Кафедра фізіології людини і тварин

  • Про кафедру
  • Історія кафедри
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Новини

Історія розвитку фізіології людини і тварин

Перша кафедра фізіології (фізіології і акушерства) Львівського університету була заснована у 1775 р. у складі нововідкритого Колегіум Медікум, а з 1784 р. ввійшла до складу медичного факультету. І проіснувала недовго, до закриття медичного факультету у 1805 р. Одним з талановитих професорів фізіології того часу був Якуб Костжевський (1783–1786). З 1787 р. професором фізіології, а з 1791 р. керівником кафедри фізіології (фізіології і анатомії) став Томаш Седей (1791–1805). У 1805 р. медичний факультет був перетворений у Медико-хірургічні студії (1805–1817) з дворічним навчанням, а згодом – Медико-хірургічний інститут (1817–1874) з трирічним навчанням, де існували лише так звані професорські кафедри.

На філософському факультеті Львівського університету в кінці XIX ст., працювали молоді талановиті вчені, які читали медико-біологічні дисципліни, серед них і фізіологію людини. Зокрема, доцент Густав Піотровський, що спеціалізувався в основоположника електрофізіології Дюбуа-Реймона, успішно розвивав фізіологію нервово-м’язової системи.

Завдяки старанням громадськості Львова і Галичини у 1894 р. у Львівському університеті був відновлений медичний факультет. На завідування другої кафедри фізіології у 1895 р. запросили з Кракова молодого Адольфа Бека, який керував нею до 1936 р.

Під керівництвом проф. А. Бека розвивались дослідження в галузі нейрофізіології, зокрема вивчались електричні явища в центральній нервовій системі, на основі яких були отримані нові дані про локалізацію функцій в корі великих півкуль і обґрунтовано ряд питань електроенцефалографії.

У 1932–1937 роках кафедрою керував доц. Віктор Тиховський, а з 1937 по 1941 роки – проф. Мечислав Вежуховський.

У 1939 р. медичний факультет університету був реорганізований у Львівський медичний інститут, у складі якого і залишилася кафедра фізіології. На біологічному факультеті Університету у 1944 р. була відкрита третя кафедра фізіології (фізіології тварин, а згодом фізіології людини і тварин).

З 1945 р. фізіологію людини і тварин викладав доцент Володимир Петрович Попов, а після його від’їзду в 1947 р. – професор Петро Михайлович Никифоровський (1879–1952), роботи якого про вплив брому, кофеїну і спирту на умовні рефлекси, виконані в лабораторії Павлова І.П., поклали початок фармакології вищої нервової діяльності. Проф. Никифоровському П.М. належать також фундаментальні дослідження у галузі порівняльної фізіології вищої нервової діяльності нижчих хребетних. У Львові він розробляв питання фізіології печінки, селезінки та регуляції шлункової секреції.

Під керівництвом доцента, д-ра біол. наук Івана Антоновича Медяника (1952–1960) на кафедрі вивчали вікові особливості функцій печінки, а з 1957 р., в організованій ним радіобіологічній лабораторії, розпочали дослідження дії іонізуючої радіації на функції організму тварин.

З 1960 по 1991 р. кафедрою завідувала д-р мед. наук, проф. Ірина Василівна Шостаковська. Під її керівництвом наукові дослідження кафедри були спрямовані на визначення ролі холінергічних та адренергічних механізмів регуляції функції травних залоз та її метаболічного забезпечення. З 1972 р. розпочали дослідження механізмів електрогенезу секреторних клітин та його зв’язку з секреторною діяльністю травних залоз (Клевець М.Ю.). Досліджено роль ацетилхоліну і катехоламінів у реалізації впливу подразнення рецепторів шлунково-кишкового тракту на процес згортання крові (Старостюк Г.К., 1970) та дію адреналіну на окисно-відновні процеси у слизовій шлунку і тканині підшлункової залози (Гордій С.К., 1973). Так започатковано загальновизнану наукову школу Львівського університету «Біоенергетика й електрофізіологія секреторних клітин» (1957).

