Кафедра зоології

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Новини
Кафедра зоології відокремилась 1852 р. від кафедри натуральної історії. Існувала на філософському факультеті до 1920, на матемотично-природничому факультеті 1920–1939 рр. Відновлена 1974 р. на біологічному факультеті об’єднанням кафедри зоології безхребетних і кафедри зоології хребетних. Очолювали її професори М. Шмідт (1852–76), С. Сирський (1876–82), в. о. зав. каф. Г. Кадий (1882–83), Б. Дибовський (1883–1906), Ю. Нусбаум-Гілярович (1906–17), Я. Гіршлер (1917–39), К. Сембрат (1939–41), В. І. Здун (1974–88), доц. І. Й.  Гладунко (1988–98), проф. Й. В.Царик (з 1998).
При кафедрі функціонує Зоологічний музей, НДЛ-41 “Охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів”.
Кафедра готує спеціалістів (бакалаврів і магістрів) зі спеціальності “зоологія”, щорічно спеціалізуються до 12 випускників факультету. При кафедрі є аспірантура за спеціальністю “зоологія”. Забезпечує  викладання загальних і спеціалізованих курсів.
Напрями наукових досліджень: фауністично-екологічний (започаткував проф. В. І. Здун, продовжує проф. Й. В. Царик), гідробіологічний (започаткувала проф. Н. С. Ялинська, продовжує проф. Й. В. Царик). За час існування кафедри підготовано 9 канд. і 1 доктор наук.
Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників та монографій.

загальні курси:
  • екологія
  • протозоологія
  • зоологія безхребетних
  • зоологія хребетних
  • біорізноманіття
  • теорія еволюції

спецкурси:

  • загальна гідробіологія
  • моніторинг довкілля
  • теріологія
  • пристосування тварин до екстремальних умов середовища
  • орнітологія
  • міграція тварин
  • музейна справа (теоретичні аспекти)
  • консорціологія
  • екологія, раціональне використання та охорона тварин
  • біопошкодження
  • прикладна зоологія
  • інвазійні види
  • управління популяціями тварин
  • зоогеографія
  • функціональна зоологія
  • історичний розвиток тваринного світу
  • основи етології
  • охорона тваринного світу
  • біоніка

 

