Кафедра зоології

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Новини
Кафедра зоології відокремилась 1852 р. від кафедри натуральної історії. Існувала на філософському факультеті до 1920, на матемотично-природничому факультеті 1920–1939 рр. Відновлена 1974 р. на біологічному факультеті об’єднанням кафедри зоології безхребетних і кафедри зоології хребетних. Очолювали її професори М. Шмідт (1852–76), С. Сирський (1876–82), в. о. зав. каф. Г. Кадий (1882–83), Б. Дибовський (1883–1906), Ю. Нусбаум-Гілярович (1906–17), Я. Гіршлер (1917–39), К. Сембрат (1939–41), В. І. Здун (1974–88), доц. І. Й.  Гладунко (1988–98), проф. Й. В.Царик (з 1998).
При кафедрі функціонує Зоологічний музей, НДЛ-41 “Охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів”.
Кафедра готує спеціалістів (бакалаврів і магістрів) зі спеціальності “зоологія”, щорічно спеціалізуються до 12 випускників факультету. При кафедрі є аспірантура за спеціальністю “зоологія”. Забезпечує  викладання загальних і спеціалізованих курсів.
Напрями наукових досліджень: фауністично-екологічний (започаткував проф. В. І. Здун, продовжує проф. Й. В. Царик), гідробіологічний (започаткувала проф. Н. С. Ялинська, продовжує проф. Й. В. Царик). За час існування кафедри підготовано 9 канд. і 1 доктор наук.
Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників та монографій.

загальні курси:
  • екологія
  • протозоологія
  • зоологія безхребетних
  • зоологія хребетних
  • біорізноманіття
  • теорія еволюції

спецкурси:

  • загальна гідробіологія
  • моніторинг довкілля
  • теріологія
  • пристосування тварин до екстремальних умов середовища
  • орнітологія
  • міграція тварин
  • музейна справа (теоретичні аспекти)
  • консорціологія
  • екологія, раціональне використання та охорона тварин
  • біопошкодження
  • прикладна зоологія
  • інвазійні види
  • управління популяціями тварин
  • зоогеографія
  • функціональна зоологія
  • історичний розвиток тваринного світу
  • основи етології
  • охорона тваринного світу
  • біоніка
Від початку існування Львівського університету окремої кафедри зоології не було. Вважалося, що наука про природу неварта уваги, лише через століття почали викладати натуральну історію, в якій були елементи природознавства.
Наприкінці XVIII століття натуральну історію у Львівському університеті викладав Антон Гільтенбранд (Hiltenbrand або Hildenbrand Anton). Він та інші професори, такі як Мартинович (Martinovics), Кодеш (Kodesch), Гольфельд (Holfeld) були представниками природничої й математичної частини філософських наук. У цей період існування університету природознавство і математика були пріоритетними напрямками.
Наступником Гільтенбранда на кафедрі натуральної історії був Е. Кіршбаум (Kirschbaum Emanuel). Належить відзначити, що вже тоді при кафедрі існував природничий кабінет (кабінет натуральної історії), яким з 1785 до 1805 рік завідував професор Б. Аке (Hacquet).
Б. Аке (Hacquet)
У 1809−1813 рр. курс Натуральної історії читав Ґлойснер Антон (Gloisner). Доктор медицини Франц Дівальд(Franz Diwald) викладав Натуральну історію (зоологію, ботаніку і мінералогію) з 1816 до 1823 р. німецькою мовою. Заняття проводив за власними записками. Він мав у своєму підпорядкуванні природничий кабінет, для якого отримав у 1823 р. деякі дублети з віденських імператорських колекцій. Тоді закінчувалася перебудова приміщення університету на теперішній вулиці Театральній.
Зібрані Дівальдом експонати впорядкував професор натуральної історії Михаїл Штекер (Stecker), який викладав крім науки про природу також рільництво. Штекер описав і заінвентаризував 8000 об’єктів, що знаходилися тоді в колекції кабінету. У 1831 р. він перейшов на кафедру університету у Відні. Спочатку посаду професора зайняв його заступник, енергійний викладач доктор Франц Глюбек (Hlubek), який згодом перейшов на посаду професора в Любляну (Словенія). Пізніше кафедру зайняв доктор медицини і ад’юнкт Віденського університетуДомінік Готфрід Колюмбус (Columbus), який у 1839 р. став професором натуральної історії та сільського господарства. Від 1864 р. наступником Колюмбуса став доктор медицини Рудольф Кнер (Kner), секундарій загального госпіталю у Відні. Кнер поєднував широкі відомості фізіології і анатомії з іншими галузями природничих наук. Він був спеціалістом в ділянці іхтіології. У 1849 р. став професором зоології у Відні.
Олександр Завадський (Zawadski)
В галузі зоології, а також ботаніки і палеонтології відзначився професор фізики Львівського університетуОлександр Завадський (Zawadski) (1843-1852), якого за волелюбні погляди було усунуто з університету і переведено на посаду вчителя ліцею у Перемишлі, а пізніше у Брно в Моравії. Завадський був автором ряду ботанічних та зоологічних праць, які стосуються території Галичини і Буковини.
З 1848 р. починається диференціація природничих наук. Розподіл спеціальностей відбився і на природничому кабінеті. Колекція господарського напрямку перейшла на кафедру техніки, а згодом до вищої рільничої школи в Дублянах. Кількість кафедр зросла. У 1850 р. кафедрою натуральної історії завідував ботанік Гіацинт Лобажевський (Lobarzewski).
У 1852 р. від кафедри натуральної історії відокремили кафедру зоології і порівняльної анатомії. Нові кафедри були розташовані в новому приміщенні на вулиці Миколая, 4 (тепер вул. Грушевського, 4).
У 1866−1870 рр. професор Максиміліан Герман Шмідт (Schmidt) (1848-1875) був першим керівником кафедри зоології і останнім професором, який викладав ще німецькою мовою. Він публікував роботи в галузі безхребетних тварин.
Шимон Сирський (Syrsky)У 1875 р. кафедру зоології, вперше з польською мовою викладання, зайняв Шимон Сирський (Syrsky) – директор природничого музею в Трієсті (Італія). У 1873 р. на всесвітній виставці у Відні він влаштував акваріум і виставку фауни Адріатики. З його наукових робіт заслуговують уваги дослідження статевої системи риб.
У 1882 р. місце Сирського зайняв переведений з Кракова як заступник професора Генріх Кадий (Kady), учень Тайхмана (Teichmann) – організатор Львівської ветеринарної академії. Кадий досліджував будову ока крота. Найбільша його праця присвячена системі кровоносних судин хребта.
Бенедикт Дибовський (Benedykt Dybowski)У 1883 році на кафедру зоології був запрошений Бенедикт Дибовський (Benedykt Dybowski), який у той час знаходився в експедиції на Камчатці. До Львова Дибовський прибув на початку січня 1884 р. Це був ад’юнкт-професор Головної школи (університету) у Варшаві. Завідуючи кафедрою зоології, Дибовський, відомий вже тоді вчений, опрацював багатий зібраний під час заслання та експедицій матеріал і опублікував численні праці. З 1906 р. перебуваючи на пенсії, працював приватно, а в університеті на кафедрі числився як почесний професор. Враховуючи його заслуги у дослідженні фауни Далекого Сходу, Академія Наук СРСР надала Б. Дибовському звання член-кореспондента.
Йосиф Нусбаум (Josef Nusbaum)Наступником Дибовського на кафедрі зоології був Йозеф Нусбаум (Josef Nusbaum) (1857-1917). Він студіював у Варшавському університеті, був учнем Гоєра (Hojer), Вжесньовського (Wrzesniowski). У 1880 р. Нусбаум одержав в Одесі ступінь магістра зоології, згодом проводив зоологічні дослідження в Роскоф у Британії. Отримавши ступінь доктора у галузі зоології і порівняльної анатомії, Нусбаум працював над анатомією коропових риб, фауною олігохет та інших безхребетних тварин. Проводив активну діяльність щодо популяризації природничих наук, зокрема теорії еволюції і поглядів Дарвіна.
З 1892 р. Нусбаум працював спочатку як доцент Львівського університету, а пізніше – як професор анатомії та гістології свійських тварин у Ветеринарній академії. Після переходу Б. Дибовського на пенсію, Нусбаум був запрошений на кафедру зоології, якою завідував з 1906 до 1917 року.
Ян ГіршлерНаступником професора Й. Нусбаума на кафедрі зоології з 1918 року був його учень, професор Ян Гіршлер (1883-1951). Наукову роботу Гіршлер проводив головним чином в галузі цитології, анатомії та ембріології безхребетних тварин, зокрема комах. Він досліджував метеликів околиць Львова, також вивчав фауну найпростіших.

