Імунологія
Тип: Нормативний
Кафедра: мікробіології
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
7 | 3 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
7 | 32 | доцент Звір Г. І. |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
7 | 16 |
Опис курсу
Дисципліна “Імунологія” є нормативною дисципліною зі спеціальності 091 Біологія для освітньо-професійної програми “Біологія” і викладається:
для студентів денної форми навчання у 7 семестрі в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою);
для студентів заочної форми навчання у 6-7 семестрі в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою).
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Основи імунної реактивності.
2. Імунопатологічні стани.
У першому модулі розглядають історію виникнення і розвитку імунології, основні імунологічні поняття, складові специфічного та неспецифічного імунітету, будову та функції імунної системи організму та характеристику основних популяцій імунокомпетентних клітин.
У другому модулі студенти знайомляться з імунопатологічними станами, особливостями імунної відповіді при старінні, трансплантації органів і тканин, складовими антимікробного імунітету, імунопрофілактикою інфекційних захворювань.
Метою вивчення нормативної дисципліни “Імунологія” є формування системи знань з імунології; ознайомлення студентів з видами імунітету, клітинними та гуморальними факторами захисту організму; структурно-функціональною організацією імунної системи, її роллю у захисті від чужорідних антигенів та профілактиці інфекційних захворювань; механізмами імунних порушень, які лежать в основі алергічних, аутоімунних, імунодефіцитних захворювань; механізмами трансплантаційного та протипухлинного імунітету; сучасними методами імунодіагностики, а також формування навичок зі застосовування набутих знань для визначення стану різних ланок імунітету за даними, наведеними в імунограмі конкретного організму.
Після завершення цього курсу студент буде:
знати:
– історію розвитку та сучасний стан наукових знань з імунології;
– загальну характеристику гуморальних і клітинних факторів вродженого і набутого імунітету;
– механізми взаємодії імунокомпетентних клітин за нормального функціонування імунної системи організму та за патології;
– механізми контролю і регуляції імунних реакцій;
– структуру та функції антитіл;
– біологічну характеристику цитокінів;
– основні групи захворювань імунної системи, а саме імунодефіцити, алергічні та аутоімунні процеси;
– механізми протипухлинного та трансплантаційного імунітету;
– вікові особливості імунітету;
– методи імунопрофілактики інфекційних захворювань;
– особливості розвитку імунітету на бактеріальні, вірусні, мікотичні інфекції.
вміти:
- оперувати поняттями, концепціями, вченнями і теоріями біології, хімії та здоров’я людини;
- застосовувати у практичній діяльності методи визначення кількісних та функціональних показників імунітету;
- порівнювати будову та функції органів і клітин імунної системи;
- аналізувати причини та механізми розвитку імунодефіцитів, аутоімунних та алергічних захворювань;
- порівнювати властивості та біологічну роль різних груп цитокінів;
- визначати рівень природної резистентності організму за значеннями показників клітинних та гуморальних факторів природної резистентності;
- визначати стан різних ланок імунітету за даними, наведеними в імунограмі конкретного організму.
Курс розроблено таким чином, щоб сформувати у студентів такі компетентності:
ЗК02. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
ЗК03. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК04. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК05. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК07. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК08. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.
ЗК09. Здатність діяти соціально відповідально і свідомо з метою збереження природного навколишнього середовища.
ЗК10. Здатність працювати в команді.
СК01. Здатність застосовувати знання та вміння з математики, фізики, хімії та інших суміжних наук для вирішення конкретних біологічних завдань.
СК02. Здатність демонструвати базові теоретичні знання в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей.
СК03. Здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси.
СК04. Здатність здійснювати збір, реєстрацію і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технологічних засобів у польових і лабораторних умовах.
СК05. Здатність до критичного осмислення новітніх розробок у галузі біології і професійній діяльності.
СК08. Здатність до аналізу механізмів збереження, реалізації та передачі генетичної інформації в організмів.
СК09. Здатність аналізувати результати взаємодії біологічних систем різних рівнів організації, їхньої ролі у біосфері та можливості використання у різних галузях господарства, біотехнологіях, медицині та охороні навколишнього середовища.
СК10. Здатність демонструвати знання механізмів підтримання гомеостазу біологічних систем.
та досягнути програмних результатів:
ПР01. Розуміти соціальні та економічні наслідки впровадження новітніх розробок у галузі біології у професійній діяльності.