Від початку існування Львівського університету окремої кафедри зоології не було. Вважалося, що наука про природу неварта уваги, лише через століття почали викладати натуральну історію, в якій були елементи природознавства.
Наприкінці XVIII століття натуральну історію у Львівському університеті викладав Антон Гільтенбранд (Hiltenbrand або Hildenbrand Anton). Він та інші професори, такі як Мартинович (Martinovics), Кодеш (Kodesch), Гольфельд (Holfeld) були представниками природничої й математичної частини філософських наук. У цей період існування університету природознавство і математика були пріоритетними напрямками.
Наступником Гільтенбранда на кафедрі натуральної історії був Е. Кіршбаум (Kirschbaum Emanuel). Належить відзначити, що вже тоді при кафедрі існував природничий кабінет (кабінет натуральної історії), яким з 1785 до 1805 рік завідував професор Б. Аке (Hacquet).
У 1809−1813 рр. курс Натуральної історії читав Ґлойснер Антон (Gloisner). Доктор медицини Франц Дівальд(Franz Diwald) викладав Натуральну історію (зоологію, ботаніку і мінералогію) з 1816 до 1823 р. німецькою мовою. Заняття проводив за власними записками. Він мав у своєму підпорядкуванні природничий кабінет, для якого отримав у 1823 р. деякі дублети з віденських імператорських колекцій. Тоді закінчувалася перебудова приміщення університету на теперішній вулиці Театральній.
Зібрані Дівальдом експонати впорядкував професор натуральної історії Михаїл Штекер (Stecker), який викладав крім науки про природу також рільництво. Штекер описав і заінвентаризував 8000 об’єктів, що знаходилися тоді в колекції кабінету. У 1831 р. він перейшов на кафедру університету у Відні. Спочатку посаду професора зайняв його заступник, енергійний викладач доктор Франц Глюбек (Hlubek), який згодом перейшов на посаду професора в Любляну (Словенія). Пізніше кафедру зайняв доктор медицини і ад’юнкт Віденського університетуДомінік Готфрід Колюмбус (Columbus), який у 1839 р. став професором натуральної історії та сільського господарства. Від 1864 р. наступником Колюмбуса став доктор медицини Рудольф Кнер (Kner), секундарій загального госпіталю у Відні. Кнер поєднував широкі відомості фізіології і анатомії з іншими галузями природничих наук. Він був спеціалістом в ділянці іхтіології. У 1849 р. став професором зоології у Відні.
В галузі зоології, а також ботаніки і палеонтології відзначився професор фізики Львівського університетуОлександр Завадський (Zawadski) (1843-1852), якого за волелюбні погляди було усунуто з університету і переведено на посаду вчителя ліцею у Перемишлі, а пізніше у Брно в Моравії. Завадський був автором ряду ботанічних та зоологічних праць, які стосуються території Галичини і Буковини.
З 1848 р. починається диференціація природничих наук. Розподіл спеціальностей відбився і на природничому кабінеті. Колекція господарського напрямку перейшла на кафедру техніки, а згодом до вищої рільничої школи в Дублянах. Кількість кафедр зросла. У 1850 р. кафедрою натуральної історії завідував ботанік Гіацинт Лобажевський (Lobarzewski).
У 1852 р. від кафедри натуральної історії відокремили кафедру зоології і порівняльної анатомії. Нові кафедри були розташовані в новому приміщенні на вулиці Миколая, 4 (тепер вул. Грушевського, 4).
У 1866−1870 рр. професор Максиміліан Герман Шмідт (Schmidt) (1848-1875) був першим керівником кафедри зоології і останнім професором, який викладав ще німецькою мовою. Він публікував роботи в галузі безхребетних тварин.
У 1875 р. кафедру зоології, вперше з польською мовою викладання, зайняв Шимон Сирський (Syrsky) – директор природничого музею в Трієсті (Італія). У 1873 р. на всесвітній виставці у Відні він влаштував акваріум і виставку фауни Адріатики. З його наукових робіт заслуговують уваги дослідження статевої системи риб.
У 1882 р. місце Сирського зайняв переведений з Кракова як заступник професора Генріх Кадий (Kady), учень Тайхмана (Teichmann) – організатор Львівської ветеринарної академії. Кадий досліджував будову ока крота. Найбільша його праця присвячена системі кровоносних судин хребта.
У 1883 році на кафедру зоології був запрошений Бенедикт Дибовський (Benedykt Dybowski), який у той час знаходився в експедиції на Камчатці. До Львова Дибовський прибув на початку січня 1884 р. Це був ад’юнкт-професор Головної школи (університету) у Варшаві. Завідуючи кафедрою зоології, Дибовський, відомий вже тоді вчений, опрацював багатий зібраний під час заслання та експедицій матеріал і опублікував численні праці. З 1906 р. перебуваючи на пенсії, працював приватно, а в університеті на кафедрі числився як почесний професор. Враховуючи його заслуги у дослідженні фауни Далекого Сходу, Академія Наук СРСР надала Б. Дибовському звання член-кореспондента.