У 1924 році філософський факультет розділено на два самостійні відділи – гуманітарний і математико-природничий. Біологічна наука з цього періоду значно пожвавилась. Математико-природничий факультет, до якого належала кафедра зоології, охоплював 19 наукових закладів. Саме з цього часу кафедра зоології творила основне ядро наукового закладу – інституту зоології. У цьому науковому закладі, очолюваному Я. Гіршлером, працював колектив відомих зоологів. Б. Фулінський (1881-1942) досліджував ембріональний розвиток різних груп членистоногих, опублікував праці з фауни і систематики безхребетних. Г. Полюшинський працював у галузі ембріології безхребетних і паразитології; Я. Сембрат – ембріолог, Я. Кунце – ентомолог. Ентомологом був також  Я. Носкевич, завідувач кафедри зоології безхребетних з 1940 року.
На кафедрі в різних роках працювали також С. Пілявський – цитолог і арахнолог, Я. Романишин – ентомолог, Л. Монне – цитолог, С. Джевіцький, В. Лоренц, А. Козловський та інші.
В. ЗахваткінЗа часів німецької окупації (1941-1944) університет був закритий. Після звільнення Львова, у 1944 році навчання в університеті було відновлено.
У 1945 р. відбувся розподіл кафедри зоології на кафедру зоології хребетних та кафедру зоології безхребетних.
Кафедру зоології безхребетних очолювали професори: Я. Носкевич (1944–45), А. Космачевський (1945–47), В. Захваткін (1947–54), доц. М. Палій (1954–56, 1960–62), проф. В. Палій (1956–60), проф. В. Здун (1963–74).
У різні роки на кафедрі працювали також: професори В. Івлєв, Н. Ялинська, доценти П. Рєзвой, І. Гладунко, І. Бублик, д-р біол. наук П. Балабай, доц. Л. Мельник, ст. лаборанти Р. Павлюк, О. Микитин, Н. Осмола, І. Яворський, лаборанти І. Шерстило, В. Туркевич, ст. препаратор Я. Лісковацька.
Кафедра забезпечувала викладання: зоології безхребетних, теорії еволюції, порівняльної анатомії безхребетних, сільськогосподарської ентомології, загальної гідробіології, промислової фауни, загальної ентомології, загальної паразитології, малакології, порівняльної анатомії безхребетних.
Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників і монографій: «Личинки трематод в прісноводних молюсках України» (В. Здун. К., 1961); «Джерела і шляхи інвазії тварин збудником фасціольозу та боротьба з ним» (В. Здун. К., 1960); «Основи загальної паразитології» (В. Здун. Львів, 1974); «Мікроскопічна техніка» (В. Захваткін. Львів, 1961).В. Здун
В. ІвлєвКафедра протягом 1948–74 рр. випустила 410 спеціалістів: з них 17 стали канд. наук і 2 д-рами наук.
Кафедрою зоології хребетних завідували: проф. Ф. Страутман (1945–64) та доц. М. Черкащенко (1964–74).
Кафедра забезпечувала читання курсів: зоології хребетних, зоогеографії, порівняльної анатомії, екології й охорони природи, орнітології, теріології, герпетології, звіроводства, систематики хребетних, філогенії хребетних, заповідної справи.
У різні роки на кафедрі працювали також: асист. М. Янушевич, асист. К.П. Мальчевська, доц. Н.І. Сребродольська, доц. Н.А. Полушина, старші лаборанти В.М. Долгушина, І.Г. Попундопуло, М.Д. Чугунов, лаборант О.Г. Палій.
Пріоритетний напрям наукових досліджень: вивчення хребетних тварин Карпат і Передкарпаття, Волинського Полісся, Розточчя, Опілля. Дослідні роботи кафедра проводила також у Криму, в Чорноморському заповіднику, у Прибалтиці, на Кавказі та в Середній Азії.Ф. Страутман
На кафедрі були заснувані наукові школи з орнітології (проф. Ф. Страутман) та теріології (доц. Н. Полушина). На кафедрі працювали такі науковці: М. Янушевич (вивчала звірів Карпат), К. Мальчевська (досліджувала риб річок Карпат, озер Волині), доц. Н. Сребродольська (вивчала птахів водно-болотних угідь Західноукраїнського Полісся), доц. Н.  Полушина (вивчала дрібних ссавців), доц. М. Черкащенко (вивчав орнітофауну), доц. О. Денісієвський (вивчав гістологію хребетних).
М. Черкащенко У науковому доробку працівників кафедри. понад 500 праць. Зокрема, «Птицы Советских Карпат» (Ф. Страутман. К., 1954); «Птицы западных областей УССР. Т. 1–2» (Ф. Страутман. Львов, 1963); «Екологія та практичне значення лисиці в західних областях України» (Н. Полушина. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 1967. Вип. 3); «Материалы к изучению распространения и экологии кулика-фифи в районах Западного Полесья УССР» (Н. Сребродольская. Пробл. орнитологии. Тр. III орнитол. конф. Львов, 1964); «Значення мишовидних гризунів в живленні сови вухатої» (М.Черкащенко. Наук. зап. Наук.-природознав. музею АН УРСР. 1960. Т. 8).
1 вересня 1974 року кафедри зоології безхребетних і хребетних були об’єднані в одну кафедру зоології.Її очолювали професори: В. І. Здун (1974–88), доц. І. Й. Гладунко (1988–98), проф. Й. В.Царик (з 1998 р.).Н. Полушина
Зараз кафедра забезпечує викладання: екології, протозоології, зоології безхребетних, зоології хребетних, біорізноманіття, теорії еволюції; спецкурсів: популяційна екологія, охорона та експлуатація популяцій, керування популяцією, функціональне значення безхребетних, функціональне значення хребетних, загальна паразитологія, малакологія, зооіндикація, планктологія, гідроекологія біоіндикація, основи продукційної та санітарної гідробіології, біопродуктивність, загальна гідробіологія, фауністичне районування Землі, основи зоогеографії, основи теріології, поведінка тварин, основи екології, орнітологія.Н. Сребродольська
Напрями наукових досліджень: фауністично-екологічний (започаткував проф. В.І. Здун, продовжує проф. Й.В. Царик), гідробіологічний (започаткувала проф. Н.С. Ялинська, продовжує проф. Й.В. Царик).
Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників, монографій «Показники якості природних вод з екологічних позицій» (І. Т. Олексів. Львів, 1992), «Гідроекологічна токсикометрія та біоіндикація забруднень: теорія, методи, використання» (За ред. І. Т. Олексіва, Л. П. Брагінського. Львів, 1995), «Хребетні тварини західних областей України» (Й. В. Царик, І. П. Яворський, І. В. Шидловський та ін. Львів, 2003), «Життєздатність популяцій рослин високогір’я Українських Карпат» (Й. Царик, Г. Жиляєв, В. Кияк, Ю. Кобів, Н. Сенчак та ін. Львів, 2009), «Збереження біотичного різноманіття у високогір’ї Українських Карпат. Наук. рекомендації» (За ред. Й. Царика. Львів, 2009).І. Бублик
На сьогодні на кафедрі працюють 23 особи, з них: 1 – професор, 7 – доцентів, 5 – асистентів, 4 – допоміжний персонал, 2 – старші наукові співробітники, 1 – науковий співробітник та 5 – співробітників Зоологічного музею (у т.ч. сумісники на кафедрі). При кафедрі функціонує Зоологічний музей, НДЛ-41 “Охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів”.
За період з 1998 по 2011 рік члени кафедри виконували 10 наукових держбюджетних тем, за результатами яких опубліковано: 17 – монографій, 211 – статей, 290 – тез доповідей.
На кафедрі захищено 8 – кандидатських дисертацій, зокрема: Забитівським Ю.М., Диким І.В., Шидловським І.В., Головачовим О.В., Гнатиною О.С., Микітчаком Т.І., Думич О.Я., Куцериб Т.М.
На сьогодні в аспірантурі навчаються 5 осіб, 6 особи закінчують кандидатські роботи та 3 – працюють над докторськими дисертаціями.
Робота кафедри на перспективу передбачає два взаємопов’язаних напрямки: підготовка посібників, підручників із зоологічних та екологічних дисциплін та наукова робота над розв’язанням актуальних питань з зоології, екології, екосистемології, охорони та раціональної експлуатації тварин. Крім цього на кафедра розпочаті фундаментальні дослідження популяційної організації різних груп тварин, їхнього значення в індикації змін середовища, зокрема глобальних змін клімату тощо.

