанувати сучасні методи охорони природи; оволодіти понятійно-термінологічним апаратом; навчитися застосовувати теоретичні знання, набуті упродовж навчання, в професійній діяльності; підготувати студентів до вирішення актуальних природоохоронних проблем; навчити їх застосовувати сучасні екологічні знання в природоохоронній діяльності, а також планувати та організовувати наукові дослідження під час роботи в сфері охорони природи .

Основними завданнями вивчення дисципліни є сформувати у студентів систему знань з питань охорони природи, понять, об’єктів і територій природно-заповідного фонду, їх класифікації; природоохоронних підзаконних актів та міжнародних угод і конвенцій, ратифікованих Україною. Надати відомості про Червону книгу України, міжнародні червоні списки, а також Зелену книгу України. Надати інформацію про найвідоміші та найвизначніші території ПЗФ України та регіону.

У результаті курсу студенти повинні:

  • розвинути та поглибити знання про теоретико-методологічні засади екологічної науки та практики охорони природи;
  • вивчити основні напрямки наукових досліджень щодо проблем охорони природи;
  • оволодіти методами планування і організації обєктів природно-заповідного фонду;
  • закріпити навички, пов’язані з визначенням територій і обєктів, цінних з природоохоронного огляду; розробленням алгоритму обгрунтування засад для створення обєктів ПЗФ;
  • оволодіти сучасними методами та передовим досвідом охорони природи;

Очікувані результати навчання

Загальні та спеціальні компетентності:

КЗ-1. Знання та розуміння предметної області та професійної діяльності.

КЗ-8. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

КС-1. Знання та розуміння теоретичних основ екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

КС-8. Здатність обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та формування екологічної мережі.

КС-13. Здатність до участі в управлінні природоохоронними діями та/або екологічними проектами.

Програмні результати навчання:

ПР-02. Розуміти основні екологічні закони, правила та принципи охорони довкілля та природокористування.

ПР-06. Виявляти фактори, що визначають формування ландшафтного ы біологічного різноманіття. 

ПР-07. Розв’язувати проблеми у сфері захисту навколишнього середовища із застосуванням загальноприйнятих та/або стандартних підходів та міжнародного і вітчизняного досвіду.

ПР-16. Вибирати оптимальну стратегію проведення громадських слухань щодо проблем та формування територій природно-заповідного фонду та екологічної мережі. 

ПР-17. Усвідомлювати відповідальність за ефективність та наслідки реалізації комплексних природоохоронних заходів.

Після завершення цього курсу студент буде:

знати: 

  • ∙історичні особливості розвитку заповідної справи; 
  • ∙ класифікацію територій та об’єктів ПЗФ;
  • ∙нормативно-правові засади організації, охорони й використання територій та об’єктів ПЗФ;
  • ∙ключові території та об’єкти природно-заповідного фонду України;
  • ∙специфіку ПЗФ як об’єкта управління;
  • ∙основні етапи проектування та організації обєктів ПЗФ;
  • ∙роль та значення Червоної та Зеленої книг у справі охорони рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин;
  • ∙міжнародні засади співробітництва в галузі заповідної справи;
  • ∙правовий режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
  • ∙особливості форми і характер меж заповідних територій; 
  • ∙концепцію Європейської екологічної мережі;
  • ∙загальні положення щодо створення національної екологічної мережі;
  • ∙особливості організації рекреаційної діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
  • ∙особливості організації наукової роботи на об’єктах природно-заповідного фонду;
  • ∙ конкретні приклади природно-заповідних об’єктів України, зокрема біосферні заповідники, НПП, природно-заповідні об’єкти регіону.

вміти: 

  • ∙складати обґрунтування стосовно доцільності створення певної категорії ПЗФ;
  • ∙аналізувати ландшафтну репрезентативність територій ПЗФ;
  • ∙планувати рекреаційну діяльність у межах ПЗФ;
  • ∙оцінювати загрози стану об’єкта ПЗФ для розробки відповідних природоохоронних заходів;
  • ∙практично застосовувати теоретичні знання для вирішення природоохоронних проблем

Рекомендована література

Базова

  1. Андронов В.А., Варивода Є.О., Тітенко Г.В. Заповідна справа: Навч. Посіб. – Х.: НЦУЗУ, 2013.  204 с.
  2. Гнатів П. С., Капрусь І.Я., Хірівський П.Р. та ін. Екологія та середовищезнавство як науки і спеціальності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Сер. Біол. 2019. № 2, 76. С. 64-71.
  3. Гринчишин Н.М. Природно-заповідна справа: навч. посіб. Львів: ЛДУБЖД, 2008. 224 с.
  4. Заповідна справа в Україні: Навчальний посібник. / За  загальною редакцією М.Д. Гродзинського, М.П. Стеценка. – К.: 2003.  306 с.
  5. Євтушенко М.Ю., Хижняк М.І. Методологія та організація наукових досліджень [Навчальний посібник]. Київ: Центр учбової літератури. 2021. 350 с.
  6. Капрусь І.Я., Гоблик К.М. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської низовини за угрупованнями колембол. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2015. Вип. 31. С. 45–58.
  7. Природно-заповідний  фонд  України:  території  та  об’єкти загальнодержавного значення / Гол. ред. К.М. Ситник. К. : ТОВ  «Центр  екологічної  освіти  та  інформації»,  2009. 332с. 
  8. Царик Л.П. Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем : монографія / Л.П. Царик. –Тер-нопіль: «Підручники і посібники», 2009. 320 c.
  9. Закон України “Про природно-заповідний фонд” (від 16 червня 1992 р., № 2456-XII зі змінами). http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-12.