ПР02. Застосовувати сучасні інформаційні технології, програмні засоби та ресурси Інтернету для інформаційного забезпечення професійної діяльності.
ПР03. Планувати, виконувати, аналізувати дані і презентувати результати експериментальних досліджень в галузі біології.
ПР04. Спілкуватися усно і письмово з професійних питань з використанням наукових термінів, прийнятих у фаховому середовищі, державною та іноземною мовами.
ПР05. Демонструвати навички оцінювання непередбачуваних біологічних проблем і обдуманого вибору шляхів їх вирішення.
ПР07. Володіти прийомами самоосвіти і самовдосконалення. Уміти проектувати траєкторію професійного росту й особистого розвитку, застосовуючи набуті знання.
ПР08. Знати та розуміти основні терміни, концепції, теорії і закони в галузі біологічних наук і на межі предметних галузей.
ПР09. Дотримуватися положень біологічної етики, правил біологічної безпеки і біологічного захисту у процесі навчання та професійній діяльності
ПР11. Розуміти структурну організацію біологічних систем на молекулярному рівні.
ПР12. Демонструвати знання будови, процесів життєдіяльності та функцій живих організмів, розуміти механізми регуляції фізіологічних функцій для підтримання гомеостазу біологічних систем.
ПР13. Знати механізми збереження, реалізації та передачі генетичної інформації та їхнє значення в еволюційних процесах.
ПР14. Аналізувати взаємодії живих організмів різних рівнів філогенетичної спорідненості між собою, особливості впливу різних чинників на живі організми та оцінювати їхню роль у біосферних процесах трансформації речовин і енергії.
ПР15. Аналізувати форми взаємовідносин між мікро- та макроороганізмами з визначенням основних напрямів цих процесів.
ПР16. Знати будову та функції імунної системи, клітинні та молекулярні механізми імунних реакцій, їх регуляцію, генетичний контроль; види імунітету та методи оцінки імунного статусу організму.
ПР20. Аргументувати вибір методів, алгоритмів планування та проведення польових, лабораторних, клініко-лабораторних досліджень, у т.ч. математичних методів та програмного забезпечення для проведення досліджень, обробки та представлення результатів.
ПР22. Поєднувати навички самостійної та командної роботи задля отримання результату з акцентом на доброчесність, професійну сумлінність та відповідальність за прийняття рішень.
ПР24. Аналізувати фізико-хімічні властивості та функціональну роль біологічних макромолекул і молекулярних комплексів живих організмів, характер взаємодії їх з іонами, молекулами і радикалами. їхню будову й енергетику процесів.
Сторінка в Moodl: https://e-learning.lnu.edu.ua/course/view.php?id=457.
Рекомендована література
Основна література:
1. Біловол О. М., Кравчун П. Г., Бабаджан В. Д. та ін. Клінічна імунологія та алергологія. – Х.: Гриф, 2011. – 550 с.
2. Звір Г. І., Гудзь С. П., Гнатуш С. О. Тести з імунології: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 176 с.
3. Імуногенетика: підручник / Ж. М. Мінченко, Т. І. Гавриленко, С. В. Демидов, Н. М. Топчій. – К.: Знання, 2010. – 374 с.
4. Імунологія: навчально-методичний посібник / укл. Волощук О.М. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2021. – 128 с.
5. Імунологія: підручник / А. Ю. Вершигора, Є. У. Пастер, Д. В. Колибо та ін. – К.: Вища школа, 2005. – 599 с.
6. Імунологія: підручник / За ред. Л. В. Кузнецова, В. Д. Бабаджан, Н. В. Харченко та ін. – Вінниця: ТОВ “Меркьюрі Поділля”, 2013. – 565 с.
7. Клінічна імунологія та алергологія: Підручник / Г. М. Драннік, О. С. Прилуцький, Ю. І. Бажора та ін. – К.: Здоров’я, 2006. – 888 с.
8. Основи імунології: функції та розлади імунної системи (посібник) // Абул К. Аббас, Ендрю Г. Ліхтман, Шив Піллай. – К.: ВСВ «Медицина», 2020. – 330 с.
9. Сучасна імунологія (курс лекцій) / І. А. Іонов, Т. Є. Комісова, О. М. Сукач, О. О. Катеринич Е. – Х.: ЧП Петров В.В., 2017. – 107 с.
10. Словник термінів з імунології / М. Мазепа, Г. Звір. – Львів: ЛДУФК ім. Івана Боберського, 2020. – 168 с.