II Всесоюзна орнітологічна конференція (Львів, 1962 р.)

Третя Всесоюзна орнітологічна конференція (Львів, вересень 1962 р.)

Співробітниками кафедри започаткована і проводиться щорічна міжнародна конференція “Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій” для студентів, аспірантів і науковців різних навчальних й наукових закладів України та зарубіжжя. Вона відбувається у вересні кожного року на базі біолого-географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка.

Співробітники

завідувачЦАРИК Йосиф Володимировичзавідувач
доцентДИКИЙ Ігор Васильовичдоцент
доцентІВАНЕЦЬ Олег Романовичдоцент
доцентНАЗАРУК Катерина Миколаївнадоцент
доцентРЕШЕТИЛО Остап Степановичдоцент
доцент (сумісник)ХАМАР Ігор Степановичдоцент (сумісник)
доцентЦАРИК Інна Йосифівнадоцент
доцентШИДЛОВСЬКИЙ Ігор Віталійовичдоцент
асистент (сумісник)ЗАТУШЕВСЬКИЙ Андрій Тимофійовичасистент (сумісник)
асистентКОЛТУН Ірина Олегівнаасистент
асистентЛЄСНІК Володимир Васильовичасистент
асистент, інженер 1 категорії (сумісник)САЧОК Оксана Степанівнаасистент, інженер 1 категорії (сумісник)
асистентЯВОРНИЦЬКА Ірина Василівнаасистент
старший лаборантСКАРБАРЧУК Оксана Василівнастарший лаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Посібники та навчально-методичні матеріали

Навчальна практика з зоології безхребетних: методичний посібник для самостійної роботи студентів галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 – Біологія та галузі знань 01 Освіта спеціальності 014 – Середня освіта / укл. О.С. Решетило, І.В. Дикий, К.М. Назарук, В.В. Лєснік, А.Т. Затушевський, О.Р. Іванець, І.В. Яворницька. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. – 55 с.