Допоміжна

  1. Борейко В.Е. История заповедного дела в Украине. Киевский эколого-культурный центр, К., 2002. – 272 с.
  2. Гнатів П.С., Нечай О.С., Хірівський П.Р., Капрусь І.Я., Бучко А.М. Cтановлення і сучасна концепція екології людини. Вісник проблем біології і медицини. 2018. Вип.1, том 1 (142). C. 11–15.
  3. Грищенко Ю.М. Основи заповідної справи: Навч. Посібник. Рівне: РДТУ, 2000. – 239 с.
  4. Закон України “Про тваринний світ” (від 3 березня 1993 р., № 3042-XII зі змінами).
  5. Закон України “Про рослинний світ” (від 9 квітня 1999 р., № 591-XIV).
  6. Капрусь І.Я. Хорологія різноманіття ґрунтових тварин – актуальний напрям досліджень біогеографії та синекології. Журнал агробіології та екології. 2018.Т. 5, № 1. С. 14–31.
  7. Капрусь І.Я., Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. Tetrоdontophora bielanensis (COLLEMBOLA) як об’єкт охорони та біомоніторингу. Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні. Серія: «Conservation Biology in Ukraine». 2020. Вип. 16, Т. 2. С. 112–114.
  8. Ковальчук А.А. Заповідна справа: науково-довідкове видання. Ужгород: підприємство „Ліра”, 2002.  312 с.
  9. Концепція екологічної освіти. Проект. Київ, 2002.  32 с.
  10. Природно-заповідний фонд: земельні питання (посібник) / За ред . О.Кравченко. – Вид-во «Компанія Манускрипт» – Львів, 2017. 104 с.
  11. Стеценко М.П., Попович С.Ю. Транскордонні природно-заповідні території і перспективи створення в Україні. // В: «Развитие системы межгосударственных особо охраняемых природных территорий». Киев, 1996. С.93-97.
  12. Стойко С.М. Екологічне обґрунтування організації на Розточчі Польсько-Українського біосферного резервату та програма його діяльності. // В: “Лісівничі дослідження на Україні”. Львів, 1996.  С.178-184.
  13. Biosphere Reserves on Borders. – Warsaw: National UNESCO-MAB Commitee of Poland, 2000.  133 p.
  14. Breymeyer A., Bural M., Stojko  S. e.a.. The  East Carpathians  biosphere reserve Poland/Slovakia/Ukraina. Warsaw,1999. – 62 p.
  15.  Begon M., Townsend C.R. Ecology: From Individuals to Ecosystems. United Kingdom, Willey, 2021.
  16. Bowman W.D., Hacher S.D. Ecology. USA, Oxford University Press, 2021.
  17. Transboundary Protected Areas for Peace and Cooperation. – IUCN, 2001. – 111 p.

Інформаційні ресурси

http://www.rada.gov.ua/laws/ – сторінка законодавства України.

http://www.menr.gov.ua/ – сторінка Міністерства екології та природних ресурсів України.

http://www.menr.gov.ua/about/strategy Стратегія державної екологічної політики України на період до 2020 року

http://unesco.org.ua/ – сторінка Національної комісії України у справах ЮНЕСКО

http://www.coe.int/ – сторінка Ради Європи.

http://www.nature.coe.int/ – сторінка Центру Naturopa при Раді Європи.

http://unesco.org/mab – сторінка Програми ЮНЕСКО „Людина і біосфера”, в рамках якої створена Світова мережа біосферних резерватів

http://www.unesco.org/mab/BRs/BRlist.shtml – Список біосферних заповідників (резерватів), занесених до мережі програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».

http://www.ecnc.nl/doc/lynx/ – сторінка Всеєвропейської екомережі на сайті Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

http://www/panda/org/ – сторінка Міжнародного фонду охорони природи (WWF International)

http://whc.unesco.org/heritage.htm – сторінка Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Париж, 1972 р.) 

http://ramsar.org/ – сторінка Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971)

http://cites.org/ – сторінка Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, Вашингтон, 1979 р.) 

http://www.wcmc.org.uk/cms/ – сторінка Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 р.)

Силабус: Стратегія розвитку заповідних територій

Завантажити силабус