Наступником Дибовського на кафедрі зоології був Йозеф Нусбаум (Josef Nusbaum) (1857-1917). Він студіював у Варшавському університеті, був учнем Гоєра (Hojer), Вжесньовського (Wrzesniowski). У 1880 р. Нусбаум одержав в Одесі ступінь магістра зоології, згодом проводив зоологічні дослідження в Роскоф у Британії. Отримавши ступінь доктора у галузі зоології і порівняльної анатомії, Нусбаум працював над анатомією коропових риб, фауною олігохет та інших безхребетних тварин. Проводив активну діяльність щодо популяризації природничих наук, зокрема теорії еволюції і поглядів Дарвіна.
З 1892 р. Нусбаум працював спочатку як доцент Львівського університету, а пізніше – як професор анатомії та гістології свійських тварин у Ветеринарній академії. Після переходу Б. Дибовського на пенсію, Нусбаум був запрошений на кафедру зоології, якою завідував з 1906 до 1917 року.
Наступником професора Й. Нусбаума на кафедрі зоології з 1918 року був його учень, професор Ян Гіршлер (1883-1951). Наукову роботу Гіршлер проводив головним чином в галузі цитології, анатомії та ембріології безхребетних тварин, зокрема комах. Він досліджував метеликів околиць Львова, також вивчав фауну найпростіших.
У 1924 році філософський факультет розділено на два самостійні відділи – гуманітарний і математико-природничий. Біологічна наука з цього періоду значно пожвавилась. Математико-природничий факультет, до якого належала кафедра зоології, охоплював 19 наукових закладів. Саме з цього часу кафедра зоології творила основне ядро наукового закладу – інституту зоології. У цьому науковому закладі, очолюваному Я. Гіршлером, працював колектив відомих зоологів. Б. Фулінський (1881-1942) досліджував ембріональний розвиток різних груп членистоногих, опублікував праці з фауни і систематики безхребетних. Г. Полюшинський працював у галузі ембріології безхребетних і паразитології; Я. Сембрат – ембріолог, Я. Кунце – ентомолог. Ентомологом був також Я. Носкевич, завідувач кафедри зоології безхребетних з 1940 року.
На кафедрі в різних роках працювали також С. Пілявський – цитолог і арахнолог, Я. Романишин – ентомолог, Л. Монне – цитолог, С. Джевіцький, В. Лоренц, А. Козловський та інші.
За часів німецької окупації (1941-1944) університет був закритий. Після звільнення Львова, у 1944 році навчання в університеті було відновлено.
У 1945 р. відбувся розподіл кафедри зоології на кафедру зоології хребетних та кафедру зоології безхребетних.
Кафедру зоології безхребетних очолювали професори: Я. Носкевич (1944–45), А. Космачевський (1945–47), В. Захваткін (1947–54), доц. М. Палій (1954–56, 1960–62), проф. В. Палій (1956–60), проф. В. Здун (1963–74).
У різні роки на кафедрі працювали також: професори В. Івлєв, Н. Ялинська, доценти П. Рєзвой, І. Гладунко, І. Бублик, д-р біол. наук П. Балабай, доц. Л. Мельник, ст. лаборанти Р. Павлюк, О. Микитин, Н. Осмола, І. Яворський, лаборанти І. Шерстило, В. Туркевич, ст. препаратор Я. Лісковацька.
Кафедра забезпечувала викладання: зоології безхребетних, теорії еволюції, порівняльної анатомії безхребетних, сільськогосподарської ентомології, загальної гідробіології, промислової фауни, загальної ентомології, загальної паразитології, малакології, порівняльної анатомії безхребетних.
Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників і монографій: «Личинки трематод в прісноводних молюсках України» (В. Здун. К., 1961); «Джерела і шляхи інвазії тварин збудником фасціольозу та боротьба з ним» (В. Здун. К., 1960); «Основи загальної паразитології» (В. Здун. Львів, 1974); «Мікроскопічна техніка» (В. Захваткін. Львів, 1961).
Кафедра протягом 1948–74 рр. випустила 410 спеціалістів: з них 17 стали канд. наук і 2 д-рами наук.
Кафедрою зоології хребетних завідували: проф. Ф. Страутман (1945–64) та доц. М. Черкащенко (1964–74).
Кафедра забезпечувала читання курсів: зоології хребетних, зоогеографії, порівняльної анатомії, екології й охорони природи, орнітології, теріології, герпетології, звіроводства, систематики хребетних, філогенії хребетних, заповідної справи.
У різні роки на кафедрі працювали також: асист. М. Янушевич, асист. К.П. Мальчевська, доц. Н.І. Сребродольська, доц. Н.А. Полушина, старші лаборанти В.М. Долгушина, І.Г. Попундопуло, М.Д. Чугунов, лаборант О.Г. Палій.
Пріоритетний напрям наукових досліджень: вивчення хребетних тварин Карпат і Передкарпаття, Волинського Полісся, Розточчя, Опілля. Дослідні роботи кафедра проводила також у Криму, в Чорноморському заповіднику, у Прибалтиці, на Кавказі та в Середній Азії.