Практикум з протозоології для студентів I курсу біологічного факультету О.Р. Іванець. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. – 107 с.

Екологія тварин : Навчальний посібник. Видання друге, доповнене і перероблене. Гайченко В.А., Царик Й.В., К.: Компринт, 2016. – 288 с.        В основу навчального посібника покладені курси лекцій, прочитані авторами для студентів факультетів екології та біотехнологій НУБіП України та біологічного факультету ЛНУ . Розглядаються фундаментальні проблеми екології тварин як важливої складової загальної екології. Викладені основні механізми і закономірності стійкого існування угруповань тварин та їх зв’язки в екосистемах. Висвітлені закономірності відповіді тварин і їх угруповань на мінливі умови абіотичного і біотичного середовища існування, а також особливості структури і динаміки популяцій тварин.

Зоологія хордових. Частина 1 : Методичні вказівки до лабораторних занять  і самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія  ⁄  укл.: К.М. НазарукА.Т. ЗатушевськийІ.В. ДикийВ.В. Лєснік. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – 60 с.

Зоологія хордових : підручник : [для студ. вищ. навч. заклад.] / [Й.В. Царик, І.В. Дикий та ін.] ; за ред. Й.В. Царика. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. – 356 с. – Серія «Біологічні Студії».
ISBN 978-966-613-752-7 (серія), ISBN 978-617-10-0081-0. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист №1/11-19381 від 11.12.2013 р.)
В основу підручника покладені курси лекцій, прочитані авторами для студентів біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Послідовно описані підтипи і класи типу Хордові. Характеристика класу містить системи (поділ на ряди і родини). їхні морфологічні та екологічні особливості. роль у біоценозах, значення для людини, походження та еволюцію представників хордових тварин. Лаконічно висвітлені загальні характеристики, поширення та короткий перелік видів головних рядів кожного класу хордових. Окремо виділено представників, що належать до фауни України.
Історичний розвиток тваринного світу: навч. посібн. для сам. роботи студентів за спеціальністю – зоологія / укл. О.С. Решетило. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. – 96 с.
Зоологія хордових. Частина 2 : методичні вказівки до лабораторних занять  і самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія  ⁄  укл.: К.М. НазарукА.Т. ЗатушевськийІ.В. ДикийВ.В. Лєснік. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. – 88 с.

Екологія : підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за заг. ред. О.Є. Пахомова. – Харків : Фоліо, 2014. – 666 с. ISBN 978-966-03-6619-0. Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (Лист №1/11-11406 від 12.07.2013) У підручнику розглядаються основні етапи становлення екології як науки, простежено закономірності утворення екологічних систем, охарактеризовано взаємини живих організмів із середовищем їх існування, визначено фундаментальні екологічні питання. Біосферу в цілому представлено як єдине, цілісне утворення, яке перебуває під інтенсивним впливом людини. Викладено сучасні уявлення про механізми та наслідки деградації екологічних систем, накреслено шляхи збереження біологічного та ландшафтного різноманіття окремих екосистем та біосфери в цілому. Для студентів вищих навчальних закладів, а також для підготовки та підвищення кваліфікації керівників підприємств і організацій, спеціалістів у галузі охорони навколишнього середовища. УДК 504, ББК 28.081

Етологія: методичні вказівки до семінарських занять і  організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – Біологія; спеціальностей 8.04010207 – Зоологія і 7.04010207 – Зоологія / Укл.: Й.В.ЦарикТ.І.Копко. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. – 64 с.

Зоогеографія : навч. посіб. : [для студ. вищ. навч. закл.] / Остап Решетило. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 232 с. – (Серія «Біологічні Студії»). ISBN 978-966-613-977-4.

Керування популяціями: методичні вказівки до лабораторних занять і  організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – Біологія; спеціальність 8.04010207 – Зоологія / Укл.: Й.В.ЦарикТ.І.Копко. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. – 32 с.

Зоологія безхребетних : методичні вказівки до лабораторних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія / Укл.: О.Р.Іванець– Львів: Львівський національний університет імені Івана франка, 2013. –  52 с.

 

Екологія тварин : навчальний посібник / Гайченко В.А., Царик Й.В. – Херсон : Олді-плюс, Київ : Ліра-К, 2012.  – 232 с.

Навчальна практика з зоології хребетних на базі Шацького біолого-географічного стаціонару ЛНУ імені Івана Франка. Екскурсії : методичні вказівки до навчальної практики та самостійної роботи студентів напрямку підготовки 6.040102 – біологія  ⁄ Укл.: І.В. ШидловськийІ.В. ДикийІ.С. ХамарА.Т. ЗатушевськийК.М. НазарукВ.В. Лєснік. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 54 с.

Вимірювання хребетних тварин : методичні вказівки до лабораторних занять і організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія та 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / Укл.: І.В.ДикийА.Т.ЗатушевськийВ.В.ЛєснікК.М.НазарукІ.В.Шидловський. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 40 с.

Екологія : методичні вказівки до лабораторних занять і  організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія / Укл.: Й.В.ЦарикО.С.Сачок. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 28 с.

Хребетні тварини Шацького національного природного парку : методичні вказівки до лабораторних занять і організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія та 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування  Укл.: І.В.ДикийА.Т.ЗатушевськийВ.В.ЛєснікК.М.Назарук,  Є.Б.СребродольськаІ.С.ХамарІ.В.Шидловський. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 20 с.

Польовий практикум із зоології. Ч.1. : Безхребетні тварини прісних водойм: навч.-метод. посібник / Й.В.ЦарикО.Р.Іванець. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. – 236 с.

