Транскордонні екологічні проблеми

Тип: Нормативний

Кафедра: екології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
73Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
732професор Капрусь І. Я.БЛЕ - 41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
732БЛЕ - 41професор Капрусь І. Я.

Опис курсу

Дисципліна «Транскордонні екологічні проблеми» є нормативною дисципліною зі спеціальності 101 Екологія для ОПП «Екологія», яка викладається в 7 семестрі в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).

Метою вивчення обов’язкової дисципліни «Транскордонні екологічні проблеми» є ознайомлення студентів із основними екологічними проблемами та способами охорони природи в транскордонних регіонах, а також науково-методологічними засадами досягнення екологічної безпеки як складової національної безпеки України.

Основні цілі:

1) формування комплексу знань про понятійний апарат середовищезнавства як науки та сучасні методи оцінки екологічного стану середовища;

2) вивчення сучасного міжнародного досвіду охорони природи, екомоніторингу та екологічної освіти в транскордонних регіонах;

3) ознайомлення із науково-методологічними засадами досягнення екологічної безпеки у транскордонних регіонах.

Очікувані результати навчання

Загальні та спеціальні компетентності:

КЗ-6. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп 

різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної 

діяльності).

КС-4. Знання сучасних досягнень національного та міжнародного 

екологічного законодавства.

КС-5. Здатність до оцінки впливу процесів техногенезу на стан навколишнього середовища та виявлення екологічних ризиків, пов’язаних з виробничою діяльністю. 

КС-12. Здатність до опанування міжнародного та вітчизняного досвіду вирішення регіональних та транскордонних екологічних проблем.

КС-13. Здатність до участі в управлінні природоохоронними діями та/або екологічними проектами.

Програмні результати навчання:

ПР-01. Демонструвати розуміння основних принципів управління природоохоронними діями та/або екологічними проектами.

ПР-06. Виявляти фактори, що визначають формування ландшафтно-біологічного різноманіття.

ПР-07. Розв’язувати проблеми у сфері захисту навколишнього середовища із застосуванням загальноприйнятих та/або стандартних підходів та міжнародного і вітчизняного досвіду.

ПР-13. Уміти формувати ефективні комунікаційні стратегії з метою донесення ідей, проблем, рішень та власного досвіду в сфері екології.

ПР-22. Брати участь у розробленні проектів і практичних рекомендацій щодо збереження довкілля.

Після завершення цього курсу студент буде:

знати: 

  • особливості екологічних проблем, охорони довкілля та збалансованого природокористування у транскордонних регіонах; 
  • основні екологічні закони, правила та принципи охорони довкілля та природокористування;
  • основні процеси впливу техногенезу на стан навколишнього середовища та способи виявлення екологічних ризиків, пов’язаних з виробничою діяльністю в прикордонних регіонах;
  • нормативно-правові засади організації, охорони й використання територій та об’єктів ПЗФ в прикордонних регіонгах України;
  • ключові території та об’єкти природно-заповідного фонду, що межують із країнами ЄС;
  • міжнародні засади співробітництва в галузі заповідної справи;
  • концепцію Європейської екологічної мережі;
  • особливості організації наукової роботи на об’єктах природно-заповідного фонду з використанням міжнародного досвіду;

вміти: 

  • обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, а також формування екологічної мережі в прикордонних регіонах України;;
  • виявляти фактори, які сприяють збереженню ландшафтного і біологічного різноманіття;;
  • розв’язувати проблеми у сфері захисту навколишнього середовища із застосуванням загальноприйнятих та/або стандартних підходів та міжнародного і вітчизняного досвіду;
  • розробляти практичні рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки транскордонних регіонів;
  • планувати рекреаційну діяльність у транскордонних регіонах;
  • застосовувати теоретичні знання для вирішення природоохоронних проблем.

