Кафедра фізіології та екології рослин

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Новини

Колектив кафедри фізіології та екології рослин (викладачі, науковці, аспіранти, інженери)

Завідувач кафедри фізіології та екології рослин – доктор біологічних наук,професор кафедри Терек Ольга Іштванівна.

Кафедра фізіології та екології рослин Львівського національного університету імені Івана Франка є базовою кафедрою спеціальності „Фізіологія рослин”. Вона готує фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр, спеціаліст і магістр.

Викладачі кафедри читають курси “Фізіологія і біохімія рослин“, “Екологія рослин“, “Біологія” для студентів географічного факультету.

При кафедрі функціонує аспірантура за спеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин, працює група дослідників науково-дослідної частини. Студенти кафедри є активними членами гуртка „Клуб фізіологів рослин”.

Випускники кафедри працюють у науково-дослідних установах біологічного і сільськогосподарського напрямків України та світу, викладачами вищих і середніх навчальних закладів. Серед випускників кафедри – кандидати й доктори наук.

Кафедра співпрацює з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України (м. Київ), Інститутом ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (м. Київ), кафедрою фізіології рослин Вроцлавського університету (Польща), Корнельським університетом (США), Інститутом біології м. Ніредьхаза (Угорщина).

На базі кафедри працює Львівське відділення Українського товариства фізіологів рослин, яке об’єднує фізіологів рослин із різних вузів та науково-дослідних інститутів західного регіону України.

 

Світлини історії кафедри фізіології та екології рослин

Витоки фізіології рослин у Львівському університеті пов’язані з іменами професорів ботанікиЕміля Годлевського, Мар`яна Раціборського, приват-доцента з анатомії та фізіології рослин, доктора Ігнатія Шишиловича, директора Ботанічного саду у Львові Теофіля Цєсєльського, ботаніка-фізіолога Броніслава Стефана Ніклєвського.

У 1907 році був створений біолого-ботанічний інститут – окрема структурно-адміністративна одиниця Львівського королівського університету імені Франца І, що відповідає сучасній кафедрі, його засновником і першим директором (1907 – 1912) був професор ботаніки Мар`ян Раціборський.

В 1913 – 1915 рр. інститутом керував проф. Зигмунд Войціцький.

Найпотужнішою постаттю на початковому етапі розвитку кафедри фізіології рослин у Львівському університеті був професор Северин Юзеф Кшемєнєвський, він очолював інститут з 1919 р. аж до початку війни (1941) і сприяв підвищенню рівня викладання фізіології рослин. У 1929 р. заклад перейменовано в інститут анатомії та фізіології рослин.

  

У повоєнний період (1945–1974) кафедрою фізіології рослин у Львівському університеті керував професор Сергій Орестович Гребінський, відомий фахівець у галузі фізіології та біохімії рослин, автор понад 100 наукових праць, популярних підручників.

Підручники авторства проф. С.О. Гребінського

Кафедра провадила активну наукову діяльність і була організатором першої у Радянському Союзі наукової конференції з питань фізіології та екології росту рослин (1958 р).

З 1974 до 1981 р. кафедру очолювала доцент Людмила Олександрівна Люкова. Цей період вирізняється високим рівнем навчальної та наукової роботи: у різні роки на кафедрі лекції читали відомі вчені фізіологи рослин: професориВ.І.Кефелі, Г.Ю.Молотковський, Д.Б.Вахмістров(Інститут фізіології рослин АН СРСР, Москва) та д.б.н.І.Г.Шматько (Інститут фізіології рослин АН УРСР, Київ), успішно проведено сесію Всесоюзного Товариства фізіологів рослин “Ріст рослин: фенольні та індольні регулятори” (1979 р.).

У 1976 р. відбулося об’єднання двох самостійних кафедр – фізіології рослин та морфології і систематики рослин і завідувачем об’єднаної кафедри морфології, систематики та фізіології рослин став геоботанік, доцентГеоргій Якимович Єрмаченко.

Попри об’єднання кафедр фізіологи рослин продовжували працювали за своєю науковою тематикою. У 1988 р. захистила докторську дисертацію за спеціальністю “фізіологія рослин” доцентОльга Іштванівна Терек і у  1991 р. стала завідувачем кафедри морфології, систематики та фізіології рослин.  З її ініціативи і рішення Вчених рад біологічного факультету і Львівського університету за наказом Ректора 1 вересня 1992 р. офіційно відновлено кафедру фізіології рослин.