На кафедрі були заснувані наукові школи з орнітології (проф. Ф. Страутман) та теріології (доц. Н. Полушина). На кафедрі працювали такі науковці: М. Янушевич (вивчала звірів Карпат), К. Мальчевська (досліджувала риб річок Карпат, озер Волині), доц. Н. Сребродольська (вивчала птахів водно-болотних угідь Західноукраїнського Полісся), доц. Н. Полушина (вивчала дрібних ссавців), доц. М. Черкащенко (вивчав орнітофауну), доц. О. Денісієвський (вивчав гістологію хребетних).
У науковому доробку працівників кафедри. понад 500 праць. Зокрема, «Птицы Советских Карпат» (Ф. Страутман. К., 1954); «Птицы западных областей УССР. Т. 1–2» (Ф. Страутман. Львов, 1963); «Екологія та практичне значення лисиці в західних областях України» (Н. Полушина. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 1967. Вип. 3); «Материалы к изучению распространения и экологии кулика-фифи в районах Западного Полесья УССР» (Н. Сребродольская. Пробл. орнитологии. Тр. III орнитол. конф. Львов, 1964); «Значення мишовидних гризунів в живленні сови вухатої» (М.Черкащенко. Наук. зап. Наук.-природознав. музею АН УРСР. 1960. Т. 8).
1 вересня 1974 року кафедри зоології безхребетних і хребетних були об’єднані в одну кафедру зоології.Її очолювали професори: В. І. Здун (1974–88), доц. І. Й. Гладунко (1988–98), проф. Й. В.Царик (з 1998 р.).
Зараз кафедра забезпечує викладання: екології, протозоології, зоології безхребетних, зоології хребетних, біорізноманіття, теорії еволюції; спецкурсів: популяційна екологія, охорона та експлуатація популяцій, керування популяцією, функціональне значення безхребетних, функціональне значення хребетних, загальна паразитологія, малакологія, зооіндикація, планктологія, гідроекологія біоіндикація, основи продукційної та санітарної гідробіології, біопродуктивність, загальна гідробіологія, фауністичне районування Землі, основи зоогеографії, основи теріології, поведінка тварин, основи екології, орнітологія.
Напрями наукових досліджень: фауністично-екологічний (започаткував проф. В.І. Здун, продовжує проф. Й.В. Царик), гідробіологічний (започаткувала проф. Н.С. Ялинська, продовжує проф. Й.В. Царик).
Викладачі кафедри є авторами навчальних посібників, монографій «Показники якості природних вод з екологічних позицій» (І. Т. Олексів. Львів, 1992), «Гідроекологічна токсикометрія та біоіндикація забруднень: теорія, методи, використання» (За ред. І. Т. Олексіва, Л. П. Брагінського. Львів, 1995), «Хребетні тварини західних областей України» (Й. В. Царик, І. П. Яворський, І. В. Шидловський та ін. Львів, 2003), «Життєздатність популяцій рослин високогір’я Українських Карпат» (Й. Царик, Г. Жиляєв, В. Кияк, Ю. Кобів, Н. Сенчак та ін. Львів, 2009), «Збереження біотичного різноманіття у високогір’ї Українських Карпат. Наук. рекомендації» (За ред. Й. Царика. Львів, 2009).
На сьогодні на кафедрі працюють 23 особи, з них: 1 – професор, 7 – доцентів, 5 – асистентів, 4 – допоміжний персонал, 2 – старші наукові співробітники, 1 – науковий співробітник та 5 – співробітників Зоологічного музею (у т.ч. сумісники на кафедрі). При кафедрі функціонує Зоологічний музей, НДЛ-41 “Охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів”.
За період з 1998 по 2011 рік члени кафедри виконували 10 наукових держбюджетних тем, за результатами яких опубліковано: 17 – монографій, 211 – статей, 290 – тез доповідей.
На кафедрі захищено 8 – кандидатських дисертацій, зокрема: Забитівським Ю.М., Диким І.В., Шидловським І.В., Головачовим О.В., Гнатиною О.С., Микітчаком Т.І., Думич О.Я., Куцериб Т.М.
На сьогодні в аспірантурі навчаються 5 осіб, 6 особи закінчують кандидатські роботи та 3 – працюють над докторськими дисертаціями.
Робота кафедри на перспективу передбачає два взаємопов’язаних напрямки: підготовка посібників, підручників із зоологічних та екологічних дисциплін та наукова робота над розв’язанням актуальних питань з зоології, екології, екосистемології, охорони та раціональної експлуатації тварин. Крім цього на кафедра розпочаті фундаментальні дослідження популяційної організації різних груп тварин, їхнього значення в індикації змін середовища, зокрема глобальних змін клімату тощо.
Співробітниками кафедри започаткована і проводиться щорічна міжнародна конференція “Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій” для студентів, аспірантів і науковців різних навчальних й наукових закладів України та зарубіжжя. Вона відбувається у вересні кожного року на базі біолого-географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка.