Збірник методичних матеріалів  питань рекреаційно-туристичної діяльності на територіях природно-заповідного фонду // Мат-ли конф-ції “Організація  рекреаційно-туристичної діяльності у національних парках заходу України”. –  К., 2011. – 200 с.

Тести з протозоології та зоології безхребетних : навчально-методичний посібник  / О.Р.Іванець. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 144 с.

Збірник методичних матеріалів  питань природно-заповідної справи. Навчальний посібник. К., 2009. – 200 с.

Екологічний моніторинг регіону : експертна оцінка стану і функціонування / За ред. проф. І.Ковальчука / І.Ковальчук, П.Волошин, А.Михнович, Й.Вишневський. С.Кукурудза, А.Мельник, Б.Муха, М.Петровська, Р.Пронишин, С.Бень, І.Ярема, І.Горбань, Р.Волчанський, С.Кравців, Л.Курганевич. – Львів : ГО “Опілля”, 2009. – 608 с.

Болотні екосистеми регіону Східних Карпат в межах України / Ковальчук А.А., Фельбаба-Клушина Л.М., Ковальчук Н.С., Гобань І.М., Горбань Л.І., Куртяк Ф.Ф., Мателешко О.Ю., Микітчак Т.І., Іванець О.Р., Мигаль А.В., Довганич Я.О., Покиньчереда В.Ф. // Під загальною редакцією Ковальчука А.А. – Ужгород: Ліра, 2006. – 228 с.

Популяційна екологія. Керування популяціями: навчальний посібник/ Царик Й.В. – Львів : Видавничий  центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 100с.

Хребетні тварини західних областей України / Укл.: Й.В. ЦарикІ.П. ЯворськийІ.В. Шидловський та ін. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 52 с

Дослідження

На кафедрі зоології наукова робота здійснюється у двох керунках:

1. Еколого-фауністична школа. Основним напрямом досліджень розглядає проблему збереження і відтворення фауністичного різноманіття в умовах антропогенних змін довкілля. Об’єктами досліджень виступають безхребетні і хребетні тварини рівнинних та гірських регіонів України (засновник школи проф. Здун В.І., продовжує цей напрям д.б.н. Царик Й.В.).

2. Гідробіологічний напрям. Основну увагу приділяє дослідженю біотичних компонентів водних екосистем, з метою виявлення структурних і функціональних змін в її структурі та функції під впливом антропогенних чинників (засновник школи проф. Ялинська Н.С., продовжує цей напрям к.б.н. Хамар І.С.).

Наукові проекти

На кафедрі виконуються такі науково-дослідні проекти:

Н/6-2005 «Наукові фонди та музейна експозиція Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка»
Науковий керівник: д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 2005 –
    Тема в межах робочого часу викладачів  
«Ценотичні зв’язки ключових видів як основа збереження та відтворення біорізноманіття водотоків Європейського вододілу»
 Науковий керівник: д.б.н. Царик Й.В., доц. Дикий І.В.
Термін виконання – 01.01.2017-31.12.2021
Перелік тем, які були виконані на кафедрі зоології з 1996 по 2017 рр.
ОБ–02П «Оптимізація екологічної мережі транскордонних об’єктів природно-заповідного фонду заходу України у рамках Програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера»
Науковий керівник – д.б.н., проф. Царик Й.В.
Термін виконання – 2015–2016 роки.
Резюме: Розроблені пропозиції щодо вдосконалення функціонального зонування територій екологічної мережі транскордонних об’єктів природно-заповідного фонду Заходу України. Надано оцінку сучасного стану заповідних екосистем та біологічного різноманіття новим природоохороннім транскордонним територіям, що об’єднані Програмою ЮНЕСКО «Людина та біосфера». Запропоновані та впроваджені практичні заходи щодо збереження адаптивної здатності центрів біологічного різноманіття, зменшення загроз стійкому функціонуванню природних екосистем Біосферних резерватів ЮНЕСКО, що розташовані на кордоні ЄС та України (Розточчя та Західне Полісся). Встановлено реакцію біотичних компонентів заповідних територій на зростаючу фрагментацію природного середовища та загальну антропогенну трансформацію за рахунок появи адвентивних видів, нових антропогенних чинників, а також змін клімату, які підсилюють процеси виснаження і збіднення біорізноманіття.
Бібліографія: чотири монографії, один навчальний посібник, 14 статей (з науково-метричних баз – 6, фахових – 3, інших – 5), 22 тез доповідей, одне інше наукове видання.
ОБ-154П «Вплив основних факторів загроз на біорізноманіття заповідних територій Східних Карпат, Розточчя та Західного Полісся»
Науковий керівник – д.б.н., проф. Царик Й.В.
Термін виконання – 2013–2015 роки.
Резюме: Вперше, на основі створюваної виконавцями теми класифікації сучасних антропогенних чинників: інсуляризація територій, резерватогенні сукцесії, ненормована рекреація, забруднення вод побутовими стоками, самовільне будівництво та інші, розроблена методика виділення та оцінки загроз біотичному різноманіттю. Визначено забруднення радіонуклідами грунту наземних екосистем та їх компонентів у межах ПЗФ рівнинних й гірських територій України, завершується розробка методики виділення та оцінки загроз біотичному різноманіттю заповідних територій. Розроблені рекомендації щодо послаблення загроз видовому різноманіттю заповідних екосистем вперше будуть апробовані в умовах західних областей України і відповідатимуть світовим стандартам міжнародної природоохоронної практики. За 2014 рік згідно технічного завдання виконані роботи щодо встановлення основних факторів загроз для біологічного різноманіття заповідних екосистем біосферних резерватів ЮНЕСКО – “Східні Карпати”, “Розточчя”, “Західне Полісся” та інших об’єктів ПЗФ, а також встановлені фактори загроз функціонування основним ядрам сучасної екологічної мережі міжнародного значення, що зосередженні в межах західних областей України.
Захищено одну дисертацію на здобуття кандидата біологічних наук Струс Ю.М. «Біотопний розподіл, гніздування, міграції та охорона куликів (Charadrii) на північному заході України».
Бібліографія: шість монографій один підручник, 16 статей та 27 тез доповідей, два інших видання.
Бз-100 П«Функціональне значення річкових стариць у розбудові транскордонних екологічних коридорів
(на прикладі ріки Західний Буг)»
Науковий керівник – д.б.н., проф. Царик Й.В.
Термін виконання – 2012–2013 роки.
У процесі виконання дослідження отримані нові та унікальні дані щодо видового складу, структурно-функціональної організації зооценозів стариць Західного Бугу. Для з’ясування функціонального значення річкових стариць у розбудові транскордонних екологічних коридорів був застосований новий підхід, який базувався на комплексному дослідженні унікальних елементів усіх ланок гідроекосистеми ріки.
Використання комплексного підходу у вивченні стариць дозволило створити інтегральну модель ценотичних зв’язків їх біоти, що має як фундаментальне, так і прикладне значення для збереження біотичного різноманіття ріки Західний Буг та з’ясування місця і значення стариць у розбудові транскордонного екологічного коридору.
Матеріали щодо структури та функціонування угруповань тварин дають можливість оцінити стан біорізноманіття стариць р. Західний Буг, що вкрай важливо з позиції розгляду ріки як транскордонної водойми та будуть використані при проведенні природоохоронних заходів щодо збереження та раціонального використання даного водного об’єкту, зокрема при проведенні моніторингових досліджень за різних чинників довкілля, з’ясуванні рибного потенціалу водойми та межі його використання, наукових роботах громадських організацій по вивченню стариць як бази різноманіття ріки Західний Буг.
За тематикою проекту опубліковано 72 наукові праці, зокрема, 1 монографію, 1 навчальний посібник, 9 статей у виданнях зі списку ISI, 10 статей у вітчизняних фахових виданнях, 51 матеріали та тези доповідей на конференціях; захищено 2 кандидатські дисертації.
 