Враховуючи екологічний напрям наукових досліджень і викладання екологічних дисциплін на кафедрі у 2000 р. кафедру фізіології рослин перейменовано на кафедру фізіології та екології рослин.

Розпочато новітній етап розвитку кафедри – відновлено спеціальні дисципліни для підготовки фізіологів рослин – спеціалістів і магістрів, введено нові екологічні спецкурси.

Здійснюється постійна підготовка фахівців через аспірантуру.

Поглиблено наукові дослідження з фізіології і біохімії росту рослин на різних рівнях та з використанням фізіологічно активних речовин, започатковано вивчення адаптації рослин до дії несприятливих екологічних чинників.

Колектив кафедри є організатором трьох міжнародних конференцій, наукових читань, семінарів.

Учасники І Міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”, 1998 р.

Учасники ІІ Міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”, 2004 р.

Учасники читань, присвячених 100-річчю з дня народження професора, колишнього завідувача кафедри Гребінського С.О., 2005 р.

 

Учасники ІІІ Міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”, 2007 р.

До 100-річчя кафедри видана книжка

На кафедрі функціонує наукова школа професора О.І. Терек “Регуляція росту і адаптації рослин за дії фізіологічно активних речовин“.

У 2017 році кафедрою було проведено ІV Міжнародну конференцію „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”. Участь в роботі конференції прийняло понад 100 учасників із провідних наукових установ України, Німеччини, Австрії, США, Чеської республіки, Білорусі, Польщі, Хорватії, Словаччини і Франції.

Учасники ІV Міжнародної конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”, 2017 р.

Співробітники

БУНЬО Любов Василівна
завідувачТЕРЕК Ольга Іштванівназавідувач
доцентБАРАНОВ Володимир Івановичдоцент
доцентВЕЛИЧКО Оксана Іванівнадоцент
доцентКОБИЛЕЦЬКА Мирослава Степанівнадоцент
доцентМИКІЄВИЧ Іоланта Михайлівнадоцент
доцентПАЦУЛА Остап Ігоровичдоцент
доцентРОМАНЮК Наталія Дмитрівнадоцент
доцентРОМАНЮК Наталія Дмитрівнадоцент
асистент, інженер 1 категорії (сумісник)МАМЧУР Оксана Василівнаасистент, інженер 1 категорії (сумісник)
інженер 1 категоріїКавулич Я. З.інженер 1 категорії
інженер 2 категоріїПЕТРОВИЧ Ірина Романівнаінженер 2 категорії
старший лаборантКАРПІНЕЦЬ Людмила Іванівнастарший лаборант

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Основна наукова та навчальна література, опублікована працівниками  кафедри фізіології та екології рослин

Кобилецька М.С., Терек О.І. Біохімія рослин: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 2017.  с.

Екологія рослин: методичні вказівки до лабораторних занять і організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія та 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / Укл.: О.І. Пацула, Н. Д. Романюк – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. – 100 с.

Загальна екологія та неоекологія: методичні вказівки до лабораторних занять і організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та  збалансоване природокористування / Укл.: Пацула О.І., Цвілинюк О.М.– Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 56 с.

Терек О.І., Пацула О.І. Ріст і розвиток рослин: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 2011. 328 с.

New plant growth regulators: basic research and technologies of application. – Monograph / еditors S.P. Ponomarenko, H.O. Iutynska, – Kyiv: Nichlava, 2011. – 211 p.

Биорегуляция микробно-растительных систем: Монография  / Под ред. Г. А. Иутинской, С. П. Пономаренко. — К. : «НІЧЛАВА», 2010. — 472 с.

Н.Бойко, Ш.Балажі, Ю.Л.Голас, Г. Коваль, Н.Ковальчук, В.Козловський, А.Колесник, О.Колесник, О.Легань,Н.Романюк, С.Сухарєв, М.Д.-Тот, І.Чонка, С.Чундак, Л.Шимон Забруднювачі та їх впливи на екологічно вразливі екосистеми Верхнього Потисся/ Ужгорож-Ніредьгаза: Bessenyei Gyorgy. 2008. 380 c.

Ольга Терек / Упоряд. і вступ. ст. М. Кобилецька,  О. Цвілинюк; Редкол. І. Вакарчук (голова) та ін. – Львів, 2007. – 48 с.