Співробітники

завідувачЦАРИК Йосиф Володимировичзавідувач
доцентДИКИЙ Ігор Васильовичдоцент
доцентІВАНЕЦЬ Олег Романовичдоцент
доцентНАЗАРУК Катерина Миколаївнадоцент
доцентРЕШЕТИЛО Остап Степановичдоцент
доцент (сумісник)ХАМАР Ігор Степановичдоцент (сумісник)
доцентЦАРИК Інна Йосифівнадоцент
доцентШИДЛОВСЬКИЙ Ігор Віталійовичдоцент
асистент (сумісник)ЗАТУШЕВСЬКИЙ Андрій Тимофійовичасистент (сумісник)
асистентКОЛТУН Ірина Олегівнаасистент
асистентЛЄСНІК Володимир Васильовичасистент
асистент, інженер 1 категорії (сумісник)САЧОК Оксана Степанівнаасистент, інженер 1 категорії (сумісник)
асистентЯВОРНИЦЬКА Ірина Василівнаасистент
старший лаборантСКАРБАРЧУК Оксана Василівнастарший лаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Посібники та навчально-методичні матеріали

Навчальна практика з зоології безхребетних: методичний посібник для самостійної роботи студентів галузі знань 09 Біологія спеціальності 091 – Біологія та галузі знань 01 Освіта спеціальності 014 – Середня освіта / укл. О.С. Решетило, І.В. Дикий, К.М. Назарук, В.В. Лєснік, А.Т. Затушевський, О.Р. Іванець, І.В. Яворницька. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. – 55 с.

Практикум з протозоології для студентів I курсу біологічного факультету О.Р. Іванець. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. – 107 с.

Екологія тварин : Навчальний посібник. Видання друге, доповнене і перероблене. Гайченко В.А., Царик Й.В., К.: Компринт, 2016. – 288 с.

В основу навчального посібника покладені курси лекцій, прочитані авторами для студентів факультетів екології та біотехнологій НУБіП України та біологічного факультету ЛНУ . Розглядаються фундаментальні проблеми екології тварин як важливої складової загальної екології. Викладені основні механізми і закономірності стійкого існування угруповань тварин та їх зв’язки в екосистемах. Висвітлені закономірності відповіді тварин і їх угруповань на мінливі умови абіотичного і біотичного середовища існування, а також особливості структури і динаміки популяцій тварин.

Зоологія хордових. Частина 1 : Методичні вказівки до лабораторних занять  і самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія ⁄  укл.: К.М. НазарукА.Т. ЗатушевськийІ.В. ДикийВ.В. Лєснік. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – 60 с.

Зоологія хордових : підручник : [для студ. вищ. навч. заклад.] / [Й.В. Царик, І.В. Дикий та ін.] ; за ред. Й.В. Царика. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. – 356 с. – Серія «Біологічні Студії». ISBN 978-966-613-752-7 (серія), ISBN 978-617-10-0081-0. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист №1/11-19381 від 11.12.2013 р.)

В основу підручника покладені курси лекцій, прочитані авторами для студентів біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Послідовно описані підтипи і класи типу Хордові. Характеристика класу містить системи (поділ на ряди і родини). їхні морфологічні та екологічні особливості. роль у біоценозах, значення для людини, походження та еволюцію представників хордових тварин. Лаконічно висвітлені загальні характеристики, поширення та короткий перелік видів головних рядів кожного класу хордових. Окремо виділено представників, що належать до фауни України.