Рекомендована література

Основна

  1. Гнатів П. С., Капрусь І.Я., Хірівський П.Р. та ін. Екологія та середовищезнавство як науки і спеціальності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Сер. Біол. 2019. № 2, 76. С. 64-71.
  2. Заповідна справа в Україні: Навчальний посібник. За  загальною редакцією М.Д. Гродзинського, М.П. Стеценка. Київ, 2003. 306 с.
  3. Кравців В.С., Жук П.В., Колодійчук І.А. Регулювання екологічної безпеки транскордонного регіону в умовах євроінтеграції України. Львів, 2015. 121 с.
  4. Ладиченко В.В. Гиренко В., Головко Л.О., Вітів В.А. Екологічна політика і право ЄС: Навчальний посібник. Київ, Видавничий центр НУБіП України, 2019. 363 с.
  5. Хилько М.І. Екологічна безпека України: Навчальний посібник.  Київ, 2017. 266 с.
  6. Begon M., Townsend C.R. Ecology: From Individuals to Ecosystems. United Kingdom, Willey, 2021.

Додаткова

  1. Андронов В.А., Варивода Є.О., Тітенко Г.В. Заповідна справа: Навч. Посіб. – Х.: НЦУЗУ, 2013.  204 с.
  2. Гнатів П.С., Нечай О.С., Хірівський П.Р., Капрусь І.Я., Бучко А.М. Cтановлення і сучасна концепція екології людини. Вісник проблем біології і медицини. 2018. Вип.1, том 1 (142). C. 11–15.
  3. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Мищенко В.С. та ін.. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. Київ, РВПС України НАН України, 1999.
  4. Екологічне законодавство України. –Х. : ТОВ «Одіссей», 2002. 928с.
  5. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека та охорона довкілля. Київ, Основа, 2012. 517 с.
  6. Капрусь І.Я. Хорологія різноманіття ґрунтових тварин – актуальний напрям досліджень біогеографії та синекології. Журнал агробіології та екології. 2018.Т. 5, № 1. С. 14–31.
  7. Капрусь І.Я., Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. Tetrоdontophora bielanensis (COLLEMBOLA) як об’єкт охорони та біомоніторингу. Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні. Серія: «Conservation Biology in Ukraine». 2020. Вип. 16, Т. 2. С. 112–114.
  8. Крутякова В.І. Екологічна політика: Конспект лекцій. – Одеса: 2011. 144 с.
  9. Природно-заповідний  фонд  України:  території  та  об’єкти загальнодержавного значення / Гол. ред. К.М. Ситник. К. : ТОВ  «Центр  екологічної  освіти  та  інформації»,  2009. 332с. 
  10. Хилько М.І. Екологічна політика. К.: Абрис, 1999.
  11. Царик Л.П. Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем : монографія / Л.П. Царик. –Тернопіль: «Підручники і посібники», 2009. 320 c.
  12. Bowman W.D., Hacher S.D. Ecology. USA, Oxford University Press, 2021.
  13. WWF (2020) Living Planet Report 2020 – Bending the curve of biodiversity loss. Almond, R.E.A., Grooten M. and Petersen, T. (Eds). WWF, Gland, Switzerland.

Інтернет-джерела:

  1. http://ukrbin.com/index.php?lang=0&lang=2 – Національна мережа інформації з біорізноманіття
  2. http:// https://mepr.gov.ua/files/docs/Zmina_klimaty/ukr_

Roztochya_Volume1_monitor_compressed.pdf

  1. http://biomon.org/ – Моніторинг біорізноманіття в Україні
  2. http://wwf.panda.org/uk/?202299%2FBrochure-Bern-convention
  3. https://wownature.in.ua/oberihaymo/biosferni-rezervaty-v-ukraini

/transkordonnyy-ukrainsko-polskyy-biosfernyy-rezervat-roztochchia/

  1. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовищав Україні у 2004 році – http://www.menr.gov.ua/documents/nd2004.pdf.

Силабус: Транскордонні екологічні проблеми

Завантажити силабус