Терек О.І. Розвиток вчення про регуляцію росту рослин у Львівському національному університеті імені Івана Франка / О.І. Терек // Проблеми фітогормонології / гол. редактор академік НАНУ К.М. Ситник – Київ, 2007. – С. 347-372

Терек О.І. Ріст рослин: навчальний посібник. Львів.: вид-во Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. 248 с.

Терек О.І., Гнатуш С.О., Мамчур З.І., Кобилецька М.С.Кафедрі фізіології та екології рослин Львівського національного університету імені Івана Франка 100 років. Історія та сучасність. Львів: Видав. центр ім. І. Франка, 2007. 35с.

Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та фізіологічні аспекти. Тези доповідей ІІІ Міжнародної конференції (Львів, Україна, жовтень, 4 – 6, 2007 року). Львів. В-во Львів. у-ту. 225 с.

Терек О. І., Цвілинюк О. М., Микієвич І. М., Романюк Н. Д. Фізіологія рослин. Методичні вказівки до лабораторних робіт з малого практикуму для студентів біологічного факультету / Львів, Піраміда.  2005.  160 с.

Кобилецька М. С., Терек О. І. Методичні вказівки до лабораторних робіт із спецкурсу “Фізіологія та екологія фотосинтезу” для студентів біологічного факультету / Львів : Сполом, 2005. 48 с

Терек О. И. Рост растений и физиологически активные вещества : учеб. пособие / Терек О. И. – К. : Высшая школа, 1990. – 51 с.

 

 

Дослідження

Наукова робота

Наукова робота на кафедрі зосереджена у двох напрямах.

Перший напрям – у галузі фізіології та біохімії росту рослин.

Під керівництвом проф. О.І.Терек успішно розвивається вивчення фізіолого-біохімічних основ росту рослин, започатковане ще колишнім завідувачем кафедри проф. С.О.Гребінським. Проведено комплексне вивчення дії фізіологічно активних речовин на складний інтегральний процес – ріст рослин на моделях різного рівня складності (клітинного, тканинного, органного, комплексу органів і цілісного організму) у зв’язку з азотним метаболізмом, що дозволяє конкретизувати теоретичні положення реалізації росту рослин. Розроблена концепція існування в рослинах гормонального поля з певним градієнтом окремих компонентів і їх рецепторів, яке відіграє важливу роль у регулюванні морфогенетичних та фізіологічних процесів у рослині. Показані складні взаємозалежності між окремими клітинами, тканинами й органами інтактних рослин, які пов’язані з переорієнтацією метаболічних пулів в онтогенезі та зі змінами рівня ендогенних фітогормонів у атрагуючих центрах.

З’ясовано, що високі концентрації синтетичних аналогів фітогормонів (6-БАП, α-НОК) викликають морфологічні зміни в коренях рослин, що зумовлено втратою клітинами полярності, і призводять до ізодіаметричного росту. У клітинах відбувається деструкція гормонального поля та порушення синтетичних процесів.

Проведено також вивчення механізму дії нових регуляторів росту українського виробництва – івіну, емістиму та агростимуліну, які синтезовані в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України. Встановлено, що для івіну властивий ауксиновий тип активності, для емістиму – цитокініновий, а для агростимуліну – обидва типи активності. Показано, що за дії цих препаратів змінюється проникливість мембран, баланс ендогенних фітогормонів, посилюється інтенсивність синтезу білків і мітотична активність, яка зумовлює стимулювання ростових процесів. Виявлена також ефективність використання регуляторів росту івіну й емістиму С для підвищення врожайності та поліпшення якості коренеплодів моркви і пастернака, встановлені оптимальні регламенти їх застосування як елемента сучасної технології вирощування коренеплідних культур.

Експериментальне поле з посівами моркви

Експериментальне поле з посівами моркви пастернаку

 

Рослини моркви сорту Карлена за дії регуляторів росту. 1 – контроль, 2 – обробка посівів івіном, 3 – обробка посівів емістимом, 4 – обробка насіння і посівів івіном, 5 – обробка насіння івіном, 6 – обробка насіння і посівів емістимом С, 7 – обробка насіння емістимом С

Рослини пастернака сорту Круглий за дії регуляторів росту. 1 – контроль, 2 – обробка насіння і посівів івіном, 3 – обробка насіння емістимом С,  4 – обробка насіння і посівів емістимом С, 5 – обробка посівів івіном, 6 – обробка посівів емістимом С, 7 – обробка насіння івіном.