Історичний розвиток тваринного світу: навч. посібн. для сам. роботи студентів за спеціальністю – зоологія / укл. О.С. Решетило. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. – 96 с.

Зоологія хордових. Частина 2 : методичні вказівки до лабораторних занять  і самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія  ⁄  укл.: К.М. НазарукА.Т. ЗатушевськийІ.В. ДикийВ.В. Лєснік. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. – 88 с.

Екологія : підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за заг. ред. О.Є. Пахомова. – Харків : Фоліо, 2014. – 666 с. ISBN 978-966-03-6619-0. Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (Лист №1/11-11406 від 12.07.2013)

У підручнику розглядаються основні етапи становлення екології як науки, простежено закономірності утворення екологічних систем, охарактеризовано взаємини живих організмів із середовищем їх існування, визначено фундаментальні екологічні питання. Біосферу в цілому представлено як єдине, цілісне утворення, яке перебуває під інтенсивним впливом людини. Викладено сучасні уявлення про механізми та наслідки деградації екологічних систем, накреслено шляхи збереження біологічного та ландшафтного різноманіття окремих екосистем та біосфери в цілому. Для студентів вищих навчальних закладів, а також для підготовки та підвищення кваліфікації керівників підприємств і організацій, спеціалістів у галузі охорони навколишнього середовища. УДК 504, ББК 28.081

Етологія: методичні вказівки до семінарських занять і  організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – Біологія; спеціальностей 8.04010207 – Зоологія і 7.04010207 – Зоологія / Укл.: Й.В.ЦарикТ.І.Копко. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. – 64 с.

Зоогеографія : навч. посіб. : [для студ. вищ. навч. закл.] / Остап Решетило. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 232 с. – (Серія «Біологічні Студії»). ISBN 978-966-613-977-4.

Керування популяціями: методичні вказівки до лабораторних занять і  організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – Біологія; спеціальність 8.04010207 – Зоологія /Укл.: Й.В.ЦарикТ.І.Копко. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. – 32 с.

Зоологія безхребетних : методичні вказівки до лабораторних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія / Укл.: О.Р.Іванець– Львів: Львівський національний університет імені Івана франка, 2013. –  52 с.

Екологія тварин : навчальний посібник / Гайченко В.А., Царик Й.В. – Херсон : Олді-плюс, Київ : Ліра-К, 2012.  – 232 с.

Навчальна практика з зоології хребетних на базі Шацького біолого-географічного стаціонару ЛНУ імені Івана Франка. Екскурсії : методичні вказівки до навчальної практики та самостійної роботи студентів напрямку підготовки 6.040102 – біологія ⁄ Укл.: І.В. Шидловський, І.В. Дикий, І.С. Хамар, А.Т. Затушевський, К.М. Назарук, В.В. Лєснік. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 54 с.

Вимірювання хребетних тварин : методичні вказівки до лабораторних занять і організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія та 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / Укл.: І.В.ДикийА.Т.Затушевський, В.В.ЛєснікК.М.НазарукІ.В.Шидловський. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 40 с.

Екологія : методичні вказівки до лабораторних занять і  організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія / Укл.: Й.В.ЦарикО.С.Сачок. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 28 с.

Хребетні тварини Шацького національного природного парку : методичні вказівки до лабораторних занять і організації самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040102 – біологія та 6.040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування  Укл.: І.В.ДикийА.Т.ЗатушевськийВ.В.ЛєснікК.М.Назарук,  Є.Б.СребродольськаІ.С.ХамарІ.В.Шидловський. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 20 с.

Польовий практикум із зоології. Ч.1. : Безхребетні тварини прісних водойм: навч.-метод. посібник / Й.В.ЦарикО.Р.Іванець. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. – 236 с.

Збірник методичних матеріалів  питань рекреаційно-туристичної діяльності на територіях природно-заповідного фонду // Мат-ли конф-ції “Організація рекреаційно-туристичної діяльності у національних парках заходу України”. –  К., 2011. – 200 с.