Бз-256 Б «Закономірності та тенденції розвитку гідробіоценозів антропофікованих водойм західного регіону України і їх біологічний моніторинг».
Науковий керівник Ялинська Н.С.
Термін виконання 1.1997−12.1999.
За матеріалом гідробіологічних проб вивчалася роль біоти у розвантаженні малих водойм Галичини від забруднень, викликаних легко мінералізованими органічними речовинами та важкими металами. Як коректна частина антропо-екологічної системи, регіон за рівнем зрушення відноситься до числа територій України з ознаками великомасштабної урбанізації. Виконані наступні види робіт:
–                     у воді та донних відкладах визначені концентрації важких металів;
–                     уточнені видові списки, визначена кількісна представленість видів, властивості угруповань, що піддаються вимірюванню;
–                     оцінені в калоріях сапробності забрудненість ставів та рік, що їх живлять;
–                     вивчені за допомогою експериментальних (натурних) мікроекосистем цілісні властивості екосистеми ставів, забруднених важкими металами;
–                     встановлена шляхом визначення коефіцієнтів накопичення, участь організмів планктону, пери фітону та пелофітів у процесах детоксикації забруднюючих речових зі сторони важких металів;
–                     створені біологічні коди для організмів-моніторів і тест-обєктів;
–                     доведено, що в наявні класифікатори якості поверхневих вод варто внести дані про регіональні особливості водних об’єктів, а також дані про інтенсивність деструкційних процесів за рахунок біоти.
 
Бз-702 Б «Біоценози водних та довколоводних екосистем Галичини в умовах антропогенного пресу».
Науковий керівник Олексів І.Т.
Термін виконання 1.1996−12.1998.
Бз-11 Б «Сучасний стан та трансформаційні процеси в гідробіоценозах водойм західного регіону України, їх охорона та раціональне використання».
Науковий керівник д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 1.01.2000 – 31.12.2002.
Встановлено гідроекологічні особливості досліджуваних водойм та визначені межі їх екологічної ємності до пріоритетних забрудників, зокрема важких металів. Поповнений банк даних ЕТІ (еколо-токсикологічної інформації) водних екосистем західного регіону України. Вивчено їхнє ценотичне різноманіття та структурно-функціональні особливості угруповань гідробіонтів природних гідроекосистем під впливом антропогенних чинників.
 
ОБ-72 Б «Вплив екологічних факторів середовища на стан та збереження біотичного різноманіття Шацького національного природного парку».
Науковий керівник д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 05.2000 – 31.12.2002.
Поповнений банк даних щодо видів тварин, занесених до Червоної книги України, які трапляються на території Шацького національного природного парку. Узагальнені нагромадженні матеріали про динаміку розвитку зооценозів Шацького поозер’я, вплив систем випасання на стан біологічного різноманіття лісових та пасовищних екосистем. Встановленні гідробіологічні особливості Шацьких озер. Проаналізовані матеріали щодо фізико-хімічних особливостей грунтів і сапропелів озерних екосистем та дослідження особливостей міграції радіонуклідів Чорнобильського походження в абіотичних і біотичних компонентах екосистем Шацького національного природного парку.
 
«Сучасний стан, тенденції змін та збереження біотичного різноманіття гетеротрофних організмів в природних і антропогенно змінених екосистемах західного регіону України» (в межах робочого часу).
Науковий керівник д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 01.01.1999–31.12.2004.
 
Бз-113 Б «Фауністичне та мікробне різноманіття екосистем Розточчя та Шацького поозер’я та їх стійкість до дії антропогенних чинників».
Науковий керівник д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 01.01.2003–31.12.2005.
Досліджувався видовий склад, чисельність та біомаса зоопланктону, продукційно-деструкційні закономірності його угруповань. Встановлено особливості сезонної динаміки розвитку зоопланктону та зообентосу протягом вегетаційного періоду. Здійснено морфологічний аналіз коропових та сомових риб озер Шацького національного природного парку. Вивчення структури іхтіофауни досліджуваних водойм та особливостей трофічних зв’язків між угрупованнями риб дозволило встановити функціональні залежності на трофічній основі між групами риб з озер різного походження. Досліджено поширення та кількісні характеристики мікрофлори у водоймах.
 