Другий напрям наукових досліджень кафедри пов’язаний із вивченням впливу екологічних чинників довкілля (несприятливих температур, важких металів, викидів промисловості, нафтопродуктів) на фізіолого-біохімічні показники у рослин з метою виявлення специфічних маркерів стресу на дію різних стресорів та усунення їх негативного впливу.

На підставі вперше проведених на кафедрі комплексних досліджень (у т.ч. на клітинному рівні) за дії несприятливих чинників навколишнього середовища (гіпо- та гіпертермії, важких металів) виявлені суттєві зміни мітотичної активності, балансу ендогенних фітогормонів та іонів (К+, Са2+, Na+), поліморфізму цитоплазматичних білків і активності ферментних систем (АТФаз, пероксидаз). Показано, що фізіологічна адаптація до несприятливих чинників здійснюється за участю активації внутрішньоклітинних ресурсів і скорельована, зокрема, з індукцією синтезу специфічних стресових білків, а візуально проявляється у поступовій нормалізації росту. Модифікація синтезу білків за дії теплового шоку й іонів важких металів спричинює появу нових стресових білків, що свідчить про зміну експресії генів. Виявлена антистресова, протекторна дія регуляторів росту – синтетичного аналога фітогормону цитокініну – 6-БАП та вітчизняних регуляторів росту, зокрема, емістиму С і зеастимуліну.

Проведено також вивчення хімічного складу місцевих фосфорних і калійних добрив українських родовищ середнього Придністров’я та Рівненської області. Показано, що фосфорити та глауконіти цих родовищ мають низький вміст радіонуклідів та важких металів. Рекомендовано їх використання як екологічно чистих дешевих місцевих мінеральних добрив для підживлення сільськогосподарських і тепличних рослин.

У рамках міжфакультетської (спільно зі співробітниками геологічного факультету) держбюджетної теми з вивчення екологічної ситуації природних об’єктів, які відрізняються антропогенним навантаженням, – Яворівського військового полігону (ЯВП) та Яворівського національного природного парку (ЯНПП) – проведено визначення вмісту радіонуклідів і важких металів у ґрунтах та рослинності. Виявлено, що забруднення ґрунтів і рослин ЯВП та ЯНПП не перевищує норм ГДК. Показано, що підживлення рослин фосфоритами та глауконітами позитивно впливає на ряд фізіолого-біохімічних показників, а біологічні властивості ґрунтів поліпшують бобові рослини. Тому при можливому переході цих територій у сільськогосподарське користування рекультивації ґрунтів сприятимуть підживлення місцевими добривами та висадження бобових рослин.

З 2006 р. на кафедрі виконується госпдоговірна тема (науковий керівник доцент В.І.Баранов), метою якої є рекультивація ґрунту й озеленення породного відвалу вугільних шахт Центральної збагачувальної фабрики біля смт Соснівка Сокальського району Львівської області. Визначено хімічний склад порід відвалу, проведено його картування, виявлено рівень фітотоксичності цих порід. Проводиться підбір асортименту стійких видів рослин і дослідження впливу нетрадиційних органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин з метою їх використання для підвищення стійкості рослин.

Загальний вигляд відвалу ЦЗФ

Верхівка відвалу – перегоріла порода (червоного кольору), плато –  не перегоріла порода (чорного кольору)

Аспірантка Фецко Зоряна садить саджанці на відвалі

Останніми роками на кафедрі вивчається перспективність використання різних рослин з метою фіторекультивації забруднених нафтопродуктами та важкими металами ґрунтів і обрано найбільш стійкий довгокореневищний вид Carex hirta L. Виявлено, що вирощування рослин Carex hirta L. на нафтозабруднених ґрунтах сприяє їхньому очищенню, зростанню в них вмісту основних елементів мінерального живлення (фосфору, калію, магнію) та поліпшенню сорбційних властивостей ґрунту. При цьому у рослин активуються захисні механізми оксидативного стресу, зокрема, підвищується біосинтез аскорбінової кислоти, каротинів та інтенсивність перекисного окиснення ліпідів. Запропоновано використання екологічно пластичного і життєздатного в умовах нафтового забруднення довгокореневищного виду Carex hirta L. для очищення ґрунтів і отримано деклараційний патент на корисну модель „Спосіб очищення ґрунтів, забруднених нафтою” (пат. 16345 Україна, МПК (2006). Доведена також можливість використання рослин кукурудзи та соняшника для потреб фіторемедіації ґрунтів, забруднених важкими металами.