Додаткова література:
11. Анафілаксія. Монографія / За ред. Л. В. Кузнецової, В. Д. Бабаджана, С. В Зайкова. – К., 2014. – 228 с.
12. Кімакович В. Й., Герич І. Д., Кущ О. О. Лауреати Нобелівської премії з фізіології та медицини: Біографічні нариси. – Ужгород: ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, 2003. – 420 с.
13. Лаповець Л. Є., Луцик Б. Д. Посібник з лабораторної імунології. – Львів. – 2002. – 173 с.
14. Севідов В. В. Онкологія: підручник / В. В. Севідов, Н. М. Касевич; за ред. В. П. Баштана. – К.: ВСВ “Медицина”, 2011. – 232 с.
15. Соколенко В. Л., Соколенко С. В. Прикладна імунологія. Навчально-методичний посібник – Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2011. – 60 с.
16. Чудна Л. М., Маричев І. Л., Алаєва О. М., Мишко О. В. Проблеми вакцинопрофілактики в Україні // Профілактична медицина. – 2012. – № 2(18). – С. 3–6.
17. Agostinis P. et al. Рhotodynamic therapy of cancer: an update // C. A. Cancer J. Clin. – 2011. – Vol. 61(4). – P. 250–281.
18. Bae Y.-S., Shin E.-C., Bae Y.-S. and Van Eden W. Editorial: Stress and immunity // Front. Immunol. – 2019. – Vol. 10 (245).
19. Castrillуn R. L., Palma R.. A., Padilla D. C. The immune function of skin // Dermatol Rev Mex 2008. – Vol. 52 (5). – Р. 211–224.
20. Haynes L. Aging of the immune system: research challenges to enhance the health span of older adults // Front. Immunol. – 2020.
21. Kubes P., Jenne С. Immune responses in the liver // Annual Review of Immunology. – 2018. – Vol. 36. – Р. 247–277.
22. Schulenburg H., Kurtz J., Moret Ya., Siva-Jothy M. T. Introduction. Ecological immunology // Philos. Trans. R. Soc. Lond. B. Biol. Sci. – 2009. – Vol. 364 (1513). – P. 3–14.
Інформаційні ресурси:
23. https://www.frontiersin.org/journals/immunology.
24. https://www.immunology.org/.
25. https://www.immunopaedia.org.za/.
26. https://www.labster.com/.
27. https://www.phc.org.ua/.
Матеріали
Критерії оцінювання
Оцінювання проводять за 100-бальною шкалою.
Для студентів денної форми навчання бали нараховують за наступним співвідношенням:
- практичні/самостійні тощо: 30 % семестрової оцінки; максимальна кількість балів – 30;
- контрольні заміри (модулі): 20 % семестрової оцінки; максимальна кількість балів – 20;
- іспит: 50% семестрової оцінки, максимальна кількість балів – 50.
Бали за практичну/самостійну роботу:
опитування за темою роботи – 2 бали (6 робіт – 12 балів);
виконання та захист роботи – 3 бали (6 робіт – 18 балів);
Проміжний контроль: 2 модульні контрольні роботи, які містять тести різного типу складності, кожну з яких оцінюють 10 балами – 20 балів.
Іспит здобувач отримує за розв’язування тестів різного рівня складності на платформі Moodle (30 балів) та усну відповідь на екзаменаційний білет, що складається з 2 запитань по 10 балів (20 балів).
Для студентів заочної форми навчання бали нараховують за наступним співвідношенням:
- практичні/самостійні тощо: 30 % семестрової оцінки; максимальна кількість балів – 30;
- контрольні заміри (модулі): 20 % семестрової оцінки; максимальна кількість балів – 20;
- іспит: 50% семестрової оцінки, максимальна кількість балів – 50.
Бали за практичну/самостійну роботу:
- опитування за темою роботи – 2 бали (3 роботи – 6 балів);
- виконання та захист роботи – 3 бали (3 роботи – 9 балів);
- два письмові завдання, кожне з яких оцінюють 5 балами, – 10 балів;
- презентація, оформлена згідно вимог, – 5 балів.
Проміжний контроль: модульна контрольна робота, яка містить тести різного типу складності і яку оцінюють 20 балами.
Іспит здобувач отримує за розв’язування тестів різного рівня складності на платформі Moodle (30 балів) та усну відповідь на екзаменаційний білет, що складається з 2 запитань по 10 балів (20 балів).