Згодом за допомогою радіоактивної мітки досліджено нервову регуляцію обміну нуклеїнових кислот, фосфоліпідів і фосфорних макроергів у тканині підшлункової залози (Дубицький Л.О., 1985). З’ясовано також значення внутрішньо- та позаклітинного Са2+ в механізмі екструзії травних ферментів панкреацитами (Гриньків М.Я., 1988), роль холінергічних і адренергічних механізмів у регулюванні секреторного процесу (Гальків М.О., 1988). Досліджено вплив адренергічну і холінергічну регуляцію окисного фосфорилювання та транспорту іонів Са2+ у мітохондріях секреторних тканин (Бабський А.М., 1985; Доліба М.М., 1986).

З 1991 по 2010 р. кафедрою завідував д-р біол. наук, проф. Мирон Юрійович Клевець. Основні напрями, що склались на кафедрі і науково-дослідній лабораторії, продовжують розвиватись і за цей час захищено сім докторських дисертацій:

  • Електричні властивості секреторних клітин травних залоз і механізми активації екструзії їх ферментів (Клевець М.Ю., 1993)
  • Холінергічна регуляція енергетичного обміну в міокарді і травних залозах (Доліба М.М., 1993)
  • Роль інтермедіатів циклу трикарбонових кислот у процесах енергозабезпечення та антиоксидантного захисту клітин при дії на організм екстремальних факторів (Кургалюк Н.М., 2003)
  • Механізми підтримання кальцієвого гомеостазу в ацинарних клітинах підщелепної слинної залози (Федірко Н.В., 2006)
  • Енергозалежні Ca2+-транспортувальні системи секреторних клітин екзокринних залоз та механізми взаємодії їх з катіонами металів (Дубицький Л.О., 2006)
  • Системи трансмембранного транспортування кальцію у секреторних клітинах слинних залоз личинки Chironomus plumosus Linnaeus (Манько В.В., 2008)
  • Функціональний стан тканин і зміни вмісту іонів натрію за умов патологічної гіпоксії та канцерогенезу (Бабський А.М., 2009)

З 2011 р. завідувачем кафедри фізіології людини і тварин є професор д-р біол. наук Володимир Васильович Манько.

 

Співробітники

завідувачМАНЬКО Володимир Васильовичзавідувач
професор (сумісник)БАБСЬКИЙ Андрій Мирославовичпрофесор (сумісник)
професорІСКРА Руслана Ярославівнапрофесор
професорФЕДІРКО Наталя Вікторівнапрофесор
доцентБИЧКОВА Соломія Володимирівнадоцент
доцентВЕЛИКОПОЛЬСЬКА Ольга Юріївнадоцент
доцентІККЕРТ Оксана Володимирівнадоцент
доцентКОРОЛЬ Тетяна Валеріївнадоцент
доцентМАНЬКО Богдан Олексійовичдоцент
доцентМЕРЛАВСЬКИЙ Володимир Михайловичдоцент
доцентОСТАПІВ Роман Дмитровичдоцент
доцентРЕНКАС Наталія Ярославівнадоцент
молодший науковий співробітникМАЗУР Галинамолодший науковий співробітник
провідний спеціалістЦИМБАЛЮК Надія Львівнапровідний спеціаліст
інженер 1 категоріїГНАТЧУК Ірина Юріївнаінженер 1 категорії
старший лаборантВОЗНА Марія Дмитрівнастарший лаборант
старший лаборантФЕДАС Ірина Іванівнастарший лаборант
аспірант, молодший науковий співробітник (сумісник)ЗУБ Анастасіяаспірант, молодший науковий співробітник (сумісник)

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Відкриття школи з біоенергетики

24.06.2019 | 14:57

24 червня розпочала роботу Третя Львівська школа з клітинної біоенергетики.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Гладишевський Роман Євгенович.

Першу лекцію представив Dr. Petro Khoroshyy.

Читати »