Контроль

Нафта, 50г/кг

Нафта, 100 г/кг

Рослини осоки з нафтозабрудненого ґрунту

У 2003-2004 рр. проф. Терек О.І. та доц. Романюк Н.Д. були учасниками спільного із Ужгородським національним університетом, Інститутом екології Карпат НАН України та Педагогічним інститутутом м.Ніретьгаза (Угорщина) проекту  “Вивчення мобілізації, акумуляції, поширення і біоремедіації важких металів у забруднених екосистемах верхнього басейну ріки Тиса”

(В рамках Угоди між Урядом України та Угорської Народної Республіки, Протокол Четвертого засідання спільної українсько-угорської Комісії з науково-технічного співробітництва від 1 жовтня 2002 року, розпорядження МОН України №97-р від 12.06.02.)

Під науковим керівництвом проф. О.І.Терек за участю доцента М.С.Кобилецької та доцента О.І. Пацули розроблено спільний українсько-угорський проект науково-технічного співробітництва на 2007–2008 рр. „Очищення прируслової ділянки ріки Тиса методами фіторемедіації”, який отримав грант на фінансування від Міністерства освіти і науки України. Вивчено видовий склад досліджуваної території та встановлено, що сучасний склад та розподіл рослинності на ділянці зумовлений особливостями геоморфологічної будови, клімату, ґрунтового покриву та ступенем антропогенного впливу на екосистеми. Встановлено, що найбільший рівень антропогенного забруднення спостерігався на прирусловій ділянці ріки Тиса поблизу м.Чоп. Рослини, які там зростали, мали найвищу активність антиосидантної системи.

Прируслова ділянка ріки Тиса поблизу міста Виноградів

На кафедрі функціонує аспірантура зі спеціальності 03.00.12 – фізіологія рослин, де нині навчаються 4 аспіранти.

Загалом за роки діяльності відновленої кафедри фізіології рослин тут підготовлено 18 кандидатів біологічних наук.

На основі багаторічних досліджень професора О.І.Терек та її учнів сформувалася наукова школа „Регуляція росту і адаптації рослин за участю фізіологічно активних речовин”.

З 2017 року на кафедрі функціонує проект спільно з Корнельським університетом (США) OISE-16-62755-0 Cталі підходи до підвищення врожайності та поживної цінності пшениці”, що фінансується Фондом цивільних досліджень та розвитку (CRDF Global).

Метою проекту є дослідження фізіологічних основ формування якісного зерна ярої пшениці вітчизняної селекції, у т.ч. плівчастої пшениці полби, з акцентом на вміст Fe, Zn та Cu, що дозволить  оцінити межі фенотипової мінливості цих сортів і стане передумовою для подальшої молекулярної селекції генопитів із високим вмістом мікроелементів у зерні.

Дослідна ділянка с. Долішній Лужок (весна, 2017 р.)

Дослідна ділянка с. Долішній Лужок (літо, 2017 р.)

Дослідна ділянка с. Дмитрів (весна, 2017 р.)

Дослідна ділянка с. Дмитрів (літо, 2017 р.)

Подано спільний запит кафедри фізіології та екології рослин із д.б.н С. Хоменко (Миронівський інститут пшениці) та д-м С. Тімуск (Швеція) на фінансування проекту “Транснаціональний підхід до інтеграції мікробіому та селекції рослин для підвищення якості  та стійкості культур до різних грунтових умов”

 

ЗАГОСПОДАРЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО СВИДОВЦЯ, ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ

04.12.2018 | 13:42

Запрошуємо на розширений семінар кафедри зоології і ботаніки Львівського національного університету імені Івана Франка, який відбудеться18.12.2018 о 16.00 у 321 аудиторії біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка

Читати »

Дні науки Львів

13.11.2018 | 14:19

Минулих вихідних у Львові проходили щорічні Дні науки. Наукове дозвілля для львів’ян та гостей міста організовували Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка, Біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститут біології тварин НААН та Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
Цього року захід відвідали майже 760 відвідувачів, з яких 404 – дорослих, і 354 – діти!
 

Читати »