Тести з протозоології та зоології безхребетних : навчально-методичний посібник / О.Р.Іванець. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 144 с.

Збірник методичних матеріалів  питань природно-заповідної справи. Навчальний посібник. К., 2009. – 200 с.

Екологічний моніторинг регіону : експертна оцінка стану і функціонування / За ред. проф. І.Ковальчука / І.Ковальчук, П.Волошин, А.Михнович, Й.Вишневський. С.Кукурудза, А.Мельник, Б.Муха, М.Петровська, Р.Пронишин, С.Бень, І.Ярема, І.Горбань, Р.Волчанський, С.Кравців, Л.Курганевич. – Львів : ГО “Опілля”, 2009. – 608 с.

Болотні екосистеми регіону Східних Карпат в межах України / Ковальчук А.А., Фельбаба-Клушина Л.М., Ковальчук Н.С., Гобань І.М., Горбань Л.І., Куртяк Ф.Ф., Мателешко О.Ю., Микітчак Т.І., Іванець О.Р., Мигаль А.В., Довганич Я.О., Покиньчереда В.Ф. // Під загальною редакцією Ковальчука А.А. – Ужгород: Ліра, 2006. – 228 с.

Популяційна екологія. Керування популяціями: навчальний посібник/ Царик Й.В. – Львів : Видавничий  центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 100с.

Хребетні тварини західних областей України / Укл.: Й.В. ЦарикІ.П. ЯворськийІ.В. Шидловський та ін. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 52 с.

Дослідження

На кафедрі зоології наукова робота здійснюється у двох керунках:

1, Еколого-фауністична школа. Основним напрямом досліджень розглядає проблему збереження і відтворення фауністичного різноманіття в умовах антропогенних змін довкілля. Об’єктами досліджень виступають безхребетні і хребетні тварини рівнинних та гірських регіонів України (засновник школи проф. Здун В.І., продовжує цей напрям д.б.н. Царик Й.В.).

2, Гідробіологічний напрям. Основну увагу приділяє дослідженю біотичних компонентів водних екосистем, з метою виявлення структурних і функціональних змін в її структурі та функції під впливом антропогенних чинників (засновник школи проф. Ялинська Н.С., продовжує цей напрям к.б.н. Хамар І.С.).

ВІТАЄМО!!!

02.10.2018 | 12:27

Колектив біологічного факультету щиро вітає професора, доктора біологічних наук, завідувача кафедри зоології Царика Йосифа Володимировича із присудженням почесного звання «Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка».
Бажаємо міцного здоров’я, щастя, життєвих гараздів, творчої наснаги, благополуччя та нових професійних перемог!

Читати »

XIV НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “СТАН І БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЕКОСИСТЕМ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ТА ІНШИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ”

21.09.2018 | 13:18

13-16 вересня 2018 р. на базі біолого-географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася XІV-та Наукова конференція "Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій"

Читати »

Наукова конференція “Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій”  

21.05.2018 | 15:03

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі наукової конференції

"Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій", яка відбудеться

13-16 вересня 2018 р. на базі Шацького біолого-географічного стаціонару.

Читати »

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ПРОФЕСОР БЕНЕДИКТ ДИБОВСЬКИЙ – ВИЗНАЧНИЙ ДОСЛІДНИК СПІЛЬНОЇ ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ ПОЛЬЩІ, БІЛОРУСІ ТА УКРАЇНИ”

15.05.2018 | 13:23

Конференція присвячена 185-річчю від дня народження видатного біолога, географа, лікаря - Бенедикта Дибовського, який зробив значний науковий внесок не тільки в Україні, а й Польщі та Білорусії. 

Читати »

XIV МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ СТУДЕНТIВ I АСПIРАНТIВ “МОЛОДЬ I ПОСТУП БIОЛОГIЇ”

23.04.2018 | 14:40

Організаторами конференції були біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститут біології та охорони середовища Поморської Академії в Слупську, Західний науковий центр НАН України та МОН України і Товариство прихильників Львівського університету. Конференція щорічно проводиться з метою сприяння науковому спілкуванню обдарованої молоді, що працює на розвиток біологічної науки.

Читати »