Об 174-Б «Моніторинг багатофакторних впливів та синергетичних ефектів на екосистеми Шацького національного природного парку».
Науковий керівник д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 01.01.2003–31.12.2005.
Проведено оцінку видового багатства біологічного та ландшафтного різноманіття екосистем Шацького національного природного парку. Для контролю за станом біологічного різноманіття та екосистем національного парку, вироблено програму екологічного моніторингу. Здійснено оцінку сучасного стану популяцій рідкісних та зникаючих видів фауни хребетних тварин на території Шацького природного національного парку. Виконано проведення фауністичного кадастру видів тварин, що занесені до національної Червоної книги. Забезпечено тривалий моніторинг радіоактивного забруднення чорнобильського походження у об’єктах довкілля (ґрунтах, представниках вищих і нижчих рослин), відібраних на території національного парку. Здійснено моніторинг концентрацій важких металів – Zn, Cu, Ni, Co, Bi, As, Hg у фракціях грунтів та донних осадах екосистем Шацького національного природного парку. Встановлено вплив антропогенної трансформації на природні ландшафти, різні ландшафтні структури, берегову лінію озер. Підготовлені рекомендації для запровадження системи екологічного моніторингу, збереження видового та ландшафтного різноманіття, розвитку екологічного туризму та рекреації, покращення заповідного режиму на території національного парку.
 
Об 83-П «Моніторинг екосистем транскордонних територій Розточчя та Західного Полісся».
Науковий керівник: д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 01.01.2006–31.12.2008.
Здійснені довготривалі дослідження абіотичних та біотичних компонентів екосистем на території формування двох міжнародних транскордонних біосферних резерватів, що підтримуються програмою ЮНЕСКО. Для цих резерватів – „Розточчя” та „Західне Полісся”, встановлені тенденцій перебігу екологічних процесів у природних та трансформованих екосистемах. Запроваджено програму контролю популяційних тенденцій важливих видів біологічного різноманіття, що має стратегічне значення для збереження природних популяцій зникаючих видів та таких, що занесені до міжнародної та національної Червоних книг. Налагоджено ефективну співпрацю наукового колективу університету та наукових відділів природного заповідника „Розточчя”, Яворівського та Шацького національних парків.
Підготовлені відповідні документи для затвердження міжнародних транскордонних біосферних резерватів ЮНЕСКО на Розточчі та Західному Поліссі.
 
Бз-37 Ф «Гідробіоценози заповідних та антропогенно змінених територій західноукраїнської частини Головного Європейського вододілу».
Науковий керівник: д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 01.01.2006 -31.12.2007.
Визначено гідроекологічний статус водойм та роль біоти у їх функціонуванні. Визначені структурні та функціональні показники зоопланктоценозів як заповідних територій, так і за дії антропогенних чинників. Продовжено формування бази даних щодо видового різноманіття гідроекосистем транскордонних територій Головного Європейського вододілу.
 
Бз-205П «Структурно-функціональна організація зооценозів антропіфікованих водойм природоохоронних територій».
Науковий керівник: д.б.н. Царик Й.В.
Термін виконання 01.01.2007–31.12.2008.
Вивчено структурно-функціональну організацію гідрозооценозів антропофікованих водойм Яворівського та Шацького національних природних парків, з’ясовано їх трансформаційні зміни за дії антропічних чинників. Зокрема, досліджено гідрохімічний режим антропофікованих водойм парків, їх самоочисні можливості, встановлено якісний та кількісний стан планктонних, бентосних та нектонних угруповань, досліджено різноманіття гідро фауни парків як індикатора екологічного стану водойм. Сформовані інвентарні списки гідробіонтів заповідних екосистем.
 
Об-34-П “Созологічна оцінка і зонування територій біосферних резерватів Західного Полісся та Розточчя за даними екологічного моніторингу”.
Науковий керівник: д.б.н., професор Царик Й. В.
Термін виконання: 01.01.2009 – 31.12.2010.
Здійснено аналіз впливу екологічних факторів на накопичення 137Cs ягідними рослинами Шацького НПП. Отримані результати часової та сезонної зміни вмісту 137Cs у вегетативних та генеративних органах ягідних показують значний вплив вологості мікроклімату в ранній період їх вегетації на процеси накопичення радіонукліда. Шляхом екологічних експедицій на територіях Шацького НПП та НПП „Прип’ять-Стохід”, а також у Рівненському природному заповіднику, завершено аналіз фауністичних досліджень гніздової орнітофауни з метою з’ясувати сучасний стан видового різноманіття, популяційні тенденції в орнітофауні долини верхньої Прип’яті. На основі проведених досліджень підготовлені матеріали для формування нового національного парку „Нобель” у Рівненській обл. Експедиційні дослідження території Рівненського ПЗ та НПП „Прип’ять-Стохід” спрямовані на визначення особливо актуальних ділянок для збереження видового біологічного різноманіття та формування перспективних функціональних зон цих об’єктів ПЗФ. Встановлено найбільш оптимальні границі функціональних зон для транскордонних біосферних резерватів Західного Полісся та Розточчя.
 
11 Н/10 «Ценотичні зв’язки популяцій морських птахів і ссавців островів Західної Антарктики та їхнє значення для формування біогеоценозів антарктичної тундри».
Науковий керівник: професор Царик Й. В.
Термін виконання: 25.08.2010 – 31.12.2010.
Аналіз живлення ластоногих в районі архіпелагу Аргентинські о-ви, показав що криль є основним компонентом живлення 4-х видів тюленів у весняно-літній період. Враховуючи, що з 5-ти видів тюленів, облікованих в межах архіпелагу, найбільш багаточисельними є тюлень крабоїд та південний морський котик. Ці види можуть бути використані як «види індикатори» поширення та чисельності криля в даному регіоні, при встановленні його запасів. Найбільший відсоток криля (80%) в досліджених екскрементах тюленя Уеддела відмічався у самок в період лактації. Встановлено відносно великі розмірні та вагові показники молодняку тюленя Уеддела у порівнянні з літературними даними. Це свідчить про досить якісну і достатню кормову базу для вагітних самиць Уеддела в акваторії Аргентинських островів. Раціон тюленя Уеддела включає 17 антарктичних видів риб, 2 види восьминогів та чотири види кальмарів. Серед них три види риб та один вид кальмара мають промислове значення. Встановлено, що лише комплексний копрологічний аналіз екскрементів тюленів та пелеток птахів дозволяє провести найбільш повну оцінку різноманіття іхтіофауни та фауни головоногих молюсків даного регіону і встановити межі їх поширення. Отримано схеми основних міграційних шляхів морських птахів та тюленів архіпелагу. Створено систематизовану базу даних щодо кормів 5-ти видів тюленів в районі архіпелагу Аргентинські острови та прилягаючих територій та базу даних по природних та штучних маркерах тюленів.
 
