Біота в екосистемах. Біоремедіація
Тип: На вибір студента
Кафедра: екології
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
10 | 4 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
10 | 32 | професор Антоняк Г. Л. |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
10 | 16 | професор Антоняк Г. Л. |
Опис курсу
Мета курсу – формування у здобувачів знань і умінь, необхідних майбутнім фахівцям-екологам для аналізу біотичних зв’язків в екосистемах, здійснення аналізу структури біоценозів та науково обґрунтованої оцінки продуктивності екосистем, оцінки впливу антропогенної діяльності на видовий склад біоти в екосистемах, практичного застосування рослин та мікроорганізмів з метою біоремедіації компонентів довкілля. Набуті знання дадуть змогу аналізувати наслідки антропогенного впливу на біотичний склад екосистем, розробляти ефективні програми з охорони та відновлення екологічного стану довкілля та збереження біорізноманіття.
Під час вивчення курсу здобувачі набудуть такі компетентності:
Компетентності | Програмні результати навчання |
К02. Здатність приймати обґрунтовані рішення. | ПР10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.
ПР15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог. ПР16. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов. |
К06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з
різних джерел. |
ПР08. Уміти доносити зрозуміло і недвозначно професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу.
ПР11. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля. |
К10. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем. | ПР01. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля.
ПР17. Критично осмислювати теорії, принципи, методи і поняття з різних предметних галузей для вирішення практичних задач і проблем. |
К15. Здатність до організації робіт, пов’язаних з оцінкою екологічного стану, захистом довкілля та оптимізацією природокористування, в умовах неповної інформації та суперечливих вимог. | ПР10. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів та методів захисту навколишнього середовища.
ПР11. Уміти використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля. ПР13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля. |
К18. Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину. | ПР12. Уміти оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні середовища.
ПР13. Уміти оцінювати потенційний вплив техногенних об’єктів та господарської діяльності на довкілля. ПР15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог. ПР16. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов. |
Після завершення цього курсу здобувач буде
знати:
основні типи взаємозв’язків між компонентами біоти в природних і антропогенно змінених екосистемах;
групи біологічно активних речовин, які опосередковують міжвидові і внутрішньовидові взаємовідносини між організмами в екосистемах;
роль біологічно активних речовин у взаємодії між рослинами і тваринами;
основні групи феромонів, репелентів, атрактантів, інгібіторів;
процеси взаємодії грибів і бактерій з іншими компонентами екосистем;
вплив антропогенної діяльності на видове різноманіття та біотичні зв’язки між організмами в екосистемах;
основні напрями використання біоти в процесах біоремедіації компонентів навколишнього середовища.
вміти:
проаналізувати механізми взаємодії між компонентами біоти у складі природних і антропогенно змінених екосистем;
з’ясувати екологічні зв’язки між організмами в складі екосистем;
з’ясувати екологічні зв’язки між рослинами у складі фітоценозів;
визначити біотичні зв’язки між тваринами і рослинами;
охарактеризувати механізми взаємовідносин грибів і бактерій з іншими компонентами біоти;
проводити відбір зразків рослинного матеріалу для аналізу;
застосовувати сучасні методи аналізу вторинних метаболітів, які опосередковують біотичні зв’язки між рослинами і тваринами;
оцінити вплив антропогенної діяльності на видове різноманіття та функції різних груп біоти в екосистемах;
розробляти проекти, скеровані на біоремедіацію компонентів довкілля з використанням рослин та мікроорганізмів.
Рекомендована література
- Антоняк Г.Л., Мамчур З.І. Мікобіота в екосистемах: роль і збереження. Навчальний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2021. 392 с. (Серія «Біологічні Студії»).
- Антоняк Г. Л., Мамчур З. І. Біохімічна екологія. Частина 1. Гриби та грибоподібні організми : навч. посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2022. 308 с. (Серія «Біологічні Студії»).
3.Хом’як І.В., Демчук Н.С., Гарбар Д.А. .Екосистемологія. Методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт. ЖДУ ім. І. Франка, Житомир. 2021. 62 с.
4.Древаль О.М. Методичні вказівки до виконання практичного заняття «Біотичні взаємовідносини. Рівняння Лотки – Вольтерри»; Нац. техн. ун-т “Харків. політехн. ін-т”. – Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. 17 с.
5.Дудка І.О., Гелюта В.П., Придюк М.П. та ін. Гриби заповідників і національних природних парків Українських Карпат. Київ: Наукова думка, 2019. 215 с.
6.Антоняк Г.Л., Калинець-Мамчур З.І., Дудка І.О. та ін. Екологія грибів: монографія. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка (Серія «Біологічні студії»). 2013. 628 с.
7.Антоняк Г.Л., Бабич Н.О., Стефанишин О.М. та ін. Афлатоксини: біологічні ефекти та механізми впливу на організм тварин і людини. Біологія тварин, 2009; 11(1–2): 16–26.
8.Снітинський В.В., Хірівський П.Р., Гнатів П.С., Антоняк Г.Л., Панас Н.Є., Петровська М.А. Екотоксикологія. Навч. посібник. (рекомендований Міністерством аграрної політики та продовольства України). Херсон: Олді-плюс, 2011. – 330 с.
9.Макаренко Я.М. Гриби порядків Agaricales, Boletales і Russulales басейну річки Псел. Укр. ботан. журн, 2019; 76(3): 211–219.
10.Ткаченко Ф.П., Опалько Т.І. Базидіальні гриби-ксилотрофи зелених насаджень міста Одеси. Вісник ОНУ. Біологія, 2020; 25(1): 42–51.
11.Леонтьєв Д.В., Акулов О.Ю. Загальна мікологія: Підручник для вищих навч. закладів. Харків: Основа, 2007. 228 с.
12.Кривомаз Т.І., Перебинос А.Р. Визначення шкодочинності грибів для вирішення проблем екобезпеки дерев’яних конструкцій в будівництві. Науково-технічний журнал, 2016;
1(13): 101–110.
13.Гребеняк Г.В. Охорона видів грибів Червоної книги України в Українських Карпатах. Науковий вісник НЛТУ України, 2017; 27(1): 29–32.
14.Ісаєнко В.М., Войціцький В.М., Бабенюк Ю.Д. та ін. Екологічна біохімія. К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005. 440 с.
15.Взаємовідносини організмів // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013.
Інтернет-ресурси:
https://www.globalchange.umich.edu/globalchange1/current/lectures/ecol_com/ecol_com.html
https://study.com/academy/lesson/interactions-in-ecosystems-types-examples.html
https://www.nature.com/scitable/knowledge/library/species-interactions-and-competition-102131429/