Бз-50П «Роль гідроценозів в індикації якості вод транскордонної ріки Західний Буг».
Науковий керівник: професор Царик Й. В.
Термін виконання: 01.01.2010 – 31.12.2011.
Досліджували гідрозооценози басейну транскордонної ріки Західний Буг. У результаті опрацювання гідробіологічних та гідрохімічних проб, відібраних у водоймах басейну ріки, прослідковано динаміку якості води за гідрохімічним складом, встановлено якісний та кількісний склад планктонних, бентосних та нектонних угруповань гідрозооценозів басейну, визначені індикаторні види рівня органічного забруднення води. На підставі складених видових списків гідробіонтів проаналізовано видове різноманіття, чисельність та біомаса планктонних та бентосних угруповань у різних за рівнем забруднення біотопах басейну, проведено біоіндикацію за показовими організмами, на підставі чого здійснено гідроекологічну оцінку ріки та запропоновано критерії оцінки стану біотопів.
 
ОБ-90П «Вплив антропогенних чинників на гірські та рівнинні екосистеми природо-заповідного фонду західних областей України».
Науковий керівник – д.б.н., проф. Царик Й.В.
Термін виконання – 2011–2012 роки.
Здійснено попередню оцінку впливу антропогенного навантаження на природні екосистеми на територіях природо-заповідного фонду Розточчя та Західного Полісся. Здійснено оцінку динаміки питомого вмісту радіонуклідів у наземних та водно-болотних екосистемах кількох національних парків регіону. Досліджували вміст та динаміку радіонуклідів у лікарських рослинах та харчових продуктах природного походження, стан якості ґрунтів та біорізноманіття. Встановлено, що в сучасних умовах розвитку продуктивних сил динамічні процеси в заповідних екосистемах також зазнають впливу антропогенних факторів, що спричиняє поглиблення екологічних та соціально-економічних проблем. Крім цього виникла низка антропогенних чинників, дія яких на екосистеми раніше була не значна. Розробляється класифікація чинників антропогенного походження за наслідками їх впливу на різні компоненти та трофічні ланцюги заповідних гірських та рівнинних екосистем.
 За результатами виконаних з 2000 року тем опубліковано 21 монографію, 19навчальних посібників, 282 статті та 412 тез у матеріалах міжнародних та вітчизняних наукових конференцій, захищено 9 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук.
 Співробітники кафедри брали участь в 6-х спільних проектах: Українсько-німецькому UNESCO – BMBF – “Трансформаційні процеси в регіоні Дністра (Західна Україна)”;
у виконанні програми  Європейського Союзу для України з транс­кордонного співробітництва  “Управління басейнами річок Буг, Латориця та Уж”;
“Оцінка стану популяцій рослин міжнародних Червоних списків в Українських Карпатах”, під егідою Українського науково-технічного центру (УНТЦ);
«Ссавці Аргентинських островів (видовий склад, чисельність, біотопічне розміщення, особливості біології) та їх роль в антарктичній екосистемі» спільно з Національним антарктичним науковим центром (НАНЦ);
DFFD №Ф25/576-2007 «Біорізноманітність та біологічна оцінка екологічного стану водних біотопів урбанізованого середовища західного регіону України у національній системі моніторингу вод» наданий Державним Фондом Фундаментальних Досліджень. Науковий керівник проекту к.б.н., доц. Хамар І.С.)
DFFD № Ф25/154-2008 «ГІС аналіз в природоохоронній практиці збереження видового різноманіття пасовищних  екосистем верхнього Дністра» наданий Державним Фондом Фундаментальних Досліджень. Науковий керівник: д.б.н., проф. Царик Й. В.
та отримано один грант “To conserve the nature” – OEK/KNIP 0221 Royal Netherlands Emmassy, Offise of the Agricultural Counselor від Королівського посольства Нідерландів на дослідждення міграцій, орієнтації та охорону птахів під час міграцій у заказнику “Чолгинський”.

Наукова конференція “Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій”  

21.05.2018 | 15:03

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі наукової конференції

"Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій", яка відбудеться

13-16 вересня 2018 р. на базі Шацького біолого-географічного стаціонару.

Читати »

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ПРОФЕСОР БЕНЕДИКТ ДИБОВСЬКИЙ – ВИЗНАЧНИЙ ДОСЛІДНИК СПІЛЬНОЇ ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ ПОЛЬЩІ, БІЛОРУСІ ТА УКРАЇНИ”

15.05.2018 | 13:23

Конференція присвячена 185-річчю від дня народження видатного біолога, географа, лікаря - Бенедикта Дибовського, який зробив значний науковий внесок не тільки в Україні, а й Польщі та Білорусії. 

Читати »

XIV МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ СТУДЕНТIВ I АСПIРАНТIВ “МОЛОДЬ I ПОСТУП БIОЛОГIЇ”

23.04.2018 | 14:40

Організаторами конференції були біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститут біології та охорони середовища Поморської Академії в Слупську, Західний науковий центр НАН України та МОН України і Товариство прихильників Львівського університету. Конференція щорічно проводиться з метою сприяння науковому спілкуванню обдарованої молоді, що працює на розвиток біологічної науки.

Читати »

Адаптивна еволюція глобінових генів та імунної систем у сліпаків

29.03.2018 | 19:03

Олексій Янчуков, колишній випускник факультету, а тепер Assist Prof університету Bulent Ecevit, що в Зондулаку, Туреччина. Галузь досліджень Олексія - популяційна та еволюційна генетика, про що й буде мова у його імпровізованому семінарі, за результатами і планами його поточних досліджень. 

Читати »

Зустріч з представниками компанії “Біопродакшн”

25.03.2018 | 18:06

У четвер, 22 березня відбулася зустріч із представники компанії "Біопродукт" з Дніпра,  котрі ознайомили нас з цікавим напрямом роботи - "промислова ентомологія".  Захід був передбачений, в основному, для студентів-зоологів (біологів) та спрямований на подальшу співпрацю і працевлаштування.

Читати »